Досвід застосування препарату «Альфа нормікс» у лікуванні антибіотикоасоційованої діареї
DOI:
https://doi.org/10.32782/2077-6594/2024.3/18Ключові слова:
Альфа нормікс, Ентерол, антибіотикоасоційована діареяАнотація
Мета: оцінити ефективність і безпечність застосування препарату «Альфа нормікс» у лікуванні пацієнтів з антибіотико-асоційованою діареєю. Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 25 пацієнтів – 15 жінок і 10 чоловіків віком від 30 до 60 років, із тривалістю захворювання 1–2 місяці, які були поділені на 2 групи залежно від проведеного лікування. До першої групи ввійшло 13 пацієнтів, у лікуванні яких застосовувалась монотерапія пробіотиком («Ентерол», 250 мг), другу групу становили 12 пацієнтів, у комплексній терапії яких застосовувався препарат «Альфа нормікс, 200 мг, із пробіотиком. Усі обстежені пацієнти мали прояви синдрому діареї, інтоксикаційного та диспепсичного синдромів. Критеріями залучення в дослідження були клінічні та лабораторні методи підтвердження діагнозу, що включали розгорнутий аналіз крові та розширений біохімічний аналіз. Способом визначення наявності інфекційного агента в організмі обстежуваних було якісне визначення антигена в калі Clostridium difficile (токсин A/B) . Результати. Згідно з даними проведеного дослідження й оцінкою стану хворих на 5-й день від початку медикаментозної терапії, у групі пацієнтів, у комбінованій терапії яких разом із пробіотиком застосовувався препарат «Альфа нормікс», 200 мг, значно покращився загальний стан, зменшилась вираженість проявів синдрому діареї, диспепсичного й інтоксикаційного синдромів, порівняно із групою, де проводилось лікування лише пробіотиком («Ентерол», 250 мг), та спостерігалась незначна позитивна динаміка. Висновки. Збільшення випадків антибіотик-асоційованої діареї в пацієнтів, які тривало отримували антибіотикотерапію, призводить до виникнення низки ускладнень, зокрема розвитку псевдомембранозного коліту. Результати, отримані на основі клінічного спостереження за участю 25 хворих на антибіотик-асоційовану діарею, доводять, що протимікробний компонент «Альфа норміксу» ефективно зменшує тривалість та важкість клінічних проявів даного захворювання, є безпечним у застосуванні та запобігає розвитку можливих ускладнень.
Посилання
Beaugerie L, Petit JC. Microbial-gut interactions in health and disease. Antibiotic-associated diarrhoea. Best practice & research. Clinical gastroenterology. 2004; 18 (2): 337–352. DOI: 10.1016/j. bpg.2003.10.002.
Скрипник ІМ, Приходько НП. Антибіотикоасоційована діарея: роль пробіотиків у лікуванні та профілактиці. Український медичний часопис. 2021; 2 (142): 1–5. DOI: 10.32471/umj.1680-3051.142.203410.
Анохіна ГА. Антибіотик-асоційована діарея: особливості вибору пробіотика, доза та тривалість лікування. Український терапевтичний журнал. 2020; 1: 62–66. DOI: 10.30978/UTJ2020-1-62.
Gazzola A, Panelli S, Corbella M, Merla C, Comandatore F, De Silvestri A, Piralla A, Zuccaro V, Bandi C, Marone P, Cambieri P. Microbiota in Clostridioides difficile-Associated Diarrhea: Comparison in Recurrent and Non-Recurrent Infections. Biomedicines. 2020 Sep 8; 8 (9): 335. DOI: 10.3390/biomedicines8090335.
Klem F, Wadhwa A, Prokop LJ. et al. Prevalence, risk factors, and outcomes of irritable bowel syndrome after infectious enteritis: A systematic review and meta-analysis. Gastroenterology. 2017; 152: 1042–1054. DOI: 10.1053/j.gastro.2016.12.039.
Welfare MR., Lalayiannis LC, Martin KE, Corbett S, Marshall B, Sarma JB. Co-morbidities as predictors of mortality in Clostridium difficile infection and derivation of the ARC predictive score. J Hosp Infect. 2011 Dec; 79 (4): 359–63. DOI: 10.1016/j.jhin.2011.08.015.
Sinnathamby ES, Mason JW, Flanagan CJ, Pearl NZ, Burroughs CR, De Witt AJ, Wenger DM, Klapper VG, Ahmadzadeh S, Varrassi G, Shekoohi S, Kaye AD. Clostridioides difficile Infection: A Clinical Review of Pathogenesis, Clinical Considerations, and Treatment Strategies. Cureus. 2023 Dec 27. 15 (12): e51167. DOI: 10.7759/cureus.51167.
Kukla M. Adrych K, Dobrowolska A. et al. Guidelines for Clostridium difficile infection in adults. Prz Gastroenterol. 2020; 15 (1): 1–21. DOI: 10.5114/pg.2020.93629.9.
McFarland LV. Antibiotic-associated diarrhea: epidemiology, trends and treatment. Future Microbiol. 2008 Oct; 3 (5): 563–78. DOI: 10.2217/17460913.3.5.563.
Spigaglia P, Mastrantonio P, Barbanti F. Antibiotic Resistances of Clostridium difficile. Adv Exp Med Biol. 2018; 1050: 137–159. DOI: 10.1007/978-3-319-72799-8_9.
Burke KE, Lamont JT. Clostridium difficile infection: a worldwide disease. Gut Liver. 2014 Jan . 8 (1): 1–6. DOI: 10.5009/gnl.2014.8.1.1.
Кривенко ВІ, Качан ІС, Федорова ОП, Кечеджиєва АВ, Пахомова СП. Складності діагностики антибіотик-асоційованої діареї на прикладі клінічного випадку. Запорізький медичний журнал. 2023; 25 (140): 472–476. DOI: 10.14739/2310-1210.2023.5.283350.
Elliott B, Androga GO, Knight DR, Riley TV. Clostridium difficile infection: Evolution, phylogeny and molecular epidemiology. Infect Genet Evol. 2017 Apr; 49: 1–11. DOI: 10.1016/j.meegid.2016.12.018.
Kachrimanidou M, Sarmourli T, Skoura L, Metallidis S, Malisiovas N. Clostridium difficile infection: New insights into therapeutic options. Crit Rev Microbiol. 2016 Sep; 42 (5): 773–9. DOI: 10.3109/1040841X.2015.1027171.
Yang H, Cai R, Zhang Y, Chen Y, Gu B. Gold Nanoclusters as an Antibacterial Alternative Against Clostridium difficile. Int J Nanomedicine. 2020 Aug 25; 15: 6401–6408. DOI: 10.2147/IJN.S268758.
