Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія

ВИВЧЕННЯ КОМПЛЕКСНОЇ СТІЙКОСТІ ВАНАДІЙ (VO3 -) ТА ВОЛЬФРАМ (WO2- 4) СТІЙКИХ КЛІТИННИХ ЛІНІЙ ТЮТЮНУ

2024-11-26T12:06:30+02:00

Іони важких металів спричиняють комплексну дію на живі організми. Стійкість до них повинна викликати істотні зміни, які обов’язково мають бути генетично зумовленими. Здійснюючи відбір стійких клітинних варіантів, тобто таких клітин, котрі відзначаються стабільним ростом у присутності постійної дії стресового фактора, необхідно досліджувати причину стійкості. Очевидно, що крос-стійкість можлива за умов поєднання генетичних та епігенетичних змін. Це особливо доцільно враховувати, оскільки епігенетичні зміни викликаються механізмами, які звичайно працюють у разі клітинної диференціації. Дослідження клітинних ліній, стійких до ІВМ, показало, що культура клітин загалом та клітинна селекція зокрема не вичерпали своїх потенційних можливостей. Як метод вивчення фундаментальних механізмів роботи клітини за нормальних умов та за умов стресу її складно перевершити. Як спосіб отримання стійких рослин вона є перспективним біотехнологічним підходом. Як ідеологія дослідження вона спрямована на поширення екологічної безпеки у експериментальній і виробничій діяльності. Ванадій- та вольфрам стійкі клітинні лінії тютюну культивували на селективних середовищах, що мають токсичну концентрацію альтернативних оксіаніонів. Відібрані в результаті клітинної селекції клони володіли комплексною стійкістю до вольфрамату та ванадату. Стійкість клітин пов’язана з відбором стійких, можливо ванадій залежної нітратредуктази (НР).

ОЦІНКА ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ СТУДЕНТІВ БІОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

2024-11-26T12:11:56+02:00

У статті визначали фізичний розвиток і стан серцево-судинної системи студентів біологічного факультету. У дослідженні взяло участь 45 студентів I курсу (36 жіночої та 9 чоловічої статі) та 17 студентів IV курсу (10 жіночої та 7 чоловічої статі). Провели розрахунки індексу розвитку мускулатури плеча, індексу відносної сили та кореляційний аналіз залежності адаптаційного потенціалу від індексу відносної сили. Порівнюючи результати вимірювання індексу розвитку мускулатури серед дівчат, ми виявили, що слабкий і середній рівні цього показника переважали у студенток IV курсу порівняно зі студентками I курсу. Добрий розвиток мускулатури переважав у студенток I курсу. Порівнюючи результати оцінки фізичного розвитку серед дівчат, ми виявили, що низький ступінь цього показника переважав у студенток IV курсу порівняно з I курсом, фізичний розвиток у межах норми виявлений тільки у студенток I курсу. Поміж хлопців низький ступінь фізичного розвитку переважав у студентів I курсу, фізичний розвиток у межах норми спостерігався тільки у студентів IV курсу. Ми встановили, що серед хлопців I та IV курсів не було жодного студента з високим рівнем фізичного розвитку. Одержані значення адаптаційного потенціалу використовували для оцінки адаптаційних можливостей студентів. Напруження механізмів адаптації мали 50% дівчат і 78% хлопців, тому їм рекомендовано займатися фізичними навантаженнями за спеціальною програмою, задовільну адаптацію мали 50% серед обстежених дівчат і 22% хлопців, рекомендовано заняття без обмежень. Провівши кореляційний аналіз адаптаційного потенціалу й індексу відносної сили, можемо зазначити, що у дівчат, студенток I курсу, спостерігається достовірна слабка негативна кореляція (r = –0,3, p ≥ 0,95), у дівчат, студенток IV курсу, – достовірна середня негативна кореляція (r = –0,7, p ≥ 0,95). Із зниженням адаптаційного потенціалу достовірно зростає індекс відносної сили у дівчат першого та четвертого курсів. Отже, застосування методів кистьової динамометрії в поєднанні з індексом розвитку мускулатури дало змогу встановити, що у дівчат I та IV курсів переважають показники в межах і вище норми. За результатами кореляційного аналізу встановлено, що зі зниженням адаптаційного потенціалу достовірно зростає індекс відносної сили у дівчат першого та четвертого курсів. Серед студенток спостерігався більший відсоток осіб із задовільною адаптацією, ніж серед студентів. Імовірно, це пояснюється більшою стійкістю до стресу, гормональними відмінностями, меншою кількістю осіб зі шкідливими звичками серед дівчат. Студентам, які належать до першої групи здоров’я можна порекомендувати збільшення рухової активності та відмовитись від звичок, які шкідливі для здоров’я. Особам, які входять до другої групи, потрібні профілактичні заходи, спрямовані на попередження розвитку різних захворювань (індивідуально в кожному окремому випадку).

