Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство

ЕФЕКТИВНІСТЬ УПРАВЛІННЯ БРЕНДОМ НА ЗОВНІШНІХ РИНКАХ

М.Ю. Антонченко — 2026-11-05

У сучасних умовах глобалізації та зростаючої міжнародної конкуренції вихід підприємств на зовнішні ринки стає однією з найважливіших умов для їхнього довгострокового виживання та економічного розвитку. Перехід до економіки знань створив ситуацію, в якій нематеріальні активи, зокрема товарні марки, відіграють ключову роль у забезпеченні конкурентних переваг. Товарна марка сьогодні є не просто засобом ідентифікації, а стратегічним ресурсом, що накопичує репутаційний капітал підприємства, формує довіру клієнтів і генерує додаткову вартість. Сучасні ринкові процеси та їхній динамічний розвиток вимагають розробки та впровадження відповідних методів управління діяльністю підприємств. За умов перенасиченості ринків, жорсткої конкуренції та зростання вимогливості споживачів товарів виникає потреба у пошуку нових ефективних способів впливу на цільові ринки. Одним із таких способів є створення успішного бренду для забезпечення міцних позицій на ринку. Особливий напрямок маркетингової діяльності, спрямований на створення довгострокових переваг для споживачів у виборі торгових марок, має назву брендинг і являє собою комплексну систему ідентифікації товару.

УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ ТА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ МАЛОГО БІЗНЕСУ В УМОВАХ АВТОМАТИЗАЦІЇ ОБЛІКУ І ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ НА ОСНОВІ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ТА BIG DATA

О.П. Атамас — 2026-11-05

В роботі досліджено управління ризиками та конкурентоспроможність малого бізнесу в умовах автоматизації обліку і фінансової звітності на основі штучного інтелекту та Big Data. Метою статті є обґрунтування теоретичних засад і розроблення практичних рекомендацій. Систематизовано ризики малого бізнесу за шістьма групами та доведено неоднорідність впливу автоматизації: операційні й фінансові ризики знижуються, тоді як кібер- та нормативно-правові зростають. Встановлено, що найбільш доступними для малого бізнесу є хмарні сервіси та RPA, тоді як ERP-системи, ШІ-модулі, Big Data-аналітика і блокчейн залишаються малодоступними. Розроблено модель взаємозв’язку автоматизації обліку, управління ризиками та конкурентоспроможності й відокремлено витратний, ризиковий і ринковий канали впливу. Сформульовано рекомендації щодо поетапного впровадження цифрових рішень, кіберзахисту, перепідготовки кадрів і орієнтації на міжнародні стандарти звітності.

СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ МАРКЕТИНГОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ І РОЗВИТКОМ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА ЕКОНОМІКИ ЗАМКНУТОГО ЦИКЛУ

Т.І. Балановська — 2026-11-05

У статті обґрунтовано теоретико-методичні засади стратегічного управління маркетинговою діяльністю та розвитком сільськогосподарських підприємств. Визначено роль маркетингової діяльності як інтегрованої складової стратегічного управління, спрямованої на узгодження ресурсних можливостей підприємства з потребами цільових ринків і формування конкурентної пропозиції. Систематизовано сучасні маркетингові та цифрові інструменти дослідження ринку, аналізу споживачів, сегментації, збуту й комунікацій. Обґрунтовано можливості використання принципів економіки замкнутого циклу для формування маркетингової цінності продукції через ресурсозбереження, скорочення відходів, простежуваність та екологічність. Запропоновано модель інтеграції маркетингових, цифрових і циркулярних інструментів у систему стратегічного управління розвитком підприємства.

КЛАСТЕРИЗАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ М’ЯСОПЕРЕРОБНОЇ ГАЛУЗІ З МЕТОЮ ВИЗНАЧЕННЯ ЇХ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ

Є.Я. Бондар — 2026-11-05

У статті досліджено застосування кластерного аналізу для оцінювання конкурентоспроможності підприємств м’ясопереробної галузі України. Інформаційну базу сформовано за 21 підприємством із використанням п’яти показників: рентабельності продажів, ліквідності, зносу, витрат та обсягу оборотних активів. Для групування підприємств застосовано самоорганізувальні карти Кохонена (SOM), що дало змогу сформувати чотири кластери з відмінними фінансово-економічними профілями. Встановлено, що найбільш збалансований конкурентний профіль має кластер 0, тоді як інші групи відрізняються рівнем ліквідності, ресурсного потенціалу, зносу та прибутковості. Практичне значення результатів полягає у можливості використання кластерної типології для бенчмаркінгу, виявлення проблемних зон та обґрунтування управлінських рішень.

ТРАНСФОРМАЦІЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ ПОВЕДІНКИ ТА КУЛЬТУРИ ЯК ПЕРЕДУМОВА УСПІШНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗМІН

А.Г. Георгіаді — 2026-11-05

У статті досліджено взаємозв’язок трансформації організаційної поведінки та культури у процесі реалізації змін. Обґрунтовано, що сталість змін визначається не лише запровадженням нових управлінських рішень, а й їх переходом у повсякденні моделі поведінки та організаційні норми. Проаналізовано роль комунікації, узгодження пріоритетів, відкритої незгоди, навчання, коучингу та зворотного зв’язку у підтримці нової поведінки. Авторами запропоновано модель трансформації організаційної поведінки та культури, що охоплює п’ять взаємопов’язаних етапів: діагностику проблем і дисфункцій; узгодження стратегічних пріоритетів; зміну управлінських і поведінкових практик; підтримку та закріплення нової поведінки; інтеграцію нових практик в організаційну культуру. Встановлено, що культурна трансформація відбувається через систематичне відтворення нових моделей поведінки, а конструктивна комунікація та відкрите обговорення суперечностей виконують превентивну функцію в управлінні конфліктами. Визначено умови забезпечення сталості організаційних змін.

ВПРОВАДЖЕННЯ СТРАТЕГІЇ БОРГОВОГО ФІНАНСУВАННЯ ПУБЛІЧНИХ КОМПАНІЙ В УМОВАХ МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ

А.С. Грищук — 2026-11-05

У статті обґрунтовано засади впровадження стратегії боргового фінансування публічних компаній в умовах макроекономічної нестабільності, що загострилася впродовж 2026 р.. Показано, що енергетичний шок, спричинений збройним конфліктом на Близькому Сході, змінив траєкторію політики процентних ставок провідних центральних банків і перетворив боргову стратегію корпоративного сектору з технічного питання структури капіталу на чинник фінансової стійкості бізнесу. Інформаційною базою стали відкриті дані IMF, Federal Reserve, ECB, OECD. Встановлено, що у 2025-2026 рр. боргове фінансування публічних компаній функціонувало в режимі переоцінки вартості капіталу, а не його дефіциту, причому основний тиск формували висока вартість грошей, диференціація ціни боргу за кредитною якістю та масштабний майбутній цикл рефінансування.

ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ БІЗНЕС-МОДЕЛІ БУДІВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА НА ОСНОВІ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ ЦИФРОВОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ

А.Я. Дац — 2026-11-05

Актуальність дослідження зумовлена потребою системної інтеграції цифрових технологій у бізнес-моделі будівельних підприємств в умовах цифрової трансформації галузі. Мета статті – формалізація та апробація цифрової бізнес-моделі будівельного підприємства DBMCE як організаційно-економічного інструменту цифрової трансформації. Методологічну основу становлять метод аналізу ієрархій, метод головних компонент, кластерний і регресійний аналіз, аналіз чутливості та сценарне моделювання. Розкрито структуру моделі DBMCE, що охоплює блоки V–P–R–F–S та наскрізний цифровий рівень D, який інтегрує BIM, системи KPI/EVM, середовище спільних даних (CDE), ERP-системи та смарт-контракти. Обґрунтовано логіку взаємодії цифрових інструментів у системі управління будівельним підприємством. Практична цінність полягає у формуванні дорожньої карти поетапного впровадження цифрових технологій.

