Корекція тромбоцитарної ланки гемостазу в пацієнтів з метаболічним синдромом шляхом дієтичного харчування
DOI:
https://doi.org/10.32782/2077-6594/2025.1/15Ключові слова:
метаболічний синдром, гіповуглеводна дієта, індекс маси тіла, базальний інсулін, тромбоцитарна ланка гемостазуАнотація
Мета: вивчити вплив дотримання низьковуглеводної дієти на тромбоцитарну ланку гемостазу у пацієнтів із метаболічним синдромом (МС), а також оцінити перебіг захворювання на тлі дотримання цієї дієти. Матеріали та методи. Обстежено 76 пацієнтів віком від 27 до 64 років з МС. Усі пацієнти дали письмову інформовану згоду щодо участі в дослідженні. Низьковуглеводна дієта (обмеження вуглеводів до 250 г на добу) призначена 50 пацієнтам на 12 тижнів як додаток до стандартної антигіпертензивної терапії (основна група). 25 пацієнтів (контрольна група) отримували стандартну антигіпертензивну терапію. Проводилося вимірювання систолічного та діастолічного артеріального тиску (САТ і ДАТ) манжеткою відповідного розміру, розраховували індекс маси тіла (ІМТ) за стандартною загальноприйнятою формулою, рівень глюкози натще визначали за допомогою глюкозооксидази, базальний рівень інсуліну в крові вимірювали за допомогою радіоімунологічного методу, агрегацію тромбоцитів (АТр) різними індукторами досліджували спектрофотометричним методом на агрегометрі з використанням індукторів агрегації (динатрієва сіль аденозин-5-дифосфату (АДФ) та ристоцетин). Контроль указаних показників проводили двічі (перед початком дослідження та через 12 тижнів). Статистичний аналіз проводили за допомогою статистичної програми SPSS (version 22.0, IBM Corp, USA). Результати. У пацієнтів основної групи (стандартна антигіпертензивна терапія та низьковуглеводна дієта) через 12 тижнів зафіксовано статистично значуще зниження рівні САТ (p=0,001), ДАТ (p=0,005), базального інсуліну (p=0,02), покращення АДФ-індукованої (p=0,01) та ристоцетин-індукованої АТр (p=0,01), тоді як у пацієнтів контрольної групи зареєстровано лише зниження рівнів САТ (p=0,002), ДАТ (0,004), покращення АДФ-індукованої АТр (p=0,02). Висновки. Гіповуглеводну дієту доцільно рекомендувати пацієнтам з МС.
Посилання
Alemany M. The Metabolic Syndrome, a Human Disease. Int J Mol Sci. 2024 Feb 13;25(4):2251. DOI: 10.3390/ijms25042251.
Prado Y, Aravena D, Llancalahuen FM, Aravena C, Eltit F, Echeverría C, et al. Statins and Hemostasis: Therapeutic Potential Based on Clinical Evidence. Adv Exp Med Biol. 2023;1408:25-47. DOI: 10.1007/978-3-031-26163-3_2.
Arnoldussen IAC, Witkamp RF. Effects of Nutrients on Platelet Function: A Modifiable Link between Metabolic Syndrome and Neurodegeneration? Biomolecules. 2021 Oct 4;11(10):1455. DOI: 10.3390/biom11101455.
Doundoulakis I, Farmakis IT, Theodoridis X, Konstantelos A, Christoglou M, Kotzakioulafi E, et al. Effects of dietary interventions on cardiovascular outcomes: a network meta-analysis. Nutr Rev. 2024 May 10;82(6):715-725. DOI: 10.1093/nutrit/nuad080.
Yannakoulia M, Scarmeas N. Diets. N Engl J Med. 2024 Jun 13;390(22):2098-2106. DOI: 10.1056/NEJMra2211889.
Ahuja KD, Adams MJ, Robertson IK, Ball MJ. Acute effect of a high-carbohydrate low-fat meal on platelet aggregation. Platelets. 2009 Dec;20(8):606-9. DOI:10.3109/09537100903267517.
Juhász AE, Stubnya MP, Teutsch B, Gede N, Hegyi P, Nyirády P, et al. Ranking the dietary interventions by their effectiveness in the management of polycystic ovary syndrome: a systematic review and network meta-analysis. Reprod Health. 2024 Feb 22;21(1):28. DOI: 10.1186/s12978-024-01758-5.
Ludwig DS, Apovian CM, Aronne LJ, Astrup A, Cantley LC, Ebbeling CB, et al. Competing paradigms of obesity pathogenesis: energy balance versus carbohydrate-insulin models. Eur J Clin Nutr. 2022 Sep;76(9):1209-1221. DOI: 10.1038/s41430-022-01179-2.
Cosemans JM, Iserbyt BF, Deckmyn H, Heemskerk JW. Multiple ways to switch platelet integrins on and off. J Thromb Haemost. 2008 Aug;6(8):1253-61. DOI: 10.1111/j.1538-7836.2008.03041.x.
