Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство

ФОРМУВАННЯ НОВОЇ АРХІТЕКТУРИ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ ТА ПОЛЬЩІ: РОЛЬ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ І ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ В УМОВАХ НОВОГО ГЛОБАЛЬНОГО ЕКОНОМІЧНОГО ПОРЯДКУ ТА ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

Ю.В. Галинська — 2026-09-07

Анотація. У статті досліджено формування нової архітектури фінансово-економічної безпеки України та Польщі в умовах трансформації світового економічного середовища, повномасштабної війни Росії проти України, посилення геополітичної невизначеності та поглиблення європейської і євроатлантичної інтеграції України. Обґрунтовано, що сучасна фінансово-економічна безпека виходить за межі традиційного державоцентричного підходу та дедалі більше набуває багаторівневого, транскордонного й мережевого характеру. Особливу увагу приділено функціям міжнародних організацій, міжнародних фінансових інституцій, експортно-кредитних агентств, а також транснаціональних страхових і перестрахових компаній у мобілізації приватного капіталу, гарантуванні інвестицій та перерозподілі воєнних, політичних, фінансових та інфраструктурних ризиків. Досліджено роль українсько-польського стратегічного партнерства як важливого чинника формування транскордонного простору економічної стійкості, а також створення інституційних передумов для інтеграції українських інвестиційних проєктів у фінансові, страхові, логістичні та інституційні механізми Європейського Союзу. На основі системного, інституційного та структурно-функціонального підходів запропоновано багаторівневу модель фінансово-економічної безпеки України та Польщі, що охоплює безпеково-стратегічний, євроінтеграційно-регуляторний, макрофінансовий, гарантійно-інвестиційний, страхово-перестраховий та операційно-проєктний рівні. Обґрунтовано, що страхування і перестрахування воєнних та політичних ризиків є складовими інфраструктури інвестиційної безпеки та повоєнного відновлення. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання для розроблення українсько-польських механізмів страхового захисту, міжнародних гарантій, мобілізації приватного інвестиційного капіталу, а також розвитку транскордонного інвестиційного та страхового співробітництва.

ШІ-ГРАМОТНІСТЬ ЯК ФАКТОР КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ В ЦИФРОВІЙ МІЖНАРОДНІЙ ЕКОНОМІЦІ

Я.П. Дроздовський — 2026-09-07

У статті досліджено ШІ-грамотність як нову складову людського капіталу та чинник його конкурентоспроможності в цифровій міжнародній економіці. Обґрунтовано відмінність між базовим користуванням інструментами штучного інтелекту, спеціалізованими ШІ-навичками та ШІ-грамотністю. Систематизовано канали впливу ШІ на трансформацію попиту на компетентності, продуктивність, зайнятість і міжнародну мобільність працівників. Запропоновано п’ятикомпонентну модель ШІ-грамотності, що охоплює концептуально-технологічну, прикладну, критично-верифікаційну, етико-регуляторну та адаптивно-комплементарну складові. Визначено напрями інтеграції цих компетентностей у підготовку фахівців з міжнародної економіки та окреслено підходи до подальшого вимірювання їх впливу на конкурентоспроможність людського капіталу.

ОЦІНКА ТЕНДЕНЦІЙ РОЗВИТКУ ЛОГІСТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ

Є.А. Ерфан — 2026-09-07

Стаття присвячена дослідженню актуальних тенденцій розвитку логістичної інфраструктури країн Центрально-Східної Європи. В статті визначено сутність логістичної інфраструктури, висвітлено ключові тенденції розвитку логістичної інфраструктури. Проведено оцінку впливу міжнародної економічної інтеграції на формування логістичних систем регіону. Міжнародна економічна інтеграція відіграє визначальну роль у розвитку логістичної інфраструктури країн Центрально-Східної Європи. Вона сприяє модернізації транспортних систем, зростанню обсягів міжнародної торгівлі, залученню інвестицій, інтеграції країн регіону у глобальні логістичні ланцюги та підвищенню його конкурентоспроможності. Встановлено, що логістичні системи регіону демонструють поступове зростання та високий рівень інтегрованості у європейський транспортно-логістичний простір. Доведено, що динаміка розвитку логістичної інфраструктури значною мірою залежить від впливу глобальних факторів, зокрема геополітичних змін, які спричинили трансформацію транспортних потоків і посилення транзитної ролі регіону.

