Якість життя медичних сестер та чинники, які його визначають: аналітичний огляд наукових інформаційних джерел
DOI:
https://doi.org/10.32782/2077-6594/2025.1/24Ключові слова:
медична сестра, якість життя, фізичне здоров’я, травматичний стресАнотація
Мета: визначення основних чинників, які впливають на якість життя медичних сестер, що працюють на різних рівнях надання медичної допомоги. Матеріали та методи. За допомогою пошукових баз даних мережі «Інтернет» (Scopus, Web of Science, PubMed, Google Scholar, Medline) проведено бібліосемантичний аналіз джерел наукової інформації щодо особливостей якості життя медичних сестер, які працюють у різних відділеннях і на різних рівнях надання медичної допомоги, та чинників, які його визначають. Результати. Аналізом досліджень щодо чинників, які впливають на якість життя медичних сестер, установлено, що вони взаємопов’язані як із трудовою діяльністю, так і з особистими характеристиками. До чинників, пов’язаних із професійною діяльністю, відносять: рівень задоволеності роботою, характер відносин зі співробітниками, чіткість визначених обов’язків, рівень підтримки з боку керівництва, наявність травматичного стресу, рівень сприйняття стресу, індекс задоволеності співчуттям, наявність соціальної підтримки. До особистісних характеристик належать: загальний стан здоров’я, професійне вигорання, рівень психологічної стійкості, моральна стійкість. Визначено, що такі соціально-демографічні чинники, як стать і наявність сім’ї, мають прямі взаємозв’язки з якістю життя медичних сестер. Висновки. Якість життя медичних сестер залежить від впливу багатьох взаємопов’язаних груп чинників, до найбільш поширених із яких належать: травматичний стрес, рівень сприйняття стресу, індекс задоволеності співчуттям, професійне вигорання, психологічна стійкість, моральна стійкість, наявність соціальної підтримки, матеріальна підтримка, рівень визнання керівництвом відділення, закладу охорони здоров’я.
Посилання
Бєлікова Н, Індика С, Цьось А, Ващук Л. Якість життя постраждалого від війни населення. Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві. 2022; 1 (57): 3–9. DOI: 10.29038/2220-7481-2022-01-03-09
Marć M, Bartosiewicz A, Burzyńska J, Binkowska-Bury M, Januszewicz P. The quality of life and readiness of Polish nurses to take new competences of drug prescribing. Medicine (Baltimore). 2018; 97 (36): e12129. DOI: 10.1097/MD.0000000000012129.
Meneguin S, Ignácio I, Pollo CF, Honório HM, Patini MSG, de Oliveira C. Burnout and quality of life in nursing staff during the Covid-19 pandemic. BMC Nurs. 2023; 22 (1): 14. Published 2023 Jan 12. DOI: 10.1186/s12912-022-01168-7.
Li X, Jiang T, Sun J, Shi L, Liu J. The relationship between occupational stress, job burnout and quality of life among surgical nurses in Xinjiang, China. BMC Nurs. 2021; 20 (1): 181. Published 2021 Sep 27. DOI: 10.1186/s12912-021-00703-2.
Samur M, Seren Intepeler S. Nurses’ view of their work environment, health and safety: A qualitative study. J Nurs Manag. 2019; 27 (7): 1400–1408. DOI: 10.1111/jonm.12821.
Pan J, Chiu CY, Wu KS. Leader-member exchange fosters nurses’ job and life satisfaction: The mediating effect of job crafting. PLoS One. 2021; 16 (4): e0250789. Published 2021 Apr 28. DOI: 10.1371/journal.pone.0250789.
Li G, Wang W, Pu J, et al. Relevant factors affecting nurse staffing: a qualitative study from the perspective of nursing managers. Front Public Health. 2024; 12: 1448871. Published 2024 Aug 14. DOI: 10.3389/fpubh.2024.1448871.
Alahiane L, Zaam Y, Abouqal R, Belayachi J. Factors associated with recognition at work among nurses and the impact of recognition at work on health-related quality of life, job satisfaction and psychological health: a single-centre, cross-sectional study in Morocco. BMJ Open. 2023; 13 (5): e051933. Published 2023 May 16. DOI: 10.1136/bmjopen-2021-051933.
Cosentino C, De Luca E, Sulla F, Uccelli S, Sarli L, Artioli G. Leadership styles’ influence on ICU nurses’ quality of professional life: A cross-sectional study. Nurs Crit Care. 2023; 28 (2): 193–201. DOI: 10.1111/nicc.12738.
Chen S, Li T, Wang L, et al. Health-related quality of life and its associated factors among Chinese seasonal retired migrants in Hainan. PeerJ. 2024; 12: e18574. Published 2024 Nov 21. DOI: 10.7717/peerj.18574.
Lebni JY, Toghroli R, Abbas J, et al. Nurses’ Work-Related Quality of Life and Its Influencing Demographic Factors at a Public Hospital in Western Iran: A Cross-Sectional Study. Int Q Community Health Educ. 2021; 42 (1): 37–45. DOI: 10.1177/0272684X20972838.
Sullivan D, White KM, Frazer C. Factors Associated with Burnout in the United States Versus International Nurses. Nurs Clin North Am. 2022; 57 (1): 29–51. DOI: 10.1016/j.cnur.2021.11.003.
Zhao Y, Yang B, Chu J. Latent class analysis for health-related quality of life in nurses in China. Front Public Health. 2024; 12: 1433018. Published 2024 Dec 11. DOI: 10.3389/fpubh.2024.1433018.
Sibuea ZM, Sulastiana M, Fitriana E. Factor Affecting the Quality of Work Life Among Nurses: A Systematic Review. J Multidiscip Healthc. 2024; 17: 491–503. Published 2024 Feb 2. DOI: 10.2147/JMDH.S446459.
