Особливості соціально-психологічної адаптації вимушених переселенців внаслідок війни в Україні до нових умов життя

Анотація

Мета роботи – дослідити особливості соціально-психологічної адаптації вимушених переселенців (внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та біженців) російсько-української війни до нових соціокультурних умов життя.Матеріали та методи. Дослідження проводилося у 2022–2024 роках під час психологічної роботи серед ВПО у приймаючих громадах Львівської та Івано-Франківської областей (Україна), а також у місцях локального проживання (шелтерах) біженців, які мігрували до Фінляндії та Іспанії. Емпіричну базу дослідження склали 574 особи у віці 20–60 років. У дослідженні взяли участь 574 вимушених переселенця, з яких було сформовано дві групи: експериментальну (ЕГ), до якої увійшли внутрішньо переміщені особи у громади України (n=312), та контрольну (КГ), до якої увійшли біженці, які мігрували за кордон (n=262). Вік, стать, сімейний стан, професія, освіта, фінансове забезпечення не були критеріями відбору учасників дослідження у групи, основним критерієм був статус вимушених переселенців (внутрішньо переміщені особи або біженці), а також їх особиста згода взяти участь у дослідженні. Для дослідження особливостей соціально-психологічної адаптації вимушених переселенців було застосовано 4 психодіагностичні методики: методика діагностики соціально-психологічної адаптації; методика діагностики міжособистісних відносин; методика експрес-діагностики рівня соціальної ізольованості особистості; експрес-опитувальник «Індекс толерантності». Методика діагностики соціально-психологічної адаптації (К. Р. Роджерс та Р. Ф. Даймонд, у адаптації Д. О. Александрова) дозволяє дослідити такі показники: адаптивність, прийняття себе, прийняття інших, емоційний комфорт, локус контролю, домінантність та ескапізм. Методика діагностики міжособистісних відносин (В. К. Шутц) спрямована на вимірювання таких показників: Ie – відчуття серед людей; Iw – замкненість–афіліація; Ce – екстернальність–інтернальність (відповідальності); Cw – незалежність–несамостійність (прийняття рішень); Ae – обережність–відкритість (близьким стосункам); Aw – недовірливість–готовність (до нових близьких стосунків). Методика експрес-діагностики рівня соціальної ізольованості особистості (Д. Расселл та M. Л. Фергюсон) призначена для визначення ступеня соціальної ізольованості особистості, містить 20 запитань та оцінюється від 0 до 60 балів. Експрес-опитувальник «Індекс толерантності» містить наступні шкали: загальний рівень толерантності, толерантність до чужинців, соціальна толерантність, толерантність як риса особистості.Результати. Встановлено, що у профілі внутрішньо переміщених осіб ЕГ провідну роль у соціально-психологічній адаптації до нових умов життя відіграють такі показники: адаптивність, прийняття себе та інших, емоційний комфорт, інтернальність та домінантність. Натомість, в адаптації біженців КГ важливого значення набувають такі показники: відчуття серед людей, відкритість, інтернальність, самостійність прийняття рішень, готовність до нових стосунків, довіра до нового оточення, толерантність. Це можна пояснити тим, що за кордоном переселенців забезпечили широким спектром соціальних послуг та економічних гарантій, що разом із умовами реально безпечного проживання за межами військових загроз сприяє більш успішній соціально-психологічній адаптації біженців. Також, міграція за кордон для багатьох українців відкрила перспективи інтегруватися у інших країнах, які сприймаються та оцінюються біженцями як більш благополучні, аніж Україна.Психологічні проблеми адаптації внутрішньо переміщених осіб у приймаючих громадах в межах України можна пояснити когнітивним дисонансом, що виникає через усвідомлення суттєвих соціокультурних відмінностей між населенням різних регіонів. Це заважає їм успішно інтегруватися до приймаючих громад і навіть спонукає повертатися до своїх покинутих домівок, незважаючи на ризики окупації чи наближених бойових дій. Висновки. Виявлено, що соціально-психологічна адаптація вимушених переселенців до нового соціокультурного середовища залежить від ефективності соціальної підтримки та психологічної допомоги, спрямованої на формування інтернальності, рішучості, особистісної відповідальності, толерантності до представників приймаючої сторони, гармонізації самоприйняття та відмови від непродуктивних тенденцій до ескапізму.