ЦИФРОВИЙ КАПІТАЛ І РЕГІОНАЛІЗАЦІЯ ПРОМИСЛОВИХ ЛАНЦЮГІВ ЄС ЗА ГЛОБАЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

О.І. Заяць — 2026-09-07

Досліджено просторову асиметрію впливу цифрового капіталу на глобальні ланцюги створення вартості промисловості Європейського Союзу. Проаналізовано опубліковані 2SLS-IV оцінки для дев’яти європейських економік і галузей переробної промисловості за 2005–2018 рр., незалежно відновлено довірчі інтервали, p-значення та коваріацію двох рівнянь. Коефіцієнт регіоналізації становить β=0,669 (SE=0,160; 95% ДІ 0,355–0,983; p<0,001), тоді як для позаєвропейських потоків β=0,154 (SE=0,191; 95% ДІ −0,220–0,528). Просторовий контраст підтверджує сильнішу реакцію внутрішньоєвропейських потоків. За FIGARO їх частка у сукупному експорті Європейського Союзу зросла з 58% у 2019 р. до 60% у 2023 р. Євростат також фіксує посилення цифровізації процесів у ГЛСВ у 32% підприємств. Науковий внесок полягає у відтворюваній статистичній перевірці просторового контрасту та розмежуванні регіоналізації, локалізації й зовнішньої диверсифікації.

ГЛОБАЛЬНА ПРОТЕСТНА АКТИВНІСТЬ: СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ЧИННИКИ ТА ТЕНДЕНЦІЇ

Л.О. Казакова — 2026-09-07

Стаття досліджує сучасні тенденції розвитку протестної активності у світі в умовах соціально-економічних, політичних та технологічних трансформацій XXI століття. Визначено ключові чинники масових протестних рухів, серед яких зростання соціальної нерівності, політична поляризація, економічні кризи, інфляційні та енергетичні шоки, а також прискорена цифровізація. Сучасна протестна мобілізація дедалі частіше набуває мережевого характеру, що суттєво трансформує традиційні моделі колективної дії та підвищує швидкість і масштаб поширення протестів як на національному, так і на глобальному рівнях. Особливу увагу приділено економічним детермінантам протестної активності як одному з головних факторів масової мобілізації. У дослідженні узагальнено основні хвилі глобальних протестів у період 2000-2026 рр. та підкреслено їх тісний зв’язок із макроекономічними процесами, зокрема світовою фінансовою кризою 2008 року, пандемічною рецесією 2020-2021 років та інфляційною кризою 2022-2023 років. Виявлено чітку трансформацію причин протестів: від проблем глобалізаційного безробіття та нестабільності на початку 2000-х років до сучасних питань вартості життя, нерівності та структурних дисбалансів на ринку праці. На основі аналізу протестів 2025-2026 років визначено їх основні причини, особливості та наслідки в різних регіонах. Сучасна протестна активність має багатовимірний характер, поєднуючи соціально-економічні, політичні та інституційні фактори. Ключовою тенденцією є зростання ролі молоді як центрального актора протестної мобілізації, що відображає посилення міжгенераційної нерівності та обмежену соціальну мобільність у багатьох країнах. Також підкреслено критичну роль цифрових технологій і соціальних мереж в організації протестів, що забезпечують швидку координацію, масову участь і глобальну видимість протестних рухів. Отримані результати свідчать, що сучасна протестна активність має системний характер і функціонує як реакція на глобальні кризи та структурні дисбаланси. Загалом хвилі протестів демонструють циклічний характер, тісно пов’язаний із макроекономічною динамікою, тоді як мережеві та цифрові форми політичної участі продовжують розширюватися у XXI столітті.