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ УДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСОВОГО ОБЛІКУ УКРАЇНИ

П.Н. Денчук — 2026-11-05

У статті наголошено, що сьогодення вимагає комплексного підходу до зміни системи фінансового обліку та відображення у фінансовій звітності інформації про активи підприємства, а також запровадження у звітності економічних показників діяльності. Визначено, що зміни у економіко-політичному розвитку країни вказують на необхідності гармонізації фінансової звітності із міжнародними стандартами. Виклики, які постали внаслідок збройної агресії вказують на необхідність удосконалення системи бухгалтерського обліку для забезпечення дотримання основних його принципів при відображенні обліково-економічних показників у фінансовій, статистичній чи податковій звітності. Доведено необхідність окремого відображення у фінансовій звітності вартості активів, які було знищено або пошкоджено у наслідок бойових дій, втрачено внаслідок окупації або тимчасово вилучено за мобілізаційними розпорядженнями.

ІНСТИТУЦІЙНА АРХІТЕКТУРА ГЛОБАЛЬНОГО АНТИКРИЗОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ

В.М. Довгоп’ят — 2026-11-05

У статті досліджено інституційну архітектуру сучасного глобального антикризового регулювання, сформовану після світової фінансової кризи 2008–2009 рр. Проаналізовано роль наднаціональних інституцій у координації фінансового нагляду, розвитку систем раннього попередження та впровадженні макропруденційної політики. Розкрито методологічні підходи до ідентифікації фінансових вразливостей, оцінки системних ризиків та практичне значення стандартів Базель III у забезпеченні фінансової стабільності. Досліджено взаємодію між Радою з фінансової сабільності, Міжнародним валютним фондом, Банком міжнародних розрахунків та національними регуляторами у процесі формування глобальної системи фінансової безпеки. Окрему увагу приділено імплементації макропруденційних інструментів у діяльності Національного банку України, зокрема використанню Індексу фінансового циклу України для калібрування контрциклічного буфера капіталу. Обґрунтовано, що сучасна система антикризового регулювання базується на поєднанні міжнародної координації, систем раннього попередження, оцінки фінансових вразливостей та превентивного регуляторного впливу.

МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ ЗБРОЄЮ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ЕКОНОМІКУ ОКРЕМИХ КРАЇН

Є.В. Дупин — 2026-11-05

У статті досліджено міжнародну торгівлю озброєннями як специфічний сегмент світового ринку, у якому комерційні стимули поєднуються з інтересами національної безпеки, зовнішньою політикою та промисловою стратегією держав. Розмежовано показники фізичного обсягу передач основних видів озброєнь, доходів оборонних компаній і бюджетних військових витрат, що дає змогу уникнути хибного ототожнення експорту зброї з сукупним оборонним навантаженням на економіку. Проаналізовано зміни у структурі світових поставок у 2021-2025 рр., позиції провідних експортерів та імпортерів, а також економічні наслідки для США, Франції, Росії, України, Індії та Саудівської Аравії. Встановлено, що для держав-експортерів торгівля зброєю підтримує завантаження високотехнологічних виробництв, зайнятість, експортні надходження та інноваційні компетенції, однак водночас посилює залежність підприємств від державного замовлення і геополітичної кон’юнктури. Для країн-імпортерів закупівлі здатні швидко закривати критичні безпекові потреби, проте збільшують відтік валюти, імпортну залежність і бюджетні альтернативні витрати. Обґрунтовано, що підсумковий макроекономічний ефект визначається не самим фактом зростання військових витрат, а часткою локалізованого виробництва, структурою фінансування, тривалістю програм, станом державних фінансів, спроможністю цивільного сектору засвоювати технологічні spillover-ефекти та рівнем інституційної прозорості.

