Intermedical journal

Сучасні аспекти проблеми впливу важких металів довкілля на репродуктивне здоров’я жінок

2024-11-28T14:10:27+02:00

Вступ. Сучасна ситуація в Україні характеризується погіршенням стану довкілля, що потребує від системи громадського здоров’я комплексних та ефективних дій, спрямованих, у тому числі, на раннє виявлення негативних факторів довкілля та профілактику їх впливу. Хімічний фактор з позиції гігієнічної значущості посідає пріоритетне місце у спектрі шкідливих чинників умов існування людини, а важкі метали найнебезпечніші забруднювачі навколишнього середовища, які мають широкий спектр негативних наслідків від порушень мікроелементного складу до токсичного ефекту і впливу на генеративну функцію людини. Зовнішні експозиції кадмію, як одного з розповсюджених токсикантів, особливо небезпечні для вагітних жінок. Мета дослідження. В изначення особливостей впливу кадмію, що міститься в об’єктах довкілля, на рівень внутрішнього забруднення організму вагітних та частоту прояву прееклампсії у жінок Дніпропетровської області. Матеріали та методи. Програма досліджень включала оцінку вмісту кадмію в життєзабезпечуючих середовищах довкілля та біологічних субстратах 89 здорових вагітних жінок атомно-абсорбційним методом, а також ретроспективний аналіз даних первинної статистичної документації про ускладнення вагітності. Результати. Встановлено, що кадмій постійно присутній в об’єктах довкілля в концентраціях, що знаходяться в межах нормативних значень, однак перевищують фонові рівні та результати досліджень, проведені на територіях еколого-геохімічного оптимуму. Не зважаючи на відносне санітарно-гігієнічне благополуччя об’єктів довкілля за вмістом кадмію, відзначається підвищення його концентрацій у біосубстратах – рівень металу в крові та сечі жінок промислових районів достовірно вищий порівняно з контролем (p<0,01), вміст кадмію у сечі 36-50% жінок досліджуваних районів м. Дніпро перевищує нормативний рівень. При цьому частота прояву прееклампсії у практично здорових вагітних жінок має пряму кореляційну залежність від рівня внутрішнього забруднення організму кадмієм. Висновки. Отримані нами результати свідчать про зростання рівня внутрішнього забруднення організму мешканців промислового регіону, обумовлених техногенним впливом, особливо у чутливих верств населення – вагітних, що викликає порушення систем адаптації організму жінки під час вагітності та супроводжується подальшим розвитком різних ускладнень, зокрема прееклампсії.

Підходи до моніторингу та оцінки ефективності системи мотивації студентської молоді до практик здорових моделей харчування

2024-11-28T14:21:07+02:00

Вступ. Мета дослідження – визначити та описати основні підходи до формування системи моніторингу та оцінки ефективності системи мотивації студентської молоді до практик здорових моделей харчування в сучасних умовах. Методи та матеріали. У дослідженні було використано результати попередніх досліджень та застосовувалася методологія, яка рекомендована для систем моніторингу та оцінки програм і проектів соціальної сфери. Застосовано бібліосемантичний метод, метод концептуального моделювання та загальнонаукові методи аналізу, синтезу, порівняння та узагальнення. Дослідження проведено на засадах системного підходу. Результати. Визначено суб’єкт та об’єкт моніторингу та оцінки ефективності розробленої системи мотивації для внутрішньої система моніторингу та оцінки, яка повинна впроваджуватися безпосередньо на рівні закладу вищої освіти. Методика проведення програми моніторингу та оцінки запропонованої системи мотивації зводиться до відслідковування обов’язкових елементів, що визначають ефективність етапів її проведення: залучені ресурси, процес реалізації, отримані результати, наслідки та вплив. До індикаторів ресурсів в моделі системи мотивації входять матеріально-технічний, інформаційний та людський внесок. Індикатори наслідків і впливу розробляються для усієї системи в цілому. Запропоновано концептуальні підходи до розробки і впровадження програми моніторингу та оцінки системи мотивації студентської молоді до практик здорових моделей харчування. Висновки. Пропоновані підходи до формування внутрішніх програм моніторингу і оцінки ефективності впровадженої системи мотивації студентської молоді до практик здорових моделей харчування дасть змогу керівництву закладів вищої освіти сформувати необхідний перелік індикаторів ефективності для відслідковування дієвості впровадження заходів на усіх етапах реалізації.

Поширеність основних факторів ризику неінфекційних захворювань серед стаціонарних хворих

2024-11-28T14:24:41+02:00

Вступ. У світі триває зростання тягаря неінфекційних захворювань, що завдає значних соціально-економічних збитків, негативно впливає на розвиток як конкретних людей, так і суспільства. Поведінкові фактори ризику є основними факторами ризику виникнення неінфекційних захворювань, які призводять до 91% смертей в Україні. Мета. Дослідити поширеність факторів ризику неінфекційних захворювань серед хворих, що госпіталізуються в КНП Конотопської міської ради "Конотопська центральна районна лікарня імені академіка Михайла Давидова». Матеріали і методи. Методи: бібліосемантичний, соціологічний (опитування), статистичний (для розрахунку відносних величин), аналітичний. Матеріали: результати опитування хворих, що поступали до стаціонару, всього 399 респондентів. Результати. Всього опитаних було 399, з них жінок – 182, чоловіків – 217. За результатами опитування хворих, які звернулися до стаціонару, нами з’ясовано наступне: • Мешканці міста в 2 рази частіше зверталися за стаціонарною допомогою, ніж мешканці села, що, можливо, обумовлено кращою доступністю останньої. • 67,4% хворих звернулися за стаціонарною допомогою не вперше, а майже 20% з них лікуються в стаціонарі постійно. Фактори ризику НІЗ мають високий рівень поширеності, а саме: • Більша частина респондентів (55%) вживають алкоголь, а майже 3% визнають, що вживають алкоголь часто. • Паління спостерігається майже у 40% респондентів. • 43% визначають свою фізичну активність як низьку та вкрай низьку. • 76% відсотків респондентів не визначають своє харчування як збалансоване, 12% визнає, що споживає багато солі, 67% має зайву вагу. • Підвищений артеріальний тиск мають 94%. Обізнаність щодо факторів ризику НІЗ має низький рівень: • Не знають свого рівня глюкози в крові 69% опитаних • Не знають свого рівня холестерину 83% • Мають знання щодо окремих факторів ризику НІЗ 26% хворих, взагалі не знають, які фактори призводять до виникнення НІЗ 34% респондентів Висновки. Опитування хворих показало як значну поширеність факторів ризику НІЗ, так і низьку обізнаність з цього питання. Єдиним шляхом зменшення кількості неінфекційних захворювань і зменшення потреби в госпіталізації є підвищення рівня знань населення щодо факторів ризику, мотивація їх до зміни власної поведінки та прихильності до здорового способу життя.

Аналіз епідеміології ішемічного інсульту в Україні за матеріалами дослідження глобального тягаря хвороб (GBD – 2021)

2024-11-28T14:32:03+02:00

Вступ. Мета: проаналізувати загальний тягар ішемічного інсульту в Україні у динаміці за 1991-2021 рр. та у порівнянні із країнами Європи та обґрунтувати можливості його зменшення. Матеріали та методи: За допомогою медико-статистичного та епідеміологічного методів проаналізовані стандартизовані за віком показники DALYs, рівні захворюваності, поширеності та смертності населення України внаслідок ішемічних інсультів, а також їх фактори ризику. Аналіз виконано за матеріалами бази даних Global Burden of Disease Study-2021 у динаміці за 1991-2021 рр. і у порівнянні із країнами Європи. Результати Ішемічні інсульти становлять вагому проблему громадського здоров’я в Україні. У 2021 р. вони обумовили втрату 1,1 млн років здорового життя або 2681 тисяч років у розрахунку на 100 тисяч населення (DALYs). 71.8% цих втрат спричинені передчасною смертністю, а 28.2% – інвалідністю. За 30 років спостереження в Україні намітились позитивні тенденції до зниження стандартизованих за віком рівнів захворюваності, поширеності, смертності та DALYs внаслідок ішемічних інсультів, але Україна залишається одним із Європейських лідерів за загальним тягарем ішемічних інсультів: у 2021 р. населення України втратило внаслідок ішемічних інсультів у 2.0 раза більше років здорового життя, ніж жителі Європи та 3.3 раза більше, ніж у країнах ЄС (у розрахунку на 100 тис. населення). Показано, що за рахунок нормалізації рівня систолічного тиску можливо скоротити DALYs внаслідок ішемічного інсульту в Україні на 64.43%, за рахунок зниження рівня холестерину– на 34.54%, глюкози крові – на 13.57%, оптимізації дієти – на 11.20%, нормалізації маси тіла – на 10.1%. Крім того, чоловіки можуть запобігти втраті третини років здорового життя внаслідок ішемічного інсульту, відмовившись від куріння (на 21,04%) та зловживання алкоголем (на 11,79%). Висновки. Україні одночасно із підвищенням доступності і якості медичної та реабілітаційної допомоги пацієнтам із ішемічними інсультами слід посилювати потенціал системи громадського здоров’я та удосконалювати первинну профілактику хронічних неінфекційних захворювань, яка є ефективним методом скорочення їх загального тягаря.

