Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство

ІНТЕГРАЛЬНИЙ ПІДХІД ЯК ФОРМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ В УМОВАХ РЕГІОНАЛЬНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ

А.А. Брятко — Thu, 02 Apr 2026 00:00:00 +0300

У статті досліджено сутність інтегрального підходу як сучасної форми забезпечення стійкості національної економіки в умовах регіональної нестабільності. Обґрунтовано необхідність комплексного поєднання економічних, інституційних, безпекових та соціальних інструментів управління для мінімізації ризиків та адаптації до зовнішніх і внутрішніх викликів. Визначено ключові фактори впливу регіональної нестабільності на функціонування національної економіки, зокрема політичні, воєнні та фінансові ризики. Розкрито роль державної політики у формуванні інтегральних механізмів забезпечення економічної безпеки та сталого розвитку. Запропоновано підходи до підвищення ефективності управління економічними процесами через інтеграцію ресурсів, координацію дій суб’єктів господарювання та впровадження інноваційних рішень. Акцентовано увагу на важливості міжсекторальної взаємодії та стратегічного планування як ключових елементів інтегрального підходу.

ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ТА СТІЙКІСТЬ ІТ-СЕКТОРУ В УКРАЇНІ: ШЛЯХИ ДО ІНТЕГРАЦІЇ З ЄС НА ТЛІ ГЕОПОЛІТИЧНИХ ВИКЛИКІВ

О.І. Заяць, Є.Й. Якоб — Thu, 02 Apr 2026 00:00:00 +0300

У статті досліджено вплив цифрової трансформації на стійкість та розвиток ІТ-сектору України в умовах геополітичних викликів та інтеграційних процесів з ЄС. Проаналізовано динаміку експорту ІТ-послуг, структурні зміни у зовнішній торгівлі, роль цифровізації у зростанні ВВП та конкурентоспроможності національної економіки. Визначено ключові фактори успіху, такі гармонізація законодавства з європейськими стандартами (eIDAS, GDPR), впровадження інфраструктурних ініціатив (5G, CEF Digital) та розвиток цифрових платформ (Дія, Трембіта). Окреслено виклики, пов’язані з наслідками війни, дефіцитом кадрів, світовою рецесією та нерівномірним доступом до ринків. Висновки свідчать, що цифровізація є ключовим чинником макроекономічної стабільності та євроінтеграції України, але вимагає координації на міжнародному рівні та інвестицій в інфраструктуру.

АНАЛІЗ ТЕНДЕНЦІЙ РИНКУ ПРАЦІ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВІЙНИ

В.Г. Кудлай — Thu, 02 Apr 2026 00:00:00 +0300

Ринок праці є одним із базових елементів соціально-економічної системи держави, що відображає рівень розвитку економіки, стан людського капіталу та ефективність державної політики у сфері зайнятості. Для України його функціонування в сучасних умовах набуло особливого значення, оскільки ринок праці виступає чутливим індикатором стійкості економіки, спроможності держави зберігати та відтворювати трудовий потенціал в умовах воєнних, демографічних і технологічних викликів. Метою дослідження є аналіз сучасних трансформацій українського ринку праці під впливом повномасштабної війни та цифровізації економіки, а також обґрунтування пріоритетних напрямів розвитку людського капіталу в контексті повоєнного відновлення. У роботі розкрито сутність і ключові тенденції розвитку ринку праці України, проаналізовано вплив воєнних дій, трудової міграції та демографічної кризи на попит і пропозицію робочої сили. У роботі акцентовано на необхідності формування нової моделі зайнятості, заснованої на поєднанні економічної ефективності, соціальної справедливості та технологічних інновацій.

ДОБРОВІЛЬНИЙ РИНОК ВУГЛЕЦЕВИХ КРЕДИТІВ ЯК ІНСТРУМЕНТ КЛІМАТИЧНОГО ФІНАНСУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ

О.М. Лабенко, Я.І. Яковенко — Thu, 02 Apr 2026 00:00:00 +0300

У статті досліджено добровільний ринок вуглецевих кредитів як інструмент кліматичного фінансування сільськогосподарських підприємств України. Охарактеризовано сучасну динаміку світового добровільного вуглецевого ринку та особливості його аграрного сегмента. Проаналізовано основні стандарти сертифікації вуглецевих проєктів з точки зору їх придатності для аграрних і землекористувальних ініціатив в Україні. З’ясовано, що фактична участь українських сільськогосподарських підприємств у цьому ринку залишається мінімальною, попри значний потенціал скорочення викидів і секвестрації вуглецю. Визначено ключові фінансові, методологічні, організаційні, правові та інституційні бар’єри, що стримують використання цього механізму, а також окреслено передумови його практичного застосування у фінансуванні декарбонізації вітчизняного сільського господарства.

