Україна. Здоров’я нації

Досвід застосування препарату «Альфа нормікс» у лікуванні антибіотикоасоційованої діареї

Т.А. Заєць — 2024-10-22

Мета: оцінити ефективність і безпечність застосування препарату «Альфа нормікс» у лікуванні пацієнтів з антибіотико-асоційованою діареєю. Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 25 пацієнтів – 15 жінок і 10 чоловіків віком від 30 до 60 років, із тривалістю захворювання 1–2 місяці, які були поділені на 2 групи залежно від проведеного лікування. До першої групи ввійшло 13 пацієнтів, у лікуванні яких застосовувалась монотерапія пробіотиком («Ентерол», 250 мг), другу групу становили 12 пацієнтів, у комплексній терапії яких застосовувався препарат «Альфа нормікс, 200 мг, із пробіотиком. Усі обстежені пацієнти мали прояви синдрому діареї, інтоксикаційного та диспепсичного синдромів. Критеріями залучення в дослідження були клінічні та лабораторні методи підтвердження діагнозу, що включали розгорнутий аналіз крові та розширений біохімічний аналіз. Способом визначення наявності інфекційного агента в організмі обстежуваних було якісне визначення антигена в калі Clostridium difficile (токсин A/B) . Результати. Згідно з даними проведеного дослідження й оцінкою стану хворих на 5-й день від початку медикаментозної терапії, у групі пацієнтів, у комбінованій терапії яких разом із пробіотиком застосовувався препарат «Альфа нормікс», 200 мг, значно покращився загальний стан, зменшилась вираженість проявів синдрому діареї, диспепсичного й інтоксикаційного синдромів, порівняно із групою, де проводилось лікування лише пробіотиком («Ентерол», 250 мг), та спостерігалась незначна позитивна динаміка. Висновки. Збільшення випадків антибіотик-асоційованої діареї в пацієнтів, які тривало отримували антибіотикотерапію, призводить до виникнення низки ускладнень, зокрема розвитку псевдомембранозного коліту. Результати, отримані на основі клінічного спостереження за участю 25 хворих на антибіотик-асоційовану діарею, доводять, що протимікробний компонент «Альфа норміксу» ефективно зменшує тривалість та важкість клінічних проявів даного захворювання, є безпечним у застосуванні та запобігає розвитку можливих ускладнень.

Оцінка стану вегетативної нервової системи в пацієнтів із хронічним болем у нижній ділянці спини

М.О. Овдій — 2024-10-22

Мета: оцінювання особливостей вегетативної нервової системи в пацієнтів із хронічним болем у попереку з метою виявлення дисфункції та подальшої оптимізації лікування. Матеріали та методи. Проведено анкетування за опитувальником О.М. Вейна й ортостатичну пробу 80 особам віком від 18–60 років із хронічним болем у нижній ділянці спини (біль у нижній ділянці спини, що триває >3 місяців). Результати. У дослідженні взяли участь 80 пацієнтів середнього віку 33,7 ± 12,3, серед яких 53 жінки (66%) та 27 чоловіків (34%). Середнє значення кількості балів, отриманих за опитувальником О.М. Вейна, становило 25 ± 13,84 бала, що відповідає ознакам вегетативної дисфункції. Серед досліджуваних 75% мали ознаки вегетативної дисфункції та лише 25% мали нормальний стан ВНС. Виявлено слабку позитивну статистично значущу кореляцію між інтенсивністю болю та ступенем вегетативної дисфункції: r = 0,241, p = 0,04. За результатами ортостатичної проби нами було виявлено, що в 43% жінок і 24% чоловіків спостерігався підвищений тонус симпатичного відділу ВНС. Висновки. Приблизно 75% осіб із хронічним болем у нижній ділянці спини мали ознаки вегетативної дисфункції, за опитувальником О.М. Вейна. Жінки із хронічним болем у нижній ділянці спини більш схильні до вегетативної дисфункції порівняно із чоловіками. Виявлено слабку позитивну статистично значущу кореляцію між інтенсивністю болю та ступенем вегетативної дисфункції, за опитувальником О.М. Вейна. Підвищений тонус симпатичного відділу ВНС за ортостатичною пробою удвічі частіше спостерігається в жінок порівняно із чоловіками.

Показники росту та обміну вітаміну D залежно від поліморфізму +1245 G>T гена COL1A1 у дітей з ідіопатичною низькорослістю