СТРУКТУРА І ДИНАМІКА ПРИПЛИВУ ПОРТФЕЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ НА ВІТЧИЗНЯНІ РИНКИ КАПІТАЛУ

Р.М. Іроденко — 2026-11-05

У статті досліджено структуру та динаміку припливу портфельних інвестицій на вітчизняні ринки капіталу протягом 2010–2025 років. Методологічною основою аналізу є статистика платіжного балансу та міжнародної інвестиційної позиції України, яку формує Національний банк України відповідно до шостого видання Керівництва з платіжного балансу та міжнародної інвестиційної позиції (КПБ6) Міжнародного валютного фонду. Виявлено циклічний характер портфельних інвестиційних потоків, обумовлений як внутрішніми макроекономічними чинниками, так і зовнішніми шоками — геополітичними кризами 2014 та 2022 років, пандемією COVID-19, а також процесами реструктуризації суверенного боргу. Встановлено абсолютне домінування боргових цінних паперів (понад 80 % зобов'язань) та переважну роль сектору загального державного управління як основного реципієнта портфельних інвестицій. Доведено, що нерозвиненість корпоративного сегменту фондового ринку звузила канали припливу іноземного портфельного капіталу до єдиного інструменту — облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), створивши «монокультурну» модель із високою волатильністю потоків. Обґрунтовано причинно-наслідкові зв'язки між деградацією внутрішнього фондового ринку та обмеженням каналів іноземних портфельних інвестицій. Визначено передумови для якісної трансформації структури портфельних інвестицій у середньостроковій перспективі.

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У ФІНАНСОВОМУ СЕКТОРІ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ: НАПРЯМИ ВПРОВАДЖЕННЯ ТА РИЗИКИ ФІНАНСОВОЇ СТАБІЛЬНОСТІ

М.М. Король — 2026-11-05

У статті досліджено трансформацію фінансового сектору світової економіки під впливом розвитку штучного інтелекту (ШІ). Визначено напрями застосування технології ШІ у банківській діяльності, платежах, кредитуванні, страхуванні, управлінні активами та протидії фінансовим злочинам. Проаналізовано масштаби поширення технології у фінансових установах єврозони та Великої Британії. Розкрито можливості ШІ щодо оцінювання кредитного ризику, виявлення шахрайства, опрацювання страхових випадків і підтримки інвестиційних рішень. Окрему увагу приділено машинному навчанню у протидії відмиванню коштів, також систематизовано основні ризики: модельний і кіберризик, залежність від обмеженого кола постачальників, посилення ринкових кореляцій, проблеми якості даних і шахрайське використання генеративного ШІ.

ГЛОБАЛЬНЕ ЛІДЕРСТВО КОМПАНІЙ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ

Д.О. Красняник — 2026-11-05

Цифровізація змінює правила міжнародної конкуренції швидше, ніж компанії встигають перебудовувати свої стратегії, тому питання про те, як великі міжнародні компанії здобувають і втримують лідерські позиції, має наукову та практичну вагу. Проблема полягає в тому, що цифрові технології відкривають нові джерела переваг, але водночас підвищують ризики для тих, хто на них спирається, а наявні дослідження здебільшого розглядають цифрову трансформацію окремо від глобального лідерства. Мета статті полягає в обґрунтуванні того, як цифровізація впливає на формування, збереження та зміцнення глобального лідерства компаній, і у визначенні стратегічних напрямів його посилення. У роботі розмежовано поняття лідерства, конкурентоспроможності та конкурентної переваги, розглянуто підходи до формування цифрових конкурентних переваг, охарактеризовано сучасні тенденції цифровізації світової економіки, порівняно цифрові стратегії компаній Microsoft і Amazon, виділено основні виклики та перспективні напрями цифрової трансформації. Дослідження має теоретико-аналітичний характер і проходить шлях від сутності лідерства до стратегічних рішень для міжнародних компаній.

АДАПТАЦІЯ СИСТЕМИ ОПЕРАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВА ДО УМОВ ЕКОНОМІЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ ТА ВОЄННОГО СТАНУ

О.В. Кривда — 2026-11-05

У статті обґрунтовано теоретико-методичні та практичні засади адаптації системи операційного менеджменту підприємства до умов економічної нестабільності, спричиненої наслідками воєнного стану в Україні. Систематизовано зовнішні та внутрішні фактори впливу на операційну ефективність суб'єктів господарювання з виокремленням специфічної групи воєнно-безпекових чинників. На матеріалах ТОВ «Крона-Калинівка» проаналізовано ключові деструктивні чинники та диспропорції в операційній системі, зокрема критичний рівень зношення матеріально-технічної бази та суттєве зростання тарифного навантаження на енергоресурси. Доведено, що традиційні підходи операційного менеджменту потребують трансформації у напрямі забезпечення ресурсної та енергетичної автономності. Запропоновано комплекс стратегічних управлінських рішень, орієнтованих на забезпечення стійкості операційної системи шляхом модернізації складської нерухомості та автопарку, запровадження автономного енергозабезпечення й оптимізації логістичних процесів.

