Корпоративна культура як інструмент впровадження принципів ощадливого управління в лікарнях Словаччини

Анотація

Мета нашого дослідження полягала в тому, щоб вивчити взаємозв’язок між корпоративною культурою та ощадливим управлінням у лікарнях Словаччини та з’ясувати можливість посилення впливу динамічних управлінських навичок у цих відносинах. Матеріали та методи. Дослідження були зосереджені на вивченні взаємозв’язку між корпоративною культурою та реалізацією принципів ощадливого управління в організаціях охорони здоров’я Словацької Республіки, а також на виявленні пом’якшувального впливу динамічних управлінських здібностей у цих відносинах. Дані збиралися за допомогою анкетування, а відповіді респондентів оцінювалися за 5-бальною шкалою Лайкерта (1 = абсолютно не згоден, 5 = повністю згоден). Вибірку склали 175 керівників з 35 лікарень, які брали безпосередню участь в управлінні процесами якості. Обрані лікарні відносяться до списку оцінюваного Інституту економічних і соціальних реформ (ІНЕКО) з використанням набору певних показників, що забезпечило репрезентативність і порівнянність даних. У дослідженні взяли участь менеджери різних рівнів управління, що дозволило вловити різні погляди на реалізацію процесів LEAN і роль корпоративної культури в цих змінах. Для перевірки гіпотез використовувався метод SE (Structural Equation Modling) в програмі Smart PLS 3 при рівні значущості 0,05. Модель була перевірена за допомогою тестів надійності та валідності, включаючи альфа Кронбаха, комплексну надійність, середню виділену варіацію (AVE) та індикатори дискримінаційної достовірності. Ці процедури дозволили підтвердити внутрішню узгодженість вимірюваних конструкцій та забезпечили високу якість аналітичної обробки. Результати. Встановлено, що існує статистично значущий зв’язок між збалансованою корпоративною культурою організацій охорони здоров’я та реалізацією принципів ощадливого управління. Це сприяє гіпотезі 1 і передбачає, що лікарні з добре розвиненою комбінацією культурних цінностей з більшою ймовірністю будуть успішними у впровадженні ощадливого управління. Збалансована культура тут діє як елемент стабілізації, який допомагає подолати опір змінам і сприяє участі співробітників у процесах поліпшення. Також були перевірені три гіпотези про ефекти помірності кожного типу DMC. Модераційний ефект людського капіталу не був підтверджений. Навпаки, соціальний капітал і управлінське пізнання показали значні позитивні ефекти. Ментальні моделі та процеси прийняття рішень менеджерами дозволяють використовувати бізнес-культурні ресурси для реалізації ощадливого управління, в той час як менеджери з більш високими рівнями пізнання здатні активувати доступні ресурси за допомогою вивчених моделей, евристичних методів і ярликів та створювати умови для більш ефективного і кращого надання медичних послуг. Гіпотеза 2 була підтверджена – динамічні навички управління в цілому статистично значимо зміцнюють взаємозв’язок між збалансованою бізнес-культурою і впровадженням Lean Management. Їх взаємозв’язок вносить вклад у вищий рівень реалізації і створює синергетичний ефект, який примножує позитивний вплив корпоративної культури. Ці результати також є значними з практичної точки зору, оскільки вони показують, що знань і досвіду менеджерів (людський капітал) більше недостатньо, але також важливо розвивати соціальний капітал і управлінське пізнання, що дозволяє більш ефективно поєднувати корпоративну культуру з реалізацією Lean Management і підвищує якість і ефективність послуг, що надаються. Висновки. Наше дослідження наочно показує важливість побудови збалансованої корпоративної культури як організаційного фактора застосування принципів ощадливого управління закладом охорони здоров’я у поєднанні з розвитком динамічних управлінських здібностей як індивідуального фактора менеджерів. Для медичних організацій це означає, що довгостроковий успіх ощадливих ініціатив не може бути досягнутий тільки за рахунок впровадження інструментів, але також вимагає культурної готовності та розвитку управлінського потенціалу. Таким чином, наші результати є не тільки теоретичним внеском, але й практичною основою, яку можна використовувати для створення стратегій розвитку лікарень і при розробці освітніх програм для менеджерів охорони здоров’я.