Вивчення рівня професійного вигорання серед працівників Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф

2024-11-28T14:36:10+02:00

Вступ. Професійне вигорання є одним із головних показників для оцінки впливу професійного стресу на працівника. Найчастіше професійне вигорання розвивається у працівників соціономічних професій, які працюють в системі «людина-людина» і постійно комунікують з людьми. В Україні за даними дослідження 64% опитаних перебувають у стані вигорання, з них 22% – пов’язують його зі своєю професійною діяльністю. Мета. Вивчення наявності та рівня професійного вигорання у працівників Комунального підприємства «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Полтавської обласної ради». Матеріали і методи. Методи: соціологічний (анкетування), аналітичний, бібліосемантичний, статистичний. Матеріали: результати опитування серед працівників Комунального підприємства «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Полтавської обласної ради». Кількість респондентів – 209. Результати. На підставі дослідження нами було визначено рівень професійного вигорання. У чоловіків переважав середній рівень психоемоційного виснаження (56,27%) та високий (25,38%) так і у жінок – середній (48,17%) та високий (36,23%). Деперсоналізація, тобто знецінення міжособистісних стосунків у чоловіків переважає на середньому рівні (49,82%) та високому (31,24%). У жінок навпаки на високому рівні (44,35%) та середньому (33,78%). Редукція особистих досягнень, низьке оцінювання своїх професійних досягнень в обох досліджуваних групах спостерігається на середньому рівні (чоловіки- 56,63%, жінки – 62,31%). Висновки. Результати дослідження підтвердило високий рівень професійного вигорання серед працівників екстреної медичної допомоги, тому рекомендуємо введення посади психолога в штат Комунального підприємства «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Полтавської обласної ради». Реалізація комплексних профілактичних заходів дозволить сподіватися на зниження емоційного (професійного) вигорання.

Захворюваність та смертність найбільш соціально-значущих типів раку в Дніпропетровській області в 2009-2019 роках

2024-11-28T14:39:57+02:00

Вступ. Рак є другою за частотою причиною смерті, поступаючись лише серцево-судинним захворюванням – у світі та в Україні. Проблема моніторингу та лікування раку потребує пильної уваги з точки зору багатьох зацікавлених сторін. Мета. Дослідити захворюваність та поширеність найбільш значущих видів раку в Україні та Дніпровському регіоні у 2009-2019 рр. Матеріали та методи. Дані про захворюваність і смертність від раку в Україні в 2014-2019 отримано з архіву Національного канцер-реєстру України. Захворюваність та смертність від онкологічних захворювань у Дніпровському регіоні розраховувалися на підставі бази даних пацієнтів Дніпровського регіонального канцер-реєстру, який є регіональним відділенням Національного канцер-реєстру України. Для дослідження були відібрані всі випадки раку та випадки раку, які відповідали за п’ять основних причин смертності хворих на рак в Україні обох статей (молочної залози, товстої кишки, трахеї, бронхів і легені, яєчників, передміхурової залози та прямої кишки/ануса). Аналіз динамічних рядів захворюваності і смертності від раку проводився з використанням середньорічних темпів зростання та лінійних регресійних моделей за допомогою програми R (версія 4.4.0). Результати та обговорення. Загальна захворюваність на рак мала тенденцію до зростання як для України (p<0.01), так і для Дніпропетровської області. В Україні спостерігалась тенденція до зниження загальної смертності від раку (p=0.01), у Дніпровській області – до зростання. В Україні за час спостереження поступово знижувалася смертність від усіх видів раку, крім раку передміхурової залози. Якщо смертність від раку молочної залози в Україні знижувалася (р=0.02), то в Дніпровській області – зростала (р=0.03). Загальна та орган-специфічна захворюваність і смертність від раку в Україні були переважно нижчими, ніж у Дніпровському регіоні (за винятком захворюваності на рак яєчників і простати). Висновок. У 2009-2019 роках в Україні та Дніпропетровській області спостерігалося зростання загальної та орган-специфічної онкологічної захворюваності. Загальна та орган-специфічна смертність від раку в Україні знижувалася, за винятком раку простати. Смертність від онкологічних захворювань у Дніпровському регіоні в 2012-2019 роках не знижувалася, а навіть зростала для раку молочної залози та простати. Визначено необхідність системного підходу до профілактики та лікування раку як на державному, так і на регіональному рівнях, приділяючи особливу увагу первинній профілактиці.

Лабораторне обґрунтування можливості застосування резонансно-частотного аналізу для ідентифікації випадків повного розцементування одиночних ортопедичних конструкцій

2024-11-28T10:35:03+02:00

Вступ. За даними попередньо проведеного мультифакторного аналізу втрата ретенції є основною причиною констатації факту неуспішності функціонування одиночних коронок з опорою на власних зубах. Описані в літературі методи оцінки рівня ретенції одиночних ортопедичних конструкцій носять в основному інвазійний характер, або ж є лабораторно-орієнтованими, без перспективи їх подальшої імплементації в клінічну практику. Мета дослідження. Обґрунтувати можливість застосування методу резонансно-частотного аналізу з метою диференціації випадків повної втрати цементної фіксації одиночних ортопедичних конструкцій в лабораторних умовах. Матеріали та методи. Приймаючи до уваги принципові особливості проведення відповідних вимірювань в ході реалізації резонансно-частотного аналізу з використанням апарату Osstell ISQ для обґрунтування застосування даного методу з метою диференціації випадків повної втрати цементної фіксації одиночних ортопедичних конструкцій запропоновано використання спеціальних металевих ковпачків, які імітують штучні коронки, на оклюзійній проекції котрих розміщується додатковий мікроциліндричний паз, в який проводиться фіксація стандартизованого трансдуцера SmartPeg. Після фіксації датчика SmartPeg в просторі мікроциліндричного пазу ковпачків вимірювання стабільності проводили згідно стандартної методики резонансно-частотного аналізу на всіх ковпачках (по 10 для кожної групи зубів) до проведення їх фіксації на склоіономерний цемент і через 24 години після фіксації. Результати досліджень та їх обговорення. Показники стабільності виражені в одиницях ISQ, були розподілені між конструкціями, виготовленими на різні групи зубів наступним чином: середня стабільність ковпачків виготовлених для молярів до їх цементної фіксації складала 42,6±11,2 одиниць ISQ, через 24 години після цементної фіксації – 73,8±7,5 одиниць ISQ; середня стабільність ковпачків виготовлених для премолярів до їх цементної фіксації складала 39,2±14,3 одиниць ISQ, через 24 години після цементної фіксації – 71,2±6,8 одиниць ISQ; середня стабільність ковпачків виготовлених для ікол до їх цементної фіксації складала 39,8±12,4 одиниць ISQ, через 24 години після цементної фіксації – 72,5±7,2 одиниць ISQ; середня стабільність ковпачків виготовлених для різців до їх цементної фіксації складала 35,6±18,2 одиниць ISQ, через 24 години після цементної фіксації – 70,1±11,3 одиниць ISQ. Висновки. У даній моделі лабораторного дослідження відсутність цементної фіксації ковпачків імітувала клінічну ситуації повної втрати ретенції ортопедичної конструкції, і, враховуючи, що середні показники ISQ статистично відрізнялися у всіх випадках до та після проведення цементної фіксації, можна резюмувати, що запропонований вдосконалений підхід резонансно-частотного аналізу є достатньо чутливим для диференціації випадків повної втрати цементної фіксації одиночних ортопедичних конструкцій в експериментальних умовах.

Оцінка чинників ризику розвитку захворювань тканин пародонта в дітей за даними анкетування

2024-11-28T10:39:50+02:00

Вступ. Захворювання тканин пародонта в дітей є широко розповсюдженою патологією, що пов’язано з мультифакторною природою захворювань. Тому метою нашої роботи було проаналізувати пародонтопатогенні чинники, виявлені під час анкетування дітей віком 12-15 років м. Чернівці та встановити взаємозв’язок між способом життя, харчуванням, шкідливими звичками, соматичною патологією та станом тканин пародонта в дітей. Було проведено анкетування дітей за допомогою Google-форми. Загальна кількість респондентів склала 155 осіб віком 12-15 років. Питання були об’єднані в декілька блоків, а саме збір загальних даних, інформація про спосіб життя та блок стоматологічних питань, що дають уявлення про захворюваність тканин пародонту. Використані методи описової статистики. Згідно з даними анкетування: 47,3 % респондентів харчуються без чіткої системи, 80 % дітей надають перевагу солодощам, 60 % респондентів, споживає бутильовану воду, 20 % – криничну, а в 29,1 % випадків мають місце системні захворювання. Висновки. Таким чином, не зважаючи на значну просвітницьку та профілактичну роботу серед населення, проблемними залишаються питання раціонального харчування, що, своєю чергою, несе прямий негативний вплив на стоматологічне здоров’я, а саме стан тканин пародонта. Результати анкетування показали, що рівень знань дітей є недостатнім для формування правильних гігієнічних навичок, а також, необхідність проведення профілактичних заходів щодо захворювань тканин пародота.

