Рівень стресу в курсантів (під час навчання в умовах воєнного стану) залежно від типу їх темпераменту
DOI:
https://doi.org/10.32782/2077-6594/2025.4/08Ключові слова:
темперамент, курсанти, стрес, психічне здоров’я, воєнний стан, війнаАнотація
Мета – дослідити частоту прояву симптомів стресу та рівень психічного здоров’я у курсантів під час навчання в умовах воєнного стану залежно від типу їх темпераменту. Матеріали та методи. Дослідженні проводилося у 2024–2025 роках у Національній академії внутрішніх справ (Україна, м. Київ, НАВС). До дослідження було залучено: 276 курсантів чоловічої статі, які навчалися на бакалаврському рівні за спеціальністю «Правоохоронна діяльність». Було сформовано 4 групи курсантів залежно від типу їх темпераменту: холеричний тип (група Х, n = 58), сангвінічний (група С, n = 92), флегматичний (група Ф, n = 87) та меланхолічний тип (група М, n = 39). Критеріями включення учасників до дослідження були: наявність певного типу темпераменту в курсантів чоловічої статі; період навчання в умовах воєнного стану не менше ніж один рік; добровільна участь курсантів у дослідженні (усі курсанти були повідомлені про участь у дослідженні суто в наукових цілях та надали згоду на добровільну участь у дослідженні). Критерієм виключення було бажання учасників вийти з дослідження в будь-який час за власним бажанням. Методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення літературних джерел, опитування, психодіагностичні методи, методи математичної статистики. Для оцінювання частоти прояву симптомів стресу в курсантів з різним типом темпераменту під час навчання в умовах воєнного стану нами було застосовано авторський опитувальник, до якого було включено типові психосоматичні симптоми стресу, які найчастіше виявляються в людей під час війни: порушення сну, погані сни; занепокоєння, тривожність, похмурий настрій; підвищена агресивність, конфліктність; дратівливість, напади гніву; знижена продуктивність діяльності; порушення в когнітивній сфері; порушення у фізіологічній сфері; зниження імунітету, підвищена захворюваність. Відповідаючи на питання опитувальника, курсантам потрібно було вказати частоту прояву симптомів стресу: часто, інколи, ніколи. Для дослідження показників психічного здоров’я у курсантів із різним типом темпераменту під час навчання в умовах воєнного стану нами було застосовано ряд психодіагностичних методик (тест на визначення рівня стресу (за Ю. В. Щербатих), методику визначення схильності до розвитку стресу (Т. А. Немчин, Дж. Тейлор), тест самооцінювання стресостійкості (С. Коухен та Г. Вілліансон), методику оцінювання нервово-емоційного напруження (Т. А. Немчин), шкалу реактивної тривожності (Ч. Д. Спілбергер, Ю. Л. Ханін). Результати. Проведене нами дослідження вказує, що індивідуально-психологічні властивості курсантів позначаються на поведінці та виявляються в їх темпераменті. Отримані дані засвідчують, що в курсантів-холериків і меланхоліків психосоматичні симптоми стресу виявляються частіше, ніж у сангвініків і флегматиків. Тобто курсанти холеричного та меланхолічного типу темпераменту мають більшу ймовірність отримати стрес під час навчання в умовах воєнного стану, ніж курсанти сангвінічного та флегматичного типу темпераменту. Встановлено, що такі показники психічного здоров’я курсантів, як рівень стресу, схильність до розвитку стресу, рівень стресостійкості, нервово-емоційне напруження, реактивна тривожність є достовірно (р ≤ 0,05–0,01) гіршими та більш негативно виражені в курсантів-меланхоліків і холериків порівняно з курсантами-сангвініками та флегматиками. Емоційно нестабільні курсанти зі слабким типом нервової системи в умовах дії стрес-чинників навчальної діяльності частіше та більш виражено відчувають тривожність порівняно з курсантами із сильним типом нервової системи. Висновки. Такі показники психічного здоров’я курсантів, як рівень стресу, схильність до розвитку стресу, рівень стресостійкості, нервово-емоційне напруження, реактивна тривожність, є більш негативно вираженими в курсантів-меланхоліків і холериків порівняно з курсантами-сангвініками та флегматиками. Це обумовлює необхідність врахування індивідуально-психологічних властивостей курсантів, зокрема типу темпераменту, для обґрунтування засобів профілактики стресу під час навчання в умовах воєнного стану, а також для відновлення фізичного і психоемоційного стану курсантів.
Посилання
Zielinska M, Tkachenko Y, Ducki M. The war in Ukraine: A voice from Poland. Anaesth Crit Care Pain Med. 2022;41(3):101062. DOI: 10.1016/j.accpm.2022.101062.
Martenko YI, Malyshenko YL, Bushai IM, et al. Impact of stressors of academic activities under martial law on the cadets’ mental health. Pol Merkur Lekarski. 2025;53(2):250−255. DOI: 10.36740/Merkur202502114.
Kasim NM, Aziz SQ, Kassim SNF, et al. A study of the relationship between workplace stress and job performance among police officers. Quantum Journal of Social Sciences and Humanities. 2025;6(3):386−395. DOI: 10.55197/qjssh.v6i3.611.
Prontenko K, Okhrimenko IM, Cherednichenko SV, et al. Cadets’ physical development and functional state during the different types of motor activity. Pol Merkur Lekarski. 2024;52(6):718−723. DOI: 10.36740/Merkur202406115.
Giessing L, Frenkel MO, Zinner C, et al. Effects of coping-related traits and psychophysiological stress responses on police recruits’ shooting behavior in reality-based scenarios. Front Psychol. 2019;10:1523. DOI: 10.3389/fpsyg.2019.01523.
