НЕЗБУТНИЦЯ ДРІБНОЦВІТА – ПЕРСПЕКТИВНА СИРОВИНА З ПРОТИБАКТЕРІАЛЬНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ

Анотація

Galinsoga parviflora Cav. (Родина айстрових) сегетально-рудеральний вид, інтродукований з Перу і поширений по всій території України, Європейського та інших континентів. У нашій країні це небезпечний інвазивний вид, який засмічує посіви та природні біоми. Водночас G. parviflora є їстівною рослиною, яку використовують в народній медицині деяких країн, і є результати наукових досліджень, якими підтверджують ефективність її використання як лікарської рослинної сировини з протизапальними, ранозагоювальними, гіпотензивними, кровоспинними, цитотоксичними властивостями та ін. Оскільки вид є морфологічно мінливим, виникає необхідність вивчення його хімічного складу та властивостей перш ніж використовувати, зокрема як лікарської рослинної сировини або з іншою метою. Фітохімічне дослідження водного та водно-етанольного екстрактів надземної частини (трави) G. parviflora Cav. (Asteraceae) дало змогу ідентифікувати вміст кількох груп біологічно активних сполук. Більшість з них – поліфеноли, флавоноїди, каротиноїди – мають високу антиоксидантну активність, а відтак, можуть зумовлювати антибактерійну дію. Метою дослідження було визначити вміст поліфенольних сполук, флавоноїдів, каротиноїдів, а також дослідити антибактеріальну активність водного та водно-етанольного екстрактів надземної частини (трави) G. parviflora. В екстрактах трави G. parviflora, зібраної в околицях м. Львів, визначено вміст поліфенолів, що становить 4,38–7,71 мг · г−1 сухої маси в перерахунку на галову кислоту, вміст флавоноїдів – 3,56–7,27 мг · г−1 сухої маси в перерахунку на кверцетин, каротиноїдів – 10,95 ± 0,5 мкг · г−1 сухої маси. Дослідження антибактеріальної активності етанольних та водно-етанольних екстрактів трави G. parviflora проти тест-культур Escherichia coli та Bacillus brevis, проведені за допомогою методу лунок, дозволили встановити, що екстракт виготовлений з 20 % водним етанолом найсильніше пригнічує ріст досліджуваних культур. Було встановлено сильні статистично значущі зв’язки між зонами інгібування E. coli та флавоноїдами – p < 0,001.