Парасоціальна взаємодія зі штучним інтелектом (ШІ-компаньйонами): зв’язок із соціальною тривожністю та депресивними симптомами у молоді

Автор(и)

  • В. В. Брич Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» https://orcid.org/0000-0003-3741-6002
  • О. Ф. Яцина Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» https://orcid.org/0000-0003-0053-4814
  • Т. В. Палько Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» https://orcid.org/0000-0003-2273-1472
  • А. О. Шашенкова Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» https://orcid.org/0000-0002-8622-6582
  • Р. І. Джуган Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» https://orcid.org/0000-0002-5999-7752

DOI:

https://doi.org/10.32782/2077-6594/2026.3/09

Ключові слова:

штучний інтелект, ШІ-компаньйон, парасоціальна взаємодія, соціальна тривожність, депресія, копінг-стратегії, цифрова психогігієна, психоемоційний стан молоді

Анотація

Мета дослідження полягала у визначенні особливостей взаємозв’язку між рівнем парасоціальної взаємодії молоді зі ШІ-компаньйонами, вираженістю соціальної тривожності та показниками депресії, тривоги і стресу, а також в обговоренні можливого компенсаторного значення такої взаємодії у контексті психоемоційного неблагополуччя. Матеріали та методи. Дослідження проведено у 2026 році в Україні шляхом анонімного онлайн-опитування (Google Forms). Вибірку становили 127 респондентів віком 17–35 років. Психодіагностичний комплекс включав Адаптовану шкалу парасоціальної взаємодії зі ШІ-компаньйонами (PSI-AI), Шкалу соціальної тривожності Лібовіца (LSAS-SR) та Шкалу депресії, тривоги і стресу (DASS-21). Результати. Встановлено, що більшість респондентів (89,8%) інтегрувала ШІ-агентів у власне мікросоціальне середовище, 70,9% – використовують універсальні генеративні моделі (ChatGPT, Claude) у форматі дружнього спілкування. Це вказує на трансформацію класичної односторонньої парасоціальної моделі в нову парадигму інтерактивного, персоналізованого діалогу із характером природного емоційного контакту. Виявлено високі показники деструктивних емоційних проявів: підвищений рівень загальної тривоги (68,5% опитаних; із них –33,1% важкі та вкрай важкі форми), ознаки соціальної тривожності за шкалою LSAS-SR (64,6%) та рівень депресії вище норми (58,3%), що свідчить про виснаження адаптаційних ресурсів психіки. Аналіз за шкалою PSI-AI виявив виражений патерн: тривожна симптоматика зберігає високу потребу в комунікації, проте через соціальну тривожність і страх оцінювання ця потреба перенаправляється в безпечне цифрове середовище. У ньому ШІ-компаньйон стає інструментом щоденної саморегуляції та компенсаторної безпеки (M = 8,70). ШІ сприймається як безоціночний співрозмовник, якому довіряють особисті переживання (M = 8,25). Висновки. Взаємодія молоді зі ШІ-компаньйонами асоціюється з вищими рівнями соціальної тривожності, депресії та тривоги й виконує переважно компенсаторну функцію психологічної саморегуляції, що потребує врахування у разі розроблення програм промоції психічного здоров’я та безпечного використання цифрових технологій.

Посилання

Pentina I, Hancock T, Xie T. Exploring relationship development with social chatbots: a mixed-method study of Replika. Comput Human Behav. 2023;140:107600. DOI: 10.1016/j.chb.2022.107600.

World Health Organization, United Nations Children’s Fund. Mental health of children and young people: service guidance. Geneva: World Health Organization; 2024.

Тимчик О, Савченко В, Коваленко О, Стешенко А. Аналіз рівня психічного здоров’я української молоді віком 17–24 роки в умовах воєнного стану. Україна. Здоров’я нації. 2026;(1):86–99. DOI: 10.32782/2077-6594/2026.1/10.

World Health Organization Regional Office for Europe. Addressing the digital determinants of youth mental health and well-being: policy brief. Copenhagen: WHO Regional Office for Europe; 2025.

Rousmaniere T, Zhang Y, Li X, Shah S. Large language models as mental health resources: Patterns of use in the United States. Practice Innovations. 2026;11(2):139–155. DOI: 10.1037/pri0000292.

Horton D, Wohl RR. Mass communication and para-social interaction: observations on intimacy at a distance. Psychiatry. 1956;19(3):215–229. DOI: 10.1080/00332747.1956.11023049.

Lee CKY, Kasturiratna KTAS, Bowman ND. Parasocial relationships with artificial intelligence (AI): a systematic review of benefits and risks. Comput Human Behav Artif Humans. 2026;8:100323. DOI: 10.1016/j.chbah.2026.100323.

