УГРУПОВАННЯ ЕПІГЕОБІОНТНИХ ПАВУКІВ (ARACHNIDA, ARANEAE) ЛІСОВИХ ЕКОСИСТЕМ ПІВНІЧНО-СХІДНОГО СХИЛУ Г. ПІКУЙ (УКРАЇНСЬКІ КАРПАТИ)

Анотація

Проведено дослідження угруповань епігеобіонтних павуків екосистем північно-східного схилу г. Пікуй (Вододільно-Верховинський Хребет): старовікового яворово-букового лісу (у межах висот 890–900 м), приполонниного старовікового яворово-букового лісу (1090–1100 м), та букового рідколісся на межі з вторин-ними субальпійськими луками (1126 м). Виявлено 38 видів павуків які належать до 10 родин. Найкраще представлена родина Linyphiidae (26 видів, 68,4 % загального видового складу, Agelenidae налічує 3 види (7,9 %), інші 8 родин ‒ один‒два види. Найбагатшою за кількістю видів є екосистема букового рідколісся (25 видів), менше видів знайдено у яворово-букових лісах – 18 на вищих гіпсометричних рівнях і 16 на ниж- чих. До складу домінантного ядра угруповань належить 8 видів павуків: Cybaeus angustiarum, Tenuiphantes tenebricola, Coelotes pickardi carpathensis, Callobius claustrarius, Diplocephalus picinus, Inermocoelotes inermis, Palliduphantes milleri, Microneta viaria. Їхня сумарна частка становить 95,5 % від загальної кількості усіх особин в угрупованнях. Основні відмінності у видовому складі обумовлюють види-субрецеденти, склад яких специфічний для кожної з екосистем. Значення показників видового різноманіття та вирівненості угруповань зменшуються у ряді: рідколісся ‒ приполонниний старовіковий ліс ‒ старовіковий ліс нижчих гіпсометричних рівнів. За результатами дисперсійного аналізу ANOVA та апостеріорного тесту Тюки, різниця значень індексів між екосистемами є статистично значущою (p < 0,05). За NMDS аналізом, більша спорідненість спостерігається між угрупованнями павуків рідколіссям та приполонинного старовікового лісу, натомість угруповання старовікового лісу нижчих гіпсометричних рівнів відокремлюється