Алгоритми штучного інтелекту для оцінки стану ясен

2024-11-28T10:52:31+02:00

Вступ. Сучасні методи ідентифікації та предикції гінгівіту та пародонтиту на основі моделей штучного інтелекту, котрі застосовуються для аналізу даних фотографій та цифрових сканів, включають підходи з використанням алгоритмів глибинних нейронних мереж, методу опорних векторів, різних типів дерев класифікацій та логістичної регресії. Проте більшість досліджень з апробації таких підходів характеризується ретроспективним дизайном, а відтак – обмеженими можливостями щодо трансляції отриманих результатів в умови щоденної клінічної стоматологічної практики. Мета дослідження. Проаналізувати доступні моделі та алгоритми штучного інтелекту, які потенційно могли б бути використані для автоматизації процесу діагностики стану ясен. Матеріали та методи. Дослідження було організовано у форматі цільового огляду літератури з тергетним пошуком даних щодо доступних моделей та алгоритмів штучного інтелекту, розроблених для діагностики та диференціації стану ясен. З метою максимізації обсягу первинної вибірки пошук публікацій, пов’язаних із метою даного дослідження, проводився через систему Google Scholar (https://scholar.google.com/), з використанням ключових слів «artificial intelligence», «gingiva» та «periodontology», розширених функцій сервісу та фільтрації робіт, опублікованих англійською мовою до квітня 2024 року. Результати досліджень та їх обговорення. Проаналізовані моделі штучного інтелекту продемонстрували ефективність автоматичної ідентифікації ділянок гінгівіту та порушення сталості ясеневого контуру на рівні точності в понад 70% з використанням у якості основного набору вихідних даних внутрішньоротових цифрових фотографій. Водночас точність верифікації здорового стану ясен за даними проаналізованих досліджень була доволі низькою, що пов’язано із проблемами диференціації сегментованих ділянок із референтними зображеннями здорових ясен, які характеризуються не тільки інтеріндивідуальною, але й інтраіндивідуальною варіативністю. Проблематика якісної оцінки стану ясен з використанням моделей штучного інтелекту за даними інтраорального сканування обгрунтована відмінностями у технологіях отримання зображення, передбачених різними апаратами, та ефектом так званого «надмірного оцифрування», що призводить до дисторції реальної репрезентації стану м’яких тканин. Крім того загальновиражена проблема інтраоральних сканерів щодо оцінки стану ясен полягає у аугментованому типі графічного процесингу поверхонь, які характеризуються відсутністю виражених фідуціарних маркерів (фізіологічних чи штучних) та однорідністю площинних топологічних характеристик. Висновки. Доступні моделі та алгоритми штучного інтелекту, цільове призначення котрих передбачає оцінку та диференціацію стану ясен, продемонстрували високу точність автоматизованого процесу діагностики випадків гінгівіту на пацієнт-орієнтованому рівні (≥ 70%), водночас чутливість таких моделей щодо верифікації здорового стану ясен залишається низькою, а також характеризується широким діапазоном варіації (з вихідною точкою діапазону з 0%). Застосування моделей штучного інтелекту з метою сегментації та подальшої категоризації ділянок ясен по певним чітко-визначеним класам (в ході індексної оцінки стану ясен, чи під час вихідної диференціації та якісної категоризації типу посмішки), а також в ході ідентифікації ділянок порушення цілісності ясеневого контуру та його можливої реконструкції по встановленому патерну, характеризується високими показниками чутливості та специфічності на рівні досліджуваних вибірок, проте клінічна валідність даних підходів з урахуванням інтер- та інтраіндивідуальних рівнів варіацій різних проявів змін ясен досі не доведена.

Компенсація впливу патологічної рухомості зубів на результат реєстрації статичного оклюзійного співвідношення верхньої та нижньої щелеп з використанням внутрішньоротового сканера

2024-11-28T10:58:58+02:00

Вступ. Одними із факторів, які впливають на точність реєстрації співвідношення верхньої та нижньої щелеп у стані статичної оклюзії із використанням технології інтраорального сканування, є фремітус та патологічна рухомість зубів, оскільки такі можуть провокувати дислокацію зубів як графічних об’єктів у структурі отриманого скана під впливом контакту із зубами-антагоністами у порівнянні із положенням цих же зубів, яке було зареєстровано при розімкнутому стані щелеп. Мета дослідження. Оцінити можливість компенсації впливу патологічної рухомості, а також явища фремітусу на просторові відхилення зубів при отриманні сканів-реєстратів статичних міжоклюзійних співвідношень в ході інтраорального сканування. Матеріали та методи. Апробація підходів до компенсації впливу патологічної рухомості та фремітусу зубів на точність інтраорального сканування проводилася лише серед пацієнтів, у яких клінічно було діагностовано патологічну рухомість зубів І ступеню (до 1 мм в щічно-лінгвальному напрямку), або ж клінічний феномен фремітусу. Всього було проаналізовано 34 набори внутрішньоротових сканів (верхньої щелепи, нижньої щелепи та скан-реєстрат статичного оклюзійного співвідношення верхньої та нижньої щелеп), отримані від 34 пацієнтів з ознаками патологічної рухомості або ж фремітусу окремих зубів, з яких для кожного пацієнта було отримано по 3 різні скани-реєстрати статичного оклюзійного співвідношення верхньої та нижньої щелеп (без реалізації жодних підходів до компенсації впливу патологічної рухомості або фремітусу зубів; з сегментацією ділянок патологічної рухомості або фремітусу під час реєстрації статичного оклюзійного співвідношення верхньої та нижньої щелеп; з використанням у якості стабільних референтних об’єктів зубів без будь-яких ознак патологічної рухомості). Оцінка ефективності практичних підходів до компенсації впливу патологічної рухомості та фремітусу зубів на точність інтраорального сканування під час реєстрації статичного оклюзійного співвідношення верхньої та нижньої щелеп проводилась шляхом опрацювання отриманих інтраоральних сканів у програмному забезпеченні Medit Link (Medit Corp., Сеул, Південна Корея) з подальшим визначенням рівня просторових девіацій зубів у структурі сканів-реєстратів у підпрограмі Medit Design. Результати досліджень та їх обговорення. Діапазон девіацій просторового положення зубів, які характеризувалися наявністю ознак патологічної рухомості та/або фремітусу, та які були включені у цифровий оклюзійний скан-реєстрат, відносно їх положення у структурі сканів верхньої або нижньої щелепи в розімкнутому стані, складав 189-456 мкм без реалізації будь-яких додаткових заходів, направлених на компенсацію впливу наявної патологічної рухомості. Сегментація (тримінг) зубів із ознаками патологічної рухомості або ж таких з ознаками фремітусу із сканів верхньої та нижньої щелеп дозволила досягти діапазону просторових девіацій зубів, які були включені в цифровий оклюзійний скан-реєстрат, в межах 116-216 мкм в порівнянні із їхнім положенням у скані верхньої або нижньої щелепи в розімкнутому стані. Статистично значущі відмінності були підтверджені лише для максимальних значень просторових девіацій при порівнянні підходів із сегментацією (тримінгом) зубів із ознаками патологічної рухомості або ж фремітусу, та такого без реалізації додаткових заходів, направлених на компенсацію впливу патологічної рухомості/фремітусу (р < 0,05). Висновки. Сегментація (тримінг) зубів із ознаками патологічної рухомості І ступеню та/або ознаками фремітусу сприяє зниженню діапазону просторових девіацій зубів в структурі сканів-реєстратів статичних міжоклюзійних співвідношень в порівнянні із їхнім положенням, яке було зареєстроване на сканах нижньої або верхньої щелепи в розімкнутому стані. Проте запропонований підхід характеризується лише обмеженою ефективністю та частково компенсує негативний вплив явищ патологічної рухомості та фремітусу на точність реєстрації статичних міжоклюзійних співвідношень із використанням технології інтраорального сканування в умовах, коли діапазон рухомості зубів не перевищує 1 мм, оскільки не було відмічено жодної статистично значущої різниці у показниках мінімальних та максимальних значень просторових девіацій при порівнянні підходу із сегментацією (тримінгом) зубів із ознаками патологічної рухомості або ж фремітусу, та такого, що передбачав реєстрацію оклюзійних співвідношень лише в межах зубів без ознак патологічної рухомості (р > 0,05).

Дослідження кислотності стоматологічних самопротруювальних самоадгезивних композитних цементів подвійного тверднення для фіксації та корових реставрацій

2024-11-28T11:07:32+02:00

Вступ. Сучасні стоматологічні композитні цементи для фіксації ортопедичних конструкцій, які володіють самоадгезивними властивостями, набувають все більшої популярності. Вивчення показників кислотності (як непрямої ознаки агресивності цементу) та нейтралізації кислих компонентів в ході полімеризації є актуальним питанням у розвитку та вдосконаленні композитних цементів подвійного механізму тверднення. Методологія та методи дослідження. Мета роботи – дослідити відносний рівень кислотності компонентів у ряду самопротруювальних самоадгезивних композитних цементів подвійного тверднення для фіксації ортопедичних конструкцій та корових реставрацій зубів. Було досліджено рівень кислотності матеріалів «Breeze», «Relyx U200», «Maxcem Elite», «Totalcem», «GC-Cem-ONE, «Nova Resin Cement» та «Prolink Cem Plus». Використовували лакмусовий папір. Результати кольорової реакції сканували, аналіз рівня кислотності порівнювали у фоторедакторі «GIMP 4.0». Результати оцінювали із застосуванням тестів порівняльної статистики. Виклад основного матеріалу дослідження. Результати дослідження показали, найменші значення рН (а відповідно й вища кислотність) була у матеріалів «Breeze» (рН=2,20±0,92; М=2,50), «Maxcem Elite» (рН=2,30±0,82; М=2,50) та «RelyX U200» (рН=2,50±0,53). Середній рівень кислотності був у матеріалів «G-Cem-One» та «Nova Resin Cement», значення рН у яких були однакові – 3,20±0,42 (М=3,00). Низький рівень кислотності було встановлено у матеріалів «Prolink Cem Plus» (рН=3,80±0,79; М=4,00) і «Totalсem» (рН=5,2±0,79; М=5,00). Отримані результати дозволяють прийти до висновку щодо потенційно більш ефективного протруювання твердих тканин зубів при застосуванні матеріалів «Breeze», «Maxcem Elite» та «RelyX U200». Відповідно, у таких випадках можна очікувати на відносно вищу силу адгезії до тканин зуба при остаточній полімеризації матеріалу. Висновки. Самопротруювальні самоадгезивні стоматологічні композитні цементи подвійного тверднення для фіксації є медичними виробами, які потребують подальшого удосконалення та доопрацювання для покращення їх адгезивних властивостей, фізико-механічних характеристик та підвищення тривалості функціонування.