РАРИТЕТНА КОМПОНЕНТА БРІОФЛОРИ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ «ГУЦУЛЬЩИНА»

2024-11-26T12:21:46+02:00

Робота присвячена виявленню раритетної компоненти бріофлори Національного природного парку «Гуцульщина», встановленню категорії рідкісності для раритетних видів, які охороняються на міжнародному, державному й регіональному рівнях. Для території парку виявлено 31 вид мохоподібних різного ступеня та категорій рідкісності. Проведено аналіз їх представленості в природоохоронних документах різних рівнів, охарактеризовано поширення їх на території парку, окремо відмічені сучасні знахідки. Для 6 видів, що мають категорії EN, VU та NT у IUCN Red List, наведено підстави для віднесення їх до цих категорій та короткі характеристики стану популяцій у Європі. Показано, що лише один вид бріофлори парку (Anacamptodon splachnoides) охороняється як на міжнародному, так і на державному рівні. Для 5 видів із Червоної книги європейських мохоподібних та 1 виду із Червоної книги України, які в IUCN Red List мають статус LC, також розглянуто підстави для цього на європейському рівні. Також виявлено 11 видів мохоподібних – регіонально рідкісних для Українських Карпат та 20 – регіонально рідкісних для Івано-Франківської області.

ФАУНА ХИЖИХ РОДИНИ MUSTELIDAE НА ПОЛТАВЩИНІ: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНИЙ СТАН

2024-11-26T12:30:03+02:00

Представлено результати аналізу різноманітних джерел інформації щодо історії та сучасного стану представників Мустелових (Mustelidae) на Полтавщині: огляд музейних колекцій, аналіз статистичної інформації, свідчення мисливців і фактичні знахідки. Зниження чисельності реєструється для багатьох видів тварин, зокрема для горностая (Mustela erminea), куниці кам’яної (Martes foina) борсука європейського (Meles meles) та видри (Lutra lutra), які попри зниження чисельності є поширеними в регіоні. Встановлено, що, на відміну від початку ХХ ст., показники чисельності куниці лісової (Martes martes) стали перевищувати показники щодо Martes foina, проте чисельність обох зазначених видів продовжує стрімко знижуватись із хвилеподібною динамікою. Поряд із цим відбувається стрімке зростання чисельності чужорідного виду – візона річкового (Neogale vison) і, як наслідок, витіснення норки європейської (Mustela lutreola). Чисельність деяких представників Mustelidae є вищою в районах Полтавщини поблизу річки Дніпро, зокрема для таких видів, як Martes Martes, Martes foina, Mustela nivalis. У статті наведено низку давніх згадок і сучасні фактичні дані про знахідки Mustelidae в період із другої половини ХХ ст. до сьогодні. Відомо лише про давні знахідки таких видів, як тхір степовий (Mustela eversmannі) і перегузня степова (Vormela peregusna), що говорить про критичне скорочення їх популяцій та імовірне зникнення. Однією з причин цього явища, найімовірніше, є зникнення популяцій ховраха крапчастого (Spermophilus suslicus) в регіоні. Серед основних причин скорочення популяцій більшості представників родини Mustelidae слід зазначити погіршення умов існування тварин унаслідок прямого або опосередкованого впливу людини: знищення природніх місць існування та погіршення кормової бази тварин, негативний вплив інвазивних чужорідних видів.

