Україна. Здоров’я нації

Характеристика психологічної відновлюваності медсестер онкологічних відділень

Н.Д. Дейнека, М.І. Марущак — Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200

Мета – вивчити особливості психологічної відновлюваності медсестер онкологічних відділень різного профілю та встановити фактори, що з нею асоціюються. Матеріали і методи. У дослідження було включено 60 медсестер, яких поділили в групи залежно від профілю відділення, в якому вони працюють, стажу роботи, віку, індексу маси тіла, а також залежно від наявності чи відсутності нічних змін та хронічних захворювань. Рівень психологічної відновлюваності визначали за допомогою методики «Шкала психологічної відновлюваності» (Brief Resilient Coping Scale), адаптованої V. Sinclaire, K. Wallston, 2004. Результати. Аналіз показників психологічної відновлюваності серед медсестер, які працюють в онкологічних відділеннях різного профілю, показав низький, середній і високий рівень психологічної відновлюваності, при цьому найвищі значення досліджуваного показника виявлено в працівників хірургічних відділень. При цьому в середньому у 15% медсестер поліклінічних і хірургічних відділень виявилно високу психологічну відновлюваність, а в найбільшого відсотку працівників встановлено середній рівень психологічної відновлюваності, тоді як серед медичних сестер терапевтичних відділень у 73,33% діагностовано низьку психологічну відновлюваність. Встановлено вірогідне зростання відсотку осіб з середнім і низьким типом психологічної відновлюваності та зниження з високим рівнем психологічної відновлюваності за умови стажу роботи понад 10 років. Встановлено вірогідне зростання відсотку осіб з низьким типом психологічної відновлюваності та повну відсутність осіб з високим рівнем психологічної відновлюваності за умови віку понад 40 років. За умови наявності хронічних захворювань встановлено вірогідно нижчі значення шкали психологічної відновлюваності в медсестер онкологічних відділень на 15,93%. Висновки. У медсестер хірургічних відділень характерним є середній рівень психологічної відновлюваності, що складає 14,65±1,79 балів та вірогідно перевищує дані у працівників терапевтичних відділень на 18,15%, в яких у 73,33% діагностовано низький рівень психологічної відновлюваності. Зниження рівня психологічної відновлюваності асоціюється зі стажем роботи понад 10 років (χ2=2,38; р<0,05), віком медсестер понад 40 років (χ2=6,99; р<0,05) та наявністю хронічних захворювань (χ2=3,31; р<0,05).

Глобальні економічні зміни та стан здоров’я населення

О.В. Любінець, В.А. Боровець, Д.Р. Качмарський — Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200

Мета роботи – встановлення оцінки впливу глобальних економічних змін на стан здоров’я населення шляхом опитування надавачів медичних послуг. Матеріали та методи. Використано дані опитування 389 медичних працівників за власно розробленим опитувальником. Застосовано такі методи: опитування, кількісний та якісний аналіз результатів. Результати. Оцінювання респондентами-медиками важливості таких глобальних факторів, як війна з її численними людськими втратами та вплив на людство пандемії COVID-19, було визначальним. Водночас висока оцінка впливу глобальних економічних змін вказує на розуміння лікарями проблем економічних негараздів, які впливають на здоров’я населення. Аналіз відповідей респондентів з урахуванням стажу їх праці у системі охорони здоров’я показав достовірно (р<0,001) вищі рівні оцінювання впливу на здоров’я економічних змін у всіх групах опитаних зі стажем до 20 років включно, аніж з більшим стажем роботи. Оцінка результатів опитування з урахуванням стажу роботи та займаної респондентами посади засвідчила, що лікарський персонал з таким же стажем роботи в системі охорони здоров’я достовірно вищим відзначає рівень впливу на стан здоров’я населення економічних змін (3,05±0,13 проти 2,16±0,16 бала, р<0,001). Такої особливості не відзначено у групі керівників закладів охорони здоров’я. Результати проведеного оцінювання рівня дії на стан здоров’я населення всіх глобальних детермінант, визначених для опитування, які спостерігаються в даний час у світовому масштабі, зокрема глобальних економічних змін, показали вищий рівень їх важливості впливу опитаними респондентами з меншим лікарським стажем роботи. Достовірна різниця в оцінюванні глобальних детермінант встановлена у групі респондентів, яку складав лікарський персонал зі стажем роботи до 21 року. Висновки. Вплив економічних змін, які спостерігаються у світовому масштабі, на стан здоров’я населення є глобальною детермінантою людства. Молодший за стажем роботи медичний персонал більшою мірою оцінює важливість впливу економічних змін на стан здоров’я населення. Оцінювання рівня впливу економічної нестабільності на здоров’я населення сприятиме розробленню стратегій для покращення його стану у глобальному вимірі.

