Рівень стресу та соматичного здоров’я жінок-правоохоронців під час підготовки до професійної діяльності

Анотація

Мета роботи – дослідити рівень стресу та соматичного здоров’я у курсантів-жінок під час занять оздоровчим фітнесом у процесі навчання. Матеріали та методи. У дослідженні, яке проводилося у 2022–2025 навчальному році, взяли участь 149 курсантів-жінок Національної академії внутрішніх справ (Україна, м. Київ, НАВС), які навчалися за спеціальністю «Право». Для досягнення мети дослідження ми порівняли рівень стресу та соматичного здоров’я у курсантів-жінок віком 17–20 років, які впродовж навчання на І–ІІ курсах займалися у секції з оздоровчого фітнесу (група № 1, n = 22), з показниками курсантів-жінок, які займалися іншими видами рухової активності у спортивних секціях академії: бойовими єдиноборствами (самбо, рукопашний бій; група № 2, n = 17), легкою атлетикою (група № 3, n = 12), спортивним орієнтуванням (група № 4, n = 9), гирьовим спортом (група № 5, n = 11), армреслінгом та пауерліфтингом (група № 6, n = 15), настільним тенісом (група № 7, n = 13), мініфутболом (футзалом, група № 8, n = 8), волейболом (група № 9, n = 10), перетягуванням канату (група № 10, n = 7). Окрім того, нами було сформовано групу № 11 (n = 25), до якої увійшли курсанти-жінки, які додатково під час навчання не відвідували жодну зі спортивних секцій, а під час спортивно-масової роботи займалися за існуючою методикою під керівництвом начальника курсу. Курсанти-жінки груп №№ 1–10 займалися у спортивних секціях у години самостійної підготовки (під час спортивно-масової роботи) під керівництвом тренерів-викладачів кафедри спеціальної фізичної підготовки. Кількість годин на рухову активність у курсантів-жінок усіх груп на тиждень була однаковою: 4 год навчальних занять (2 заняття по 2 год) із фізичної підготовки та 6 год (3 заняття по 2 год) тренувальних занять у спортивних секціях або спортивно-масовою роботою. Відмінностями, які лягли в основу порівняльного аналізу між показниками груп, були зміст та спрямованість занять руховою активністю. Критеріями включення учасників дослідження визначено: учасниками дослідження могли стати лише курсанти жіночої статті; курсанти-жінки вибирали вид рухової активності за власним бажанням у першому семестрі навчання; відсутність протипоказань за станом здоров’я до занять тим або іншим видом рухової активності. Критеріями виключення були: припинення відвідування спортивних секцій за станом здоров’я або з інших причин; власне бажання курсантів-жінок вийти з дослідження у будь- який момент. Курсанти-жінки усіх груп були проінформовані про цілі дослідження, після чого вони надали письмову згоду на участь у дослідженні виключно в наукових інтересах. Порівняння показників стресу і здоров’я курсантів-жінок проводилося на початку І курсу (початковий етап дослідження) та наприкінці ІІ курсу навчання (кінцевий етап дослідження). Окрім того, нами було досліджено динаміку вказаних показників у кожній групі за період дослідження. Методи дослідження: аналіз та узагальнення літературних джерел, психодіагностичні методи, біомедичні методи, статистичний аналіз. Психодіагностичні методи було застосовано для дослідження рівня стресу у курсантів жінок під час навчання у сучасних умовах. Для цього було використано методику Ю. В. Щербатих, яка дає змогу оцінити ступінь прояву інтелектуальних, поведінкових, емоційних та фізіологічних симптомів стресу у курсантів-жінок. Біомедичні методи було застосовано для дослідження соматичного здоров’я курсантів-жінок. Для цього ми використали методику Г. Л. Апанасенка, що базується на антропометричних показниках та стані серцево-судинної та дихальної систем організму. Результати. Установлено ефективність занять оздоровчим фітнесом та іншими видами рухової активності для профілактики стресових явищ та зміцнення соматичного здоров’я у курсантів-жінок під час навчання в умовах воєнного стану. Доведено, що додаткові заняття оздоровчим фітнесом та іншими видами рухової активності більш позитивно порівняно з традиційною методикою впливають на рівень стресу, індекси маси тіла, силовий, життєвий, Робінсона, відновлення ЧСС курсантів-жінок та, відповідно, на стан їхнього соматичного здоров’я. У процесі додаткових занять відбулося покращання показників діяльності дихальної, серцево-судинної, м’язової систем організму у курсантів-жінок, зниження їхньої маси тіла. Найбільш виражені зміни відбулися у представниць оздоровчого фітнесу, легкої атлетики, орієнтування, єдиноборств та спортивних ігор. Висновки. Результати дослідження зумовлюють доцільність створення спортивних секцій у закладах вищої освіти для більш широкого впровадження додаткових занять руховою активністю за власним вибором курсантів-жінок, що сприятиме покращанню показників як ментального, так і фізичного здоров’я майбутніх жінок-правоохоронців. У цілому це забезпечить ефективність їхньої майбутньої правоохоронної діяльності.