ОСОБЛИВОСТІ ТА СТРУКТУРА ЗАЛУЧЕНОСТІ ДО МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ РІЗНИХ КУРСІВ НАВЧАННЯ В УМОВАХ КАРАНТИННИХ ОБМЕЖЕНЬ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2077-6594.2.1.2022.258905Ключові слова:
студентська молодь, дистанційне навчання, залученість до мережі ІнтернетАнотація
Метою дослідження є визначення рівня та структури залученості до віртуального простору мережі Інтернет студентської молоді в залежності від року навчання здобувача освіти в період дистанційного навчання в умовах карантинних обмежень
Матеріали та методи. Використано метод спеціального соціологічного дослідження, медико-статистичний та метод порівняльного аналізу. Основою став метод анонімного опитування з використанням оригінальної анкети, сформованої у сервісі Google-форми, студентів ДВНЗ «УжНУ» очної форми навчання.
Результати. Серед студентської молоді лише близько 10% витрачають час в мережі Інтернет під час дистанційного навчання до 3-х годин на добу), від 4 до 6 годин щоденно витрачають на перебування в мережі Інтернет трохи менше половини представників студентів бакалаврату молодших і старших курсів (47,3 та 42,7%, відповідно). Звертає на себе увагу, що значна частка студентів як молодших, так і старших курсів бакалаврату (41,3 та 49,3%) під час дистанційного навчання щоденно перебувають в мережі Інтернет більше 7 годин. Лише 20% студентів магістерських програм щоденно перебувають в мережі інтернет 7 і більше годин. Структура основних витрат часу в мережі Інтернет в усіх групах дослідження є ідентичною. Так, більшість опитаних визначають основним видом діяльності в мережі Інтернет під час дистанційного навчання саме навчання або роботу (335 респондентів, 64,1% опитаних) і частка таких зростає в залежності від курсу навчання.
Висновки. Рівень залученості до перебування в мережі Інтернер під час дистанційного навчання має відмінності в залежності від курсу навчання опитаних здобувачів освіти, у студентів старших курсів він нижче. Структура основних витрат часу в мережі Інтернет в респондентів усіх курсів навчання є ідентичною. Більшість опитаних визначають основним видом діяльності в мережі Інтернет під час дистанційного навчання навчання або роботу.
Посилання
Ржевський Г.М. Вплив інтернет-середовища на навчальну діяльність студентської молоді в сучасних умовах. Вісник університету імені Альфреда Нобеля. Серія «ПЕДАГОГІКА І ПСИХОЛОГІЯ». ПЕДАГОГІЧНІ НАУКИ. 2018. № 1 (15): С. 48-55.
Рахімова О. К. Дистанційне навчання: переваги і недоліки. Актуальні проблеми філології та методики викладання іноземних мов у сучасному мультилінгвальному просторі: збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції. Вінниця, 2020. С. 157-158.
Опанасенко В. Дистанційне навчання як шлях модернізації системи вищої освіти України. Дидаскал. 2017; № 17: С. 284-289.
Рибалко О.В., Твердохлєбова А.С. Особливості онлайн-навчання студентів. Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров‘я. 2017; Ч. ІІІ: С. 75.
Лепканич А.О., Миронюк І.С. Оцінка рівня залученості до інтернету студентської молоді в період карантинних обмежень, пов’язаних з пандемією COVID-19. Україна. Здоров’я нації. 2022; №1 (67): С. 22-26.