Клінічна ефективність місцевої анестезії при лікуванні гострих форм періодонтитів у підлітків

2024-11-28T11:14:02+02:00

Вступ. Лікування гострого періодонтиту здійснюється після проведення попереднього знеболювання, ефективність якого обумовлена правильним вибором методу знеболювання і його виконанням та значною мірою залежить від психоемоційного стану пацієнта, особливо у підлітковому віці. Мета дослідження. Визначити ефективність місцевого знеболювання при лікуванні гострих періодонтитів у підлітків в залежності від рівня базової тривожності. Матеріали та методи. Для аналізу були відібрані 32 пацієнти, віком від 11 до 17 років з верифікованим діагнозом гострий періодонтит зокрема, 23 пацієнти з високим рівнем тривожності (71,8%), 6 з помірним (18,8%), та 3 з низьким рівнем тривожності (9,4%). Усі патології потребували лікування під знеболюванням із застосування провідникових методів згідно топографії із застосуванням місцевого амідного анестетика артикаїнового ряду, котрий містить артикаїну гідрохлориду 40 мг та епінефрину гідрохлориду 0,012 мг (еквівалентно 0,01 мг епінефрину) об’ємом 1,7мл. У всіх пацієнтів провели оцінку рівня реактивної та особистої тривожності проводили згідно методики Ч.Д. Спілбергера (в адаптації Ю.Л. Ханіна). Зважаючи на рівень базової тривожності визначали рівень больових відчуттів за допомогою модифікованої шкали VAS перед проведенням лікарських маніпуляцій, через 5, 10 та 15 хвилин після проведення анестезії. Статистичний аналіз отриманих даних проводилися на персональному комп’ютері з використанням ліцензованих програм ˝МS Excel 7˝ для операційної системи˝ Windows˝. та стандартного пакету програм «STATISTICA» v. 6.0. Висновки. При лікуванні гострого періодонтиту сильний больовий синдром відмічався до знеболювання у 39,1% випадків, достовірні відмінності між групами порівняння виявлені через 5 хвилин (34,8%; 4,3%; р<0,05), через 10 хвилин (17,4%; 0,0%; р<0,05), та через 15 хвилин (4,4%; 0,0%; р<0,05). Нестерпний больовий синдром до знеболювання відмічався у 47,8% випадків, через 5 хвилин 21,8% та через 10 хвилин 4,4% у пацієнтів без проведення корекції, що достовірно відрізняється від аналогічних показників у пацієнтів після корекції (р<0,05).

Мінеральний склад твердих тканин зубів як детектор загального стану організму

2024-11-28T11:18:53+02:00

Вступ. Мета дослідження. Проаналізувати дані літературних джерел з щодо вивчення взаємозв’язку мінерального склад твердих тканин зубів та загального стану організму. Матеріали та методи дослідження: наукові публікації дослідників за визначеною тематикою; був використаний бібліо-семантичний метод та структурно-логічний аналіз. Результати. В організмі людини 99% його елементного складу представлено такими складниками як кисень, водень, вуглець, азот, натрій, кальцій, магній, калій, сірка, фосфор, хлор та фтор. В свою чергу більш ніж 90% хімічного складу живих клітин складають вуглець, водень, кисень і азот. Мінеральний склад твердих тканин здорових зубів перебуває в динамічній рівновазі все життя, з віком змінюються фізичні властивості зубної емалі та дентину, зокрема вірогідна відмінність показників твердості, модуля пружності та крихкості, що впливає й на механічні та фізіологічні характеристики всіх тканин зуба та функціонування зуба як органа в цілому. В ході проведених досліджень доведено, що концентрація всіх металів (Ca, Mg, Cd, Cu, Pb, K, Cr) у тканинах тимчасових зубів з віком знижується (p≤0,05). За результатами проведеного кореляційного та кластерного аналізу визнана участь іонів свинцю, заліза, марганцю та хрому у формуванні вмісту міді в твердих тканинах тимчасових зубів. Проте, не дивлячись на те, що певні елементи присутні в невеликих кількостях в емалі і дентині зубів, їх відсутність може порушити здоровий розвиток емалі та дентину та призвести до дефектів розвитку зубів, а також до карієсу. Окрім того, надмірне споживання деяких мікроелементів може зворотно вплинути на розвиток і здоров’я зубів. Дослідники встановили, що іони свинцю замінюють кальцій, а також кальцій і фосфор у кристалах кісткових мінералів, викликаючи гіперкальціємію та гіперфосфатемію, тобто свинець вважається елементом, що сприяє карієсу. Точний вплив мікроелементів на здоров’я зубів і ротової порожнини досі залишається невивченим. Для визначення хімічного складу твердих тканин зубів використовують методи фізико-хімічного аналізу, зокрема: атомну, силову, скануючу, електронну, інфрачервону, оптичну мікроскопію, електронне мікрозондування, мас-спектрометрію, термодеріватографію, інфрачервону спектроскопію.Результати спектрального дослідження твердих тканин зубів допоможуть підібрати пломбувальний матеріал з урахуванням його адгезивних властивостей, що покращить віддалені результати лікування карієсу та якість здійснених реставраційних робіт. Висновок. Обгрунтований підхід до вивчення елементарного складу емалі та дентину на різних рівнях в зубах при карієсі та ураженнях тканин пародонта представляє суттєвий науковий інтерес.

Розвиток ускладнень операції видалення зуба: аналіз, причини та розповсюдженість

2024-11-28T11:25:38+02:00

Вступ. Мета дослідження – аналіз післяекстракційних ускладнень та причин їх розвитку. Матеріали та методи. Дослідження проводилося на базі хірургічного відділення КП «Полтавський обласний центр стоматології – стоматологічна клінічна поліклініка» Полтавської обласної ради. Був проведений аналіз амбулаторних карток пацієнтів за 2023 рік. Результати. При проведенні аналізу амбулаторних карток встановлено, що за показаннями до видалення зуба звернулося 20540 пацієнтів, віком від 18 до 82 років. Переважна більшість зубів була видалена з приводу ускладнень каріозного походження (74,5 %), локалізованого пародонти ту (19,8 %), ортодонтичними показаннями (4,2 %), інше (1,5 %). Найчастіше відмічали наявність гострого гнійного альвеоліту (227 випадків, 1,1 %), лікування якого проводилося амбулаторно та в середньому тривало протягом 3,8±1,4 дні. Слід відмітити, що не всі ускладнення потребували лише амбулаторного лікування. За 2023 рік 23 пацієнта, яким проводилося видалення зуба були шпиталізовані з ускладненнями різного характеру у відділення щелепно-лицевої хірургії КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського» Полтавської обласної ради. Висновки. Використання технік атравматичного видалення зуба знижує ризик розвитку ускладнень, особливо запального характеру. Пацієнти, які вчасно звертаються за стоматологічною допомогою мають більш низьких відсоток ускладнень, а використання пацієнтами самолікування сприяє підвищенню розвитку ускладнень, як ранніх та і пізніх, що в свою чергу має негативний ефект на подальшу стоматологічну реабілітацію таких пацієнтів.

Особливості орального мікробіому на різних етапах ортодонтичного лікування дітей та підлітків