Оцінка фізичного розвитку здобувачів вищої освіти

Д.В. Попович, У.П. Гевко, В.І. Бойко, К.В. Миндзів, А.В Бай, О.В. Вайда — Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200

Метою дослідження є аналіз основних методик оцінки фізичного розвитку здобувачів вищої освіти, які навчаються у вищому навчальному закладі. Об’єкт і методи дослідження. За допомогою пошукових баз даних мережі Internet (Scopus, Web of Science, PubMed, Google Schoolar, PEDro) здійснено бібліосистематичний огляд джерел наукової інформації та проаналізовано матеріали щодо основних методик оцінки фізичного розвитку. Стаття є фрагментом науково-дослідної роботи на тему «Застосування методів фізичної терапії при порушеннях постави» кафедри фізичної терапії, ерготерапії та фізичного виховання Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського МОЗ України (№ держреєстрації 0123U102339). Результати. Аналізуючи літературні джерела інформації, бачимо, що фізичний розвиток студентів вищих навчальних закладів є важливим показником їх загального стану здоров’я та фізичної працездатності [2, 3]. У сучасних дослідженнях фізичного розвитку використовуються різноманітні методи, в тому числі центильний метод оцінки фізичного розвитку, комплексний метод оцінки фізичного розвитку, індекси пропорційності розвитку, індекси сили, індекс зрілості. Оцінка фізичного розвитку студентів вищих навчальних закладів є важливим інструментом виявлення потенційних ризиків для їхнього здоров’я. Це дозволяє не тільки визначити поточний стан фізичної підготовленості здобувачів, а й виявити відхилення від нормального розвитку, які можуть бути ознаками або причинами різних захворювань. Завдяки цьому є можливість своєчасно розробляти та впроваджувати індивідуальні програми фізичної активності, що сприятимуть покращенню здоров’я та фізичної підготовки студентів. Вивчення фізичного розвитку студентів вищих навчальних закладів є комплексним процесом, який включає аналіз різних показників. Ідеться про центильний метод оцінки фізичного розвитку, комплексний метод оцінки фізичного розвитку, показники пропорційності розвитку, показники сили, індекс зрілості. Такий підхід дозволяє отримати повну картину фізичного стану студентів і врахувати всі аспекти, що впливають на їх розвиток. Вивчення цих показників необхідне для розробки ефективних методів підтримки та зміцнення фізичного здоров’я студентської молоді [6]. Висновки. Проаналізовані літературні дані щодо методики оцінювання фізичного розвитку студентів вищих навчальних закладів є важливим інструментом визначення стану їхнього здоров’я. Проведення систематичних занять терапевтичними вправами, індивідуалізація програм навчання, підвищення мотивації студентів до активного способу життя є ключовими чинниками покращення фізичного розвитку та здоров’я студентської молоді.

Оцінювання впливу програми фізичної терапії на параметри міофасціального больового синдрому та показники функціонування орофаціальної зони пацієнтів з бруксизмом

А.Б. Боднар, Л.М. Шеремета — Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200

Мета – оцінювання ефективності впливу розробленої програми фізичної терапії на параметри міофасціального больового синдрому та показники функціонування орофаціальної зони пацієнтів з бруксизмом. Матеріал та методи. Контрольну групу склали 32 особи без обтяженого стоматологічного статусу. Групу 1 склала 31 особа з бруксизмом, який корегували індивідуальними релаксаційними капами. Групу 2 склали 32 особи з бруксизмом, у яких додатково до кап застосували програму фізичної терапії (терапевтичні вправи, масаж, постізометрична релаксація, кінезіологічне тейпування для жувальних м’язів, м’язів обличчя, шиї, шийно-комірцевої зони, спини, плечового поясу, транскутанну електроміостимуляцію жувальних м’язів; сеанси ауторелаксації за Шульцем; навчання пацієнтів упродовж трьох місяців). Ефективність втручання оцінювали за динамікою пальпації тканин обличчя та шиї, мануальним м’язовим тестуванням, Jaw Functional Limitation Scale, Oral Health Impact Profile. Результати. Програма комплексної фізичної терапії продемонструвала статистично значуще кращий вплив (р<0,05) на досліджувані показники міофасціальної дисфункції (результати пальпації, мануальне м’язове тестування) та показники функціонування орофаціальної зони (Jaw Functional Limitation Scale, Oral Health Impact Profile) порівняно з групою пацієнтів, які проходили реабілітацію із застосуванням пасивної сплінт-терапії. У пацієнтів, які користувались тільки індивідуальними капами, визначено покращення за окремими компонентами міофасціального больового синдрому у жувальних та скроневих м’язах. У них незначно покращився стан тканин шиї та плечового поясу. Висновки. Засоби фізичної терапії покращують ефективність стоматологічних ортопедичних втручань, отже, їх доцільно застосовувати для зменшення вираженості патологічних міофасціальних ознак та покращення функціонування орофаціальної зони у пацієнтів з бруксизмом.

Динаміка показників електроміографічного дослідження у пацієнтів з больовою дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба під впливом реабілітаційного втручання

Р.В. Гоголь, Ю.О. Полатайко, Б.В. Грицуляк — Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200

Мета дослідження – визначення корегувального впливу розробленого реабілітаційного втручання на показники електроміографічного дослідження в осіб з дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба. Матеріали та методи. Обстежено 100 осіб. Групу порівняння склали 35 осіб без обтяженого стоматологічного статусу. Групу 1 склали 33 особи з больовою дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба, корекція ознак якої відбувалась носінням індивідуально виготовлених сплінтів на нижню щелепу. Групу 2 склали 32 особи з больовою дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба, які носили індивідуальні релаксаційні сплінти, а також проходили програму фізичної терапії тривалістю три місяці. Вона включала терапевтичні вправи з OraStretch® Press System, вправи для обличчя, шиї, шийно-комірцевої зони, спини, дихальні вправи, вправи для розслаблення, курс масажу, електроміостимуляцію м’язів щелепно-лицевої ділянки, пропріоцептивну нервово-м’язову фасилітацію жувальних м’язів, м’язів шиї, кінезіологічне тейпування, прогресивну м’язову релаксацію за Джекобсоном. Результат оцінювали за динамікою показників електроміографії. Результати. У пацієнтів з больовою дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба визначалась підвищена активність жувальних та скроневих м’язів на боці ушкодження за результатами електроміографії, наслідком чого була асиметрія біоелектричної активності та статичного стабілізаційного оклюзійного індексу. Програма фізичної терапії на фоні застосування індивідуальних розвантажувальних сплінтів продемонструвала статистично значуще кращий вплив (р<0,05) на досліджувані показники електроміографії (зменшення електричної активності жувального та скроневого м’язів на боці дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба, зменшення їх біоелектричної асиметрії, покращення статичного стабілізаційного оклюзійного індексу) в цілому порівняно з вихідними даними та результатами групи, що корегувала дисфункцію скронево-нижньо-щелепного суглоба тільки індивідуальними капами. Висновки. Засоби фізичної терапії покращують ефективність стоматологічних ортопедичних втручань, отже, їх доцільно застосовувати для покращення електричної активності жувального та скроневого м’язів з метою підвищення ефективності корекції, покращення функціонування у пацієнтів з больовою дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба.