М.О. Ризничук — 2024-10-22

Мета: вивчення вітамін D-статусу й ауксологічних показників у дітей з ідіопатичною низькорослістю залежно від поліморфізму +1245G>T гена COL1A1. Матеріали та методи. Проведено клінічне та генетичне обстеження 35 дітей з ідіопатичною низькорослістю, які перебували на лікуванні в ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України». Визначення поліморфізму +1245 G > T (rs1800012) гена COL1A1 проводили за допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції з наступним аналізом довжини рестрикційних фраґментів, за виявлення їх шляхом електрофорезу в агарозному гелі. Результати дослідження були статистично проаналізовані у програмі “Excel”. Результати. Найбільше відставання в рості спостерігали за гомозиготного генотипу G/G, на другому місці була гомозигота Т/Т, діти-гетерозиготи за алелями Т/G мали найменше відставання у зрості серед усіх пацієнтів з ідіопатичною низькорослістю. Базальний рівень гормону росту був низьким у всіх досліджуваних групах незалежно від генотипу, але найнижчим був у носія гомозиготного генотипу Т/Т. Рівень гормону росту після стимуляційної проби із клонідином у всіх досліджуваних був вище 10 нг/мл, тобто відповідав нормі. Рівень ІПЧР-1 у досліджуваних осіб був нормальним, але найнижчий його рівень був у пацієнтів із наявністю гетерозиготного поліморфізму Т/G. Висновки. Значна кількість дітей з ідіопатичною низькорослістю (65,71%) мають гомозиготний генотип G/G поліморфізму +1245 G/T (rs1800012) гена COL1A1, гомозигота за алелями Т/Т становила 2,86%, гетерозиготи за алелями Т/G – 31,43%. Гіповітаміноз D траплявся в усіх дітей з ідіопатичною низькорослістю: дефіцит – у дітей із гетерозиготним генотипом Т/G (46,38 ± 3,43 нмоль/л), а недостатність вітаміну D – у носіїв гомозиготних генотипів, а саме: генотипу Т/Т (70,30 ± 0,00 нмоль/л) та гомозиготного генотипу G/G (55,20 ± 4,72 нмоль/л).

Підходи до формування міжсекторальних робочих груп розробки та впровадження програм громадського здоров’я на рівні територіальних громад

І.Я. Гуцол — 2024-10-22

Мета: визначити й описати базові підходи до формування міжсекторальних робочих груп розроблення та впровадження програм громадського здоров’я на рівні територіальних громад для забезпечення умов їх потенційного ефективного функціонування Матеріали та методи. У процесі виконання дослідження використано такі методи: бібліосемантичний, структурно-логічного аналізу, системного підходу й аналізу, контент-аналізу. Матеріалами дослідження виступили законодавчі акти та нормативно-правові акти України, типові форми організаційно-правових, розпорядчих іметодичних документів. Результати. Сформовано уніфікований орієнтовний перелік інституцій, представники яких можуть бути залучені до участі у функціонуванні міжсекторальних робочих груп розроблення та впровадження програм громадського здоров’я на рівні територіальних громад. Визначено можливі ролі, функції та завдання запропонованого переліку ймовірних партнерів реалізації програми, які допоможуть визначити потенційних цільових учасників робочої групи розроблення та впровадження таких програм. Висновки. Запропоновані підходи до формування міжсекторальних робочих груп розроблення та впровадження програм громадського здоров’я на рівні територіальних громад допоможуть органам місцевого самоврядування або членам ініціативної групи забезпечити раціональне використання кадрових ресурсів територіальної громади для розроблення та впровадження місцевих програм в охороні здоров’я населення та соціальній сфері.

Оцінка результатів дослідження окремих показників фізичного розвитку здобувачів, що навчаються за спеціальністю 227 Терапія та реабілітація

Д.В. Попович — 2024-10-22

Мета: оцінити показники фізичного розвитку здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. Матеріали та методи. У рамках проведення дослідження щодо встановлення стану фізичного розвитку здобувачів вищої освіти нами було обстежено 27 дівчат і 15 хлопців. Віковий діапазон – 17–19 років. Оцінювання фізичного розвитку проводили за індексами Кетле, Брока, Ерісмана, Піньє, силовим індексом. Статистичну обробку показників проводили за допомогою MS Excel XP. Результати. Дослідження оцінювання фізичного розвитку здобувачів першого року навчання в університеті за індексами Кетле, Брока, Ерісмана, Піньє та силовим індексом правої та лівої кистей були важливими для оцінювання фізичної активності, сили та розвитку різних груп м’язів як у хлопців, так і дівчат. У дослідженні цих показників для хлопців і дівчат нами було враховано можливу різницю у фізичному розвитку за ґендером, що може виникати через біологічні та соціокультурні чинники. За результатами середнього значення індексних показників варто відмітити, що у хлопців індекс Кетле становив 25,27 ± 1,24, індекс Брока – 69,40 ± 1,14, індекс Ерісмана – 6,66 ± 1,15, індекс Піньє – 17,46 ± 2,82, силовий індекс правої кисті – 72,94 ± 7,70, силовий індекс лівої кисті – 66,21 ± 3,50. За індексом Кетле у хлопців ми спостерігаємо незначну надлишкову масу тіла, яка може згодом проявитися в імовірності розвитку захворювань серцево-судинної системи (середня ймовірність). Також за індексом Піньє та кистьовою динамометрією у хлопців встановлено, що в більшості з них нормальна статура та нормально розвинені м’язи рук (кисті). У дівчат індекс Кетле становив 22,41 ± 0,84, індекс Брока – 61,55 ± 1,23, індекс Ерісмана – 5,52 ± 0,66, індекс Піньє – 22,03 ± 1,47, силовий індекс правої кисті – 65,03 ± 5,03, силовий індекс лівої кисті – 64,07 ± 5,31. Варто відмітити, що за індексом Піньє в дівчат установлено, що в більшості з них помірна статура, проте показники за силовим індексом правої та лівої рук вказують на перевищення норми, що свідчить про силу м’язів рук (кисті). Висновки. Більшість здобувачів вищої освіти за показниками індексів мали добрі результати, проте є частина результатів, яка свідчить про дисгармонійний фізичний розвиток.