2024-11-28T11:35:05+02:00

Вступ. У статті представлено аналіз результатів вивчення спектра, частоти та кількість мікроорганізмів у ротовій рідині перед початком ортодонтичного лікування зубощелепних аномалій та деформацій та на його етапах (6 та 12 міс). В результаті дослідження було виявлено появу патогенного мікроорганізму Staphylococcus aureus та велику кількість умовно-патогенних грибів роду Candida та Porphyromonas spp. Отримані результати свідчать необхідність розробки стандартів ведення ортодонтичних пацієнтів. Мета дослідження: оцінка якісного та кількісного складу мікроорганізмів у пацієнтів із зубощелепними аномаліями та деформаціями до встановлення незнімної ортодонтичної апаратури, через 6 та 12 місяців після початку лікування для правильної профілактики та розпрацювання методологічних підходів. Матеріали та методи. Обстежено 62 дітей 12-15 річного віку з незнімною ортодонтичною апаратурою. Вікова уніфікація контингенту пацієнтів обумовлена, фактом того, що в період постійного прикусу у дітей тканини пародонта мають зрілу диференційовану морфологічну структуру і визначені в них зміни не можуть бути пов’язані з їх формуванням та періодами росту. До постановки ортодонтичної апаратури дані пацієнти мали здорові тканини пародонта. З обстежених пацієнтів сформовано 2 групи: I група – 32 дітей, пацієнти з хронічним катаральним гінгівітом, що виник в процесі ортодонтичного лікування. Серед них за гендерною ознакою 17 дівчат та 15 хлопців; ІІ група – контрольна – 30 практично здорових дітей того ж віку (15 дівчат та 15 хлопців). Матеріалом мікробіологічного дослідження були змиви ротової порожнини. Визначення видового складу орального мікробіому проводилось на початку ортодонтичного лікування – 3 місяць, та в контрольних точках – 6 місяць та 12 місяць після фіксації брекет-системи. Пацієнтам у яких виявляли хронічний катаральний гінгівіт лікування не проводилося впродовж всього періоду дослідження. Протягом періоду обстеження пацієнти не приймали антибіотиків, нестероїдних протизапальних та гормональних препаратів. Ротову рідину збирали в стерильну пробірку у кількості 1-2 мл. За 2 години до збору матеріалу пацієнти не приймали їжу, не чистили зуби та не обробляли порожнину рота антисептичними засобами. Матеріал доставляли до лабораторії науково-дослідницького і навчального Центру молекулярної мікробіології та імунології слизових оболонок ДВНЗ “Ужгородський національний університет” протягом 1 год. Результати. Дослідження мікробного складу змивів ротової порожнини пацієнтів з клінічними ознаками запальних захворювань тканин пародонта на тлі користування брекет-системою дозволили встановити характерні якісні та кількісні зміни орального мікробіому. До проведення ортодонтичного лікування, тобто до постановки брекет-системи, ознак запалення тканин пародонту у даних пацієнтів не спостерігали. На початку ортодонтичного лікування у дітей з клінічними проявами запальних захворювань тканин пародонту, в 32 пацієнтів виділяли мікроорганізми Streptococcus spp., в 26 пацієнтів Peptostreptococcus spp., в 10 осіб родини Enterobacteriaceae, в 15 дітей ідентифікували гриби роду Candida. На другому етапі ортодонтичного лікування бактерії родів Streptococcus і Peptostreptococcus ізолювали в 32 пацієнтів. Частота бактерій Lactobacillus spp. збільшилася на 15% і ізолювали у 16 осіб, а бактерій родини Enterobacteriaceae зменшилася на 19%, гриби роду Candida визначали у 19 осіб у порівнянні з першим етапом. На третьому етапі ортодонтичного лікування показники мікроорганізмів виділених із змивів ротової рідини, зокрема Streptococcus spp. і Peptostreptococcus spp. не змінилася. Частота виявлення бактерій Enterobacteriaceae (34,2%) збільшилася на 20%, а грибів роду Candida зменшилася з 49,3 до 32,3%, частота ідентифікації Lactobacillus spp. складала 52,5%. Результати мікробіологічного дослідження у дітей на різних етапах ортодонтичного лікування показали приріст кількості бактерій, що за сприятливих для них умов може загрожувати не тільки запаленням тканин пародонта, але й подальшою їх деструкцією. Висновки. За даними обстеження у ротовій порожнині домінуючими є роди Streptococcus, Peptostreptococcus, Lactobacillus, Bifidobacterium, Enterococcus, Staphylococcus. У дітей із незнімною ортодонтичною апаратурою в ротовій рідині ідентифікували мікроорганізми, які не властиві нормальному мікробіому ротової порожнини, спостерігали збільшення пародонто-патогенних мікроорганізмів, які належать до родів Veillonella Neisseria, Actinobacillus, гриби роду Candida та родини Enterobacteriaceae, які за сприятливих умов можуть спричинювати і посилювати запальний процес в тканинах пародонта.

Якісне визначення виділення антибактеріальних препаратів остеопластичними матеріалами, які застосовуються в стоматології та щелепно-лицевій хірургії

2024-11-28T11:41:26+02:00

Вступ. Остеопластичні (або кістково-замінні) матеріали є медичними виробами, які застосовуються у різних галузях медицини, і стоматологія перебуває на умовному третьому місці у світі за рівнем їх споживання. Клінічне застосування остеопластичних матеріалів завжди має ризики інфікування рани патогенною та умовно-патогенною мікрофлорою, яка може потрапляти на операційне поле. Фармакокінетика антибактеріальних засобів, введених до складу остеопластичних матеріалів є мало дослідженим питанням в медицині та в стоматології зокрема. Методологія та методи дослідження. Мета дослідження – перевірити за допомогою якісних тестів тривалість виділення антибіотиків з остеопластичних матеріалів, які застосовуються в стоматології та щелепно-лицевій хірургії, після попередньої експозиції матеріалів у відповідних розчинах. Три матеріали («Біомін ГТ», «easy-graft CLASSIC 150» та «InterOss» (1–2 мм)) після добової витримки в розчинах гентаміцину сульфату 4,0%, офлоксацину 5,0%, метронідазолу 5,0% та левоміцетину 5,0% і наступного висушування, поміщали в дистильовану воду, в якій визначали присутність залишків антибіотиків на 2-й, 5-й, 10-й та 30-й день (із заміною води). Для визначення використовували експрес-тест для визначення антибіотиків та інгібіторів (антисептики та мийні засоби) в молоці «Charm CowSide® II». Виклад основного матеріалу дослідження. Результати дослідження показали, що тривале виділення антибіотиків (30 днів) спостерігалося при застосуванні розчину гентаміцину сульфату та офлоксацину. Залишки метронідазолу та левоміцетину виявлялися до другого дня експерименту включно. Застосована тест-система є високочутливою до гентаміцину сульфату й офлоксацину й менш чутливою до двох інших препаратів. Також не можна виключати часткову інактивацію метронідазолу та левоміцетину при взаємодії з речовиною остеопластичного матеріалу. Процеси взаємодії окремих антибіотиків з кістково-замінними матеріалами природного та штучного походження потребують подальшого дослідження. Висновки. Проведені тести якісного визначення залишків антибіотиків в остеопластичних матеріалах дозволяють підтвердити тривале виділення активної речовини (до 30 днів) матеріалами природного та штучного походження при застосуванні розчину гентаміцину сульфату та офлоксацину. Взаємодія метронідазолу та левоміцетину з остеопластичними матеріалами потребує подальшого дослідження.

Протимікробна активність метиленового синього та світлодіодного випромінювання в умовах in vitro та in vivo

2024-11-28T11:48:02+02:00

Вступ. Антибіотики відіграють ключову роль у лікуванні та контролі бактеріальних інфекцій. Виникнення та розповсюдження резистентності до протимікробних засобів підвищує важкість перебігу хвороб, збільшує рівень смертності та зумовлює значні економічні збитки. Одним зі шляхів подолання даної глобальної проблеми є використання фотохімічних методів, зокрема антимікробної фотодинамічної терапії. Мета дослідження – визначити сумісний вплив фотосенсибілізатора метиленового синього та світлодіодного випромінювання червоного спектру на мікроорганізми, виділені від хворих на хронічний генералізований пародонтит в експериментальних та експериментально-клінічних дослідженнях. Матеріали та методи. Вивчено сумісний вплив 0,1% водного розчину метиленового синього та світлодіодного випромінювання червоно-інфрачервоного діапазону на інтенсивність росту Streptococcus mutans в умовах in vitro, а також дію вказаних факторів на мікрофлору пародонтальних кишень хворих на хронічний генералізований пародонтит. Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що комплексний вплив фотосенсибілізатора та низькоінтенсивного випромінювання зумовлює суттєвий протимікробний ефект щодо досліджуваного штаму, який значно перевищує ефект впливу даних чинників окремо. Відзначали бактерицидний ефект на мікрофлору пародонтальних кишень при використанні запропонованої методики в клініко-експериментальних дослідженнях. Висновки. Враховуючи ряд переваг використання фотодинамічної терапії – активність щодо широкого кола патогенів, можливість проведення процедур у важкодоступних місцях, малу інвазивність, відсутність побічних ефектів, даний метод може бути використаний при лікуванні хронічного генералізованого пародонтиту та інших патологій ротової порожнини, зумовлених патогенними та умовно-патогенними мікроорганізмами.

Вплив війни проти російської воєнної агресії на рівень оцінки населенням отриманої стоматологічної допомоги

2024-11-28T11:56:44+02:00

Вступ. Мета: дослідити вплив війни проти російської агресії на рівень оцінки різними категоріями населення отриманої стоматологічної допомоги. Матеріали та методи. Матеріали: результати соціологічного дослідження серед 294 постійних жителів Закарпатської області та 211 вимушених переселенців. Методи: бібліосемантичний, структурно – логічного аналізу, соціологічний, медико-статистичний. При проведенні дослідження було збережено конфіденційність даних про респондентів. Результати. Рівень кількості звертань постійних жителів Закарпатської області до держаних стоматологічних закладів знизився в 1,8 разу та до приватних лікарів-стоматологів зріс в 1,9 разу. Рівень кількості звертань вимушених переселенців до держаних стоматологічних закладів знизився в 1,3 разу та до приватних лікарів-стоматологів зріс в 1,9 разу. Рівень задоволеності отриманою стоматологічною допомогою в державному секторі охорони здоров’я постійних жителів Закарпатської області скоротився в 1,5 разу і склав 53,9%, а рівень задоволеності отриманою стоматологічною допомогою в приватному секторі охорони здоров’я скоротився в 2,3 разу і склав 29,1%. Рівень задоволеності отриманою стоматологічною допомогою вимушених переселенців в державному секторі охорони здоров’я скоротився в 1,2 разу і склав 60,6%, а рівень задоволеності отриманою стоматологічною допомогою в приватному секторі охорони здоров’я скоротився в 1,7 разу і склав 9,9%. Висновки. В ході проведеного дослідження встановлено негативний вплив війни проти російської воєнної агресії на рівень задоволеності населення отриманою стоматологічною допомогою як в державних закладах охорони здоров’я так і в приватному секторі.