Ефективність застосування освітнього компоненту в програмах фізичної терапії пацієнтів з неспецифічним болем у спині

А.А. Згурський, О.Б. Лазарева — Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200

Мета – проаналізувати докази ефективності застосування освітнього компоненту в терапії пацієнтів з неспецифічним болем у спині. Матеріали та методи. Здійснено пошук наукових досліджень українською мовою у бібліотеці Google Scholar та пошук систематичних оглядів англійською мовою у бібліотеках PubMed та Pedro. Нами було проаналізовано 4 систематичних огляди, які включали 59 рандомізованих контрольованих клінічних досліджень. Результати. Освітні компоненти в терапії неспецифічного болю спини рекомендується застосовувати як частину терапевтичного підходу першої лінії лікування гострого, післягострого і хронічного болю. Зміст і форма освітніх компонентів можуть відрізнятися, що може призводити до різних результатів терапевтичного втручання. Застосування освітніх компонентів окремо від інших методів терапевтичного втручання має менш ефективний вплив на стан пацієнта і потребує додаткового вивчення. В Україні питання ефективності застосування освітніх компонентів у терапії пацієнтів з неспецифічним болем в нижній частині спини не досліджувалось. Висновки. Освітні компоненти у програмах фізичної терапії неспецифічного болю у спині є ефективними додатковими методами терапевтичного втручання. Зміст та форма освітніх компонентів мають обов’язково базуватися на основі результатів оцінювання з урахуванням механізмів виникнення болю, індивідуальних особливостей пацієнта, впливу психосоціальних факторів та ризику розвитку тривалого болю в нижній частині спини.

Аналіз сучасних методів обстеження та оцінки функціональних порушень у фізичній терапії при лікуванні пацієнтів з опіками верхніх кінцівок

О.Б. Лазарєва, І.В. Щаслива — Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200

Мета – проаналізувати та систематизувати науково обґрунтовані методи обстеження та оцінки функціональних порушень у фізичній терапії під час лікування пацієнтів з опіками верхніх кінцівок. Матеріали та методи. Ми виконали аналіз науково-методичної літератури з проблеми дослідження та систематизували отримані дані, взяті з PEDro, Scopus, Pubmed, Google Scholar. Результати. Відсутність консенсусу щодо оптимальних методів оцінки функціонального стану верхніх кінцівок після опіків обмежує можливості для порівняння результатів досліджень та розробки ефективних стратегій реабілітації. З метою адаптації Міжнародної класифікації функціонування, обмеження та можливостей до українських умов ми провели дослідження, в якому порівняли різні тести та шкали. Як підсумок, було встановлено, що найбільш інформативними методами оцінки реабілітаційного втручання на сьогодні є POSAS, гоніометрія, кистєва динамометрія, QuickDASH та MHQ. Висновки. Наслідки опікової травми верхніх кінцівок можуть суттєво вплинути на соціальну та професійну адаптацію пацієнта. Отже, своєчасна та комплексна діагностика є ключовим етапом у розробці індивідуальної програми реабілітації.

Роль та місце навчання болю в менеджменті хронічного болю у нижній ділянці спини

М.О. Овдій, В.В. Мороз — Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200

Мета – провести літературний огляд джерел стосовно освіти болю з метою систематизації знань та оптимізації процесу інтеграції даного підходу в реабілітацію осіб з хронічним болем у попереку. Методи дослідження. Для досягнення зазначеної мети проведено пошук літературних джерел за 2014–2024 роки в онлайн-базах даних PubMed, Web of Science та Google Scholar. Пошук здійснювався за такими напрямками: освіта болю та хронічний біль, освіта болю та хронічний біль у попереку. Результати. Навчання болю є освітньою стратегією, що враховує багатовимірність больового досвіду та допомагає переосмислити біль через нейрофізіологічні, нейробіологічні, соціологічні та фізичні знання. Освіта болю може проводитись у вигляді бесіди, лекції, дискусії або із застосуванням навчальних посібників. Навчання болю разом з іншими реабілітаційними інтервенціями має позитивний вплив на інтенсивність болю, інвалідизацію, психоемоційний стан та якість життя у пацієнтів з хронічним болем у попереку. Висновки. Освіта болю у поєднанні з традиційними реабілітаційними інтервенціями у пацієнтів з хронічним болем у попереку сприяє зниженню інтенсивності болю, інвалідизації, катастрофізації, кінезіофобії, покращує якість життя, психоемоційний стан та функціонування пацієнтів.

