Контрактування як інструмент визнання управлінської спроможності та лідерства реабілітаційної мережі закладів системи охорони здоров’я України
DOI:
https://doi.org/10.32782/2077-6594/2026.2/26Ключові слова:
менеджмент, лідерство, реабілітація, контрактування, медичні пакети, спроможність, воєнний стан, фінансування, заклад охорони здоров’яАнотація
Мета: теоретично обґрунтувати та проаналізувати контрактування пакетів реабілітаційної допомоги в умовах воєнного стану як інструмент визнання управлінської спроможності та лідерства закладів охорони здоров’я. Матеріали та методи. Проаналізовано агреговані статистичні дані Національної служби здоров’я України (НСЗУ) за 2023–2025 рр. щодо динаміки укладених договорів та фінансування за пакетами послуг № 53 («Реабілітаційна допомога у стаціонарних умовах») та № 54 («Реабілітаційна допомога в амбулаторних умовах»). Застосовано статистичний, порівняльний та системний методи аналізу. Результати. Доведено, що в умовах війни контрактування з НСЗУ є об’єктивним «стрес-тестом» інституційної спроможності. На національному рівні, попри руйнування 23 % інфраструктури, кількість контрактів зросла на 33,0 %, а фінансування – на 61,8 %, з пріоритетом стаціонарного пакета № 53 (+81,7 %) для лікування важких бойових травм. На регіональному рівні (Рівненська область) фінансування зросло на 105,3 %. Валідовано п’ятикомпонентну модель управлінської спроможності. Виявлено критичну концентрацію 80,0 % ресурсів в 11 провідних надавачів Рівненщини, де абсолютним лідером є Рівненський обласний клінічний госпіталь. Висновки. Успішне контрактування з НСЗУ є точним індикатором стійкості реабілітаційної мережі. Проте виявлено системні диспропорції: дисбаланс між стаціонарною та амбулаторною ланками (8,5 : 1 на Рівненщині) та низьку частку приватного сектору (0,93 %). Рекомендовано НСЗУ переглянути тарифну політику для пакета № 54 для стимулювання амбулаторного етапу відновлення та розробити заходи щодо залучення приватних інвестицій. Державна стратегія має орієнтуватися на «керовану децентралізацію» експертизи від національних хабів до лікарень другого ешелону.
Посилання
Борщ ВІ, Рудінська ОВ, Кусик НЛ. Менеджмент та маркетинг в охороні здоров’я: навчальний посібник. Одеса: Олді+; 2022. 264 с. URL: https://repo.odmu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/12169
Bradley EH, Taylor LA, Cuellar CJ. Management Matters: A Leverage Point for Health Systems Strengthening in Global Health. International Journal of Health Policy and Management. 2015;4(7):411–415. DOI: https://doi.org/10.15171/ijhpm.2015.101
Kruk ME et al. Building resilient health systems: a proposal for a resilience index. BMJ. 2017;357:j2323. DOI: https://doi.org/10.1136/BMJ.J2323
Blanchet K, Nam SL, Ramalingam B, Pozo-Martin F. Governance and Capacity to Manage Resilience of Health Systems: Towards a New Conceptual Framework. International Journal of Health Policy and Management. 2017;6(8):431–435. DOI: https://doi.org/10.15171/ijhpm.2017.36
Truppa C et al. Health systems resilience in fragile and conflict-affected settings: a systematic scoping review. Conflict and Health. 2024;18(1):2. DOI: https://doi.org/10.1186/s13031-023-00560-7
World Health Organization. Rehabilitation in health systems: Guide for action. Geneva: WHO; 2023. URL: https://www.who.int/publications/i/item/9789241515986
Lindner L, Lorenzoni L. Innovative providers’ payment models for promoting value-based health systems: Start small, prove value, and scale up. OECD Health Working Papers. 2023;154. Paris: OECD Publishing. DOI: https://doi.org/10.1787/627fe490-en
OECD. Ready for the Next Crisis? Investing in Health System Resilience. Paris: OECD Publishing; 2023. DOI: https://doi.org/10.1787/1e53cf80-en
Segev D, Schiff M, Shelef L. Occupational rehabilitation of Israel Defense Forces veterans with PTSD: A 5-year follow-up. International Journal of Psychology. 2024;59(6):1064–1074. DOI: https://doi.org/10.1002/ijop.13231
Htwe O et al. Barriers and facilitators for increased accessibility to quality rehabilitation services in low- and middle-income countries: a systematic review. European Journal of Physical and Rehabilitation Medicine. 2024;60(3):514–522. DOI: https://doi.org/10.23736/S1973-9087.24.08154-1
Про деякі питання щодо реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення: постанова Кабінету Міністрів України від 10.04.2019 № 410. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/410-2019-п
Національна служба здоров’я України. Аналітична панель (дашборд): Аналіз мережі закладів охорони здоров’я, законтрактованих за пакетами реабілітаційної допомоги. 2025. URL: https://nszu.gov.ua/dashboards/statistika-nadanix-poslug-za-dogovorami-iz-nszu-pr
Крук ІМ, Григус ІМ. Фізична терапія військовослужбовців з наслідками вогнепальних поранень. Rehabilitation and Recreation. 2022;(12):44–51. DOI: https://doi.org/10.32782/2522-1795.2022.12.6
Полянська ОС. Розвиток фізичної та реабілітаційної медицини в Україні в період воєнного стану. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. 2024;14(2):19–22. DOI: https://doi.org/10.24061/2413-4260.xiv.2.52.2024.3
Сітенко О. Розвиток системи реабілітації в Україні: організаційні аспекти. Ортопедія, травматологія та протезування. 2023;(2):77–83. DOI: https://doi.org/10.15674/0030-59872023277-83
Чоп’як В, Чемерис О, Гдиря О. Розвиток системи реабілітації в Україні. Праці Наукового товариства імені Шевченка. Медичні науки. 2024;76(2). DOI: https://doi.org/10.25040/ntsh2024.02.01
Коротун СІ, Бурачик АІ, Скорина ТМ. Вдосконалення системи управління закладом охорони здоров’я КП «Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни» Рівненської обласної ради. Rehabilitation and Recreation. 2024;18(3):137–152. DOI: https://doi.org/10.32782/2522-1795.2024.18.3.13
Василів ВБ, Безтелесна ЛІ, Тихончук ЛХ. Забезпечення інформаційної безбар’єрності реабілітаційних програм медичних закладів Рівненської області. Rehabilitation and Recreation. 2025;19(2):77–92. DOI: https://doi.org/10.32782/2522-1795.2025.19.2.7
