Характеристика психологічної відновлюваності медсестер онкологічних відділень

Автор(и)

  • Н.Д. Дейнека Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров’я України https://orcid.org/0009-0004-5216-897X
  • М.І. Марущак Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров’я України https://orcid.org/0000-0001-6754-0026

DOI:

https://doi.org/10.32782/2077-6594/2024.4/18

Ключові слова:

психологічна відновлюваність, медсестри, вік, стаж роботи, позмінна робота, індекс маси тіла, хронічні захворювання

Анотація

Мета – вивчити особливості психологічної відновлюваності медсестер онкологічних відділень різного профілю та встановити фактори, що з нею асоціюються. Матеріали і методи. У дослідження було включено 60 медсестер, яких поділили в групи залежно від профілю відділення, в якому вони працюють, стажу роботи, віку, індексу маси тіла, а також залежно від наявності чи відсутності нічних змін та хронічних захворювань. Рівень психологічної відновлюваності визначали за допомогою методики «Шкала психологічної відновлюваності» (Brief Resilient Coping Scale), адаптованої V. Sinclaire, K. Wallston, 2004. Результати. Аналіз показників психологічної відновлюваності серед медсестер, які працюють в онкологічних відділеннях різного профілю, показав низький, середній і високий рівень психологічної відновлюваності, при цьому найвищі значення досліджуваного показника виявлено в працівників хірургічних відділень. При цьому в середньому у 15% медсестер поліклінічних і хірургічних відділень виявилно високу психологічну відновлюваність, а в найбільшого відсотку працівників встановлено середній рівень психологічної відновлюваності, тоді як серед медичних сестер терапевтичних відділень у 73,33% діагностовано низьку психологічну відновлюваність. Встановлено вірогідне зростання відсотку осіб з середнім і низьким типом психологічної відновлюваності та зниження з високим рівнем психологічної відновлюваності за умови стажу роботи понад 10 років. Встановлено вірогідне зростання відсотку осіб з низьким типом психологічної відновлюваності та повну відсутність осіб з високим рівнем психологічної відновлюваності за умови віку понад 40 років. За умови наявності хронічних захворювань встановлено вірогідно нижчі значення шкали психологічної відновлюваності в медсестер онкологічних відділень на 15,93%. Висновки. У медсестер хірургічних відділень характерним є середній рівень психологічної відновлюваності, що складає 14,65±1,79 балів та вірогідно перевищує дані у працівників терапевтичних відділень на 18,15%, в яких у 73,33% діагностовано низький рівень психологічної відновлюваності. Зниження рівня психологічної відновлюваності асоціюється зі стажем роботи понад 10 років (χ2=2,38; р<0,05), віком медсестер понад 40 років (χ2=6,99; р<0,05) та наявністю хронічних захворювань (χ2=3,31; р<0,05).

Посилання

Ferlay J, Colombet M, Soerjomataram I, et al. Cancer statistics for the year 2020: An overview. Int J Cancer. Published online April 5, 2021. doi:10.1002/ijc.33588

Siegel RL, Giaquinto AN, Jemal A. Cancer statistics, 2024 [published correction appears in CA Cancer J Clin. 2024 Mar-Apr;74(2):203. doi: 10.3322/caac.21830]. CA Cancer J Clin. 2024;74(1):12-49. doi:10.3322/caac.21820

Ross LW, Townsend JS, Rohan EA. Still Lost in Transition? Perspectives of Ongoing Cancer Survivorship Care Needs fromComprehensive Cancer Control Programs, Survivors, and Health Care Providers. Int J Environ Res Public Health. 2022;19(5):3037. Published 2022 Mar 4. doi:10.3390/ijerph19053037

Gómez-Urquiza JL, Aneas-López AB, Fuente-Solana EI, Albendín-García L, Díaz-Rodríguez L, Fuente GA. Prevalence, Risk Factors, and Levels of Burnout Among Oncology Nurses: A Systematic Review. Oncol Nurs Forum. 2016;43(3):E104-E120. doi:10.1188/16.ONF.E104-E120