ДЖЕРЕЛА СИНЕРГІЇ ТА СИНЕРГЕТИЧНІ КОМБІНАЦІЇ ЦИРКУЛЯРНИХ БІЗНЕС-МОДЕЛЕЙ У ЛОГІСТИЦІ

О.С. Крупська — 2026-11-05

У статті досліджено синергетичні комбінації циркулярних бізнес-моделей у логістиці як механізм підвищення сукупного економічного, екологічного та організаційного ефекту. Синергетичну комбінацію розглянуто як один із трьох типів взаємозв’язку між моделями поряд з еволюційним прогресуванням і технологічною конвергенцією. Систематизовано чотири джерела синергії за критерієм спільної базової передумови ефекту та розмежовано двосторонні й багатосторонні комбінації. Узагальнено механізми впливу комбінацій на витрати, доходи, використання активів, ресурсну ефективність та регуляторні ризики, а також обґрунтовано можливість від’ємного ефекту через конкуренцію моделей за спільний потік. Запропоновано послідовність кількісного оцінювання синергетичного ефекту та показники його економічної, інфраструктурної й ресурсної складових, зокрема в дисконтованій формі.

МЕХАНІЗМИ ПАРТНЕРСЬКОЇ ВЗАЄМОДІЇ В ЕКОСИСТЕМІ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ СТРУКТУР АПК

М.І. Купира — 2026-11-05

Стаття присвячена дослідженню теоретико-практичних аспектів формування механізмів партнерської взаємодії в екосистемі розвитку підприємницьких структур АПК. Розроблено партнерську архітектуру в екосистемі розвитку, яка поєднує інституційний, довірчий і результативний блоки та враховує можливість деструктивних впливів. Обґрунтовано структурні площини цілісної теорії партнерської взаємодії. Розроблено концептуальну структуру партнерських відносин, яка визначає характер взаємодії суб’єктів і сприяє підвищенню ефективності, стійкості та інноваційності екосистеми в умовах зовнішніх змін. Сформовано механізми партнерської взаємодії та способи реалізації в екосистемі розвитку підприємницьких структур АПК. Розкрито роль спільного планування, формалізації зобов’язань, об’єднання ресурсів, цифрових платформ і повторних угод.

ЕКОНОМІЧНА ІНТЕГРАЦІЯ ЯК МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ МІЖНАРОДНОГО ЕКОНОМІЧНОГО ПРОСТОРУ

В.С. Лесюк — 2026-11-05

У статті поглиблено теоретичні засади розуміння економічної інтеграції як механізму формування міжнародного економічного простору. На основі порівняльного узагальнення вітчизняних і закордонних визначень систематизовано домінантні ознаки економічної інтеграції. Уточнено співвідношення понять «економічна інтеграція», «інтеграційний механізм» та «міжнародний економічний простір». Розроблено структурно-логічну модель, у якій передумови та мотиви економічної інтеграції через інституційне оформлення і практичні механізми трансформуються у стійкі транскордонні взаємозв’язки. Обґрунтовано, що економічна інтеграція не є автоматично лінійною чи незворотною: її результати залежать від інституційної спроможності, сумісності національних економік, розподілу вигід і витрат та здатності учасників спільно реагувати на зовнішні шоки.

