ПРОФЕСІЙНА СПРЯМОВАНІСТЬ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ САМООСВІТНЬОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/ped-uzhnu/2024-7-19Ключові слова:
компетенція, самоосвіта, самоосвітня компетенція, професійна спрямованість, майбутні вчителіАнотація
У сучасному світі самоосвітня компетенція стає найціннішим інструментом для досягнення успіху та розвитку особистості. Професійна спрямованість майбутніх вчителів, відіграє важливу роль у розвитку їхньої самоосвітньої компетентності. Вона забезпечує мотивацію до самостійної роботи, допомагає орієнтуватися в інформаційному просторі та сприяє ефективному використанню ресурсів для власного професійного розвитку, а також сприяє розвитку критичного мислення і творчого підходу. Тому розуміння поняття самоосвітньої компетенції вчителя, дослідження взаємозв’язку професійної спрямованості та самоосвітньої компетентності є надзвичайно важливим для вдосконалення освітньої системи. На основі теоретичного аналізу психолого-педагогічних досліджень, спостереження за освітньою діяльністю здобувачів закладів вищої педагогічної освіти, надано авторське трактування поняттю «професійна спрямованість вчителя», яка розуміється як інтегративне утворення особистості, що опосередкує перетворення здобувача вищої освіти з суб’єкта навчально-професійної діяльності в суб’єкт професійної діяльності, як індивідуальна схильність людини до даного виду діяльності, яка формує її стратегію вибору професії, розвитку кар’єри та досягнення професійних результатів. Визначено кілька основних складових (компонентів) професійної спрямованості вчителя, а саме: інтереси та схильності, які стимулюють вибір певної діяльності; мотиви та потреби; цінності та установки, які вчитель сприймає як основні для професії; професійна ідентичність та самовизначення, які визначають ступінь внутрішньої готовності особистості до обраної професії та її реалізації; ставлення до професії, яке включає почуття відповідальності за результат, задоволення від професії, а також готовність до її складнощів; рольові уявлення, або усвідомлення того, що від нього очікують учні, батьки, адміністрація. Показано взаємозв’язок професійної спрямованості майбутнього вчителя із формуванням у нього самоосвітньої компетенції. Визначено, що професійна спрямованість сприяє розвитку мотивації до саморозвитку,ефективному освоєнню нових знань і навичок, а також здатності до критичного мислення й аналізу професійної діяльності.
Посилання
Боярчук В. Г. Методи формування професійної спрямованості у студентів. Львів: ЛНУ імені Івана Франка. 2015. 184 с.
Ковальчук О. П. Професійна спрямованість у системі підготовки педагогічних кадрів. Київ: Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова. 2019. 231 с.
Кудрявцева І. М. Психологія професійного вибору: теорія та практика. Одеса: ОДПУ. 2018. 220 с.
Максименко С. Д. Психологія учіння людини: генетико-моделюючий підхід. Київ: Слово, 2006. 280 с.
Максименко С. Д. Психологія особистості: Монографія. Київ: Главник, 2012. 384 с.
Пономаренко Л. І. Професійна орієнтація молоді: теорія і практика. Київ: Видавництво «Каравела». 2010. 240 с.
Петренко Н.В. Генеза терміну «самоосвітня компетенція»: від історії до сучасності. Інноваційна педагогіка: Науковий журнал. Видавництво «Гельветика». Вип. 72. 2024. С. 23–29.
Сухомлинська О. В. Професійна спрямованість: психологічні аспекти формування. Харків: ХНПУ. 2012. 192 с.
Соловйова Н. А. Самоосвіта як складова професійної спрямованості майбутніх педагогів. Київ: Педагогічна думка. 2019. 160 с.
Чепелєва Н. В. Дискурсивні технології самопроектування особистості: монографія / за ред. Н. В. Чепелєвої.Київ: Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2019. 170 с.
Holland J. L. Making Vocational Choices: A Theory of Careers. 3rd ed. New York: Psychological Assessment Resources.1997. 400 p.
Super D. E. A Life-Span, Life-Space Approach to Career Development. In: Career Development in the Schools. Boston: Allyn & Bacon.1990. P. 1–14.
Savickas M. L. The Theory and Practice of Career Construction. In: Career Development and Counseling: Putting Theory and Research to Work. Hoboken, NJ: John Wiley & Sons. 2005. P. 42–70.
Lent R. W., Brown S. D., Hackett G. Contextual Supports and Barriers to Career Choice: A Social Cognitive Analysis. Journal of Counseling Psychology, 47(1), 2000. P. 36–49.
Remschmidt F. Berufsethik und Lehrerprofession. Verlag für Hochschulwesen. 1984. 220 с.
Müller H. Lehrerberuf und Lehrerpersönlichkeit. Paderborn: Schöningh. 1990. 185 с.
Renck P. Die Entwicklung der Lehreridentität im Verlauf des Berufslebens. Stuttgart: Kohlhammer. 2002. 245 с.
Hetfield J. Teaching and Teacher Education: The Profession of Teaching in Changing Times. London: Routledge. 1995. 310 с.
Kellingworth K. Motivating Teachers: The Influence of Values and Beliefs on Professional Orientation. New York: Teachers College Press. 2003. 280 с.
Hermann K. Lehrerprofession und Unterricht: Theorien und Perspektiven der Lehrerbildung. München: Piper Verlag. 2000. 260 с.