Prontenko K, Bondarenko VV, Plisko VI, et al. Dynamics of indicators of cadets’ daily motor activity in different training years. Pol Merkur Lekarski. 2024;52(4):433−438. DOI: 10.36740/Merkur202404108.
Poirier S, Gendron P, Houle J, Trudeau F. Physical Activity, Occupational Stress, and Cardiovascular Risk Factors in Law Enforcement Officers: A Cross-sectional Study. J Occup Environ Med. 2023;65(11):e688−e694. DOI: 10.1097/JOM.0000000000002947.
Volianiuk OD, Klymenko IV, Rivchachenko OA, et al. Peculiarities of psychophysical readiness formation in future law enforcement officers for their professional activities under martial law. Pol Merkur Lekarski. 2025;53(1):81−87. DOI: 10.36740/Merkur202501111.
Prontenko K, Okhrimenko I, Bloshchynskyi I, et al. Effectiveness of the methodology for the development of cadets’ motor and military-applied skills during orienteering training sessions: A case-control study. Open Sports Sciences Journal. 2024;17:e1875399X311131. DOI: 10.2174/011875399X3111312 40625093447.
Morozova TR, Komircha YP, Vavryk LV, Morozov OM, Okhrimenko IМ. Assessment of mental health indicators in security sector employees during the war. Wiad Lek. 2025;78(8):1641−1648. DOI: 10.36740/WLek/209519.
Białczyk K, Kłopocki J, Kryś J, et al. A Feasibility Study of the Usefulness of the TEMPS-A Scale in Assessing Affective Temperament in Athletes. Medicina (Kaunas). 2022;58(2):195. DOI: 10.3390/medicina58020195.
Ramey SL, Perkhounkova Y, Hein M, Bohr NL, Anderson AA. Testing a resilience training program in police recruits: A pilot study. Biol Res Nurs. 2017;19(4):440−449. DOI: 10.1177/1099800417699879.
Shvets D, Yevdokimova O, Korniienko M. Self-regulation and a regulatory focus of combatant police officers. Insight: The Psychological Dimensions of Society. 2024;11:283−299. DOI: 10.32999/2663-970X/2024-11-15.
Galanis P, Fragkou D, Katsoulas TA. Risk factors for stress among police officers: A systematic literature review. Work (Reading, Mass.). 2021;68(4):1255−1272. DOI: 10.3233/WOR-213455.
Okhrimenko IM, Fedyk AO, Zhygalkina NV, et al. Changes in somatic and mental health indicators of instructor-officers under stress Wiad Lek. 2024;77(2):293−298. DOI: 10.36740/WLek202402116.
Mohamed N, Abidin EZ, Rasdi I, Ismail ZS. Operational and organizational stress among police officers in Johor during the Covid-19 pandemic. Malaysian Journal of Public Health Medicine. 2024;24(2):156−164. Retrieved from https://www.mjphm.org/index.php/mjphm/article/view/2505.
Maglione MA, Chen C, Bialas A, et al. Stress control for military, law enforcement, and first responders: A systematic review. Rand Health Q. 2022;9(3):20.
Zasiekina L, Duchyminska T, Bifulco A, Bignardi G. War trauma impacts in Ukrainian combat and civilian populations: Moral injury and associated mental health symptoms. Mil Psychol. 2024;36(5):555−566. DOI: 10.1080/08995605.2023.2235256.
Pan LL, Zhou SR, Chen GZ, et al. Latent profile analysis of Eysenck’s personality dimensions and psychological constructs in university students. Front Psychol. 2024;15:1379705. DOI: 10.3389/fpsyg.2024.1379705.
Ramey SL, Perkhounkova Y, Hein M, Bohr NL, Anderson AA. Testing a resilience training program in police recruits: A pilot study. Biological Research for Nursing. 2017;19(4);440−449. DOI: 10.1177/1099800417699879.
Schneiderman N, Ironson G, Siegel SD. Stress and health: psychological, behavioral, and biological determinants. Annu Rev Clin Psychol. 2005;1:607−628. DOI: 10.1146/annurev.clinpsy.1.102803.144141.
Okhrimenko IМ, Barko VV, Vavryk LV, et al. The impact of professional stress on the mental health of law enforcement officers. Wiad Lek. 2023;76(6):1428−1435. DOI: 10.36740/WLek202306115.
Qi B, Wu YK. Operational police stress is associated with disordered eating in police officers. Int J Eat Disord. 2024. DOI: 10.1002/eat.24353.
Oh HS, Cloninger CR. The role of temperament and character in the anxiety-depression spectrum among Korean adults. J Affect Disord. 2024;359:1−13. DOI: 10.1016/j.jad.2024.05.052.
Stegerhoek P, Kooijman K, Ziesemer K, IJzerman H, Kuijer PPFM, Verhagen E. Risk factors for adverse health in military and law enforcement personnel; An umbrella review. BMC Public Health. 2024;24(1):3151. DOI: 10.1186/s12889-024-20553-2.
Prontenko KV, Okhrimenko IМ, Yevdokimova OO, et al. Peculiarities of formation of cadets’ psychological resilience and physical readiness for combat stress. Wiad Lek. 2023;76(6):1450−1456. DOI: 10.36740/WLek202306118.
Daniel AM, Treece KS. Law enforcement pathways to mental health: Secondary traumatic stress, social support, and social pressure. J Police Crim Psychol. 2022;37(1):132−140. DOI: 10.1007/s11896-021-09476-5.
Prontenko KV, Chornous VD, Aleksandrov YV, et al. Mental cognitive processes and intellectual working capacity in cadets who were engaged in different types of physical activities. Wiad Lek. 2025;78(8):1462–1469. DOI: 10.36740/WLek/209498.