ЦІНОВІ ТА НЕЦІНОВІ ДЕТЕРМІНАНТИ УПРАВЛІННЯ ПРОДАЖАМИ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РИНКУ

А.Ю. Могилова — 2026-11-05

У статті досліджено цінові та нецінові детермінанти управління продажами банківських послуг на регіональному ринку. Метою дослідження є обґрунтування методичного підходу до управління продажами з урахуванням цінових стимулів, цифрової взаємодії та регіональних характеристик попиту. Встановлено, що розширення цифрової взаємодії збільшує можливості залучення клієнтів, проте не забезпечує автоматичного зростання продажів. Виявлено залежність результативності цінових стимулів від персоналізації, доступності, зручності, безпеки та якості цифрового супроводу. Обґрунтовано методичний підхід до оцінювання регіонального маркетингового потенціалу через поєднання фактичної результативності продажів, конкурентної позиції та динаміки попиту. Визначено розбіжність між відновленням обсягів продажу та конкурентної позиції регіону. Практичне значення результатів полягає в обґрунтуванні диференційованих управлінських рішень щодо поєднання цінових стимулів, персоналізованих пропозицій і цифрового супроводу клієнтів.

АДАПТИВНА АРХІТЕКТУРА ОРГАНІЗАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦТВА В УМОВАХ ДИНАМІЧНОГО РИЗИКОВОГО СЕРЕДОВИЩА

М.М. Новікова — 2026-11-05

У статті досліджено теоретико-методичні засади формування адаптивної архітектури організаційного забезпечення управління фінансово-економічною безпекою суб’єктів підприємництва в умовах динамічного ризикового середовища. Уточнено сутність адаптивності організаційного забезпечення та систематизовано параметри ризикового середовища, що зумовлюють необхідність організаційної адаптації. Обґрунтовано двоконтурну побудову адаптивної архітектури, яка поєднує стабільне організаційне ядро та адаптивний контур. Визначено керовану реконфігурацію як механізм зміни організаційних параметрів відповідно до актуального ризикового профілю. Запропоновано стандартну, посилену, кризову та відновлювальну організаційні конфігурації. Визначено критерії оцінювання результативності адаптивної архітектури та напрями її практичного застосування.

ПОВЕДІНКОВІ АСПЕКТИ МОНЕТИЗАЦІЇ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПОТОКІВ У ГЛОБАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІ

Т.І. Олексієвець — 2026-11-05

Стаття присвячена дослідженню поведінкових механізмів формування та монетизації торговельних потоків у глобальній цифровій економіці. Показано, що поряд із класичними чинниками міжнародної торгівлі, значну роль відіграють когнітивні та алгоритмічні детермінанти розподілу потоків. Обґрунтовано, що платформна довіра стала самостійним ринковим активом, а платформи отримують вигоду як посередники, формуючи середовище визначення релевантності пропозицій. Встановлено, що обмежена увага споживача сприяє ринковій концентрації: навіть за однорідності товарів три лідери можуть контролювати до 60% ринку. Доведено, що алгоритмічна персоналізація на основі ШІ підсилює ці ефекти, формуючи попит до його усвідомлення споживачем. На прикладі України (2024–2025 рр.) показано, що зростання безготівкових платежів в умовах воєнного стану пояснюється поведінковою інертністю, а не покращенням кон’юнктури. Визначено, що нормативна інтеграція знижує невизначеність і стимулює участь у транскордонній торгівлі.

ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ПРАЦІВНИКІВ ЯК НАПРЯМ УДОСКОНАЛЕННЯ КАДРОВОЇ ПОЛІТИКИ

І.М. Пріхно — 2026-11-05

У статті досліджено формування цифрових компетентностей працівників як напрям удосконалення кадрової політики підприємства в умовах цифрової трансформації. Узагальнено наукові підходи до визначення та структурування цифрових компетентностей, обґрунтовано їх багатокомпонентний і динамічний характер. Запропоновано авторське визначення цифрових компетентностей працівників, орієнтоване на ефективне виконання професійних функцій, адаптацію до технологічних змін і безперервний розвиток. Розроблено структуру цифрових компетентностей, що охоплює такі компоненти: інформаційно-аналітичний, технологічний, комунікаційний, коопераційний, цифрового контенту та рішень, цифрового вирішення проблем, цифрової безпеки та відповідальності, професійно-функціональний та адаптивно-освітній компоненти. Визначено основні напрями інтеграції цифрових компетентностей у кадрову політику підприємства.

ІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ В СИСТЕМІ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ

Я.В. Сало — 2026-11-05

У статті досліджено місце інтелектуалізації діяльності в системі розвитку підприємств. Уточнено зміст інтелектуалізації як процесу якісного перетворення діяльності підприємства, пов’язаного зі зростанням ролі знань, компетентностей, інформації, інтелектуальної праці, інновацій та технологій. Визначено відмінності між інтелектуалізацією, інтелектуальним капіталом і цифровізацією діяльності підприємства. Систематизовано основні напрями прояву інтелектуалізації та охарактеризовано їх взаємозв’язок із параметрами розвитку підприємства та визначено можливі показники оцінювання відповідних змін. Запропоновано механізм трансформації інтелектуалізації у розвиток підприємства. Запропоновано розмежування ресурсної та результативної інтелектуалізації, що дозволяє враховувати не лише накопичення інтелектуальних ресурсів, а й здатність підприємства трансформувати їх в організаційні, технологічні, інноваційні та економічні результати.

ПРЯМІ ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ: СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ

В.В. Сотник — 2026-11-05

У статті досліджено сучасні тенденції залучення та використання прямих іноземних інвестицій в економіці України у 2020–2025 рр. На основі статистичного та порівняльного аналізу визначено динаміку інвестиційних потоків, зміни їх структури та роль реінвестованих доходів і боргових інструментів. Проаналізовано галузевий розподіл накопиченого іноземного капіталу та встановлено основні сфери його концентрації. Результативність використання прямих іноземних інвестицій оцінено у взаємозв’язку з динамікою ВВП, капітальних інвестицій та експорту. Встановлено нестійкість інвестиційних потоків та відсутність пропорційності між їх змінами й основними показниками економічної активності. Обґрунтовано необхідність посилення продуктивного спрямування іноземного капіталу для забезпечення довгострокового економічного ефекту.

ІННОВАЦІЙНІ МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННОЇ ЕКОНОМІКИ ТА ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ

А.В. Суханова — 2026-11-05

В даній статті досліджено теоретико – методичні засади формування інноваційних механізмів забезпечення резильєнтності малого та середнього бізнесу України в умовах тривалої воєнної нестабільності та формування передумов повоєнного відновлення. Обґрунтовано, що малий та середній бізнес є не лише важливою складовою підприємницького сектору, а й одним із ключових механізмів підтримання зайнятості, локальної економічної активності, формування доданої вартості, забезпечення стійкості регіональних економік та майбутньої реконструкції України. Незважаючи на значні руйнування та логістичні виклики, сектор середнього та малого підприємництва продемонстрував високий рівень адаптивності, часто реалізуючи інновації виживання, зокрема, у сферах релокації, переорієнтації ланцюгів постачання та цифровізації операційної діяльності. А також визначено, що цифрова трансформація стала критично важливим чинником підтримки безперервності бізнес-процесів, забезпечуючи перехід до віддалених форматів роботи та освоєння нових ринків збуту. А також підкреслена можливість їх використання в процесі розроблення регіональних програм підтримки підприємництва та стратегій післявоєнного економічного відновлення.

ПУБЛІЧНІ ЗАКУПІВЛІ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ ДО ВНУТРІШНЬОГО РИНКУ ЄС

О.С. Шепель — 2026-11-05

У статті досліджено публічні закупівлі як інструмент інтеграції до внутрішнього ринку ЄС в умовах євроінтеграції. Обґрунтовано, що закупівельна система є не лише механізмом забезпечення потреб державного сектору, а й каналом формування ринкової сумісності, розвитку конкуренції та адаптації інституційного середовища до європейських правил. Проаналізовано зв’язок реформування закупівель із наближенням до acquis ЄС, цифровізацією Prozorro, розширенням конкурентних процедур і доступом бізнесу до державного попиту. Визначено економічні канали впливу закупівель на інтеграційні процеси: інституційний, конкурентний, фінансовий, цифровий та міжнародний. Показано, що електронні інструменти та участь українських суб’єктів у європейських закупівельних процедурах створюють передумови для поглиблення інтеграції. Визначено напрями вдосконалення системи з урахуванням європейських стандартів.

МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ ТА ВИБОРУ СТРАТЕГІЧНИХ АЛЬТЕРНАТИВ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ БУДІВЕЛЬНОГО СЕКТОРУ

І.В. Шульський — 2026-11-05

У статті розроблено та обґрунтовано механізм формування і вибору стратегічних альтернатив розвитку підприємств будівельного сектору з урахуванням їх стратегічних можливостей, ресурсних обмежень, ризиків та сучасних умов функціонування. Визначено систему детермінант формування стратегічних альтернатив розвитку підприємств будівельного сектору. Запропонована логіка формування множини стратегічних альтернатив. Доведено взаємозв'язок стратегічного стану підприємства та напрямів формування альтернатив. Дана характеристика етапів механізму формування та вибору стратегічних альтернатив. Зроблено висновок, що формування та вибір стратегічних альтернатив розвитку підприємств будівельного сектору має ґрунтуватися на узгодженні стратегічних цілей, ринкових можливостей, ресурсного потенціалу, технологічних і організаційних спроможностей та рівня ризиків підприємства. Встановлено, що використання запропонованого механізму створює передумови для обґрунтованого визначення пріоритетних напрямів розвитку, поєднання декількох стратегічних альтернатив та своєчасного коригування стратегічних рішень в умовах невизначеності та структурної трансформації будівельного сектору.

ТРАНСФОРМАЦІЯ СВІТОВОЇ МОРСЬКОЇ ТОРГІВЛІ ТА РИНКУ МОРСЬКИХ ТРАНСПОРТНИХ ПОСЛУГ: ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІ ПОЗИЦІЇ РУМУНІЇ, УКРАЇНИ ТА МОЛДОВИ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ Й ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

С.О. Якубовський — 2026-11-05

У статті досліджено трансформацію світової морської торгівлі та ринку морських транспортних послуг, а також особливості участі Румунії, України та Молдови у Чорноморсько-Дунайській транспортній системі. Проаналізовано динаміку й товарну структуру морських вантажопотоків, експорт та імпорт транспортних і морських транспортних послуг. Визначено відмінності у масштабах, структурі та спрямованості зовнішньоекономічних операцій трьох країн. Розглянуто роль порту Констанца, дунайських маршрутів, ініціативи «Шляхи солідарності» ЄС-Україна і прикордонної інфраструктури у переорієнтації регіональних потоків. Охарактеризовано значення європейської економічної інтеграції, цифровізації економіки, інтероперабельності портових і митних інформаційних систем та кібербезпеки для розвитку морських перевезень. Застосовано порівняльний, структурно-динамічний та індексний методи.

ОЦІНЮВАННЯ БОРГОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕГІОНІВ ТА ПОТЕНЦІАЛУ РИНКУ МУНІЦИПАЛЬНИХ ЗЕЛЕНИХ ОБЛІГАЦІЙ УКРАЇНИ

В.С. Ясенецький — 2026-11-05

У статті запропоновано методику оцінювання боргового потенціалу територіальних громад та регіонів України, що ґрунтується на нормативних обмеженнях Бюджетного кодексу України: граничному обсязі місцевого боргу (200 % середньорічних надходжень бюджету розвитку), ліміті видатків на обслуговування боргу (10 % видатків загального фонду), прив'язці обсягу запозичень до дефіциту бюджету розвитку та цільовому спрямуванні залучених коштів. Виявлено, що фактично зобов'язуючим є обмеження запасу боргу, а не ліміт видатків на його обслуговування. На основі даних виконання місцевих бюджетів за 2025 рік та статистики місцевих запозичень 2021–2025 років розраховано агрегований нормативний, реалізований і ринковий борговий потенціал, окремо оцінено ємність сегмента зелених облігацій. Обґрунтовано, що муніципальні облігації не можуть бути основним каналом фінансування відбудови, однак здатні виконувати роль інструмента співфінансування та підвищення ефективності грантової й гарантійної підтримки.