Вплив забруднення повітря на перебіг артеріальної гіпертензії у мешканців міста Києва
DOI:
https://doi.org/10.32782/2077-6594/2026.2/08Ключові слова:
екологічні чинники, гендерні відмінності, дестабілізація артеріального тискуАнотація
Мета. Метою дослідження було визначення змін у частці пацієнтів, які звертаються по кардіологічну допомогу через дестабілізацію артеріальної гіпертензії (АГ) у періоди пікового забруднення повітря в Києві. Зокрема, було проаналізовано гострий вплив факторів навколишнього середовища в поєднанні з хронічним стресом воєнного часу на стабільність артеріального тиску. Матеріали та методи. Ретроспективне дослідження було проведено з використанням бази даних ПП «Клініка Медіком». Дослідники проаналізували візити пацієнтів протягом двох 7-денних періодів: до та після пікового забруднення, зафіксованого 20 вересня 2024 року. Вибірка включала 213 пацієнтів. Критеріями дестабілізації були скарги на високий артеріальний тиск (АТ) або зареєстрований АТ понад 160/90 мм рт. ст. Статистичну значущість оцінювали за допомогою критерію хі-квадрат Пірсона та точного критерію Фішера. Результати. Хоча суттєвих відмінностей у віці чи метаболічних профілях між групами не було виявлено, помітна тенденція до збільшення частки пацієнтів жіночої статі спостерігалася після піка забруднення (з 46 до 59 %, p = 0,065). Важливо, що серед пацієнтів на «спеціалізованих» кардіологічних прийомах частка тих, хто мав дестабілізацію артеріальної гіпертензії (АГ), значно зросла: із 7,5 до 28,57 % (p = 0,0163). Висновки. Забруднення повітря в поєднанні з хронічним стресом призводить до трикратного збільшення випадків дестабілізації АГ серед пацієнтів із серцевою патологією. Жінки можуть бути більш вразливою категорією щодо гострих реакцій на навколишнє середовище. Рекомендації включають суворе дотримання антигіпертензивної терапії та використання засобів захисту органів дихання під час періодів пікового забруднення для запобігання ускладненням.
Посилання
World Health Organization. World health statistics 2025: monitoring health for the SDGs, sustainable development goals [Internet]. Geneva: World Health Organization; 2025 [cited 2026 Jun 7]. Available from: https://www.who.int/publications/i/item/9789240102495
Basith S, Manavalan B, Shin TH, Park CB, Lee W-S, Kim J, et al. The impact of fine particulate matter 2.5 on the cardiovascular system: a review of the invisible killer. Nanomaterials. 2022;12(15):2656. DOI: 10.3390/nano12152656
Sagheer U, Al-Kindi S, Abohashem S, et al. Environmental pollution and cardiovascular disease: part 1 of 2: air pollution. JACC Adv. 2023;3(2):100805. DOI: 10.1016/j.jacadv.2023.100805
Chen K, Breitner S, Wolf K, Stafoggia M, Sera F, Vicedo-Cabrera AM, et al. Ambient carbon monoxide and daily mortality: a global time-series study in 337 cities. Lancet Planet Health. 2021;5(4):e191–e199. DOI: 10.1016/S2542-5196(21)00026-7
Cai Y, Zhang B, Ke W, Feng B, Lin H, Xiao J, et al. Associations of short-term and long-term exposure to ambient air pollutants with hypertension: a systematic review and meta-analysis. Hypertension. 2016;68(1):62–70. DOI: 10.1161/HYPERTENSIONAHA.116.07218
Duarte RMBO, Duarte AC. Health effects of urban atmospheric aerosols. Atmosphere. 2023;14(2):309. DOI: 10.3390/atmos14020309
Li Z, Liu Y, Lu T, Peng S, Liu F, Sun J, Xiang H. Acute effect of fine particulate matter on blood pressure, heart rate and related inflammation biomarkers: A panel study in healthy adults. Ecotoxicol Environ Saf. 2021 Nov 24;228:113024. DOI: 10.1016/j.ecoenv.2021.113024
Avila-Palencia I, Laeremans M, Hoffmann B, Anaya-Boig E, Carrasco-Turigas G, Cole-Hunter T, et al. Effects of physical activity and air pollution on blood pressure. Environmental Research. 2019;173:387–396. DOI: 10.1016/j.envres.2019.03.032
Korost Y, Shkvarok A. Assessment of sleep quality in ukrainians during the martial law and the risk of cardiovascular complaints development in the context of clinically severe insomnia. Clin Prev Med. 2023;7:68–73. DOI: 10.31612/2616-4868.7.2023.09
Ballering AV, Olde Hartman TC, Verheij R, Rosmalen JGM. Sex and gender differences in primary care help-seeking for common somatic symptoms: a longitudinal study. Scand J Prim Health Care. 2023 Jun;41(2):132–139. DOI: 10.1080/02813432.2023.2191653
Tavares MS, Rodrigues CT, de Menezes SLS, Moreno AM. Health at risk: air pollution and urban vulnerability – perspectives in light of the 2030 Agenda. Green Health. 2025;1(3):21. DOI: 10.3390/greenhealth1030021
Chen F, Zhang W, Mfarrej MFB, Saleem MH, Khan KA, Ma J, Raposo A, Han H. Breathing in danger: Understanding the multifaceted impact of air pollution on health impacts. Ecotoxicol Environ Saf. 2024 Jul 15;280:116532. DOI: 10.1016/j.ecoenv.2024.11653
Liu G, Sun B, Yu L, Chen J, Han B, Li Y, et al. The gender-based differences in vulnerability to ambient air pollution and cerebrovascular disease mortality: evidences based on 26781 deaths. Glob Heart. 2020;15(1):46. DOI: 10.5334/gh.849
Kraus U, Horstmann S, Dandolo L, Bolte G, Peters A, Schneider A; INGER study group. Sex/gender in the association between ambient air pollution and cardiovascular mortality: Systematic review and meta-analysis. Ecotoxicol Environ Saf. 2025 Jul 15;300:118443. DOI: 10.1016/j.ecoenv.2025.118443
Yang X, Zhang L, Chen X, Liu F, Shan A, Liang F, et al. Long-term exposure to ambient PM2.5 and stroke mortality among urban residents in northern China. Ecotoxicol Environ Saf. 2021 Apr 15;213:112063. DOI: 10.1016/j.ecoenv.2021.112063