Вплив війни проти російської військової агресії на стан здоров’я населення старших вікових груп Закарпаття

В.С. Сухан — 2024-10-22

Мета: дослідити вплив війни проти російської військової агресії на стан здоров’я населення старших вікових груп Закарпаття. Матеріали та методи. Матеріали: результати соціологічного опитування 237 постійних жителів Закарпатської області віком старше 60 років життя. Методи: бібліосемантичний, соціологічний, медико-статистичний, структурно-логічного аналізу. Результати. За період війни проти російської військової агресії стан здоров’я погіршився у 89,0% респондентів при цьому 76,4% опитаних стали рідше звертатися до закладів охорони здоров’я за медичною допомогою, 40,9% респондентів стали частіше практикувати самолікування. Рівень особистого здоров’я як особистого пріоритету скоротився в 9,3 разу: із 47,3% до 5,1%. До основних соціально-економічних наслідків, які негативно впливають на стан здоров’я постійного населення старших вікових груп регіону, який віддалений від зони активних бойових дій відносяться: постійний страх за життя та здоров’я рідних людей (8,4 бали), вимушений розрив сімей (8,3 бали), трагічна втрата рідних (7,9 балів), низький рівень інтернет та мобільного зв’язку (вимушена ізоляція) (5,7 балів), зниження рівня економічного забезпечення (4,8 балів). До основних поведінкових та біологічних детермінант, які негативно впливають на стан здоров’я респондентів відносять: втрата попередніх сталих умов якісного життя (6,2 балів) при проживанні в несприятливих санітарно-гігієнічних умовах (6,2–5,1 балів) та в постійному стресі (6,1 балів). Висновки. Результати дослідження вказують на негативний вплив війни проти російської воєнної агресії на стан здоров’я населення старших вікових груп території віддаленої від зони активних бойових дій.

До питання епідеміології сексуальних розладів у чоловіків та доступності сексологічної допомоги

В.І. Тріщ — 2024-10-22

Мета: вивчення структури сексуальних розладів чоловіків – пацієнтів медичних закладів приватної форми власності, їхніх соціально-демографічних характеристик – індикаторів доступності сексологічної допомоги. Матеріали та методи. Провели медико-соціологічне дослідження 402 чоловіків віком від 20 до 70 років, які звернулися по медичну допомогу щодо сексуальних розладів у заклади охорони здоров’я приватної форми власності Івано-Франківської області та погодились на участь у дослідженні. Результати. Встановлено, що у структурі сексуальних розладів чоловіків переважають порушення еректильної функції (57,7%), дещо рідше – передчасна еякуляція (22,1%) та зниження лібідо (15,2%), спорадично – оргазмічна дисфункція (5.0%). Показано, що важкість еректильної дисфункції поглиблюється з віком: медіанний вік за легкої форми становив 26 років, за помірної – 36 років, важкої – 51 рік, тоді як медіанний вік чоловіків із передчасною еякудяцією, оргазмічною дисфункцією та зниженням лібідо був у межах 32,5–33 років. З’ясовано, що обстежені пацієнти закладів охорони здоров’я приватної форми власності є переважно особами репродуктивного віку (89,8% віком 30–49 років), мешканцями міст (78,9%), з вищою освітою (72,1%) і середнім чи вище середнього рівнем матеріального благополуччя (94,0%). Це вказує на низьку фінансову, територіальну та культурно-інформаційну доступність сексологічної допомоги для чоловіків пострепродуктивного віку, мешканців сіл, з низьким рівнем освіти та доходів. Висновки. Необхідно розробити комплекс організаційних заходів із забезпечення доступності та якості медичної допомоги чоловікам із сексуальними розладами.

Динаміка параметрів функціонування вегетативної нервової системи, психоемоційного статусу та якості життя як критерій ефективності програми фізичної терапії пацієнтів із бруксизмом

А.Б. Боднар — 2024-10-22

Мета: оцінювання ефективності впливу розробленої програми фізичної терапії на параметри функціонування вегетативної нервової системи та психоемоційного статусу в пацієнтів із бруксизмом. Матеріали та методи. Контрольну групу становили 32 особи без обтяженого стоматологічного статусу. Група порівняння складалась із 61 особи із бруксизмом, який корегували індивідуальними релаксуючими шинами. Основну групу становили 65 осіб із бруксизмом, у яких додатково до шин застосували програму фізичної терапії – терапевтичні вправи, масаж, постізометричну релаксацію, кінезіологічне тейпування для жувальних м’язів, м’язів обличчя, шиї, шийно-комірцевої зони, спини, плечового поясу, транскутанну електроміостимуляцію жувальних м’язів; сеанси ауторелаксації за Шульцем; навчання пацієнтів. Ефективність програми оцінювали за Hospital Anxiety and Depression Scale, Pittsburgh Sleep Quality Index, результатами 24-годинного моніторування варіабельності серцевого ритму, SF-36. Результати. Упровадження фізичної терапії виявило статистично значуще покращення стану пацієнтів із бруксизмом за досліджуваними показниками психоемоційного стану (Hospital Anxiety and Depression Scale), покращення якості сну (Pittsburgh Sleep Quality Index), зменшення вегетативної дисфункції завдяки пригніченню надмірної активності її симпатичного відділу (за даними 24-годинного моніторування варіабельності серцевого ритму), покращення фізичного та психічного компонентів якості життя (за SF-36) (р < 0,05). У пацієнтів, які користувались тільки індивідуальними капами, визначено покращення якості сну й окремих компонентів якості життя (за шкалами болю та соціального функціонування) (р < 0,05), але корегувального впливу на стан вегетативної дисфункції та зменшення стану психоемоційного напруження не було визначено (р > 0,05). Висновки. У реабілітацію пацієнтів із бруксизмом доцільно включати заходи з урахуванням і корекцією не тільки локальних стоматологічних, але й загальних соматичних наслідків бруксизму, що підвищить якість їхнього життя.