ЕФЕКТИВНІСТЬ МЕГАУГОД У ЦИФРОВУ ЕПОХУ: УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ ТА СТВОРЕННЯ ВАРТОСТІ В КЕЙСІ MICROSOFT – ACTIVISION BLIZZARD

О.І. Карінцева — 2026-09-07

Стаття присвячена оцінюванню економічної ефективності цифрової угоди в області індустрії розваг, а саме придбанню компанією Microsoft Activision Blizzard. Доцільність дослідження обумовлена необхідністю аналізу результативності даної угоди в умовах цифрових трансформацій шляхом оцінювання вартості нематеріальних активів та відповідних екосистемних ефектів. Метою статті є розробка комплексних підходів оцінювання економічної ефективності мегаугод у цифровій економіці (на прикладі угоди Microsoft – Activision Blizzard), яка б дозволила інтегрувати в традиційний фінансовий аналіз, додаткові драйвери розвитку та обмежень, що впливають на створення вартості нематеріальних активів в пост-інтеграційний період. Проаналізовано підходи до оцінювання ефективності операції злиття та поглинання між компанією Microsoft та Activision Blizzard. включаючи передумови, мотиви та регуляторні особливості угоди. Доцільність угоди розглядається з трьох напрямів: диверсифікація бізнесу за рахунок отримання доступу на ринку мобільних ігор; зміцнення позицій у сегменті хмарного геймінгу за рахунок посилення екосистеми Game Pass; розвиток стратегічного потенціалу бізнесу за рахунок довгострокових інвестицій у розвиток метавсесвітів. Досліджено основні складові синергетичного ефекту угоди: дохідна, операційна, фінансова, управлінська. Підтверджено, що найбільшу частину синергетичного ефекту складає саме дохідний підхід. Крім того, визначені основні ризики та обмеження угоди, що пов’язані із інтеграційними витратами та регуляторними обмеженням. Висновки підтверджують досягнення операційної та стратегічної синергії, але остаточна оцінка ефективності угоди напряму залежить від подолання інтеграційних викликів та реалізації потенціалу придбаних активів в умовах регуляторних обмежень.

УПРАВЛІННЯ КОНФЛІКТАМИ В СУЧАСНОМУ БІЗНЕСІ НА ОСНОВІ ПЕРЕГОВОРНИХ ТА КОМУНІКАЦІЙНИХ СТРАТЕГІЙ

Л.В. Касьяненко — 2026-09-07

Метою дослідження є розроблення інтегрованого підходу до управління корпоративними конфліктами шляхом поєднання переговорних і комунікаційних стратегій. Порівняння показало, що конфлікти, спричинені інформаційною асиметрією, цифровими бар'єрами або міжфункціональною взаємодією, потребують різних переговорних моделей, хоча традиційна практика часто використовує однакові управлінські рішення. На відміну від локального реагування, інтегроване поєднання переговорних процедур, комунікаційних механізмів і системи KPI забезпечує послідовний контроль усіх етапів урегулювання конфлікту, від раннього виявлення до перевірки виконання домовленостей. Запропонована модель найбільш ефективна для підприємств із розвиненою системою корпоративних комунікацій. За відсутності єдиних інформаційних регламентів її практичний ефект зменшується.

ГІБРИДНИЙ ВПЛИВ У МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИНАХ: ІНСТРУМЕНТИ ТА МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ

А.О. Кіндяк — 2026-09-07

У статті досліджено роль гібридного впливу як одного з ключових чинників трансформації сучасного міжнародного економічного середовища. Обґрунтовано необхідність комплексного розгляду інструментів стратегічного впливу в умовах посилення глобальної взаємозалежності та зростання геоекономічної конкуренції. Систематизовано основні напрями застосування гібридних механізмів у фінансовій, технологічній, інформаційній, інфраструктурній та інституційній сферах. Визначено особливості їхнього впливу на економічну безпеку, стійкість держав і функціонування ринків. Розкрито взаємозв’язок між структурними вразливостями глобальної економіки та можливостями використання інструментів непрямого примусу. Наголошено на важливості розвитку механізмів адаптації, підвищення економічної стійкості та вдосконалення міжнародного співробітництва для мінімізації ризиків поширення практик гібридного впливу.