Blackburn LM, Thompson K, Frankenfield R, Harding A, Lindsey A. The THRIVE© Program: Building Oncology Nurse Resilience Through Self-Care Strategies. Oncol Nurs Forum. 2020;47(1):E25-E34. doi:10.1188/20.ONF.E25-E34

Leqi S, Kondo K, Bando T, Imai Y. Resilience in cancer care : What should nurses do?. J Med Invest. 2023;70(1.2):1-6. doi:10.2152/jmi.70.1

Sutton L, Rowe S, Hammerton G, Billings J. The contribution of organisational factors to vicarious trauma in mental health professionals: a systematic review and narrative synthesis. Eur J Psychotraumatol. 2022;13(1):2022278. Published 2022 Feb 3. doi:10.1080/20008198.2021.2022278

Tsesmelis Piccolino S. Vicarious resilience: traversing the path from client to clinician through a search for meaning. Soc Work Health Care. 2022;61(6-8):468-482. doi:10.1080/00981389.2022.2134274

Sinclair VG, Wallston KA. The development and psychometric evaluation of the Brief Resilient Coping Scale. Assessment. 2004;11(1):94-101. doi:10.1177/1073191103258144

Aleksina N, Lavrynenko D, Savchenko O, Gerasimenko O. Brief COPE-26 Coping Scale: Ukrainian-Language Adaptation and Modification for Online Diagnostics. Insight: The Psychological Dimensions of Society. 2024;(12):191-227. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2024-12-18

Ko W, Kiser-Larson N. Stress Levels of Nurses in Oncology Outpatient Units. Clin J Oncol Nurs. 2016;20(2):158-164. doi:10.1188/16.CJON.158-164

Wazqar DY, Kerr M, Regan S, Orchard C. An integrative review of the influence of job strain and coping on nurses’ work performance: Understanding the gaps in oncology nursing research. Int J Nurs Sci. 2017;4(4):418-429. Published 2017 Sep 20. doi:10.1016/j.ijnss.2017.09.003

Challinor JM, Alqudimat MR, Teixeira TOA, Oldenmenger WH. Oncology nursing workforce: challenges, solutions, and future strategies. Lancet Oncol. 2020;21(12):e564-e574. doi:10.1016/S1470-2045(20)30605-7

Jung SY, Park JH. Association of Nursing Work Environment, Relationship with the Head Nurse, and Resilience with Post-Traumatic Growth in Emergency Department Nurses. Int J Environ Res Public Health. 2021;18(6):2857. Published 2021 Mar 11. doi:10.3390/ijerph18062857

Pesce RP, Assis SG, Santos N, Oliveira RVC. Risco e proteção: em busca de um equilíbrio promotor de resiliência. Psicol Teor Pesqui Internet. 2004 citado 2016 dez. 18;20(2):135-43. Disponível em: http://www.scielo.br/scielo.php?script=sci_arttext&pid=S0102-37722004000200006&lng=pt&tlng=pt

Ying LY, Ramoo V, Ling LW, et al. Nursing practice environment, resilience, and intention to leave among critical care nurses. Nurs Crit Care. 2021;26(6):432-440. doi:10.1111/nicc.12551

Hlubocky FJ, Rose M, Epstein RM. Mastering Resilience in Oncology: Learn to Thrive in the Face of Burnout. Am Soc Clin Oncol Educ Book. 2017;37:771-781. doi:10.1200/EDBK_173874

Silva SM, Borges E, Abreu M, Queirós C, Baptista P, Felli V. Relationship between resilience and burnout: mental and occupational health promotion among nurses. Rev Port Enferm Saúde Mental Internet. 2016 cited 2017 Jan 11;16:41-8. http://www.scielo.mec.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-30

Номер

Розділ

Медсестринство