Sun X, Wang Y, McDaniel BT. AI companions and adolescent social relationships: benefits, risks, and bidirectional influences. Child Dev Perspect. 2026;20(2):91–98. DOI: 10.1093/cdpers/aadaf009.

De Freitas J, Oğuz-Uğuralp Z, Uğuralp AK, Puntoni S. AI companions reduce loneliness. J Consum Res. 2026;52(6):1126–1148. DOI: 10.2139/ssrn.4893097.

Maples B, Cerit M, Vishwanath A, Pea R. Loneliness and suicide mitigation for students using GPT-3-enabled chatbots. NPJ Ment Health Res. 2024;3:4. DOI: 10.1038/s44184-023-00047-6.

Kim M, Lee S, Kim S, Heo J, Lee S, Shin YB, Cho CH, Jung D. Therapeutic potential of social chatbots in alleviating loneliness and social anxiety: quasi-experimental mixed methods study. J Med Internet Res. 2025;27:e65589. DOI: 10.2196/65589.

Hu B, Mao Y, Kim KJ. How social anxiety leads to problematic use of conversational AI: the roles of loneliness, rumination, and mind perception. Comput Human Behav. 2023;145:107760. DOI: 10.1016/j.chb.2023.107760.

Marriott HR, Pitardi V. One is the loneliest number… Two can be as bad as one. The influence of AI Friendship Apps on users’ well-being and addiction. Psychol Mark. 2024;41(1):86–101. DOI: 10.1002/mar.21899.

Hoffman A, Owen D, Calvert SL. Parent reports of children’s parasocial relationships with conversational agents: trusted voices in children’s lives. Hum Behav Emerg Technol. 2021;3(4):606–617. DOI: 10.1002/hbe2.271.

Huang S, Lai X, Ke L, Li Y, Wang H, Zhao X, Dai X, Wang Y. AI technology panic – is AI dependence bad for mental health? A cross-lagged panel model and the mediating roles of motivations for AI use among adolescents. Psychol Res Behav Manag. 2024;17:1087–1102. DOI: 10.2147/PRBM.S440889.

Nakagomi A, Akutsu Y, Yasuoka M, Abe N, Ihara S, Teroh T, Tabuchi T. AI companions and subjective well-being: moderation by social connectedness and loneliness. Technol Soc. 2026;84:103229. DOI: 10.1016/j.techsoc.2026.103229.

Wolitzky-Taylor K, Wen A, Freimer N, Craske MG. Anxiety and depression in emerging adults: The STAND program as a model of scalable screening and intervention. Neuropsychopharmacology. 2026;51(1):244–258. DOI: 10.1038/s41386-025-02174-4.

Riva Crugnola C, Bottini M, Madeddu F, Preti E, Ierardi E. Psychological distress and attachment styles in emerging adult students attending and not attending a university counselling service. Health Psychology Open. 2021;8(1):20551029211016120. DOI: 10.1177/20551029211016120.

Xie T, Pentina I, Hancock T. Friend, mentor, lover: does chatbot engagement lead to psychological dependence? J Serv Manag. 2023;34(4):806–828. DOI: 10.1108/JOSM-02-2022-0072.

Rubin AM, Perse EM, Powell RA. Loneliness, parasocial interaction, and local television news viewing. Hum Commun Res. 1985;12(2):155–180. DOI: 10.1111/j.1468-2958.1985.tb00071.x.

Fresco DM, Coles ME, Heimberg RG, Liebowitz MR, Hami S, Stein MB, Goetz D. The Liebowitz Social Anxiety Scale: a comparison of the psychometric properties of self-report and clinician-administered formats. Psychol Med. 2001;31(6):1025–1035. DOI: 10.1017/S0033291701004056.

Мельник ЮБ, Стаднік АВ. Шкала депресії, тривоги та стресу: методичний посібник (укр. версія). Харків: ХОГОКЗ; 2023:12. DOI: 10.26697/sri.krpoch/melnyk.stadnik.4.2023.

Clark LA, Watson D. Tripartite model of anxiety and depression: Psychometric evidence and taxonomic implications. J Abnorm Psychol. 1991;100(3):316–336. DOI: 10.1037/0021-843X.100.3.316.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-10-28

Як цитувати

Брич, В. В., Яцина, О. Ф., Палько, Т. В., Шашенкова, А. О., & Джуган, Р. І. (2026). Парасоціальна взаємодія зі штучним інтелектом (ШІ-компаньйонами): зв’язок із соціальною тривожністю та депресивними симптомами у молоді. Україна. Здоров’я нації, (3), 79–89. https://doi.org/10.32782/2077-6594/2026.3/09

Номер

Розділ

Громадське здоров’я