ВИКЛИКИ ТА РИЗИКИ ПОЛЬЩІ ЯК РЕГІОНАЛЬНОГО ЛІДЕРА У ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНІЙ ЄВРОПІ

Н.О. Кушнір — 2026-09-07

У статті досліджено основні виклики та ризики Польщі як одного з провідних регіональних лідерів Центрально-Східної Європи. Обґрунтовано, що сучасна економічна модель Польщі демонструє високу стійкість і динаміку економічного розвитку, однак її подальше зміцнення залежить від здатності держави протистояти комплексу внутрішніх і зовнішніх загроз. Проаналізовано ключові демографічні ризики, пов’язані зі скороченням чисельності населення працездатного віку та змінами структури зайнятості. Особливу увагу приділено проблемам енергетичної безпеки, залежності від імпорту енергоресурсів та необхідності трансформації енергетичного сектору. Розглянуто вплив інфляційних процесів, посилених пандемією COVID-19 та енергетичною кризою, а також структурної інерції польського ринку праці й соціальної нерівності. Визначено зовнішні політичні та геоекономічні ризики, зумовлені змінами безпекового середовища в Європі, необхідністю нарощування оборонних видатків та зростанням державного боргу. Обґрунтовано, що сукупність зазначених факторів може впливати на темпи економічного зростання, конкурентоспроможність і позиції Польщі в регіоні. Окреслено перспективи збереження Польщею ролі одного з ключових економічних і політичних центрів Центрально-Східної Європи за умови проведення структурних реформ, модернізації енергетики, адаптації ринку праці та ефективного реагування на нові геоекономічні й безпекові виклики.

ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ НА ЗАСАДАХ ЗЕЛЕНОЇ ЕКОНОМІКИ

А.В. Лісовий — 2026-09-07

У статті досліджено теоретичні та практичні аспекти енергозбереження українських підприємств в умовах переходу до моделі зеленої економіки. Обґрунтовано роль енергоефективності як ключового чинника забезпечення конкурентоспроможності підприємств, зниження їх енергоємності та підвищення стійкості до сучасних економічних викликів. Проведено аналіз сучасного стану енергоспоживання в Україні, визначено основні проблеми впровадження енергоощадних технологій та досліджено вплив воєнних викликів на енергетичний сектор. Окрему увагу надано розвитку відновлюваної енергетики та цифрових технологій енергоменеджменту. Запропоновано напрями підвищення енергоефективності підприємств на засадах зеленої економіки. Визначено напрями удосконалення систем енергетичного менеджменту, розвитку інноваційних технологій та інтеграції принципів сталого розвитку у виробничу діяльність підприємств.

УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ РОЗУМНИХ МІСТ НА ОСНОВІ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Р.С. Луців — 2026-09-07

У статті розглянуто штучний інтелект як інструмент управління інноваціями у розвитку розумних міст. Актуальність теми зумовлена прискоренням урбанізації, зростанням навантаження на міську інфраструктуру, потребою у сталих публічних сервісах та переходом органів управління до рішень, що ґрунтуються на даних. Особливу увагу приділено зміні логіки інноваційного менеджменту: від реактивного адміністрування до проактивного, предиктивного й платформного управління міськими процесами. Окреслено теоретичні підходи до розумного міста, класифіковано ключові ШІ-технології, визначено їхню роль у генерації ідей, моніторингу, стратегічному плануванні, трансфері технологій та взаємодії учасників інноваційної екосистеми. Узагальнено міжнародний досвід застосування ШІ у міському середовищі, зокрема технологічно орієнтовані й соціально-інноваційні моделі. Висвітлено управлінські, етичні, правові та інституційні питання, пов’язані з алгоритмічною прозорістю, відповідальністю, цифровою нерівністю та кадровою спроможністю. Окремий акцент зроблено на українських містах, для яких упровадження ШІ пов’язане не лише з модернізацією управління, а й з повоєнним відновленням, посиленням стійкості, кібербезпеки та ефективності використання ресурсів. Показано, що ефективне використання ШІ у міському управлінні потребує узгодження технологічних, соціальних та інституційних рішень, формування культури відповідального використання алгоритмів, розвитку цифрових компетентностей управлінців і залучення громадян до оцінювання інноваційних змін. Такий підхід дає змогу розглядати розумне місто не лише як сукупність цифрових сервісів, а як відкриту інноваційну екосистему. Визначено коло питань, що потребують подальшого наукового осмислення, зокрема інтеграція розрізнених цифрових платформ, побудова механізмів аудиту алгоритмічних рішень, забезпечення рівного доступу до інтелектуальних сервісів і адаптація міжнародних практик до умов українських громад. Це особливо важливо для зміцнення стійкості міст, довіри населення та якості публічної політики.

ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ ТА МОТИВАЦІЯ СПОЖИВАЧІВ У FASHION-РИТЕЙЛІ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ

Л.Г. Мельник — 2026-09-07

У статті досліджено формування стратегії розвитку бізнес-процесів та мотивація споживачів у fashion-ритейлі в умовах цифровізації. Визначено, що малі підприємства характеризуються високою гнучкістю та здатністю швидко адаптуватися до змін ринкового середовища й поведінки споживачів. Водночас високий рівень конкуренції, економічна нестабільність та активний розвиток міжнародних брендів створюють додаткові виклики для забезпечення стабільного розвитку бізнесу. У роботі обґрунтовано важливість використання цифрових технологій, зокрема онлайн-магазинів, соціальних мереж, CRM-систем, аналітичних інструментів і маркетплейсів для підвищення ефективності продажів та взаємодії з клієнтами. Доведено, що ефективна стратегія розвитку бізнес-процесів та мотивація споживачів fashion-підприємства повинна поєднувати чітке позиціонування бренду, клієнтоорієнтований сервіс, інноваційні підходи до комунікації та цифрову трансформацію бізнесу. Особливу увагу приділено ролі Instagram-маркетингу, персоналізації взаємодії зі споживачами та інтеграції онлайн- і офлайн-каналів продажу. Аналіз сучасних наукових досліджень підтвердив, що брендинг, цифровізація та управління клієнтським досвідом є ключовими чинниками конкурентоспроможності у fashion-індустрії. Зроблено висновок, що успішний розвиток малого підприємництва у сфері fashion-ритейлу залежить від інтеграції стратегічного управління, технологічних інновацій та глибокого розуміння потреб споживачів.

ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ І НЕМАТЕРІАЛЬНІ АКТИВИ В МІЖНАРОДНОМУ БІЗНЕСІ: СТРАТЕГІЧНІ ПІДХОДИ ДО УПРАВЛІННЯ ТАЛАНТАМИ ТА СТВОРЕННЯ ЦІННОСТІ

О.І. Найда — 2026-09-07

Анотація. У статті актуалізується питання переосмислення ролі людини в міжнародному бізнесі в умовах посилення значення нематеріальних активів, цифрової трансформації, глобальної конкуренції за таланти та зростання вимог до стійкості організацій. У центрі уваги перебуває перехід від традиційного сприйняття працівника як елемента виробничої системи до розуміння людини як стратегічного активу, партнера, носія знань, джерела інновацій і співтворця довгострокової цінності. Такий підхід змінює саму логіку управління: людський капітал розглядається не як витратна категорія, а як основа формування конкурентоспроможності, організаційної адаптивності, репутації, довіри та здатності бізнесу до розвитку в довгостроковій перспективі. У межах статті порушуються питання концептуального розуміння людського капіталу як ключового нематеріального активу, його зв’язку з інтелектуальним, структурним і реляційним капіталом, а також ролі людини у створенні вартості в міжнародному бізнес-середовищі. Окрема увага приділяється трансформації підходів до управління талантами, розвитку Employee Experience, формуванню пропозиції цінності для працівника, значенню залученості, довіри, коучингової культури, сенсу роботи та співтворення. Розглядається зміна фокусу HR-функції: від адміністративного супроводу персоналу до стратегічної участі у формуванні організаційної архітектури, здатної підтримувати розвиток потенціалу працівників і перетворювати його на колективну та організаційну цінність. Актуальність теми зумовлена тим, що сучасні компанії дедалі частіше конкурують не лише продуктами, технологіями чи фінансовими ресурсами, а якістю людського середовища, здатністю залучати, розвивати й утримувати таланти, створювати простір довіри, автономії, відповідальності та інновацій. У цьому контексті особливого значення набуває потреба у формуванні цілісного бачення управління людським капіталом, яке поєднує економічну доцільність, гідність людини, розвиток потенціалу, ефективність організації та довгострокову суспільну цінність. Стаття спрямована на осмислення управлінських підходів, які дають змогу інтегрувати людський капітал у стратегічну модель створення цінності та розглядати людину не як об’єкт управління, а як активного учасника майбутнього розвитку бізнесу.