Аналіз змін функціонального стану кульшового суглоба в осіб похилого віку з коксартрозом та саркопенічним ожирінням під впливом програми фізичної терапії

А.С. Кравець — 2024-10-22

Мета: дослідження ефективності впливу розробленої програми фізичної терапії на параметри функціонального стану кульшового суглоба в осіб похилого віку з остеоартрозом кульшового суглоба та саркопенічним ожирінням. Матеріали та методи. Обстежено 68 осіб похилого віку з остеоартрозом кульшового суглоба та саркопенічним ожирінням. Представники групи порівняння (33 осіб) корегували ознаки остеоартрозу згідно із клінічною настановою «Остеоартроз». Представники основної групи (35 осіб) упродовж трьох місяців займались за програмою фізичної терапії із застосуванням терапевтичних вправ і функціонального тренування, Proprioceptive Neuromuscular Facilitation, масажу, кінезіологічного тейпування; курсу ударно-хвильової терапії, корекції харчування, освіти пацієнтів. Ефективність програми оцінювали за динамікою візуальної аналогової шкали болю, гоніометрії, Modified Harris Hip Score, Hip Disability and Osteoarthritis Outcome Score. Результати. Розроблена комплексна програма фізичної терапії виявила статистичне покращення стану пацієнтів через вплив на компоненти дисфункції кульшового суглоба завдяки покращенню його амплітуди рухів (за гоніометрією), зменшення болю (за візуальною аналоговою шкалою), розширення рухових функціональних можливостей під час виконання різних активностей (за Modified Harris Hip Score та Hip Disability and Osteoarthritis Outcome Score) у порівнянні з вихідними показниками за всіма досліджуваними параметрами (р < 0,05). Пацієнти, які проходили реабілітацію за стандартною програмою корекції остеоартроза, досягнули статистично значущого покращення щодо вихідного стану за досліджуваними показниками (р < 0,05), проте менш вираженого порівняно з апробованою програмою. Висновки. Пацієнти похилого віку з остеоартрозом кульшових суглобів і саркопенічним ожирінням потребують розроблення програм фізичної терапії з урахуванням і корекцією специфіки кожного стану, наявності рухових обмежень, зумовлених порушенням функціонального стану кульшового суглоба, що підвищить загальну ефективність відновних заходів.

Тип ставлення до хвороби військовослужбовців на реабілітації як чинник формування респонсивності системи охорони здоров’я

Л.В. Крячкова — 2024-10-22

У сучасних умовах ключовим елементом зміцнення систем охорони здоров’я (ОЗ) є орієнтація на потреби пацієнтів і адекватний відгук на їхні запити. Особливу увагу варто приділяти чутливості ОЗ до потреб ветеранів на реабілітації, забезпечувати врахування не тільки фізичних, але й соціально-психологічних аспектів відновлення Мета: вивчити типи ставлення до хвороби військовослужбовців на реабілітації для розроблення шляхів адекватного відгуку системи охорони здоров’я на їхні неклінічні запити. Матеріали та методи. Використовувалися концептуальне моделювання та психодіагностичний метод дослідження типів ставлення до хвороби серед 135 учасників бойових дій на реабілітації. Серед 12 типів ставлення до хвороби визначалися узагальнений профіль реагування й адаптаційні можливості пацієнтів. Дослідження проводилося з дотриманням біоетичних норм. Аналіз отриманих даних проводився за допомогою методів описової й аналітичної біостатистики, реалізованих у Microsoft Excel (https://www.microsoft.com/microsoft-365/free-office-online-for-the-web) та R командері (version 4.2.1 – https:// www.R-project.org). Результати. У результаті дослідження було виявлено, що в більшості обстежених спостерігаються порушення адаптації до хвороби (67,41%) та змішані типи реагування (62,96%), серед яких домінують ергопатичний, іпохондричний і дисфоричний типи. Це підкреслює важливість упровадження персоналізованих підходів у реабілітаційний процес, зокрема через забезпечення таких елементів чутливості охорони здоров’я, як повага до гідності, належні комунікації, конфіденційність, оперативність обслуговування, вибір постачальників послуг, автономія та якість побутових умов. Висновки. Урахування типів ставлення до хвороби серед військовослужбовців та адекватний відгук на їх неклінічні запити здатні забезпечити комплексний підхід до їх фізичного та психічного відновлення та посприяти підвищенню ефективності реабілітаційних заходів.