Ефективність корекції стоматологічної дисфункції та функціональних рухових патернів у військовослужбовців з наслідками бойової краніофаціальної травми засобами фізичної терапії

З.М. Остапяк, Е.Й. Лапковський, М.П. Стовбан, С.П. Наконечна, Х.В. Петрунів — Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200

Мета – оцінювання ефективності впливу розробленої програми фізичної терапії за показниками стоматологічної дисфункції та функціональних рухових патернів у пацієнтів з бойовою краніофаціальною травмою. Матеріал та методи. Контрольну групу склали 16 військовослужбовців без обтяженого стоматологічного статусу, ушкоджень голови, тулуба, кінцівок. Основну групу склали 14 військовослужбовців з наслідками краніофаціальної травми. Для них була розроблена програма фізичної терапії тривалістю один місяць, яка включала два блоки для корекції компонентів краніофаціальної травми – перелому верхньої щелепи (терапевтичні вправи для щелепно-лицевої ділянки, шиї, дихальні вправи, мобілізація скронево-нижньощелепного суглоба, кінезіологічне тейпування, щадний режим харчування), а також черепно-мозкової травми (функціональні тренування на платформах “Рrosedos”, терапевтичні вправи з еспандерами TheraBand). Ефективність втручання оцінювали за Jaw Functional Limitation Scale, Functional Movement Screen. Результати. У пацієнтів з наслідками краніофаціальної травми визначаються функціональні обмеження орофаціальної зони – погіршення жування, мобільності нижньої щелепи, вербальної й емоційної комунікації (за Jaw Functional Limitation Scale), зміни у виконанні базових рухових патернів, що вимагають рівноваги, сили, координаційних здатностей (за Functional Movement Screen), що є факторами порушення нормального функціонування організму. Програма комплексної реабілітації продемонструвала статистично значуще покращення (р<0,05) досліджуваних показників функціонування орофаціальної зони та базових функціональних рухових патернів порівняно з вихідними даними (але відповідних величин здорових осіб не було досягнуто, р>0,05), що підтверджує необхідність тривалого застосування комплексного спеціалізованого відновлення у пацієнтів з краніофаціальними травмами. Висновки. Засоби фізичної терапії доцільно застосовувати для покращення функціонування орофаціальної зони та базових рухових патернів у військовослужбовців з наслідками бойової краніофаціальної травми.

Комунікативна взаємодія між медичним персоналом відділень реабілітації та пацієнтами і її значення в процесі відновного лікування

С.Д. Поплавська, С.М. Грищук, В.Й. Шатило, С.Г. Криворучко, А.А. Можарівська — Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200

Мета наукового дослідження полягає у медико-соціологічному дослідженні готовності до комунікативної взаємодії й організаторських здібностей медсестер і медбратів та інших медичних фахівців відділень реабілітації у професійній діяльності. Матеріали та методи дослідження. У дослідженні взяли участь 67 медсестер і медбратів (ерготерапевти, фізіотерапевти, реабілітологи) відділень реабілітації Дитячої обласної клінічної лікарні, Обласної клінічної лікарні ім. О.Ф. Горбачевського, опорних багатопрофільних лікарень Бердичева, Житомира, Звягеля, Коростеня, обласного медичного центру реабілітації. Для досягнення мети використано загальнонаукові методи: − теоретичні (аналіз, синтез, порівняння, бібліографічний, методи математичної статистики, аналітичний і логічного узагальнення); − емпіричні (анкетування, бесіда, спостереження). У процесі дослідження для оцінювання рівня розвитку комунікативних та організаторських здібностей була використана методика КОС-2. Результати дослідження. Усі заклади охорони здоров’я, у яких проводилося дослідження, мають підписані пакети медичних послуг з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) «Реабілітаційна допомога дорослим і дітям у стаціонарних умовах». У процесі спілкування та обговорення проблем володіння комунікаційними й організаційними навичками, проведеного за участю медичного персоналу та пацієнтів реабілітаційних відділень, було відібрано ключові компетенції, які отримали найбільшу підтримку учасників обговорення і на їх основі сформовано професійний профіль ефективної взаємодії медичного персоналу з пацієнтами в рамках відновного лікування та оцінено, як професійний профіль взаємодії медичного персоналу з пацієнтами може впливати на процес реабілітації. За результатами анкетування оцінено рівень розвитку комунікативних та організаторських здібностей. Коефіцієнт шкали оцінок склав 0,6, що оцінюється на «3» і відповідає середньому рівню комунікативних навичок. Коефіцієнт шкали оцінок організаторських здібностей склав 0,7, що оцінюється на «3» і відповідає середньому рівню організаторських навичок. Висновки 1. На основі проведеного дослідження виявлено недостатність знань і досвіду комунікаційних та організаційних здібностей у медичних працівників відділень медичної реабілітації, що може негативно позначатись на лікувально-діагностичному процесі і процесі відновного лікування. 2. Підвищення рівня комунікативних і організаційних здібностей рекомендується проводити на курсах тематичного удосконалення в системі БПР на післядипломному рівні, що буде позитивно впливати на покращення реабілітаційної допомоги в практичній системі охорони здоров’я. 3. Сформований у процесі дослідження професійний профіль ефективної взаємодії медичного персоналу з пацієнтами в рамках відновного лікування може бути використаний при доопрацюванні програми тематичного удосконалення з набуття комунікаційних та організаційних здібностей. Також даний профіль може слугувати кожному медичному працівникові в процесі самоосвіти і самовдосконалення. Подальші дослідження передбачають вивчення ефективності курсів ТУ в рамках БПР з комунікаційних та організаторських здібностей і їх впливу на процес відновного лікування у відділеннях медичної реабілітації.

Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечникова: з моменту заснування і по сьогодення (1798–2014)

В.В. Зайцев, Р.О. Родинський — Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200

Мета – дослідити та проаналізувати виникнення та розвиток Дніпропетровської обласної клінічної лікарні імені І.І. Мечникова з 1798 до 2014 року, визначити ключові її періоди, а також визначити роль лікарні в розвитку міста, регіону та країни в цілому. Матеріали та методи. Ми використали такі історичні матеріали: монографії, публікації у періодичних виданнях, авторські інтерв’ю, офіційні постанови, довідки та державні звіти. При цьому застосовувалися бібліосемантичний, описовий та історичний методи обробки даних. Результати. Лікарня ім. І.І. Мечникова має цікаву історію виникнення, розвитку у постійно змінних нелегких обставинах та ще більш складної сучасності. Відіграючи ключову роль у війнах у всі часи, лікарня вирішувала долі не тільки окремих хворих, поранених, але й цілих країн, певною мірою визначаючи їхню подальшу долю. Незважаючи на всі ці виклики, до сучасності із «маленького богоугодного закладу» ця лікарня перетворилася на медичний центр щонайменше обласного масштабу. Висновки. Обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечникова – найбільша в області, визначна лікарня зі славетною історією, гідною вивчення. Протягом свого існування вона пройшла багато складнощів, проте її це лише загартовувало, піднявши рівень розвитку охорони здоров’я та надання медичної допомоги. Визначено, що історія розвитку лікарні відповідає історії держави, складовою частиною якої вона є. Як свідчать результати дослідження, лікарня є важливою та невід’ємною частиною життя України в цілому та Дніпропетровської області протягом своєї понад 200-річної історії.

Аналітичний огляд літературних джерел наукометричної бази Scopus з питань профілактики та прогнозування порушень опорно-рухового апарату

Д.О. Ковальчук, А.С. Сверстюк, Л.П. Мазур — Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200

Мета дослідження – провести аналітичний огляд публікацій щодо прогнозування порушень опорно-рухового апарату в наукометричній базі Scopus. Матеріали та методи. Для оцінювання актуальності дослідження прогнозування профілактики порушень опорно-рухового апарату в наукометричній базі Scopus було сформульовано аналітичний запит з наступним формуванням отриманих даних у вигляді графіків, а також аналізом публікацій. Результати. Відповідно до аналітичного пошуку проаналізовано публікації за роками, авторами, університетами, країнами, категоріями. Наведено основні підходи до прогнозування порушень опорно-рухового апарату найбільш авторитетних науковців. Детальніше розглянуто роботи низки авторів, котрі розподілено до категорії медсестринства. Розглянуто роботи автора L.L. Andersen, який досліджував зменшення інтенсивності болю в попереку на основі правильно організованого робочого тижня, щоб запобігти втомі та стресу, що позитивно впливає на працездатність. Автор C. Calvo-Lobo акцентував увагу на профілактиці порушень опорно-рухового апарату при мультидисциплінарному втручанні, яке є більш корисним, ніж традиційне ізольоване лікування. Розглянуто дослідження K.L. Bennel щодо використання силових вправ тривалістю від 3 до 6 місяців як таких, що зменшують біль та покращують функціональний стан опорно-рухового апарату. Висновки. Аналітичний огляд літературних джерел щодо прогнозування профілактики ускладнень при порушеннях опорно-рухового апарату в наукометричній базі Scopus показав, що найбільша кількість публікацій припадає на період з 2014 до 2023 року, а найбільш активно з даної тематики публікується L.L. Andersen – 64 статті. Дана проблема досліджується в США, за результатами чого опубліковано 4060 статей, та в Університеті Сіднея – 336 публікацій, а також в основному висвітлюється в журналі BMC “Musculoskeletal Disorders” – 645 статей. Суттєво переважають публікації у розділі медицини – 50,6%, водночас лише 7,2% із них віднесені до розділу медсестринства. Результати доводять актуальність даної проблеми, але водночас показують недостатній інтерес у сфері медсестринства, що спонукає до подальших наукових досліджень щодо прогнозування ефективності профілактики ускладнень при порушеннях опорно-рухового апарату.

Особливості застосування та впливу технологій віртуальної реальності на процес фізичної терапії пацієнтів після гострого порушення мозкового кровообігу: аналіз зарубіжного досвіду

В.В. Кормільцев, А.М. Чигиринський — Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200

Мозковий інсульт є однією з найактуальніших проблем фізичної терапії протягом багатьох років, що потребує сучасних технологій, які будуть спрямовані на всебічний вплив на пацієнта. Мета – проаналізувати та систематизувати досвід закордонних досліджень щодо особливостей застосування та впливу технологій віртуальної реальності на процес фізичної терапії осіб після ГПМК. Методи – аналіз науково-методичної літератури з проблематики дослідження та систематизація отриманих даних. Результати. Використання технологій VR в терапевтичних цілях викликає все більший інтерес в останні роки, що зумовлено технологічним прогресом і зростанням розуміння неврологічних і когнітивних механізмів, задіяних у реабілітації. Дослідження показали, що при застосуванні VR у фізичній терапії пацієнтів з ГПМК були отримані статистично значущі покращення порівняно з контрольною групою за індексом моторики, тестом контролю тулуба, шкалою рівноваги Тінетті, шкалою рівноваги Берга та Функціональною класифікацією амбулаторної ходьби лікарні Сагунто. Результати метааналізу показали, що порівняно з традиційною терапією фізична терапія покращила показники оцінки верхньої кінцівки за шкалою Фугль-Мейєра у пацієнтів, які одужують після інсульту, а також підвищила бали за шкалою функціональної незалежності, бали за тестом дослідження активності руки та бали за тестом «Ящик і блок» у пацієнтів під час реабілітаційного періоду. Терапевтичні вправи та фізична терапія з підтримкою VR для верхніх кінцівок можуть бути ефективними для покращення результатів рухової реабілітації. Висновки. Застосування технологій VR у фізичній терапії пацієнтів після ГПМК варто розглядати як перспективний напрям розвитку фізичної терапії тематичного контингенту, що, на нашу думку, сприятиме підвищенню ефективності лікування та покращенню його результатів.