СИНЕРГІЯ МЕНЕДЖМЕНТУ, ЛІДЕРСТВА ТА МАРКЕТИНГУ В СТАРТАПАХ: ТЕОРЕТИЧНИЙ ТА ПРИКЛАДНИЙ АСПЕКТ

Н.А. Лебедєва — Thu, 02 Apr 2026 00:00:00 +0300

У статті досліджено особливості просування стартапів крізь призму менеджменту, лідерства та маркетингу. Проаналізовано ключові управлінські функції, що визначають успішність компаній на ринку. Визначено роль стратегічного планування, організації маркетингових процесів, лідерства та контролю у формуванні ефективних комунікацій. Акцент зроблено на застосуванні цифрових технологій, важливості брендингу та залученні інвестицій. Сформульовано основні виклики, що постають перед менеджерами стартапів, та шляхи їх подолання. Систематизовано теоретичні засади та розроблено практичні рекомендації щодо управління стартап-проєктами в умовах високої невизначеності ринкового середовища. Дослідження охоплює визначення стартапу як особливого об'єкта менеджменту, що відрізняється від традиційного бізнесу своєю інноваційною спрямованістю, високими ризиками та обмеженістю ресурсів. Розглядаються ключові концепції, управління та життєвого циклу інноваційного проєкту. Дослідження зосереджене на інструментарії реалізації стартапів, генерації та валідації ідей, методів відбору перспективних бізнес-рішень, побудові бізнес-моделей для візуалізації логіки створення цінності, управління процесом створення життєздатного продукту. Обґрунтовано стартап-менеджмент як окремий напрям в теорії управління, що інтегрує методи стратегічного планування з гнучкими операційними підходами та можливості їх використання підприємцями для мінімізації ризиків на ранніх стадіях розвитку бізнесу та підвищення ефективності масштабування стартап-проєктів. Проведено аналіз трансформації класичних управлінських підходів у гнучкі методології, ролі візіонерського лідерства та специфіки маркетингу в умовах обмежених ресурсів та високої невизначеності. На відміну від сталих корпорацій, менеджмент у стартапах базується на принципах ощадливого стартапу, відмові від жорсткої ієрархії на користь крос-функціональних команд з використанням scrum та kanban для швидкої ітерації продукту. Основна мета менеджменту полягає не в мінімізації відхилень від плану, а в максимально швидкому тестування гіпотез. Лідерство в стартапі має екзистенційне значення, оскільки важливе значення набуває здатність лідера транслювати ідею майбутнього, яка утримує команду без високих прибутків на старті. Лідер стартапу повинен поєднувати ролі стратега та операційного виконавця, та формувати середовище, де помилка сприймається як цінний досвід, а не привід для покарання. Маркетинг у стартапах суттєво відрізняється від традиційного просування брендів, він починається не з реклами, а з підтвердження того, що продукт вирішує реальну ціль споживача, використання нестандартних, часто безкоштовних інструментів для вибухового зростання: віральні петлі, реферальні програм. Специфіка стартапів вимагає інтеграції менеджменту, лідерства та маркетингу в єдину систему швидкого реагування. Успіх проєкту залежить не від точності прогнозів, а від швидкості навчання команди та її здатності адаптувати бізнес-модель до реалій ринку. Стартапи є ключовим драйвером інноваційного розвитку економіки. На відміну від традиційного бізнесу, вони функціонують в умовах екстремальної невизначеності, що вимагає специфічних підходів до менеджменту. Актуальність теми зумовлена високим рівнем управлінських помилок. Основною рисою стартапу є пошук відтворюваної та масштабованої бізнес-моделі, мінімізація витрат часу та ресурсів. Виділено наступні критичні проблеми: перехід від хаотичного управління засновниками до структурованих процесів; передчасне масштабування, що часто призводить до банкрутства; дефіцит вузькопрофільних спеціалістів та складність утримання команди в умовах обмежених бюджетів; контроль швидкості витрачання інвестиційного капіталу до моменту виходу на самоокупність; конфлікт між засновниками та необхідністю операційного контролю; сучасні виклики, пандемії, воєнні конфлікти, енергетичні кризи, що передбача диверсифікацію ринків збуту, перехід на віддалені або гібридні моделі роботи, гнучкість у ланцюгах постачання.

