Перспективні напрями прогнозування медико-соціальних наслідків тягаря хронічних неінфекційних захворювань в умовах тривалого впливу надзвичайного стану воєнного характеру

Анотація

У статті подані перспективні напрями прогнозування медико-соціальних наслідків тягаря хронічних неінфекційних захворювань в умовах тривалого впливу надзвичайного стану воєнного характеру. Мета – наукове обґрунтування та розробка інноваційних підходів до попередження розвитку та поширення хронічних неінфекційних захворювань в умовах надзвичайного стану воєнного характеру. Матеріали та методи. Для досягнення поставленої мети та реалізації визначених завдань у роботі використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження: теоретичного аналізу; порівняльного та контент-аналізу; стратегічного макроаналізу (PESTEL); емпіричного та статистичного аналізу; соціально-економічного та медико-географічного аналізу; метод оцінки тягаря хвороб (DALY); структурно-логічного моделювання та експертно-аналітичного прогнозування. Інформаційну та емпіричну базу дослідження становили законодавчі та нормативно-правові акти України, наукові публікації вітчизняного та міжнародного рівнів за 2015–2024 рр. (з урахуванням впливу воєнного стану з 2022 р.), офіційні матеріали Державної служби статистики України, Міністерства охорони здоров’я України, Центру громадського здоров’я МОЗ України, а також статистичні звіти та аналітичні дані медичних закладів Одеської області. Результати. Проведений емпіричний аналіз (на прикладі Одеської області) підтвердив, що неінфекційні захворювання (НІЗ) становлять основний тягар здоров’я населення. У структурі НІЗ домінують хвороби системи кровообігу, злоякісні новоутворення та цукровий діабет зі стійким зростанням поширеності та смертності від основних груп захворювань після 2022 року. Стандартизовані показники свідчать, що регіон належить до областей з високим тягарем НІЗ. На основі методології Global Burden of Disease встановлено, що понад 62% медико-соціального тягаря припадає на серцево-судинні захворювання з тенденцією до «омолодження» патології. Одеська область є стратегічним прифронтовим хабом, зазнає постійних ворожих атак з руйнуванням цивільної і критичної інфраструктури, прийняла найбільшу кількість внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Це створило значне додаткове навантаження на медичні заклади, подовжило черги на планову діагностику та скринінг НІЗ, а гострий дефіцит медичних кадрів призупинив планову профілактику серед населення. У віддалених районах Одещини (особливо на півдні та на півночі регіону) криза НІЗ поглиблюється через логістичні, економічні бар’єри та дефіцит кадрового забезпечення у системі охорони здоров’я, що веде до виявлення у пацієнтів онкології та діабету на пізніх, невиліковних стадіях. Водночас у місті пацієнти мають кращий фізичний доступ до медичної інфраструктури та спроможність потрапити у «золоте вікно» госпіталізації у разі невідкладних гострих станів, ніж у приміських зонах. Постійні обстріли та блекаути спричиняють хронічний дистрес, що «омолоджує» серцево-судинні катастрофи у здоров’ї та змушує населення переходити на деякі нездорові копінг-стратегії (вживання алкоголю, тютюну, нездорової їжі). У контексті Одеського регіону оцінювання медико-соціального тягаря хронічних неінфекційних захворювань ускладнюється вираженою внутрішньообласною диференціацією, наявністю стійких диспропорцій між високо урбанізованою причорноморською агломерацією та депресивними аграрними районами півдня області. Це призводить до штучного спотворення «сирої» статистики та вимагає застосування лонгітюдних аналітичних методів спостереження. В регіоні сформувався ефект «відтермінованої медичної катастрофи»: через свідоме відкладання населенням планових візитів до лікарів та скринінгових обстежень. У найближчі роки прогнозується стрімке зростання госпіталізацій із запущеними стадіями онкологічних захворювань та критичних серцево-судинних катастроф (інфаркти міокарда, інсульти). Висновки. Для оцінювання регіональних розбіжностей НІЗ, які формуються під впливом екологічних, соціально-економічних, демографічних, поведінкових та воєнних детермінант, найбільш ефективними є комбіновані методологічні підходи, що включають статистичні методи (стандартизовані коефіцієнти, індекси здоров’я), епідеміологічні інструменти (STEPS ВООЗ), геопросторові методи (ГІС-аналіз) та комплексні індекси тягаря хвороб (DALYs). Перспективи подальших досліджень пов’язані з проведенням повноцінного регіонального STEPS-2027 дослідження, а також більш ґрунтовним вивченням кумулятивного впливу екологічних і воєнних факторів на різні вікові та соціальні групи територіальних громад.