Оцінювання ефективності української системи охорони здоров’я в міжнародному контексті

Анотація

Мета – комплексне порівняльне оцінювання ефективності функціонування системи охорони здоров’я України в міжнародному контексті для визначення сильних сторін, проблемних компонентів та потенційних напрямів її удосконалення. Матеріали та методи. Методологічну основу аналізу становить трикомпонентна концептуальна матриця Всесвітньої організації охорони здоров’я «ресурси – охоплення – результати». За дизайном робота є порівняльним екологічним дослідженням. Інформаційну базу сформовано з офіційних репрезентативних макроекономічних, фінансових та медико-демографічних даних ВООЗ, Світового банку, ОЕСР, Євростату та Інституту метрики та оцінки здоров’я (IHME) за 2021 рік. Цей часовий інтервал вибрано як останній довоєнний період відносно стабільного розвитку системи охорони здоров’я України, дані якого повністю представлені у світових реєстрах. Проаналізовано три кластери показників: 1) ресурси та фінансування системи охорони; 2) охоплення медичними послугами; 3) результати охорони здоров’я. Аналітичний етап здійснено із застосуванням методів бенчмаркінгу, компаративного, системного та структурно-функціонального аналізу. Фінансові показники порівнювали з використанням паритету купівельної спроможності (ПКС) для нівелювання цінових викривлень. Особливу увагу приділено розрахунку інтегрального індикатора «усувна смертність», для оцінки якого залучено масиви даних Державної служби статистики України за останній доступний рік (2020) щодо кількості померлих за причинами, віком і статтю у розрізі 16 вікових груп. Референтними групами виступили країни Євросоюзу (ЄС), Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), а також групи країн із доходом нижче та вище середнього за класифікацією Світового банку. Результати. Виявлено глибоку ресурсно-результативну диспропорцію системи охорони здоров’я України за трьома кластерами. За високої макроекономічної частки витрат (8,2% ВВП у 2021 р.) подушне фінансування за ПКС (1 382 дол. США) є суттєво нижчим за рівень ЄС ($5 469) та ОЕСР ($6 364). Головні деформації – низька частка державних витрат (52,1%) та критичний рівень прямих платежів населення (45,3%), що зумовлює високу частоту катастрофічних витрат домогосподарств (17,1%). Попри фінансові обмеження, індекс універсального охоплення послугами становить 74 бали, що перевищує середньосвітовий рівень (67) та орієнтир для країн із доходами нижче середнього (58), зберігаючи базову доступність медичної допомоги. Спостерігається контрастний профіль ефективності: відносна успішність фіксується за тривалістю життя (71,4 року), материнською (26 на 100 тис.), малюковою смертністю (8 на 1000) та смертністю від туберкульозу (9,7 на 100 тис.), які є кращими за середньосвітові показники. Водночас виявлено критичне негативне відхилення за ймовірністю передчасної смерті від неінфекційних захворювань (24,8% проти 12,1% у ЄС), втраченими роками здорового життя (DALY – 36 641 на 100 тис.), що є близьким до середньосвітового рівня (37 090), але вищим, ніж для країн із доходами вище середнього (28 371) та усувною смертністю (410–435 на 100 тис. проти 222–271 у країнах ОЕСР та ЄС). Висновки. Комплексна оцінка ефективності системи охорони здоров’я України виявляє глибоку невідповідність між ресурсами та результатами діяльності. Значна частка витрат у ВВП не гарантує соціального захисту: дефіцит державного фінансування перекладає тягар на домогосподарства, спричиняючи катастрофічний рівень прямих платежів населення. Попри це, система зберігає базову інфраструктурну доступність (охоплення медичними послугами) та відносну успішність у контролі інфекційних хвороб, материнської й малюкової смертності порівняно зі світовими орієнтирами. Водночас спостерігається критично низька ефективність у боротьбі з неінфекційними захворюваннями, що проявляється у високій передчасній смертності, значному рівні DALY та усувної смертності проти показників ЄС і ОЕСР. Закріплення України у групі країн із доходом вище середнього вимагає переорієнтації реформ із закупівлі обсягів послуг на закупівлю їхньої якості з пріоритетом на первинну ланку та програму реімбурсації для зниження фінансового навантаження на пацієнтів.