Оцінка ефективності застосування ультрасонографії у діагностиці запально-дегенеративних хворіб скронево-нижньощелепних суглобів

2024-11-28T12:00:21+02:00

Вступ. Сучасним методом діагностики поєднання зміщення дисків (ЗД) та запально-дегенеративних хвороб (ЗДХ) СНЩС є ультрасонографія (УСГ), яка дозволяє одночасно оцінити як м’якотканинні структури суглобів, так і субхондральні. Чутливість та специфічність УСГ щодо ЗД СНЩС є достатньо вивчена, тоді як ефективність застосування УСГ для виявлення ЗДХ СНЩС залишається дискусійною та потребує додаткових досліджень. Мета. Визначити ефективність застосування УСГ в діагностиці запально-дегенеративних хвороб СНЩС. Матеріал і методи. У дослідження було включено 243 пацієнта, яким досліджували правий і лівий СНЩС за допомогою УСГ та конусно-променевої комп’ютерної томографії (КПКТ). Для проведення КПКТ використовувався комп’ютерний томограф MORITA ACCUITOMO з ефективною дозою 0,1мЗв. У 248 суглобах на основі клінічного огляду та висновку лікаря радіолога щодо КПКТ обстеження було діагностовано ЗДХ СНЩС. Для виявлення ЗДХ СНЩС за допомогою УСГ оператор оцінював субхондрально-хрящовий комплекс (СХК) суглобової головки нижньої щелепи. При цьому використовувався лінійний трансдюсер 12L3 частотою від 2,9 до 11,5 МГц (SIEMENS Acuson Juniper). Результати дослідження та їх обговорення. Обчислено наступні параметри ефективності УСГ щодо ЗДХ СНЩС: чутливість становила 66,53%, специфічність – 76,89%, загальна точність – 71,60%, позитивне прогностичне значення – 75%, негативне прогностичне значення – 68,80%. Висновки. За умови достатнього досвіду оператора та використання УСГ апарату з високою роздільною здатністю, УСГ можна вважати ефективним методом для початкового скринінг обстеження пацієнтів з підозрою на перебіг запально-дегенеративних хворіб СНЩС.

Персоніфікована корекція вагінального мікробіому новітні підходи на засадах медицини 3П

2024-11-28T12:14:59+02:00

Вступ. Здорові жінки репродуктивного віку характеризуються нормомікробіоценозом в урогенітальному тракті, який перебуває в стані динамічної рівноваги і забезпечує колонізаційну резистентність слизових оболонок. Порушення рівноваги вагінального мікробіому може зумовлювати підвищення ризиків зараження вірусом папіломи людини, який провокує розвиток раку шийки матки, безпліддя у жінок репродуктивного віку тощо. Новим підходом у вирішенні проблеми корекції вагінальних дисбіозів на засадах медицини 3П є застосування індивідуально підібраних фармабіотиків. Метою роботи було дослідити особливості вагінальної мікробіоти при дисбіозі та скоригувати її за допомогою індивідуально підібраних фармабіотиків з клінічно доведеною ефективністю. Матеріали та методи. Матеріалом для дослідження слугував вагінальний секрет жінок репродуктивного віку. Мікробіологічне дослідження здійснювали шляхом кількісного посіву біоматеріалу на поживні середовища з подальшою ідентифікацією виділених мікроорганізмів. Персоніфікований підбір фармабіотиків базувався на основі визначення антагонізму між ізольованими із біоматеріалу мікроорганізмами та фармабіотиками. Результати та обговорення. В результаті бактеріологічного дослідження вагінального секрету жінок з різними гінекологічними захворюваннями, встановлено зміщення рН вагінального секрету в лужну сторону (6,00 ± 0,12, тоді як в нормі реакція кисла і становить рН <4,5). Бактеріологічний аналіз вагінального секрету показав наявність аеробного вагініту та кандидозного вульвовагініту, що свідчить про мікробні асоціації піхви III та IV типу, тобто бактеріального вагінозу. В результаті персоніфікованого підбору встановлено, що для досліджуваних мікробних асоціацій піхви композиції фармабіотиків суттєво відрізняються. Висновки. Персоніфікована корекція вагінального мікробіому на засадах медицини 3П є ефективним методом індивідуального попередження та лікування вагінозів встановленої етіології.

Роль соматотипу та компонентного складу маси тіла в адаптації серцево-судинної системи у дівчат низинних районів Закарпаття під час фізичного навантаження

2024-11-28T12:28:36+02:00

Вступ. Адаптація до виконання фізичної роботи характеризується здатністю серцево-судинної системи відновлюватися до вихідного рівня по її припиненню. За останні роки намітилася тенденція до збільшення досліджень конституційних особливостей та адаптаційних можливостей здорових і хворих дітей (з набутою або вродженою патологією), через те, що конституція зумовлена не лише ступенем адаптації людини до найрізноманітніших зовнішньосередовищних впливів, а також схильністю до виникнення хвороб і характером їх перебігу. Соматометрію широко використовують з метою відновлення стандартів та індексів для оцінки стану здоров’я підростаючого покоління. Саме антропометричний підхід з визначенням параметрів фізичного розвитку та компонентного складу тіла є ідеальним для здійснення моніторингу здоров’я та фізичного статусу. Мета. Встановити особливості відновлення функції серцево-судинної системи за показниками відновлення частоти серцевих скорочень і артеріального тиску після дозованої фізичної роботи у дівчат низинних районів Закарпаття залежно від соматотипу та компонентного складу маси тіла. Матеріали та методи. В дослідженні брали участь 118 дівчат від 16-20 років, мешканки низинних районів Закарпаття. Оцінку динаміки показників серцево-судинної системи залежно від конституційних характеристик складу тіла здійснювали методами моніторингу серцевого ритму, сфігмоманометрії, велоергометрії, визначення соматотипу із застосуванням каліперометрії та біоімпедансометрії, а також статистичної обробки матеріалів дослідження із застосуванням електронних таблиць Microsoft Excel 2010. Результати та обговорення. У ході дослідження нам вдалося встановити, що серед представниць низинних районів були особи, у яких дозована робота на велоергометрі викликала негативну реакцію судин. Кількість дівчат із підвищеним діастолічним тиском після виконання роботи потужністю 1 Вт на 1 кг маси тіла становила 6,78%, а після виконання роботи потужністю 2 Вт на 1 кг маси тіла кількість таких осіб становила 5,1%. «Феномен нескінченного тону», який зникав протягом 1-ої хв по припиненню роботи, дає підставу оцінювати його як фізіологічну реакцію артеріальних судин на навантаження, спостерігався у 7,63% дівчат лише після виконання роботи потужністю 2 Вт на 1 кг маси тіла. При аналізі динаміки змін діастолічного тиску при дозованих фізичних навантаженнях у дівчат низинних районів Закарпаття, залежно від соматотипу ми встановили, що найбільший відсоток осіб із підвищеним діастолічним тиском після виконання роботи потужністю 1 Вт на 1 кг маси тіла спостерігався у ектоморфів та мезоектоморфів, що становило 16,7% та 18,2% від усієї кількості обстежених. Можливості серцево-судинної системи за показником змін діастолічного тиску залежали від вмісту м’язового та жирового компоненту маси тіла, а саме: найбільше таких осіб 11,9% зареєстровано було серед дівчат з відносним високим вмістом м’язового компоненту (30,4 – 35,3 %); у 7,14% осіб з високим відносним вмістом м’язового компоненту дозована робота на велоергометрі потужністю 2 Вт на 1 кг маси тіла викликала підвищення діастолічного тиску; найбільший відсоток осіб, а саме 25,0%, які мали діастолічний тиск вище вихідного рівня, при дозованій роботі на велоергометрі потужністю 1 Вт на 1 кг маси тіла, виявлено у дівчат з низьким відносним вмістом жиру (33,0 – 38,9 %). Висновки. Наші дослідження характеризуються тим, що при виконанні роботи інтенсивністю 1 Вт на 1 кг маси тіла у дівчат низинних районів ектоморфного та мезоектоморфного соматотипів спостерігається найбільший відсоток тих, у кого підвищується діастолічний тиск. Тобто, недостатність жирового компоненту маси тіла дівчат низинних районів проявляється негативною реакцією судин, а саме підвищенням діастолічного тиску вище вихідного рівня.

Ефективність бактеріофагів щодо ізолятів ускладнених вогнестрільних ран в експериментах in vitro

2024-11-28T12:31:47+02:00

Вступ. Суттєвий ріст резистентності до антибіотиків, високий рівень летальності та інвалідизації внаслідок формування мультирезистентних та панрезистентних інфекцій як у монокультурі, так і у складі асоціацій, вимагає пошуку нових засобів та методологічних прийомів до стратегії лікування ускладнених персистуючих інфекцій, особливо в умовах ускладнених ранових інфекцій. У пошуку альтернативних антимікробних засобів бактеріофаги знову почали привертати увагу дослідників та клініцистів. Метою роботи було дослідити чутливість ізолятів виділених із ранових поверхонь вогнестрільних ран до бактеріофагів. Забір біологічного матеріалу проводили на базі центральної міської клінічної лікарні. З цією метою з ранової поверхні брали мазок за допомогою стерильної транспортної системи FLmedical (Italy). Вивчення антимікробної активності проводили у мікробіологічній лабораторії ННЦ «Мікробіології та біотехнології». Для проведення досліджень були використані клінічні ізоляти: Escherichia coli, Klebsiella spp., Staphylococcus aureus та Pseudomonas spp. Ізоляти бактеріофагів були надані ТОВ «Неопробіокеар-Україна». Встановлено найвищу ефективність бактеріофагу щодо бактерій роду Staphylococcus. Дослідження чутливості клінічних ізолятів S.aureus показали, що їхня фагочутливість становить 81,8%. Серед досліджених штамів Klebsiella spp. 60% виявились стійкими до специфічного бактеріофага. Досліджені ізоляти Escherichia coli та Pseudomonas spp. проявляли низьку чутливість до бактеріофагів (33,3% та 16,7% відповідно). Отримані дані вказують про потенціальну ефективність та перспективність фаготерапії в умовах ранових інфекцій. Штамоспецифічна чутливість до бактеріофагів свідчить про доцільність пацієнтоорієнтованого підходу та визначення чутливості ізоляту до бактеріофагу до початку лікування.