Стан кадрового забезпечення системи реабілітації у сфері охорони здоров’я в Україні

А.В. Панковець — 2024-10-22

Мета: провести аналіз актуального забезпечення фахівцями системи реабілітації у сфері охорони здоров’я в Україні. Матеріали та методи. Збір даних відбувався з відкритих джерел та запитів на публічну інформацію до відповідних державних установ стосовно кількості випускників спеціальності 227 «Терапія та реабілітація», кількості фахівців з реабілітації, що практикують, та потреби у фахівцях у закладах охорони здоров’я. Методи дослідження: бібліосемантичний, метод структурно-логічного та контент-аналізу. Результати. Із 2017 по 2023 рік в Україні 15 253 фахівці здобули освіту за спеціальністю 227 «Терапія та реабілітація», 7 103 з яких – магістри. Водночас кількість таких, що працюють, фізичних терапевтів, ерготерапевтів і їхніх асистентів становить приблизно 4 000 фахівців, а кількість фізичних терапевтів, що практикують, на 1 000 населення значно нижче, ніж у країнах Європейського Союзу чи OECD. Кількість працевлаштованих магістрів спеціальності 227 становить не більше 33%, а бакалаврів – не більше 20%. Водночас попит на фахівців із боку закладів охорони здоров’я не є цілком задоволеним. Висновки. Кількість випускників спеціальності 227 «Терапія та реабілітація» значно перевищує кількість працевлаштованих фахівців, проте попит на фахівців у закладах охорони здоров’я залишається незадоволеним. Кількість фізичних терапевтів, що практикують, щодо кількості населення в Україні значно менше, ніж у країнах Європейського Союзу чи OECD. Це потребує подальшого вивчення причин низьких показників залученості студентів до роботи за спеціальністю та розвитку інфраструктури для можливості їхньої професійної реалізації.

Санаторно-курортна реабілітація хворих працездатного віку з остеоартрозом колінних суглобів

Я.Ф. Філак — 2024-10-22

Мета: теоретично обґрунтувати й удосконалити засоби санаторно-курортної реабілітації хворих на остеоартроз колінних суглобів. Матеріали та методи. Дослідження проведені у 30 хворих на остеоартроз колінних суглобів, які перебували на санаторно-курортному лікуванні в санаторії «Орлине гніздо». Вік пацієнтів становив від 50 до 60 років, з них 12 чоловіків і 18 жінок. Діагноз базувався на даних клініко-лабораторних та інструментальних методів дослідження. Для контролю за клінічним і функціональним станом пацієнтів використовували такі методи дослідження: для оцінювання болю в ураженій кінцівці використовували візуально-аналогову шкалу болю, оцінювали амплітуду рухів у колінних суглобах за шкалою гоніометра, градуйованою від 0 до 180 градусів, силу м’язів оцінювали за методикою В.О. Єпіфанова. Результати. У результаті проведеного курсу санаторно-курортних реабілітаційних заходів поряд із покращенням клінічної картини відзначається покращення функціональних показників, а саме: зменшення ступеня болю в ділянці колінного суглоба з вираженої інтенсивності до помірної. За даними гоніометричного дослідження, амплітуда рухів у колінному суглобі вірогідно підвищилася з 89,7 ± 1,4 ° до 117, 3 ± 1,6 °. Показники сили м’язів стегна відповідно до шкали В.О. Єпіфанова підвищилися із двох до чотирьох балів, це вказує на те, що хворий самостійно виконує активні рухи і може подолати невелику протидію реабілітолога; м’язів гомілки – із двох до трьох балів, хворий самостійно виконує активні рухи, але не може подолати невелику протидію реабілітолога. Висновки. Розроблена нами комплексна програма санаторно-курортної реабілітації хворих з остеоартрозом колінних суглобів спрямована на покращення клінічних показників, підвищення амплітуда рухів у суглобі, збільшення сили м’язів ураженої кінцівки, водночас покращується самопочуття, підвищується працездатність пацієнтів.

Експериментальне вивчення нефропротекторних властивостей кріоекстрактів плаценти та селезінки, а також кондиціонованого середовища мезенхімальних стовбурових клітин при аутоімунній мембранозній нефропатії

Ф.В. Гладких — 2024-10-22

Мета: оцінити вплив кріоекстрактів плаценти (КЕП) та селезінки (КЕС), а також кондиціонованого середовища мезехімальних стовбурових клітин (КС-МСК) на функціональний стан нирок щурів за наявності аутоімунного нефриту Хеймана. Матеріали та методи. Дослідження ефективності безклітинних кріоконсервованих біологічних засобів (БКБЗ) проведені на 42 шурах-самцях. Аутоімунний нефрит (АІН) відтворювали за методикою W.R. Heymann та співавторів. На 70 день експерименту проводили оцінку функціонального стану нирок за умов спонтанного діурезу, після чого тварин виводили з експерименту та відбирали зразки крові. Вміст білка визначали спектрофотометрично за біуретовою реакцією, креатиніну – за реакцією Яффе. Результати. На тіл застосування досліджуваних БКБЗ спостерігалось зниження екскреції білка нирками. Так, дослідження показали, що найбільше зниження протеїнурії відмічено на тлі введення щурам з АІН КС-МСК – показник протеїнурії знизився на 65,8% (р ˂ 0,001) та становив 9,7 ± 0,9 мг/добу, що на 29,9% перевищувало ефективність (р = 0,04) за аналогічним видом активності референс-препарат канефрон. Введення КЕП та КЕС супроводжувались зіставною з канефроном здатністю знижувати кліренс креатиніну в щурів з АІН – вказаний показник становив 0,31 ± 0,03 та 0,32 ± 0,01 мл/хв відповідно. Висновки. БКБЗ проявляють виразну нефропротективну активність на тлі аутоімунного нефриту Хеймана в щурів. За здатністю нівелювати протеїнурію в щурів з АІН (% щодо нелікованих щурів з АІН) досліджувані засоби можна розташувати в такій послідовності: КС-МСК (65,8%; р ˂ 0,001) ˃ КЕП (58,3%; р ˂ 0,001) ˃ КЕС (49,7%; р ˂ 0,001). За здатністю відновлювати кліренс креатиніну в щурів з АІН (% щодо нелікованих щурів з АІН) досліджувані БКБЗ можна розташувати в такій послідовності: КС-МСК (123,4%; р ˂ 0,001) ˃ КЕС (99,3%; р ˂ 0,001) ˃ КЕП (92,4%; р ˂ 0,001).