СТРАТЕГІЧНІ АСПЕКТИ МАРКЕТИНГУ ІННОВАЦІЙ У КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ ТА ЦИФРОВІЗАЦІЇ

В.В. Македон — Thu, 02 Apr 2026 00:00:00 +0300

Стаття присвячена розробці прикладної моделі оцінювання ефективності маркетингу інновацій, яка враховує взаємозалежність цифровізації, поведінкових характеристик клієнтів та фінансових результатів підприємства. Результати дослідження показують, що ефективність маркетингу інновацій визначається не кількістю цифрових інструментів, а ступенем їх інтеграції та швидкістю реакції на зміну ринкових сигналів. Встановлено, що використання інтегральної моделі дозволяє виявляти взаємозв’язки між показниками, підвищувати точність сегментації та скорочувати час адаптації маркетингових рішень. Увагу приділено сценарному підходу, який формує можливість одночасного тестування альтернативних напрямів розвитку маркетингової активності. Практичні результати полягають у можливості застосування запропонованої моделі для оперативного коригування маркетингових стратегій підприємства.

ТРАНСФОРМАЦІЯ ТЕКСТИЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ ТА ІНДУСТРІЇ МОДИ НА ЗАСАДАХ ЦИРКУЛЯРНОЇ ЕКОНОМІКИ В КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Н.В. Павліха, О.А. Корнелюк — Thu, 02 Apr 2026 00:00:00 +0300

В роботі розглянуто науково-методичні підходи до трансформації текстильної промисловості та індустрії моди на засадах циркулярної економіки, що обумовлено загостренням екологічних, економічних і соціальних проблем, пов’язаних з високою ресурсоємністю виробництва, зростанням обсягів споживання і накопиченням відходів. Висвітлено особливості функціонування галузі, зокрема вплив швидкої моди, зміни споживчої поведінки і цифровізації торгівлі. Розглянуто передумови переходу до циркулярної моделі, напрями впровадження циркулярних принципів у виробництві та споживанні текстильної продукції. Окрема увага приділена розвитку бізнес-моделей повторного використання, переробки, ремонту, сервісних форматів, ролі інновацій і цифрових платформ. Визначено проблемні аспекти і передумови забезпечення сталого розвитку текстильної індустрії.

ЦИФРОВИЙ АУДИТ НА ОСНОВІ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В СИСТЕМІ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ БІЗНЕСУ

В.М. Панасюк, А.В. Бутнарь — Thu, 02 Apr 2026 00:00:00 +0300

У статті досліджено цифровий аудит як інструмент трансформації фінансового контролю в умовах розвитку інформаційних технологій. Метою статті є визначення особливостей використання аналітичних інструментів у перевірці фінансових даних. Розкрито підходи до обробки інформації та виявлення помилок і ризикових операцій. Систематизовано практичні напрями застосування цифрових рішень в аудиторській діяльності та їх вплив на результати перевірок. З використанням системного підходу обґрунтовано необхідність поєднання технічних можливостей і професійного судження аудитора. Окреслено обмеження, пов’язані з якістю даних і складністю їх оцінки. Визначено значення цифрового аудиту для підвищення достовірності звітності та прозорості фінансової інформації. Інтеграція цифрових інструментів у аудиторську практику пов’язується з підвищенням ефективності контролю та стабільності діяльності підприємств.

ОРГАНІЗАЦІЯ МОНІТОРИНГУ ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ ЕКСПОРТООРІЄНТОВАНОГО ПІДПРИЄМСТВА ТА ФОРМУВАННЯ ВИЩОГО РІВНЯ ПРИБУТКОВОСТІ

А.В. Савіцький — Thu, 02 Apr 2026 00:00:00 +0300

У статті розкрито поняття моніторингу, як рушійного елемента відслідковування і контролю результатів виробничих процесів експортоорієнтованого підприємства у формуванні вищого рівня прибутковості. Виокремлено значення моніторингу за умов інтеграційних процесів України до Європейського союзу, циклічності економіки та нестабільності світових ринків, викликаних воєнними конфліктами. Запропоновано обґрунтування ключових функцій моніторингового відділу експортоорієнтованого виробника та їх вклад для зростання прибутковості. Представлено структуру завдань працівників моніторингового відділу. Розроблено моніторингову модель накопичення інформації у забезпеченні управління експортоорієнтованою діяльністю та формування вищого рівня прибутковості. Деталізовано внутрішні джерела інформаційних потоків.

