ДОГЛЯД ЗА ХВОРИМ ІЗ ЗАДИШКОЮ ПРИ COVID-19

Автор(и)

  • М. Новиседлакова
  • К. Зрубакова
  • А. Коптова

DOI:

https://doi.org/10.32782/2077-6594.3.1.2022.266033

Ключові слова:

диспное, COVID-19, медсестра, сестринський догляд

Анотація

Ціль. У цій статті ми маємо справу з проблемою задухи. Для боротьби з диспное необхідно з’ясувати причини диспное, оцінити суб’єктивні та об’єктивні симптоми та призначити адекватне лікування.
Методи. Основним якісним методом нашого дослідження була перезентація клінічного випадку. Ми зосередилися на випадку хворого на COVID-19 із обширною двосторонньою пневмонією. Задуху оцінювали за шкалою диспное Боргса. Шкала диспное Боргса дозволяє кількісно визначити інтенсивність диспное під час повсякденної діяльності, фізичної активності, а також може допомогти оцінити її вплив на функціональний стан пацієнта.
Результати і обговорення. У цьому звіті ми розглядаємо випадок 29-річного пацієнта з обширною двосторонньою пневмонією COVID-19. Хворий перебував у ковідному відділенні 10 днів. У перші дні госпіталізації задуха за шкалою Боргса досягла 5 ступеня – тяжка задуза, SpO2 крові 85 %. Хворому проведено оксигенотерапію, медикаментозне лікування. Ми регулярно контролювали життєві функції та лабораторні показники.
Лікування також включало реабілітаційні та дихальні вправи, психологічну та духовну допомогу. Хворий на постільний режим був залежний від повсякденної діяльності. Задуха була купірована на 7-10-й день госпіталізації, коли поступово зменшувалось надходження кисню та підвищувалася переносимість навантаження. За даними літератури, самопочуття покращується до 2-3-го тижня.
Висновки. У цій статті ми представили сестринський догляд за пацієнтом із пневмонією COVID-19 та втручання для лікування задухи. Задуха була сильним стресом для пацієнта і потребувала госпіталізації, терапевтичних та медсестринських втручань. Міждисциплінарна співпраця була важливим фактором ефективності медсестринських втручань.

Посилання

Bajwah, S., Wilcock, A., Towers, R. et al. Managing the supportive care needs of those affected by COVID-19. In European Respiratory Journal Apr. 2020; 55 (4) 2000815 [https://doi.org/10.1183/13993003.00815-2020]. Dostupné na internete: Managingthesupportivecareneeds of thoseaffected by COVID-19 | EuropeanRespiratory Society (ersjournals.com)

Ferťalová, T. a kol. Ošetrovateľské postupy I. 1. vydanie. Prešov: Vydavateľstvo FZO PU. 2019, 230 s.

Firment,J. a kol. Postupy pri starostlivosti o kriticky chorých pacientov s COVID- 19. In: Anestéziológovia a intenzívna medicína [online]. 2020, Vol. 9, no. 1, p. 6-15 [cit. 20.12.2021]. Dostupné na internete:https://www.solen.sk/storage/ file/article/AIM_1_2020_final%20%E2%80%93%20Firment.pdf.

Machálková, L. Kapitoly z ošetřovatelské péče v pneumologii. 1. vydání. Olomuc: Univerzita Palackého. 2019, s. 8-37.

Marshall, K. Breathlessness: causes, assessment and non- pharmacological management. In: Nursing times [online]. 2020,Vol. 116, no. 9, p. 24-26 [cit. 6.12.2021]. Dostupné na internete:https://www.nursingtimes.net/clinical-archive/respiratory-clinical archive/breathlessness-causes-assessment-and-non-pharmacological-management-2-10-08-2020.

Štejfa, M. a kol. Kardiologie. Praha: Grada 2007: s. 397–346.

Turčan, T., Dzianová, M., Bacmaňáková, I. Covid-19 a respiračné prejavy a komplikácie. In: Pediatria [online]. 2020, Vol. 15, no. 2, p. 103-108 [cit. 20.10.2021]. Dostupné na internete: https://www.amedi.sk/files/files/ ped_2_2020_turcan.pdf.

Vondra, V. Dušnost: problém mnoha oborů. 2. přeprac. a dopl. vyd. Praha: Mladá fronta, Aeskulap. 2017, 262 s.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-04-21