Концептуальні підходи до реагування на надзвичайні ситуації у сфері громадського здоров’я в Україні на рівні територіальної громади
DOI:
https://doi.org/10.32782/2077-6594/2026.2/09Ключові слова:
громадське здоров’я, надзвичайні ситуації у сфері здоров’я, реагування, польовий епідеміолог, цифрові технології, підтримка прийняття рішеньАнотація
Мета: розробка й обґрунтування концептуальних підходів до прийняття управлінських рішень фахівцями, задіяними в системі реагування на надзвичайні ситуації у сфері громадського здоров’я на рівні територіальної громади в умовах високого рівня невизначеності. Матеріали і методи. Матеріалами дослідження стали нормативно-правові документи законодавчих органів та центральних органів виконавчої влади України, наукові публікації вітчизняних і зарубіжних авторів. Інформаційною базою дослідження також слугували відкриті дані й аналітичні матеріали. Методи досліджень: бібліосемантичний метод, метод контент-аналізу, системного та порівняльного аналізу. Використано підходи, що ґрунтуються на принципах математичного аналізу й інформаційного моделювання. Результати. Запуск системи реагування на НС у сфері громадського здоров’я розпочинається саме на рівні територіальної громади з моменту, коли лікар (служби екстреного реагування) виявляє підозру на НС і подає екстрене повідомлення. Аналіз практики реагування на надзвичайні ситуації у сфері громадського здоров’я на рівні територіальної громади показав, що такі процеси прийняття рішень характеризуються високим ступенем невизначеності, обмеженістю в часі та необхідністю одночасного врахування інформації, отриманої з різних джерел. Джерела інформації відрізняються за ступенем повноти, достовірності та структурованості. Це зумовлює доцільність застосування математичних моделей і методів, які дають змогу формалізувати процес прийняття рішень, забезпечити інтеграцію різнорідних даних та підвищити обґрунтованість вибору управлінських альтернатив. Функціонування таких інформаційних систем підтримки прийняття рішень можуть бути формалізовані в рекомендації та інструменти, спрямовані на підвищення ефективності реагування. Висновки. Існуюча система реагування, яка базується на нормативно регламентованих процедурах, потребує доповнення інструментами, що забезпечують інтеграцію різнорідних джерел даних та підтримку вибору альтернативних варіантів дій. У цьому контексті обґрунтовано доцільність застосування математичних методів. Запропонований концептуальний підхід до формування системи підтримки прийняття рішень дасть можливість трансформувати результати аналізу в практичні інструменти реагування.
Посилання
Про систему громадського здоров’я: Закон України від 06.09.2022 № 2573-IX [Internet]. Доступно на: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-20#Text
Про затвердження Положення про єдину державну систему цивільного захисту: постанова Кабінету Міністрів України від 9 січня 2014 р. № 11 (в редакції від 20.03.2026 року) [Internet]. Доступно на: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/11-2014-%D0%BF#Text
Про затвердження Порядку ведення обліку, звітності та епідеміологічного нагляду (спостереження) за інфекційними хворобами та Переліку інфекційних хвороб, що підлягають реєстрації: наказ МОЗ України від 30.07.2020 № 1726 [Internet]. Доступно на: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1332-20#Text
Про затвердження Положення про функціональну підсистему забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення єдиної державної системи цивільного захисту та Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства охорони здоров’я України: наказ МОЗ України від 06.12.2022 № 2213 [Internet]. Доступно на: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1601-22#Text
Про затвердження Порядку проведення епідеміологічного обстеження (розслідування) епідемій та спалахів інфекційних хвороб: наказ МОЗ України від 18.08.2021 № 1742 [Internet]. Доступно на: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1558-21#Text
Про захист населення від інфекційних хвороб: Закон України від 6 квітня 2000 року № 1645-III (редакція від 01.01.2025) [Internet]. Доступно на: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text
Про затвердження Змін до Положення про функціональну підсистему медичного захисту населення єдиної державної системи цивільного захисту: наказ МОЗ України від 17.01.2025 № 114 [Internet]. Доступно на: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0277-25#Text
Маркович ІГ, Маркович ІФ. Інфекційні хвороби, епідемічні ризики, епідемічний нагляд в сучасних умовах України. Інфекційні хвороби. 2024;(2):4–12. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2024.2.14608
Goniewicz K. Public health response to disasters and crises: setting the agenda for effective action. Int J Emerg Med. 2025;18:132. https://doi.org/10.1186/s12245-025-00953-w
Abdi YH, Bashir SG, Osman WA et al. WHO’s 2026 emergency appeal and global health security. Global Health. 2026;22:38. https://doi.org/10.1186/s12992-026-01211-1
World Health Organization. Digital tools for COVID-19 contact tracing: Annex: contact tracing in the context of COVID-19. Geneva: WHO; 2022.
Budd J, Miller BS, Manning EM, Lampos V, Zhuang M, Edelstein M et al. Digital technologies in the public-health response to COVID-19. Nat Med. 2023;29(2):267–279.
Mulesa O, Myronyuk I, Radivilova T, Kachmar O, Horvat P et al. Designing semi-automated decision-making expert systems for healthcare tasks. In: Proceedings of the International Scientific and Technical Conference on Computer Sciences and Information Technologies (CSIT); 2022. DOI: 10.1109/CSIT56902.2022.10000448
Mulesa O, Dronyuk I. The entropy analysis method for assessing the efficiency of workload distribution among medical institution personnel. Entropy. 2025;27(5):465. DOI: 10.3390/e27050465
Mulesa O, Ondrejicka V, Yehorchenkov O, Yehorchenkova N, Jamecny L, Marusynets M. Development of a semi-automated decision-making method for the resilience of urban healthcare systems in crisis situations. Urban Sci. 2025;9(1):15. DOI: 10.3390/urbansci9010015