ПРОБЛЕМИ ТА ВИКЛИКИ У РЕАЛІЗАЦІЇ МІЖНАРОДНИХ ПРОЄКТІВ ДОПОМОГИ У ПОСТКРИЗОВИЙ ПЕРІОД У КОНТЕКСТІ ПОСТКОНФЛІКТНОГО ВІДНОВЛЕННЯ

І.М. Семененко — Thu, 02 Apr 2026 00:00:00 +0300

Актуальність дослідження обумовлена парадоксом сучасної міжнародної допомоги, коли безпрецедентне фінансування постконфліктних країн не гарантує досягнення інституційної стійкості та розвитку через комплекс системних, інституційних та геополітичних викликів. Мета дослідження полягає у систематизації ключових викликів у реалізації міжнародних проєктів допомоги у країнах у посткризовий період і в постконфліктних контекстах, та окресленні проблем реалізації міжнародних проєктів допомоги переміщених громад. В роботі визначено сутність кожної категорії проблем та ступінь впливу на поглинання міжнародної допомоги громадами, а також зазначено про системність і взаємозв’язок цих проблем. Систематизовано категорії викликів у реалізації міжнародних проєктів допомоги у країнах у посткризовий період з визначенням впливу на розвиток самих громад.

ПУБЛІЧНА ДИПЛОМАТІЯ У ФОРМУВАННІ РЕСУРСНОЇ БАЗИ ПОСТВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

О.Ю. Сохацький, Д.В. Стула — Thu, 02 Apr 2026 00:00:00 +0300

У статті досліджено публічну дипломатію як інструмент формування ресурсної бази поствоєнного відновлення України в контексті економічної безпеки. Метою статті є визначення механізмів трансформації репутаційного капіталу та довіри у фінансові, інвестиційні й інституційні ресурси. Розкрито механізми цього процесу та систематизовано канали акумулювання зовнішньої підтримки й їх взаємозв’язок із безпековою стійкістю економіки. З використанням системного та інституційного підходів запропоновано авторську концептуальну рамку оцінювання ефективності публічної дипломатії у мобілізації ресурсів відновлення. Інституціоналізація публічної дипломатії розглядається як важлива передумова підвищення економічної безпеки України. Інтеграція публічної та цифрової дипломатії у стратегічне управління відновленням пов’язується зі зниженням зовнішніх ризиків і підвищенням прогнозованості ресурсних потоків.

ФІЛОСОФІЯ INCERTO І ПОППЕРІАНСЬКО-КОНТРАРІАНСЬКА МЕТОДОЛОГІЯ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ В ІННОВАЦІЙНІЙ ЕКОНОМІЦІ

О.І. Ступницький, Р.В. Дубінін — Thu, 02 Apr 2026 00:00:00 +0300

У статті розроблено методологічні засади прийняття економічних рішень в інноваційній економіці за умов радикальної невизначеності, технологічних зсувів та асиметрії інформації. Обґрунтовано обмеженість класичних моделей економічної раціональності, орієнтованих на рівновагу, оптимізацію та прогнозування, і запропоновано інтеграцію філософії Incerto з попперівським та контрарним підходами як альтернативну методологічну основу аналізу інноваційних процесів. Філософія Incerto інтерпретується як епістемологічна парадигма, що визнає принципову обмеженість знань про майбутнє та зміщує фокус прийняття рішень із максимізації очікуваних вигод на мінімізацію катастрофічних втрат і підвищення стійкості економічних систем. Попперівський підхід забезпечує операціоналізацію цієї логіки шляхом трактування управлінських та інноваційних рішень як фальсифікованих гіпотез, що підлягають постійному тестуванню, коригуванню та навчанню через помилки. Контрарний підхід доповнює методологію, дозволяючи протидіяти масовим когнітивним викривленням і формувати асиметричні стратегічні рішення. Показано, що поєднання попперівського та контрарного підходів створює адаптивну систему прийняття рішень в інноваційній та квантовій економіці, а також у межах національної інноваційної системи. Запропонована методологія сприяє підвищенню ефективності інноваційної політики, зменшенню інвестиційних ризиків та формуванню довгострокових конкурентних переваг в умовах технологічної невизначеності.