Використання методів дифузної Мюллер-матричної інтроскопії для ранньої діагностики ендометріозу на основі вивчення дегідратованих плівок перитонеальної рідини

О.В. Бакун — Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200

Мета дослідження – оцінити ефективність ранньої діагностики ендометріозу з використанням методів дифузної Мюллер-матричної інтроскопії розсіювальних дегідратованих плівок перитонеальної рідини. Матеріали та методи. Досліджувалися дві групи зразків: перитонеальна рідина, одержана при діагностичній лапароскопії, – контрольна група 3.1 – 68 зразків; перитонеальна рідина, одержана при діагностичній лапароскопії у жінок із ендометріозом, асоційованим із безпліддям, – дослідна група 3.2 – 59 зразків. Результати дослідження. Виявлено наявність флуктуацій величини циркулярного двопроменезаломлення надмолекулярної полікристалічної хіральної структури лейкоцитів плівок перитонеальної рідини пацієнток зі всіх груп; зростання величини флуктуацій циркулярного двопроменезаломлення надмолекулярних структур зразків перитонеальної рідини пацієнток із ендометріозом; кореляцію зміни оптично активної (хіральної) структури надмолекулярних мереж лейкоцитів перитонеальної рідини та зростання флуктуацій кругового двопроменезаломлення при ендометріозі; діагностичні та статистично достовірні ( pi=1;2;3;4  0,05 ) маркери патологічного процесу та ефективності лікування ендометріозу – величини середнього і дисперсії, які характеризують розподіли величини флуктуацій циркулярного двопроменезаломлення. Висновки. Шляхом статистичного аналізу серії тезіограм координатних розподілів випадкових значень величини флуктуацій варіацій величини оптичної анізотропії біологічних препаратів експериментально установлено додаткові маркери ранньої діагностики ендометріозу. Лінійне двопроменезаломлення показало хорошу (SM SM 1 1 ; – 88,1% – 89,7%) точність діагностики, групи 3.1–3.2; циркулярне двопроменезаломлення – відмінну (SM SM 1 2 ; – 96,8% – 97,4%) і дуже хорошу ( SM SM 3 4 ; – 92,9% – 93,7%) точність діагностики, групи 3.1–3.2; лінійний дихроїзм – дуже хорошу ( SM SM SM SM 1 2 3 4 ; ; ; – 90,5% – 92,1%) точність діагностики, групи 3.1–3.2; циркулярний дихроїзм – дуже хорошу ( SM SM SM SM 1 2 3 4 ; ; ; – 89,8% – 92,1%) точність діагностики, групи 3.1–3.2.

Біоелектричний фазовий кут у дітей з саркопенічним ожирінням

О.С. Паламарчук, Д.Я. Шип, К.Ю. Петрик, В.П. Фекета — Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200

Метою дослідження було визначення особливостей фазового кута (ФК) у дітей із саркопенічним ожирінням та порівняння їх із показниками здорових дітей того ж віку. Матеріали і методи дослідження. Дослідження охопило 118 дітей віком 11–13 років, розділених на дві групи: основну (38 дівчат і 26 хлопчиків із саркопенічним ожирінням) та контрольну (25 дівчат і 29 хлопчиків із нормальною масою тіла). Біо-імпедансний аналіз проводився за допомогою аналізатора TANITA МC-780 MA для оцінки Muscles to Fat Ratio (MFR) та ФК. Результати. В обох групах основна група мала значно нижчий показник ФК: на 1,04° у дівчат (р<0,01) та 0,84° у хлопчиків (р<0,05). ІМТ не показав значної різниці між групами. Не виявлено кореляції між ІМТ та ФК. Виявлено слабку негативну кореляцію між ФК і MFR та BF у дівчат (r = -0,33; p=0,045 і r = -0,31; p=0,039) і між ФК та MFR у хлопчиків (r = -0,29; p=0,046). Позитивна кореляція знайдена між ФК і ASM, а також між ФК і саркопенічним індексом (SІ) з коефіцієнтами кореляції r = 0,58 (p=0,002) у дівчат і r = 0,64 (p=0,001) у хлопчиків. Висновки. У дітей із саркопенічним ожирінням віком 11–13 років значення фазового кута істотно нижчі, ніж у здорових дітей, і позитивно корелюють із саркопенічним індексом.