Особливості фармацевтичної сировини лікарських рослин: фітохімічні та антимікробні властивості екстрактів Achillea millefolium L.

2024-11-28T14:03:46+02:00

Вступ. Високі темпи розвитку атибіотикорезистентності мікроорганізмів, обумовлюють актуальність вивчення антимікробних властивостей речовин рослинного походження з метою пошуку альтернативних антимікробних засобів. Перспективними є дослідження з відбору рослин із оптимальним фітохімічним складом, як джерела високоякісної фармацевтичної сировини. Метою роботи було вивчити антимікробні, антиоксидантні властивості та основні фітохімічні характеристики екстрактів Achillea millefolium L. Рослини збирали на території Великоберезнянського району Закарпатської області, Україна. Отриману сировину (суцвіття) висушували до сталої маси з наступним виготовленням етилових та метилових екстрактів. Для дослідження антимікробних властивостей екстрактів, використані клінічні ізоляти бактерій, виділені з ротової порожнини людей з запальними захворюваннями пародонту та слизової оболонки. Встановлено, що всі ізоляти були біоплівкотвірними. Антибіоплівкотвірну здатність екстрактів вивчали у стандартних 96 лункових планшетах спетрофотометричним методом. Визначення антиоксидантної активності екстрактів лікарських рослин проводили спектрофотометричним (DPPH) методом Як етиловий, так і метиловий екстракти Achillea millefolium L. показали високу антиоксидантну активність. Встановлено помірну антимікробну активність та високі антибіоплівкотвірні властивості екстрактів Achillea millefolium L. Дослідження фітохімічного складу показало високий вміст танінів у екстрактах. Встановлені закономірності вказують на перспективність подальших досліджень використання екстрактів Achillea millefolium L. у складі комплексних засобів при запальних процесах ротової порожнини та ротоглотки.

Медико-соціальне обґрунтування системи надання медичної допомоги хворим на злоякісні новоутворення на регіональному рівні з метою профілактики захворювань

2024-11-28T15:01:54+02:00

Вступ. Мета дослідження. Запропонувати новий методичний підхід для створення системи надання медичної допомоги хворим на злоякісні новоутворення на регіональному рівні з метою профілактики захворювань. Матеріали і методи дослідження. Концептуальна функціонально-організаційна модель та принципи створення системи надання медичної допомоги хворим на злоякісні новоутворення на регіональному рівні з метою профілактики захворювань. Використано метод структурно-логічного аналізу. Результати та їх обговорення. Проведеними дослідженнями встановлені: основні стратегії рішення проблеми покращення онкологічної допомоги населенню; основи політики системи надання медичної допомоги хворим на злоякісні новоутворення; цілі системи надання медичної допомоги хворим на злоякісні новоутворення; державна соціальна програма профілактики й протидії ЗН з підпрограмами; функціонально-організаційна структура суб’єкта управління; функції суб’єкта управління, ресурси регіонального центру профілактики й протидії ЗН; види медичної допомоги, які покладаються на регіональний центр профілактики й протидії злоякісних новоутворень. Таким чином, компонентний набір суб’єкта управління містить в собі органи управління галузевого, регіонального та місцевого рівня – МОЗ України, департамент охорони здоров’я обласної державної адміністрації, управління охорони здоров’я районної державної адміністрації, міську державну адміністрацію, координаційні ради з профілактики та протидії злоякісних новоутворень. Як новий компонент додаються органи управління ОТГ, на які законодавством покладається відповідальність за піклування здоров’я громади та які спроможні використовувати нові механізми фінансування пріоритетних заходів – через прямі трансферти з державним бюджетом та шляхом наповнення місцевих бюджетів з додаткових джерел. До складу моделі системи надання медичної допомоги хворим на ЗН на регіональному рівні введено новий елемент – обласний / регіональний Центр профілактики й протидії ЗН, мета діяльності якого – задовольнити потреби пацієнтів у інтегрованій міждисциплінарній третинній медичній допомозі та консультативний і організаційно-методичний супровід надання вторинної та первинної медичної допомоги. Висновки: 1. Створення концептуальної функціонально-організаційної моделі системи надання медичної допомоги хворим на злоякісні новоутворення на регіональному рівні з метою профілактики захворювань являється на даний час пріоритетним напрямком в сучасній охороні здоров’я. 2. Вирішальну роль у попередженні ЗН відіграє спосіб життя людей, який базується на усвідомленні провідних факторів ризику виникнення злоякісних захворювань. 3. За допомогою цільових профілактичних оглядів можна вчасно виявити злоякісні новоутворення на ранніх стадіях їх розвитку, що сприяє ефективної профілактиці та своєчасному лікуванню онкологічних захворювань.

Туберкульоз як медико-соціальна проблема: аналітичний огляд наукових інформаційних джерел

2024-11-28T15:05:51+02:00

Вступ. Метою дослідження: є вивчення та аналіз статистичних даних, літературних джерел щодо стану епідемічної ситуації з захворюваності на туберкульоз та методи її покращення. Матеріали та методи: під час дослідження були проаналізовані статистичні дані ВООЗ, звіти центру громадського здоров’я України. Використано бібліографічний і семантичний метод, та загальнонаукові методи аналізу та синтезу. Результати дослідження та їх обговорення: В світі щорічно виявляють 10 млн. нових випадків туберкульозу, близько 2 мільйонів хворих на туберкульоз помирає. Україна входить в перелік країн з найбільшим показником захворюваності на туберкульоз. Найбільшою проблемою є туберкульоз з множинною лікарською стійкістю, поширення туберкульозу у поєднанні з ВІЧ, що часто стає причиною їх смерті. Спостерігається негативна ситуація з захворюваністю на туберкульоз серед працівників закладів охорони здоров’я. Політичні перетворення у суспільстві та зменшення соціальної захищеності населення, призвели до збільшення кількості осіб з низьким рівнем життя і які безвідповідально ставляться до свого здоров’я. Несприятливу роль в поширенні туберкульозу грає міграція. В Україні показники охоплення населення профілактичними оглядами залишаються на низькому рівні. Заходи з боку держави, які спрямовані на оптимізацію надання протитуберкульозної допомоги та підвищення її якості, не дозволяють в повній мірі поліпшити епідеміологічну ситуацію з туберкульозу. Стратегія щодо вдосконалення організації протитуберкульозної допомоги населенню має ґрунтуватися на багаторівневому підході. Важливою умовою забезпечення ефективних дієвих заходів у протидії туберкульозу є спільна робота лікувальних закладів, спеціалізованої протитуберкульозної служби, а також, неурядових та громадських організацій із профілактики, виявлення та лікування туберкульозу.

Аналіз сучасних тенденцій в обізнаності та ставленні студентів-медиків до ризиків захворювань сечостатевої системи

2024-11-28T15:09:11+02:00

Вступ. У сучасному світі значна кількість молоді стикається з ризиками інфекційних та онкологічних захворювань сечостатевої системи. Розповсюдження ІПСШ, зокрема ВІЛ, продовжує збільшуватися. Також значно зростає кількість випадків онкологічних захворювань сечостатевої системи, що пов’язане із шкідливими звичками та певними умовами працевлаштування. Враховуючи ці фактори, важливо проаналізувати ставлення молоді, зокрема студентів медичних закладів, до свого здоров’я. Мета дослідження. Метою цього дослідження є вивчення обізнаності студентів медичного закладу щодо захворювань сечостатевої системи, їхнього ставлення до здорового способу життя, частоти відвідування лікаря та перевірки на ВІЛ, а також оцінка ризиків щодо шкідливих звичок та інфекцій. Матеріали та методи. Дослідження базувалося на кількісному аналізі шляхом анкетування 158 студентів Дніпровського державного медичного університету. Використовувався соціальний аналіз з акцентом на описові та аналітичні методи. Опитування включало питання про спосіб життя, наявність шкідливих звичок, обізнаність про інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), та частоту відвідування лікарів. Результати досліджень та їх обговорення. Серед опитаних 55,7% студентів ведуть активний спосіб життя, але 44,3% дотримуються пасивного способу життя. Шкідливі звички, такі як паління та вживання алкоголю, є серед 34,8% студентів, які ведуть активний спосіб життя, і 31% тих, хто веде пасивний. Обізнаність щодо ІПСШ висока – 93% студентів знали про ці інфекції до початку статевого життя. Проте 40,5% опитаних ніколи не перевірялися на ВІЛ. Щодо відвідування лікаря, лише 22,8% студентів ніколи його не відвідують, тоді як інші роблять це з певною регулярністю. Висновки. Дослідження показало, що хоч більшість студентів ведуть активний спосіб життя, значна частина має шкідливі звички, що підвищує ризики виникнення серйозних захворювань. Лише 16,5% студентів живуть здорово, без шкідливих звичок та регулярно відвідують лікарів. Інші 83,5% мають щонайменше один ризиковий фактор для розвитку онкологічних або інфекційних захворювань. Важливо підвищити рівень обізнаності студентів щодо профілактики, регулярного медичного обстеження та здорового способу життя.