ВПЛИВ ГЛОБАЛЬНИХ ТРЕНДІВ НА ТРАНСФОРМАЦІЮ ДЕВЕЛОПЕРСЬКИХ ПРОЦЕСІВ В КОНТЕКСТІ ПРОСТОРОВОГО РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІЙ

П.А. Фісуненко, О.А. Сорока — Thu, 02 Apr 2026 00:00:00 +0300

В роботі розглянуто трансформацію девелоперських процесів під впливом глобальних трендів. Метою дослідження стало вивчення впливу глобальних трендів на трансформацію девелоперських процесів в контексті просторового розвитку територій. Встановлена критична важливість дослідження просторового розвитку територій та чинників, що на нього впливають, в сучасних умовах. Девелоперську діяльність визначено як один з дієвих інструментів просторового розвитку, який сприяє трансформації простору територій. Встановлено, що серед чинників, що впливають на девелопмент та просторовий розвиток територій особливої уваги заслуговують глобальні тренди. В дослідженні використано історичний метод, методи аналізу та синтезу, порівняння та узагальнення. Визначено етапи міського економічного розвитку та надано їх характеристику. Визначено напрями впливу на девелоперські процеси глобальних трендів.

СТРАТЕГІЧНІ ПРІОРИТЕТИ РЕАЛІЗАЦІЇ УКРАЇНОЮ НАСТУПАЛЬНОЇ МОДЕЛІ ЕКОНОМІЧНОЇ ДИПЛОМАТІЇ

В.А. Хоманець — Thu, 02 Apr 2026 00:00:00 +0300

У статті обґрунтовано стратегічні пріоритети реалізації Україною наступальної моделі економічної дипломатії в умовах трансформації глобального економічного середовища. Доведено, що дипломатичні установи нашої держави у своїй діяльності мають перейти від надання заявникам консультаційних послуг до повноцінного дипломатичного супроводу міжнародних економічних проєктів. Значну увагу приділено стратегічним напрямам реалізації Україною «політики нових горизонтів» на основі розбудови диверсифікованих партнерських відносин з державами Глобального Півдня. Констатовано, що одним з основних напрямів такої політики є інтенсифікація торговельно-економічного співробітництва з африканськими країнами, істотне нарощування інвестиційних капіталовкладень та експортних поставок українських товарів на місцеві ринки, а також формування нових логістичних і виробничих мереж.

ERASMUS+ І ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ: МІГРАЦІЙНИЙ ВИБІР МОЛОДІ В УМОВАХ ВОЄННОГО ЧАСУ

В.В. Цап , М.М. Король — Thu, 02 Apr 2026 00:00:00 +0300

У статті досліджено вплив програми Erasmus+ на трансформацію міграційних настроїв та професійних стратегій української молоді в умовах євроінтеграції, тривалої міграційної активності та повномасштабної війни. Обґрунтовано, що Erasmus+ виконує не лише функцію академічної мобільності, а й формує нові уявлення про якість освіти, моделі кар’єрного розвитку, міжнародну конкурентоспроможність і допустимі сценарії професійної реалізації. Емпіричну основу становлять результати авторського анкетування 38 учасників програми. Встановлено, що участь у мобільності посилює відкритість до працевлаштування за кордоном, підвищує відчуття професійної спроможності, але не зумовлює автоматичної еміграції. Значна частина респондентів орієнтується на циркулярну мобільність, повернення в Україну або поєднання внутрішніх і зовнішніх кар’єрних траєкторій.

ЕКОНОМІЧНИЙ ВПЛИВ КОНФЛІКТУ НА РОЗВИТОК СУЧАСНОГО СВІТУ

Т.П. Яхно — Thu, 02 Apr 2026 00:00:00 +0300

Мета дослідження – виявити та пояснити, як сучасні конфлікти (передусім російсько-українська війна, геополітична конкуренція США-Китай кризи в ключових логістичних вузлах) трансформують світову економіку через канали міжнародної торгівлі, інвестицій, ланцюгів постачання, енергетики, продовольчої безпеки та інституцій глобального врядування, а також окреслити можливі стратегії адаптації до умов геоекономічної роздробленості. У результаті дослідження обґрунтовано, що сучасна трансформація світової економіки під впливом конфліктів має не тимчасовий, а структурний характер та формує нову модель глобальної взаємодії, у якій міркування безпеки дедалі частіше переважають над суто економічною логікою ефективності. Дослідження дозволило сформувати інтегровану стратегію адаптації світової економіки до умов хронічних конфліктів, що поєднує керовану ре-глобалізацію, розвиток мегарегіональних угод, «розумну» диверсифікацію ланцюгів постачання та прискорений перехід до низьковуглецевої економіки.