ЗЕЛЕНА ЕКОНОМІКА В КОНТЕКСТІ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ

Л.І. Чернобай — 2026-09-07

У статті досліджено особливості розвитку зеленої економіки України в контексті європейської інтеграції. Розглянуто основні напрями реалізації Європейського зеленого курсу та їх значення для екологічної й економічної трансформації країни. Проаналізовано вплив повномасштабної війни на стан довкілля, розвиток кліматичної політики, процес декарбонізації та впровадження відновлюваних джерел енергії. Також охарактеризовано адаптацію українського законодавства до вимог Європейського Союзу та визначено основні виклики, які виникають на шляху зеленої трансформації. Окреслено перспективи подальшого розвитку екологічної політики, залучення зелених інвестицій і реалізації принципів сталого розвитку в процесі післявоєнного відновлення України.

ЕКОНОМІЧНА ТРАНСФОРМАЦІЯ СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛУ В УМОВАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

І.Є. Ярова — 2026-09-07

У статті розглянуто теоретичні підходи до трактування соціального капіталу та обґрунтовано його економічну роль у розвитку соціальних систем. Зокрема, соціальний капітал розглядається як інтегральна характеристика соціо-економічного середовища, що охоплює довіру, соціальні норми та мережі взаємодії, а також як невід'ємний фактор соціально-економічного розвитку, який безпосередньо впливає на ефективність раціонального використання ресурсів, координацію економічної діяльності та інноваційний розвиток. Узагальнено сучасні підходи до операціоналізації соціального капіталу, зокрема в рамках міжнародних індексів та соціально-економічної конкурентоспроможності, що дають змогу використовувати його як аналітичну категорію для оцінки соціально-економічної стабільності економік в умовах трансформаційних змін. Основні висновки підтверджують, що накопичення соціального капіталу сприяє зростанню інноваційної економіки та покращенню соціальної згуртованості на засадах сталого розвитку.

ФУНКЦІОНАЛЬНА АДАПТАЦІЙНА ЕКВІВАЛЕНТНІСТЬ МІЖНАРОДНИХ ПРАКТИК У БАНКІВСЬКОМУ РЕГУЛЮВАННІ: МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДЛЯ УКРАЇНИ

А.В. Грабарєв — 2026-09-07

Статтю присвячено розробленню методичного підходу до адаптації міжнародних практик цифрового регулювання, управління даними, моделями та технологічними залежностями до умов банківської системи України. Обґрунтовано поняття функціональної адаптаційної еквівалентності, за якого результативність трансферу визначається не формальною подібністю нормативних вимог, а здатністю модифікованого механізму забезпечити співставний управлінський результат. Запропоновано рекурсивну процедуру, що поєднує діагностику функціональних розривів, оцінювання їх критичності, некомпенсаторну порогову перевірку, багатокритеріальне ранжування, інституційну модифікацію, пілотування та ex post моніторинг. Систематизовано пріоритети адаптації для України у сферах data governance, model governance, RegTech/SupTech, third-party risk, операційної та кібернетичної стійкості. Обґрунтовано, що першочерговими мають бути практики, які створюють інформаційні, модельні та інституційні передумови для безпечного масштабування інтелектуальних технологій. Запропоновано поетапну дорожню карту на 2026–2035 рр., побудовану за принципом readiness gates.