НОВА ЗНАХІДКА COLOLEJEUNEA ROSSETIANA (C. MASSAL.) SCHIFFN. (MARCHANTIOPHYTA, LEJEUNEACEAE) В ЗАКАРПАТСЬКІЙ ОБЛАСТІ

2024-11-26T12:38:50+02:00

У роботі повідомляється про другу знахідку рідкісного печіночного моха Cololejeunea rossetiana в Закарпатській області. Вид було знайдено на вапнякових напівзатінених скелях в урочищі Кузій (Kузійський заповідний масив Карпатського біосферного заповідника). До цього часу було відомо шість локалітетів в Україні. Вид є рідкісним у багатьох європейських країнах. В Україні його внесено до Червоної книги України та до Червоного списку мохоподібних України. У статті наведено короткий опис популяції, її еколого-ценотичну приуроченість, супутні види судинних рослин і мохоподібних, дані про поширення цього виду в Україні і світі, розглянуті питання його охорони, а також текст проілюстровано оригінальними фото його зовнішнього вигляду та мікроскопічних деталей будови.

ВПЛИВ СВІТЛОДІОДНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ НА БІОПЛІВКИ УМОВНО-ПАТОГЕННИХ МІКРООРГАНІЗМІВ

2024-11-26T12:43:46+02:00

Здатність до утворення біоплівок розглядається як один із ключових факторів вірулентності мікроорганізмів. Вивчення впливу фізичних факторів, зокрема низькоінтенсивного випромінювання, на мікробні біоплівки є важливим з огляду на розробку комбінованих підходів терапії патологічних процесів, зумовлених інфекційними агентами. Досліджено вплив світлодіодного випромінювання червоно-інфрачервоного спектра на біоплівкоутворення та сформовані біоплівки деяких умовно-патогенних мікроорганізмів. Доведено, що опромінення досліджуваних мікроорганізмів світлодіодним випромінюванням суттєво підвищує їх здатність утворювати біоплівки. Разом із тим істотного впливу випромінювання на вже сформовані біоплівки не відзначали. Отримані дані підтверджують дозозалежний характер впливу низькоінтенсивного випромінювання на біологічні властивості мікроорганізмів, а також значно вищу стійкість мікробних біоплівок як до хімічних, так і до фізичних факторів, порівняно з планктонними формами.

МОРФОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ТА ПАТОЛОГІЧНІ ЗМІНИ ЕРИТРОЦИТІВ БИЧКА ЖАБОГОЛОВОГО MESOGOBIUS BATRACHOCEPHALUS (PALLAS, 1814)

2024-11-26T12:56:46+02:00

Основу біологічного різноманіття Одеської затоки становлять риби родини Gobiidae. Вони є важливими компонентами екосистеми моря й об’єктами лову. Однак особливості морфометричних параметрів та патологічних змін крові описані досить слабо і стосуються переважно видів, які мають промислове значення. У літературі дані щодо особливостей крові бичка жабоголового Mesogobius batrachocephalus (Pallas, 1814) практично відсутні. У роботі наводяться результати проведення морфологічного аналізу та вивчення патологічних змін еритроцитів та їх ядер для бичка жабоголового, виловленого у весняно-літні періоди 2022 та 2023 років у Чорному морі (Одеська затока). Кров для досліджень відбирали з хвостової вени та фіксували за стандартними методиками. Відповідно до проведених досліджень встановлено, що в циркулюючій крові бичка жабоголового присутні як молоді, так і зрілі еритроцити, а також клітини з патологічними змінами ядра та самої клітини. Зрілі клітини переважають за відсотковим співвідношенням, мають більші середні значення діаметра, площі й об’єму порівняно з молодими клітинами. Водночас молоді еритроцити мають дещо більші розміри ядра та вищі показники ядерно-цитоплазматичного співвідношення. Морфометричні параметри еритроцитів самців і самок майже не відрізняються, а виявлені розбіжності незначні. Майже 40% досліджених еритроцитів бичка жабоголового мали патологічні зміни ядра або самої клітини. Бичкові з Одеської затоки часто мають на одному мазку різні форми патологічних змін. Найбільш поширеними патологіями є бобоподібна форма ядра, пойкілоцитоз і фестончастість клітинної оболонки. Висока частота й різноманітність патологічних змін еритроцитів у бичка жабоголового свідчить про значний негативний вплив факторів навколишнього середовища в Одеській затоці, переважно антропогенного походження.