Вплив менінгеального синдрому на перебіг аневризматичного субарахноїдального крововиливу

А.П. Ревурко, Ю.О. Солодовнікова, А.С. Сон — Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200

Мета – оцінити вплив менінгеального синдрому на перебіг аневризматичного субарахноїдального крововиливу (аСАК). Матеріали та методи. проаналізовано 480 історій хвороби в гострому періоді розриву множинних аневризм (МА). Пацієнтів було розподілено на дві групи: група 1 – пацієнти без менінгеальних знаків, група 2 – пацієнти з менінгеальними знаками. Статистичний аналіз виконувався з використанням χ2-квадрат-тесту, t-тесту незалежних вибірок, тесту Манна-Уітні, логістичної біноміальної та ординальної регресії. Результати. Відносна кількість пацієнтів зі ступенем тяжкості один за модифікованою шкалою WFNS переважала у першій групі. При цьому пацієнти другої групи мали у 2 рази вищий шанс на гірший ступінь тяжкості за модифікованою шкалою WFNS при надходженні (ВШ=2,16; ДІ 0,193–1,38; р=0,011). Головний біль був наявний у 44 пацієнтів (83,0%) першої групи та у 365 пацієнтів (86,1%) другої групи (χ2=0,362; df=1; р=0,547). Що стосується наявності вазоспазму, то він був виявлений у 22 пацієнтів (41,5%) групи 1 та у 202 пацієнтів (47,5%) групи 2 (χ2=0,686; df=1; р=0,408). Гідроцефалія розвивалась у 3 пацієнтів (5,7%) першої групи та у 72 пацієнтів (16,9%) другої групи. Під час проведення біноміальної логістичної регресії було виявлено, що у пацієнтів з менінгеальними знаками у 3 рази вищі шанси на розвиток гідроцефалії після перенесеного аСАК (ВШ=3,3803; ДІ 1,0260–11,136; р=0,045). Висновки. Менінгеальні знаки виступають як прямі прогностичні ознаки результату після перенесеного аСАК на основі їхнього впливу на тяжкість стану пацієнтів при надходженні. Менінгеальний синдром є несприятливою клінічною ознакою щодо розвитку гідроцефалії у пацієнтів у гострому періоді розриву МА.

ПАМ’ЯТІ ДРУГА, ОРГАНІЗАТОРА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я, ВЧЕНОГО, ВЧИТЕЛЯ

Друзі, колеги, учні — Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200

ПАМ’ЯТІ ДРУГА, ОРГАНІЗАТОРА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я, ВЧЕНОГО, ВЧИТЕЛЯ

Сучасні підходи до підвищення рівня цифрової компетентності здобувачів медичної освіти

Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200

Мета дослідження полягала в обґрунтуванні необхідності та визначенні основних напрямів підвищення рівня володіння цифровими компетентностями здобувачів фахової передвищої медичної освіти для ефективної роботи в сучасній системі охорони здоров’я. Матеріали та методи. Проведено аналіз законодавчих актів у частині фахової передвищої медичної освіти, які передбачають опанування цифрових компетентностей у системі охорони здоров’я. За розробленою методикою здійснено аудит 23 освітньо-професійних програм та 23 навчальних програм з медичної інформатики та інформаційних технологій з 11 закладів фахової передвищої освіти на відповідність сучасним цифровим потребам системи охорони здоров’я. З використанням інструмента Google forms отримано пропозиції від 433 здобувачів фахової передвищої медичної освіти та 26 викладачів медичної інформатики щодо оптимізації змісту дисциплін з інформаційних технологій. Були використані такі методи: бібліосемантичний, статистичний, системного аналізу та моделювання. Результати. Визначено перелік критеріїв включення та виключення тем для модернізації змісту дисциплін з розвитку цифрових компетентностей, необхідних для роботи в системі охорони здоров’я; представлено оновлені тематичні напрямки навчальних програм з інформаційних технологій для закладів фахової передвищої медичної освіти, сформовані з урахуванням сфер і компонентів Рамки цифрової компетентності працівника охорони здоров’я, рекомендацій Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства освіти і науки України. Висновки. Виявлено дисбаланс між вимогами сучасної системи охорони здоров’я в частині рівня володіння цифровими навичками медичними працівниками та наявним змістовим наповненням навчальних програм з інформаційних технологій у закладах фахової передвищої медичної освіти. Розроблено методологію та запропоновано оновлення змісту дисциплін з розвитку цифрових компетентностей та використання інформаційно-комунікаційних технологій в охороні здоров’я для здобувачів фахової передвищої медичної освіти.

Задачі територіальних громад по забезпеченню здоров’я населення

І.С. Миронюк, Г.О. Слабкий, В.Й. Білак-Лук’янчук — Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200

Мета – дослідити можливі задачі територіальних громад із забезпечення високого рівня здоров’я населення. Матеріали та методи. Матеріали: законодавча база України з охорони здоров’я та місцевого самоврядування, результати експертної оцінки 42 незалежних експертів. У експертів відсутні професійні або особисті зв’язки з авторами дослідження. Методи: бібліосемантичний, експертних оцінок, медико-статистичний, структурно-логічного аналізу. У ході дослідження збережено конфіденційність інформації про респондентів. Результати. Задачі територіальних громад із забезпечення збереження та зміцнення здоров’я населення є стратегічними. Вони розділені на п’ять таких груп: задачі організаційного характеру; задачі із забезпечення населення медичною допомогою; задачі зі створення умов для збереження та зміцнення здоров’я; задачі з забезпечення здорового довкілля; задачі соціально-економічного характеру. Кожна група задач є комплексною і включає заходи різнопланового характеру. Рішення визначених задач потребує значної організаційної діяльності та ресурсів. Конкретні можливі задачі територіальних громад із збереження та зміцнення здоров’я населення отримали різний, але високий рівень підтримки незалежними експертами. Висновки. Впровадження визначених для територіальних громад задач забезпечить більш високий рівень здоров’я населення.