Важливість мануального м’язового тестування в обстеженні пацієнтів із травмами та порушеннями діяльності опорно-рухового апарату: аналітичний огляд наукової літератури

В.І. Бондарчук — 2024-10-22

Мета: проаналізувати світовий досвід необхідності у проведенні мануального м’язового тестування у фізичній терапії в разі наявності травм і порушень діяльності опорно-рухового апарату. Матеріали та методи. За допомогою пошукових баз даних мережі «Інтернет» (Scopus, Web of Science, PubMed, Google Schoolar, PEDro) здійснено бібліосистематичний огляд джерел інформації й аналіз матеріалів щодо необхідності у проведенні мануального м’язового тестування пацієнтам ортопедичного профілю. Результати. Практична діяльність фізичного терапевта ґрунтується на доказах і включає: найкращі достовірні результати, здобуті в наукових дослідженнях, клінічний досвід, індивідуальні цінності й очікування пацієнта (М.А. Мазепа, 2017 р.). Тестування сили м’язів надає інформацію, корисну для диференціальної діагностики, прогнозування та менеджменту нервово-м’язових і м’язово-скелетних розладів (F.P. Kendall, E. Kendall McCreary, P. Geise Provance, M. Rodgers McIntyre, and W.A. Romani, 2005 р.). Хоча існує багато методів оцінювання сили м’язів, проте є три ключові підходи, які описані в публікація провідних фахівців і використовуються у практиці фізичного терапевта, це: ізокінетичне, ізотонічне й ізометричне тестування. Мануальне м’язове тестування допомагає визначити обсяг і ступінь м’язової слабкості, яка була спричинена конкретним захворюванням або травмою. М’язове тестування необхідне, щоб забезпечити основу для подальшого планування реабілітаційних терапевтичних процедур. Мануальне м’язове тестування застосовується для оцінювання функції та сили окремого м’яза, групи м’язів, ґрунтуючись на ефективному виконанні руху щодо сили тяжіння, мануального опору. В Україні найбільш поширеною шкалою мануального м’язового тестування є шкала “Lovett”, проте застосовують ще Medical Research Council, MRC (Оксфордська шкала оцінювання сили м’язів), шкалу мануального м’язового тестування “Daniels and Worthinghmans Manual Muscle Testing Scale”, шкалу тестування м’язів “Kendall Muscle Testing Scale”. У публікації описаний випадок із застосуванням шкали тестування м’язів “Kendall Muscle Testing Scale” (пацієнтка 40 років із травмою другого правого п’ястно-фалангового суглоба (articulationes metacarpophalangeae)). Тестування сили м’язів є важливим, причому розуміння чинників, які можуть впливати на м’язову силу, також важливе, щоб клінічно достовірно обґрунтувати, чому людина відчуває втрату сили. У реабілітації пацієнтів із травмами та порушеннями діяльності опорно-рухового апарату шкала MRC є найбільш поширеною для оцінювання. MRC проста у виконанні обстеження і легка в заповненні протокольно. Висновки. Проаналізовані літературні дані підтвердили важливість мануального м’язового тестування в обстеженні пацієнтів із травмами та порушеннями діяльності опорно-рухового апарату. Також, що не менш важливо, це послідовність у методах для отримання достовірних і надійних результатів обстеження. Низка науковців зазначають необхідність розуміння чинників, які впливають на силу м’язів, і поліпшення навичок клінічного мислення. Саме мануальне м’язове тестування є важливою клінічною навичкою, яку необхідно практикувати, щоб набути необхідного досвіду в реабілітації пацієнтів ортопедичного профілю.

Становлення, історія спадщини та сьогодення кафедри соціальної медицини, громадського здоров’я та управління охороною здоров’я Дніпровського державного медичного університету

В.В. Зайцев — 2024-10-22

Мета: стисло відтворити історію кафедри соціальної медицини, громадського здоров’я та управління охороною здоров’я Дніпровського державного медичного університету з 1924 року, особливу увагу приділивши останнім 15 рокам і сьогоденню. Матеріали та методи: архівні матеріали кафедри, монографії, автореферати дисертацій, захищених на кафедрі, особливо за останні 15 років. Використані бібліосемантичний, описовий, історичний методи. Результати. Наведені основні віхи історії кафедри соціальної медицини, громадського здоров’я та управління охороною здоров’я ДДМУ за 1924–2024 роки. Наведені історичні відомості щодо наукової та педагогічної діяльності всіх завідувачів кафедри, її видатних особистостей, професорів, доцентів, викладачів. Особлива увага приділена науковій діяльності кафедри під керівництвом професорів, докторів медичних наук В.М. Лехан і Л.В. Крячкової. Висновки. Визначені особливості наукових інтересів кафедри, вагомий внесок професорів, доцентів і викладачів кафедри в наукових і науково-методичних публікаціях для здобувачів вищої медичної освіти закладів освіти III–IV рівнів акредитації, монографіях з 1924 року дотепер, особлива увага приділена останнім 15 рокам і сьогоденню.