Hong J, Kim M, Suh EE, Cho S, Jang S. Comparison of Fatigue, Quality of Life, Turnover Intention, and Safety Incident Frequency between 2-Shift and 3-Shift Korean Nurses. Int J Environ Res Public Health. 2021; 18 (15): 7953. Published 2021 Jul 27. DOI: 10.3390/ijerph18157953.
Qi H, Hongyan S, Song H, et al. The relationship between effort-reward imbalance and quality of working life among medical caregivers: mediating effects of job burnout. Front Psychol. 2024; 15: 1375022. Published 2024 Jul 25. DOI: 10.3389/fpsyg.2024.1375022.
Omidi Z, Khanjari S, Salehi T, Haghani S. Association between burnout and nurses’ quality of life in neonatal intensive care units: During the Covid-19 pandemic. J Neonatal Nurs. 2023; 29 (1): 144–148. DOI: 10.1016/j.jnn.2022.04.005.
Haraldstad K, Wahl A, Andenæs R, et al. A systematic review of quality of life research in medicine and health sciences. Qual Life Res. 2019; 28 (10): 2641–2650. DOI: 10.1007/s11136-019-02214-9.
Haraldstad K, Wahl A, Andenæs R, et al. A systematic review of quality of life research in medicine and health sciences. Qual Life Res. 2019; 28 (10): 2641–2650. DOI: 10.1007/s11136-019-02214-9.
Yan J, Wu C, He C, et al. The social support, psychological resilience and quality of life of nurses in infectious disease departments in China: A mediated model. J Nurs Manag. 2022; 30 (8): 4503–4513. DOI: 10.1111/jonm.13889.
Yi L, Cai J, Shuai T, Jiménez-Herrera MF, Gu L, Tian X. Mediating effect of moral sensitivity and professional identity between moral courage and compassion fatigue among nursing interns: a cross-sectional study. BMC Nurs. 2024; 23 (1): 551. Published 2024 Aug 13. DOI: 10.1186/s12912-024-02173-8.
Yang R, Ke Q, Chan SW, et al. A cross-sectional examination of the relationship between nurses’ experiences of skin lesions and anxiety and depression during the COVID-19 pandemic: Exploring the mediating role of fear and resilience. J Nurs Manag. 2022; 30 (6): 1903–1912. DOI: 10.1111/jonm.13638.
Al-Ateeq DA, Aljhani S, Althiyabi I, Majzoub S. Mental health among healthcare providers during coronavirus disease (Covid-19) outbreak in Saudi Arabia. J Infect Public Health. 2020; 13 (10): 1432–1437. DOI: 10.1016/j.jiph.2020.08.013.
Yan J, Wu C, Du Y, He S, Shang L, Lang H. Occupational Stress and the Quality of Life of Nurses in Infectious Disease Departments in China: The Mediating Role of Psychological Resilience. Front Psychol. 2022; 13: 817639. Published 2022 Mar 21. DOI: 10.3389/fpsyg.2022.817639.
Galanis P, Moisoglou I, Katsiroumpa A, et al. Moral Resilience Reduces Levels of Quiet Quitting, Job Burnout, and Turnover Intention among Nurses: Evidence in the Post COVID-19 Era. Nurs Rep. 2024; 14 (1): 254–266. Published 2024 Jan 23. DOI: 10.3390/nursrep14010020.
Kamberi F, Sinaj E, Jaho J, et al. Impact of Covid-19 pandemic on mental health, risk perception and coping strategies among health care workers in Albania – evidence that needs attention. Clin Epidemiol Glob Health. 2021; 12: 100824. DOI: 10.1016/j.cegh.2021.100824.
Yan J, Wu C, He C, et al. The social support, psychological resilience and quality of life of nurses in infectious disease departments in China: A mediated model. J Nurs Manag. 2022; 30 (8): 4503–4513. DOI: 10.1111/jonm.13889.
Jiang J, Liu Y, Han P, et al. Psychological resilience of emergency nurses during Covid-19 epidemic in Shanghai: A qualitative study. Front Public Health. 2022; 10: 1001615. Published 2022 Sep 16. DOI: 10.3389/fpubh.2022.1001615.
Khatatbeh H, Al-Dwaikat T, Alfatafta H, Ali AM, Pakai A. Burnout, quality of life and perceived patient adverse events among paediatric nurses during the COVID-19 pandemic. J Clin Nurs. 2023; 32 (13–14): 3874–3886. DOI: 10.1111/jocn.16540.
Zou Y, Wang H, Chen Y, Xie H, Chen Y, Wang G. Factors influencing quality of life and work of male nurses in Hainan Province: logistic regression analysis. Am J Transl Res. 2022; 14 (4): 2367–2375. Published 2022 Apr 15.
Alshehry AS. Association of personal and professional factors, resilience and quality of life of registered nurses in a university medical city in the Kingdom of Saudi Arabia. PLoS One. 2024; 19 (9): e0310263. Published 2024 Sep 10. DOI: 10.1371/journal.pone.0310263.
Xu Z, Zhao B, Zhang Z, et al. Prevalence and associated factors of secondary traumatic stress in emergency nurses: a systematic review and meta-analysis. Eur J Psychotraumatol. 2024; 15 (1): 2321761. DOI: 10.1080/20008066.2024.2321761.
Zasiekina L, Martyniuk A. War-related continuous traumatic stress as a potential mediator of associations between moral distress and professional quality of life in nurses: a cross-sectional study in Ukraine. BMC Nurs. 2025; 24 (1): 16. Published 2025 Jan 6. DOI: 10.1186/s12912-024-02668-4.
