УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ВЕДЕННЯ М’ЯЧА ЗІ ЗМІНОЮ ШВИДКОСТІ В ІГРОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ (НА ПРИКЛАДІ БАСКЕТБОЛУ ТА ФУТБОЛУ)

Анотація

У статті представлено результати теоретико-методичного та експериментального дослідження, спрямованого на удосконалення процесу формування навичок ведення м’яча зі зміною швидкості в ігровій діяльності на прикладі баскетболу та футболу. Актуальність теми зумовлена високими вимогами до техніко-тактичної підготовки спортсменів у сучасному спортивному середовищі, де здатність до швидкої адаптації до змінної ігрової ситуації є визначальним чинником ефективності. Проаналізовано наукові джерела, в яких висвітлено основні підходи до формування технічних навичок у футболі та баскетболі, зокрема в аспекті темпової варіативності. Визначено недоліки традиційних методик, серед яких недостатня варіативність вправ, відсутність ігрового моделювання, обмежена адаптація до реальних умов змагань. У дослідженні взяли участь 60 юних спортсменів віком 13–15 років, розподілених на контрольні та експериментальні групи. У межах формувального експерименту впроваджено комплекс спеціально підібраних вправ, спрямованих на розвиток здатності змінювати темп ведення м’яча відповідно до змін зовнішніх умов. Тренувальні завдання містили імітаційні вправи, ситуації з раптовою зміною сигналів, вправи на просторову орієнтацію та розвиток сенсомоторної реакції. За результатами повторного тестування виявлено суттєве покращення точності, стабільності та темпової адаптації ведення м’яча в експериментальних групах порівняно з контрольними. Крім того, зафіксовано позитивну динаміку у швидкості сенсомоторних реакцій, зростання результативності в ігрових епізодах, зниження кількості втрат м’яча. Підтверджено доцільність поєднання технічної, координаційної та когнітивної складових у процесі формування досліджуваної навички. На основі результатів дослідження обґрунтовано методичні рекомендації для тренерів та викладачів з фізичного виховання. Перспективи подальших досліджень пов’язані з індивідуалізацією тренувального процесу, розширенням вікових категорій учасників, а також інтеграцією цифрових технологій у систему контролю та зворотного зв’язку.