Порівняння показників забезпеченості лікарями в Україні та деяких країнах Європейського Союзу

Т.А. Вежновець — 2024-10-22

Мета: порівняння показників забезпеченості лікарями на 1000 населення в Україні та деяких країнах Європейського Союзу (Угорщина, Латвія, Литва, Польща, Болгарія, Румунія) у період 2020–2022 років. Матеріали та методи. Для порівняння забезпеченості лікарями на 1000 населення в Україні відповідно до Міжнародної стандартної класифікації професій ISCO-08 були використані статистичні довідники ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України» за 2020–2022 роки та бази даних OECD.Stat про забезпеченість для країн Східної Європи (Угорщина, Латвія, Литва, Польща, Болгарія, Румунія). Здійснено прогнозування забезпеченості лікарями в Україні до 2028 року. Результати. У 2022 році показник забезпеченості лікарями в усіх ЗОЗ за становив 3,977 на 1000 населення, в ЗОЗ системи МОЗ України – 3,355 на 1000 населення. Показник забезпеченості лікарями-лікувальниками в Україні в усіх ЗОЗ становив 2,89 на 1000 населення, в ЗОЗ системи МОЗ України – 2,36 на 1000 населення. Показник забезпеченості лікарями-лікувальниками на 1000 населення в Україні є найменшим у порівнянні з країнами бенчмаркінгу. До 2028 року прогнозується достовірне зменшення показника забезпеченості лікарями в Україні (р<0,05). Було визначено, що у разі звільнення 2 лікарів-пенсіонерів на їхні місця претендує 1 лікар-інтерн. В Україні спостерігається зростання кількості лікарів, які мігрують для роботи за кордоном. Висновки. Порівняльний аналіз забезпеченості лікарями в Україні з країнами-бечмаркінгу вказує на певну умовність порівняння через брак достовірної інформації про чисельність населення. Проте виявлені тенденції свідчать про існування викликів перед системою охорони здоров`я України в середньостроковій перспективі щодо достатньої чисельності лікарів для забезпечення населення доступною та якісною допомогою.

Аналіз активності хірургічного лікування пухлин головного мозку в Закарпатському центрі нейрохірургії

Я.В. Дмитренко — 2024-10-22

Мета: аналіз хірургічної активності лікування пухлин головного мозку в обласному клінічному центрі нейрохірургії та неврології (ОКЦНН) міста Ужгород. Матеріали і методи. Матеріали: історії хвороб пацієнтів, що були прооперовані в ОКЦНН з 2014 по 2024 роки. Методи: бібліосмантичний, структурно-логічного аналізу, статистичний метод обробки даних. Результати. З 2014 по серпень 2024 року найбільша кількість пацієнтів була прооперована із Закарпаття, з великим розривом на другому місці по кількості прооперованих пацієнтів – Львівська область. Проаналізувавши дані прооперованих пацієнтів видно, що починаючи з 2022 року збільшилась кількість пацієнтів з східних областей України. Висновки. Враховуючи кількість прооперованих випадків пухлин головного мозку в ОКЦНН з областей України, можна стверджувати, що пухлини головного мозку дійсно є надзвичайно актуальною проблемою сьогодення, яка активно вирішується в ОКЦНН м. Ужгород, про що свідчить зростання кількості прооперованих пацієнтів у 1,7 рази у 2023 році (306 пацієнтів) в порівнянні з 2014 роком (179 пацієнтів).

Проблема раннього виявлення раку молочної залози в жінок: результати соціологічного дослідження

В.Я. Ігнатко — 2024-10-22

Мета: дослідити ставлення жінок гірської та низинної географічних зон проживання Закарпатської області до цільових онкологічних профілактичних оглядів молочної залози. Матеріали та методи. Матеріали: дані Національного канцер-реєстру України та канцер-реєстру Закарпатської області за 2018–2022 роки та результати соціологічного дослідження серед жінок Закарпатської області віком старше 40 років: 178 гірської та 231 низинної географічних зон проживання. Методи: бібліосемантичний, медико-статистичний і структурно-логічного аналізу. Результати. Аналіз статистичних даних вказує на те, що у 2022 році в області на рак молочної залози захворіло 245 жінок. По 19,18% із них хвороба була діагностована у III та IV стадіях розвитку захворювання. Частка жінок, у яких захворювання виявлено в занедбаних стадіях, за роки дослідження (2018–2022 роки), зросла в 1,5 раза. Під час соціологічного дослідження встановлено низький рівень інформованості жінок із проблеми раку молочної залози та їхньої прихильності до проходження цільових профілактичних оглядів. Водночас вказані показники є достовірно нижчими у жінок гірської географічної зони проживання порівняно з низинною. Висновки. Дана ситуація потребує розроблення та впровадження комплексних заходів із формування в жінок області мотивованого відповідального ставлення до профілактики розвитку раку молочної залози.

Доступність медичної допомоги населенню віддалених поселень гірської географічної зони: за результатами соціологічного дослідження

І.С. Миронюк — 2024-10-22

Мета: визначити рівень територіальної доступності окремих видів медичної допомоги для населення віддалених поселень гірської географічної зони Закарпатської області. Матеріали та методи. Матеріали: результати соціологічного дослідження серед 197 жителів віддалених поселень гірської географічної зони Закарпатської області. Методи: бібліосемантичний, соціологічний, медико-статистичний, структурно-логічного аналізу. Результати. 82,2% респондентів уклали декларацію із сімейним лікарем на отримання первинної медико-санітарної допомоги. 56,3% респондентів вказали, що в їхньому населеному пункті функціонує сімейна амбулаторія, 50,3% опитаних мають можливість звернутися до сімейного лікаря в день виникнення проблеми зі здоров’ям. Деякою мірою задоволені діяльністю сімейного лікаря 83,8% респондентів. Для жителів віддалених поселень гірської географічної зони екстрена, реабілітаційна, психологічна та стоматологічна медична допомога є умовно доступною. Умовно доступною є можливість придбання необхідних лікарських засобів. Висновки. Результати дослідження вказують на необхідність ухвалення спеціальних управлінсько-організаційних рішень із забезпечення населення віддалених поселень гірської географічної зони медичною допомогою.