Особливості нормативно-правових актів, що гарантують медичне забезпечення співробітників МВС в мирний та воєнний час

Є.В. Сергата — Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200

Мета – аналіз законодавчої бази стосовно правових підстав медичного забезпечення співробітників МВС у мирний і воєнний час. Матеріали та методи дослідження. Для досягнення поставленої мети було досліджено закони України, розпорядження Кабінету Міністрів, накази Міністерства внутрішніх справ України методом контент-аналізу: з усієї законотворчої бази були відібрані лише ті документи, що стосувалися організації охорони здоров’я, втому числі й у воєнний час, співробітників МВС. Результати дослідження. Для дотримання вимог нормативно-правових актів щодо проведення реабілітації співробітникам МВС з захворюваннями кістково-м’язової системи в ДУ «ТМО МВС України по Полтавській області» створено низку наказів з урахуванням особливостей роботи й можливостей закладу. В основі лежить Закон України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я», згідно з яким вийшла Постанова КМУ «Деякі питання організації реабілітації у сфері охорони здоров’я» від 03.11.2021 року № 1268, на основі яких вийшли накази МОЗ «Про затвердження Порядку організації надання реабілітаційної допомоги на реабілітаційних маршрутах» 16.11.2022 р. № 2083 та Наказ по ТМО від 07.04.2023 р. «Про затвердження програм реабілітації та реабілітаційних маршрутів пацієнта». Були прийняті такі документи: Порядок організації надання реабілітаційної допомоги на реабілітаційних маршрутах, Програма реабілітації для хворих із захворюваннями та порушеннями опорно-рухового апарату, Маршрут пацієнта при наданні реабілітаційної допомоги та відновного лікування. Висновки. Нормативно-правові акти, які були опубліковані після початку воєнних дій в Україні, та зміни, які в них внесені, суттєво відрізняються від попередніх редакцій зі зміщенням акцентів на своєчасну профілактику. За період від початку воєнних дій в Україні до сьогодення система надання медичної допомоги співробітникам МВС удосконалюється в напрямку профілактики хвороб (зокрема, захворювань кістково-м’язової системи) і реабілітації.

Деякі питання забезпечення створених в ході формування спроможної мережі закладів охорони здоров’я виробами медичного призначення

Г.О. Слабкий, Р.Л. Картавцев — Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200

Мета – дослідити рівень забезпеченості створених в ході формування спроможної мережі закладів охорони здоров’я виробами медичного призначення та рівень інформованості організаторів і лікарів з нормативно-правовими актами з питань забезпечення закладів охорони здоров’я виробами медичного призначення. Матеріали та методи. Матеріали: нормативно-правові акти з питань забезпечення ЗОЗ виробами медичного призначення, результати соціологічного дослідження 412 організаторів охорони здоров’я та лікарів. У ході проведеного соціологічного дослідження збережено конфіденційність інформації про респондентів. Під час дослідження використано такі методи: бібліосемантичний, соціологічний, медико-статистичний, структурно-логічного аналізу. Результати. Встановлено, що 66,9% опитаних зазначили, що рівень забезпечення ЗОЗ виробами медичного призначення не дозволяє забезпечити надання медичної допомоги пацієнтам в повному обсязі відповідно до наявних стандартів, а 14,3% респондентів вказали на те, що рівень забезпечення ЗОЗ виробами медичного призначення є критичним і негативно впливає на ефективність (результативність) надання медичної допомоги. При цьому із Класифікатором медичних виробів НК 024:2023 були ознайомлені 44,9% респондентів, а із комп’ютерною програмою «Система онлайн-доступу до класифікатора медичних виробів» – 16,7%. Пріоритетними механізмами забезпечення закладів охорони здоров’я виробами медичного призначення на сучасному етапі для респондентів є механізм державно-приватного партнерства (74,5%), гуманітарна допомога (66,9%), закупівля закладами охорони здоров’я за державний кошт (60,9%). Висновки. У ході проведеного дослідження встановлено недостатній рівень забезпеченості створених в ході формування спроможної мережі закладів охорони здоров’я виробами медичного призначення та низький рівень ознайомлення респондентів із нормативно-правовими актами із забезпечення закладів охорони здоров’я виробами.

Вплив війни проти російської військової агресії на мережу та організаційну структуру спеціалізованої онкологічної допомоги в Україні

Г.О. Слабкий, Ю.М. Шень — Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200

Мета – дослідити та проаналізувати вплив війни проти російської військової агресії на мережу та організаційну структуру спеціалізованої онкологічної допомоги в Україні. Матеріали та методи. Матеріали – дані галузевої статистичної звітності МОЗ України за 2020–2023 роки. Опрацьовано статистичні дані із територій, які є підконтрольними Україні. Під час дослідження використано такі методи: бібліосемантичний, медико-статистичний та структурно-логічного аналізу. Результати. В цілому в системі охорони здоров’я України зареєстровано скорочення кількості закладів охорони здоров’я, в яких функціонують госпітальні онкологічні та радіологічні ліжка, кількості госпітальних ліжок радіологічного профілю та кількості онкологічних відділень (кабінетів) у закладах охорони здоров’я для надання амбулаторно-поліклінічної онкологічної допомоги та оглядових кабінетів при зростанні показника забезпеченості онкологічними госпітальними ліжками. Скорочення мережі та організаційної структури спеціалізованої онкологічної допомоги стосується регіонів активних бойових дій та наближених до них територій. Висновки. Показано негативний вплив війни проти російської військової агресії на мережу та організаційну структуру спеціалізованої онкологічної допомоги в Україні.