Внесок до вивчення Ichneumonidae (Hymenoptera: Ichneumonoidea) провінцій Ґолестан, Ґілян і Мазандаран, Північний Іран
DOI:
https://doi.org/10.24144/1998-6475.2020.49.47-52Ключові слова:
Ichneumonidae, паразитоїд, господар, нові знахідки, Іран.Анотація
Метою роботи є фауністичне дослідження іхневмонід з регіонів Північного Ірану. Ichneumonidae — найбільша за кількістю видів родина перетинчастокрилих, світова фауна якої налічує понад 1600 родів і 25285 видів. Більшість представників родини є паразитоїдними. Матеріал для даної роботи був зібраний у різних регіонах провінцій Північного Ірану (Ґолестан, Ґілян, Мазандаран) з використанням пасток Малеза, за допомогою ентомологічних сачків, а також вирощуванням їхніх господарів в інкубаторі. Дані провінції, розташовані на південному узбережжі Каспійського моря, характеризуються вологим кліматом, подібним до клімату Середземноморського регіону. Наявність різноманітних і масштабних за розмірами лісових масивів та національних парків на півночі Ірану дозволяє припустити, що в даному регіоні сформувалася досить різноманітна фауна родини Ichneumonidae. У роботі розглянуто поширення іхневмонідних ос (Hymenoptera: Ichneumonidae) на території регіону. Загалом для фауни дослідженої території наведено 40 видів з 30 родів, 11 підродин: Anomaloninae (один вид), Banchinae (чотири види, два роди), Campopleginae (дванадцять видів, вісім родів), Cryptinae (сім видів, шість родів), Ctenopelmatinae (чотири види, чотири роди), Ichneumoninae (п'ять видів, чотири роди), Ophioninae (один вид), Oxytorinae (два види, один рід), Pimplinae (один вид), Tersilochinae (один вид) і Xoridinae (два види, один рід). Шість видів: Atractodes obsoletor (Zetterstedt, 1838), Cymodusa declinator (Gravenhorst, 1829), Euryproctus alpinus Holmgren, 1857, Enicospilus unicallosus (Vollenhoven, 1878), Hyposoter virginoberg (Gravenhorst, 1829), Hyposoter livenhoralis (1878) є новими для фауни Ірану.
Посилання
CLANCY, D.W., PIERCE, H.D. (1966) Natural enemies of some lygus bugs. Journal of Economic Entomology, 59: 853–858.
GAULD, I.D., GASTON, K.J., JANZEN, D.H. (1992) Plant allelochemicals, tritrophic interactions and the anomalous diversity of tropical parasitoids: the "nasty" host hypothesis. Oikos, 65: 353–357.
GRISSELL, E.E. (1999) Hymenoptera biodiversity: some alien notions. American Entomology, 45: 235– 244.
JANZEN, D.H. (1981) The peak in North American ichneumonid species-richness lies between 38° and 42° N. Ecology, 62: 532–537.
OWEN, D.F., OWEN, J. (1974) Species diversity in temperate and tropical Ichneumonidae. Nature, 249: 583–584.
QUICKE, D.L.J. (2015) The braconid and ichneumonid parasitic wasps: Biology, systematics, evolution and ecology. Wiley Blackwell, Chichester.
SIME, K., BROWER, A. (1998) Explaining the latitudinal gradient anomaly in ichneumonid species richness: evidence from butterflies. Journal of Animal Ecology, 67: 387–399.
YU, D.S., VAN ACHTERBERG, K., HORSTMANN, K. (2016) World Ichneumonoidea 2011. Taxonomy, Biology, Morphology and Distribution. Taxapad.com. Canada.