До надання реконструктивної хірургічної допомоги при ураженнях великих суглобів в КНП «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака» Закарпатської обласної ради

Г.О. Слабкий — 2024-10-22

Мета: дослідити ресурси КНП «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака» Закарпатської обласної ради для надання реконструктивної хірургічної допомоги населенню в разі захворювань і уражень великих суглобів, основні показники надання відповідної спеціалізованої медичної допомоги. Матеріали та методи. Матеріали: статистичні звіти відділення травматології та ортопедії КНП «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака» Закарпатської обласної ради за 2018–2022 роки. Методи: бібліосемантичний, медико-статистичний, структурно-логічного аналізу. Результати. Закарпатська обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака у своєму складі має 27 спеціалізованих госпітальних ліжок для надання реконструктивної хірургічної допомоги населенню із захворюваннями й ураженнями великих суглобів. Дану медичну допомогу надають 5 висококваліфікованих лікарів ортопедів-травматологів. Щорічно ендопротезування кульшових суглобів проводиться до 250 пацієнтам, 97% є плановими хірургічними втручаннями. Ендопротезування колінних суглобів проводиться до 32 пацієнтам, 94% є плановими хірургічними втручаннями. Хірургічним лікуванням охоплено до 60% із числа тих, хто його потребує. Спеціалізоване госпітальне ліжко працює в межах 300 днів на рік. Висновки. Закарпатська обласна клінічна лікарня імені А. Новака має ресурсну базу і досвід для забезпечення населення із захворюваннями великих суглобів реконструктивною хірургічною допомогою, які використовуються не досить раціонально й ефективно.

Лікування за програмою медичних гарантій пацієнтів з гострим інфарктом міокарда із застосуванням стентування коронарних судин

Г.О. Слабкий — 2024-10-22

Мета: дослідити рівень застосування стентування коронарних судин під час лікування пацієнтів, хворих на гострий інфаркт міокарда. Матеріали та методи. Об’єкт дослідження: застосування стентування коронарних судин під час лікування пацієнтів, хворих на гострий інфаркт міокарда. Матеріали дослідження: статистичні дані Національної служби здоров’я України за період 2021–2023 років у регіональному аспекті. Методи дослідження: бібліосемантичний, медико-статистичний, структурно-логічного аналізу. Результати. За період дослідження (2021–2023 роки) кількість хворих на гострий інфаркт міокарда, які були проліковані за програмою медичних гарантій, збільшилася в 1,41 раза: з 19 778 у 2021 році до 27 825 у 2023 році, що вказує на негативний вплив війни проти російської агресії на захворюваність населення України на гострий інфаркт міокарда. Частка пацієнтів, яким було проведено стентування коронарних судин, зросла із 63,6 до 68,8% з найвищим рівнем у 2022 році – 72,6%. Висновки. Гранична різниця показника частоти застосування стентування коронарних судин у лікувальній тактиці щодо хворих на гострий інфаркт міокарда в розрізі регіонів країни має достовірні відмінності, що свідчить про різний рівень доступності для населення зазначених регіонів сучасних методів медичної допомоги пацієнтам із гострим інфарктом міокарда.

До необхідності введення до штатних розписів сімейних амбулаторій посад акушерок

Ю.М. Шень — 2024-10-22

Мета: обґрунтувати необхідність уведення до штатних розписів сімейних амбулаторій посад акушерок. Матеріали та методи. Матеріали: результати соціологічного опитування 52 лікарів загальної практики – сімейних лікарів, 69 сімейних медичних сестер, 296 жінок віком старше 40 років. Методи: бібліосемантичний, соціологічний, медико-статистичний, структурно-логічного аналізу. Результати. Установлено вкрай низький рівень проведення цільових профілактичних оглядів жінок на первинному етапі надання медичної допомоги за високого рівня виявлення візуальних форм злоякісних новоутворень у занедбаних стадіях розвитку. З метою проведення цільових профілактичних онкологічних оглядів та виявлення злоякісних новоутворень на ранніх стадіях розвитку, передусім візуальних форм локалізації, що має забезпечуватися на рівні первинної медичної допомоги, рекомендується введення до штатних розкладів сімейних амбулаторій посад акушерок. Уведення посад акушерок до штатного розпису сімейних амбулаторій підтримують 96,2% опитаних сімейних лікарів, 85,7% сімейних медичних сестер, 30,6% опитаних жінок старше 40 років, які проживають у містах, та 59,6% опитаних жінок старше 40 років, які проживають у сільській місцевості. Висновки. З метою забезпечення ефективної діяльності сектору первинної медичної допомоги з виявлення в жінок візуальних форм злоякісних новоутворень на ранніх стадіях розвитку обґрунтована необхідність уведення у штатний розпис сімейних амбулаторій посад акушерок.