Моделювання інтервально-цензурованих надмірно дисперсійних даних процесу виживання

2024-11-28T15:14:13+02:00

Вступ. Невідомий точний час подій і можлива неоднорідність розподілу частот подій за часовими інтервалами разом із недоліками профілю створюють проблеми для моделювання даних. Це вимагає або міксту розподілів латентних змінних, або узагальнених розподілів, які враховують неоднорідність. Нашою метою було вивчити здатність негативної біноміальної регресії типу 2 (NB2) справлятися з представленими проблемами. Методи та дані. Ми запропонували застосування регресії NB2 із підтримкою аналізу потужності, реалізованого в пакеті R «ltable». Ми перевірили ефективність на штучно змодельованих даних, щоб продемонструвати здатність до розкриття механізму генерації даних. Результати підтвердили, що частоти гетерогенні, що є звичайною ситуацією. Коваріаційна матриця параметрів моделі була недостатньо стабільною та чутливою через брак профілів, що також характерно. Відповідність даним була гарною, оскільки критерій хі-квадрат був менше 1 на ступінь свободи з фактичним значенням 0,09. Це було підтверджено аналізом залишків моделі. Ефекти регресії мали очікувані напрямки та величини та розкрили механізм генерації даних. Аналіз потужності підтвердив результати моделювання та підтримав справжній механізм генерації інтервально цензурованих даних. Ми припускаємо, що даний приклад підтверджує ефективність моделювання. У свою чергу, аналіз потужності допомагає підтвердити вихідні дані, виявити, та обґрунтувати справжній механізм генерації інтервальних цензурованих даних. Висновки. Моделювання інтервальних цензурованих даних з гетерогенністю все ще є проблемою через наддисперсність і дефіцит профілів, що зменшують потужність тестування гіпотез. Ми пропонуємо NB2 регресію за підтримки аналізу потужності для аналізу таких даних. Результати аналізу штучно згенерованих даних підтримує ефективність моделювання.

Підходи до оцінки відповідності вебсайтів закладів охорони здоров’я сучасним цифровим стандартам

2024-11-28T15:17:14+02:00

Вступ. Цифрова репрезентація закладів охорони здоров’я (ЗОЗ) є необхідністю в умовах цифровізації системи охорони здоров’я. Якість вебсайтів ЗОЗ є критично важливою, оскільки вони відіграють значну роль у наданні пацієнтам доступу до медичних та/або телемедичних послуг, інформації про фахівців, а також дозволяють зручно взаємодіяти із закладом. Керівникам ЗОЗ важливо навчитися оцінювати якість вебсайтів свого закладу, щоб дбати про імідж закладу в умовах зростаючої конкуренції в медичній сфері та більш ефективно задовольняти потреби пацієнтів. Мета. Розробка критеріїв для оцінки вебсайтів ЗОЗ щодо їх відповідності сучасним стандартам та вимогам пацієнтів на основі міжнародного та національного досвіду з подальшою інтеграцією результатів в практичну діяльність та освітній процес для підвищення цифрової грамотності медичних працівників. Матеріали та методи. Було проаналізовано законодавчі акти, нормативні документи, наукові публікації та аналітичні матеріали, що регламентують функціонування вебсайтів медичних установ у різних країнах. Особлива увага приділялась захисту персональних даних, доступності інформації та технічним стандартам, оскільки ці пункти є елементами забезпечення кібербезпеки та безбар’єрності цифрового простору. Результати. Було створено чеклист для оцінки вебсайтів ЗОЗ, який включає вимоги до їх інформаційного наповнення та технічної реалізації. Серед критеріїв оцінки зазначені такі важливі аспекти, як наявність актуальної інформації про заклад, контактні дані фахівців, перелік послуг, можливість запису на прийом онлайн, безпека вебсайту та його адаптивність для різних пристроїв. Значна увага приділялася обговоренню важливості забезпечення доступності вебсайтів для людей з обмеженими можливостями, а також наявності резервних каналів комунікації у разі надзвичайних ситуацій оскільки вони є елементами реалізації стратегії створення безбар’єрного простору. Окрім цього наголошується на важливості використання безпечних протоколів передачі даних та недопущенні інтеграції реклами третіх сторін на сайтах, з метою попередження витоку чутливої інформації. Висновки. Проведений аналіз дозволив визначити ключові аспекти якості вебсайтів ЗОЗ. Їх було оформлено в чеклист, який вже можна використовувати на практиці в освітньому та науковому процесі. Впровадження даного чеклисту в навчальний процес допоможе здобувачам медичної освіти отримати навички оцінки вебсайтів ЗОЗ з точки зору їх зручності та відповідності сучасним стандартам. В підсумку це сприятиме підвищенню якості надання медичних послуг та розбудові надійної системи цифрової охорони здоров’я.

Вплив війни проти російської військової агресії на захворюваність населення України на туберкульоз

2024-11-28T15:20:32+02:00

Вступ. Мета дослідження: дослідити та проаналізувати влив війни проти російської військової агресії на захворюваність населення України на туберкульоз. Матеріали та методи. Матеріали: дані галузевої статистичної звітності за 2020-2021 рр (передвоєнний період) та 2022-2023 рр (період війни проти російської військової агресії). Статистичні дані наведені із територій, які підконтрольні Україні. Показники розраховані на 100 тис відповідного населення. Методи: бібліосемантичний, епідеміологічний, медико-статистичний, структурнологічного аналізу. Результати досліджень та їх обговорення. За період війни в Україні зареєстровано підвищено показників захворюваності: дорослого населення на всі форми активного туберкульозу в 1,13 разу та в 1,07 разу на активний туберкульоз органів дихання і склали відповідно 45,3 та 41,0 в розрахунку на 100 тисяч дорослого населення; дитячого населення на всі форми активного туберкульозу в 1,59 разу та в 1,56 разу на активний туберкульоз органів дихання і склали відповідно 11,1 та 9,8 в розрахунку на 100 тисяч дитячого населення. На територіях, які відносяться до зони активних бойових дій, відмічається достовірне зниження реєстрації вказаних показників. Так, в Донецькій області вказані показники зменшилися до 3,49 разів, а в Херсонській – до 38,0 разів. Дане опосередковано вказує на зниження доступності медичної допомоги. У віддалених від зони активних бойових дій територіях з великою кількістю вимушених переселенців відмічається достовірне зростання реєстрації вказаних показників. Так, в Кіровоградській області вказані показники підвищилися до 8,90 разів, а в Волинській – до 4,73 разів. Висновки. Війна проти російської військової агресії негативно вплинула на стан захворюваність населення України на туберкульоз.

Сучасні напрямки впровадження великих моделей штучного інтелекту в охорону здоров’я. Огляд літератури

2024-11-28T15:23:59+02:00

Вступ. Великі моделі штучного інтелекту (чи як ще їх заведено називати – «базові моделі») є відносно новими хмарними програмними комплексами та рішеннями, які спеціалізуються в роботі з великими масивами даних та параметрів. Після проведення попереднього навчання такі моделі демонструють разючу продуктивність у виконанні різноманітних прикладних та теоретичних завдань. В охороні здоров’я поява великих моделей штучного інтелекту спонукала до розвитку нової парадигми для удосконалення та розвитку методологічних підходів в оцінці даних та розробки систем прийняття рішень. Методологія та методи дослідження. Мета дослідження – проаналізувати доступні джерела науково-медичної інформації, присвячені питанням застосування великих моделей штучного інтелекту в охороні здоров’я. Було здійснено інформаційний пошук доступної інформації у відкритих базах медичних публікацій – «PubMed», «Researchgate», «Google Scholar» та електронні депозитарії текстів наукових установ та закладів освіти. Глибина пошуку становила 10 років. Виклад основного матеріалу дослідження. Яскравим прикладом великих моделей штучного інтелекту є «ChatGPT», «Microsoft Copilot», «Google Gemini», «Claude», «Segment Anything» та «Copy.ai». Великі моделі штучного інтелекту поступово стають потужними інструментами для вирішення різноманітних завдань у галузі охорони здоров’я. На сьогодні можна визначити сім ключових секторів охорони здоров’я, в межах яких можна визначити суттєвий вплив великих моделей штучного інтелекту: 1) біоінформатика; 2) медична діагностика; 3) медична візуалізація; 4) медична інформатика; 5) медична освіта; 6) громадське здоров’я; 7) медична робототехніка. Сучасні великі моделі ШІ є відносно «сирими» та потребують удосконалення та адаптації до кожного сектору охорони здоров’я. Висновки. З часом великі моделі штучного інтелекту можуть стати обов’язковими компонентами системи охорони здоров’я, які будуть забезпечувати її функціонування та подальший розвиток. Варто відзначити постійні зміни парадигми розвитку штучного інтелекту, що сприяє створенню великих моделей штучного інтелекту для трансформації різних секторів охорони здоров’я та біології. Подальший успішний розвиток співпраці штучного інтелекту з охороною здоров’я потребує введення певних регуляторних підходів для зниження потенційних ризиків та запобігання конфліктів інтересів, що дозволить вивести галузь на новий етап розвитку.