ПАМ’ЯТКИ ПРИРОДИ КРЕМЕНЕЦЬКОГО РАЙОНУ: АНАЛІЗ ТА ЦІННІСНЕ ЗНАЧЕННЯ

2024-11-26T12:59:57+02:00

У роботі проаналізовано пам’ятки природи Кременецького району Тернопільської області. Встановлено, що фактична площа природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення Кременецького району (без урахування площі тих об’єктів, що входять до складу територій інших заповідних об’єктів) складає 23285,14 га, що становить 8,84% від площі району (показник заповідності). Площа пам’яток природи досліджуваного району становить 185,21 га та нараховує 62 одиниці. Встановлено, що за режимом збереження на території Кременецького району є 41 ботанічна, 15 геологічних та 6 гідрологічних пам’яток природи. Значну частку площі пам’яток природи Кременецького району займають ботанічні пам’ятки – 134,19 га, що складає 72,5%. Значно менше площі припадає на геологічні – 49,47 га (26,7%) та гідрологічні – 1,55 га (0,8%) пам’ятки природи. До складу району входить вісім територіальних громад. У Борсуківській сільській територіальній громаді нараховується 5 пам’яток природи, Великодедеркальській сільській – 1, Вишнівецькій селищній – 4, Кременецькій міській – 20, Лановецькій міській – 8, Лопушненській сільській – 1, Почаївській міській – 3, Шумській міській – 20. Найбільша кількість, а відтак площа пам’яток природи на території Шумської міської громади – 89,77 га, що складає 48,55% та Кременецької міської громади – 31,46 га (16,0%). Визначено 6 пам’яток природи, які включено до еколого-туристичних маршрутів Національного природного парку «Кременецькі гори» та використовуються в еколого-просвітницькій роботі (геологічні пам’ятки природи «Скелі Словацького», «Данилова гора», «Гора Уніас»; ботанічні пам’ятки природи «Кременецька бучина № 1», «Кременецька бучина № 2»; гідрологічна пам’ятка природи «Джерело «Корито»). Подано їх характеристику, розкрито ціннісний потенціал та освітньо-пізнавальне значення.

ШТУЧНІ ФІТОЦЕНОЗИ В УМОВАХ ГІРСЬКО-ЛІСОВОЇ ЗОНИ КАРПАТ

2024-11-26T14:08:16+02:00

Штучні фітоценози гірсько-лісової зони Карпат формуються під впливом кліматичних умов, висоти над рівнем моря, відрізняються рослинним покривом, продуктивністю та потребують особливого підходу до їх покращення та використання. У публікації наведено результати дослідження щодо вивчення впливу різних режимів збирання урожаю та удобрення на особливості формування видового складу фітоценозів і тривалості їх використання. Пропонується для отримання продуктивних багатоукісних сіяних агрофітоценозів на еродованих схилах надавати перевагу інтенсивним сортам злакових трав: Dactylis glomerata L., Phléum pratense L., Festuca pratensis Huds. і для нетривалого використання добавляти в суміш бобові компоненти. Висока продуктивність сіяних агрофітоценозів забезпечується проведенням першого укосу у фазу бутонізації бобових і колосіння злакових. З’ясовано, що підживлення агрофітоценозів азотними добривами в невеликих дозах у три прийоми позитивно впливає на ботанічний склад, морфологічну структуру та підвищує їх продуктивність.

COMMON RACCOON PROCYON LOTOR (LINNAEUS, 1758): FIRST RECORD ON TRANSCARPATHIAN REGION (UKRAINE)

2024-11-26T14:12:39+02:00

COMMON RACCOON PROCYON LOTOR (LINNAEUS, 1758): FIRST RECORD ON TRANSCARPATHIAN REGION (UKRAINE)