Особливості клінічного прийняття рішень лікарями первинної медичної допомоги залежно від використання анкет оцінки ризику онкологічних захворювань
DOI:
https://doi.org/10.32782/2077-6594/2026.3/24Ключові слова:
первинна медична допомога, лікар, клінічне рішення, фактори ризику, анкетування, скринінгАнотація
Клінічне прийняття рішень лікарями первинної медичної допомоги є ключовим етапом раннього виявлення онкологічних захворювань. Використання структурованих інструментів оцінки факторів ризику, зокрема анкетування пацієнтів, може сприяти системному збору анамнезу та підвищенню онкологічної настороженості лікарів. Мета дослідження полягала у визначенні відмінностей у клінічних підходах і прийнятті рішень лікарями первинної медичної допомоги залежно від використання анкетування пацієнтів щодо факторів ризику онкологічних захворювань. Матеріали і методи. Проведено поперечне аналітичне дослідження за участю 311 лікарів загальної практики – сімейної медицини. Респондентів розподілено на дві групи: лікарі, які не проводять анкетування щодо факторів ризику онкологічних захворювань (n=75), та лікарі, які проводять таке анкетування (n=236). Анкета містила питання щодо соціально-професійних характеристик лікарів, клінічних симптомів, факторів ризику та призначення скринінгових обстежень. Статистичний аналіз виконано з використанням критерію χ² та точного критерію Фішера. Результати. Встановлено статистично значущий зв’язок між використанням анкетування та стажем роботи лікарів (p=0,007). Лікарі, які застосовують анкетування, частіше враховували порушення роботи шлунково-кишкового тракту (67,4% проти 48,0%; p=0,004) та сечовиділення (65,3% проти 48,0%; p=0,010) як можливі симптоми онкологічних захворювань. Обтяжений сімейний анамнез також частіше враховувався у цій групі (90,3% проти 77,3%; p=0,006). Крім того, ці лікарі частіше призначали тест на приховану кров у калі (68,6% проти 54,7%; p=0,036) та визначення онкомаркерів (26,7% проти 14,7%; p=0,042). Інші симптоми, фактори ризику та більшість скринінгових обстежень не мали статистично значущих відмінностей. Висновки. Використання анкетування щодо факторів ризику онкологічних захворювань асоціюється із системним підходом до збору анамнезу, оцінки клінічних симптомів та призначення діагностичних обстежень. Застосування таких інструментів може сприяти підвищенню онкологічної настороженості лікарів і покращенню раннього виявлення раку.
Посилання
Sung H, Ferlay J, Siegel RL, Laversanne M, Soerjomataram I, Jemal A, et al. Global cancer statistics 2020: GLOBOCAN estimates of incidence and mortality worldwide for 36 cancers in 185 countries. CA Cancer J Clin. 2021;71(3):209–49. DOI: 10.3322/caac.21660.
Barclay ME, Abel GA, Greenberg DC, Rous B, Lyratzopoulos G. Socio-demographic variation in stage at diagnosis of breast, bladder, colon, endometrial, lung, melanoma, prostate, rectal, renal and ovarian cancer in England and its population impact. Br J Cancer. 2021;124(7):1320–9. DOI: 10.1038/s41416-021-01279-z.
Willis TA, Neal RD, Walter FM, Foy R. Priorities for implementation research on diagnosing cancer in primary care: a consensus process. BMC Health Serv Res. 2023;23(1):1308. DOI: 10.1186/s12913-023-10330-z.
Smith CF, Drew S, Ziebland S, Nicholson BD. Understanding the role of GPs’ gut feelings in diagnosing cancer in primary care. Br J Gen Pract. 2020;70(698):e612–21. DOI: 10.3399/bjgp20X712301.
Medina-Lara A, Grigore B, Lewis R, Peters J, Price S, Landa P, et al. Cancer diagnostic tools to aid decision-making in primary care: mixed-methods systematic reviews and cost-effectiveness analysis. Health Technol Assess. 2020;24(66):1–332. DOI: 10.3310/hta24660.
Sutton RT, Pincock D, Baumgart DC, Sadowski DC, Fedorak RN, Kroeker KI. An overview of clinical decision support systems: benefits, risks, and strategies for success. NPJ Digit Med. 2020;3:17. DOI: 10.1038/s41746-020-0221-y.
Власик ЛЙ. Досвід пацієнта та його роль у медичній активності на прикладі економічно активного населення. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2020;(3):89–96. DOI: 10.11603/1681-2786.2020.3.11628.
Таранов ВВ, Теренда НО. Стан та проблеми сучасної онкології (за даними огляду літератури). Україна. Здоров’я нації. 2023;(3):154–9. DOI: 10.32782/2077-6594/2023.3/26.
Зуб ВО, Котуза АС. Аналіз надання допомоги пацієнтам з онкологічними захворюваннями в умовах воєнного стану. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2022;(3):35–40. DOI: 10.11603/1681-2786.2022.3.13434.
Bradley PT, Hall N, Maniatopoulos G, Neal RD, Paleri V, Wilkes S. Factors shaping the implementation and use of Clinical Cancer Decision Tools by GPs in primary care: a qualitative framework synthesis. BMJ Open. 2021;11(2):e043338. DOI: 10.1136/bmjopen-2020-043338.
Oliva-Fanlo B, March S, Medina D, Martín-Rabadán M, Tamborero G, Stolper E, et al. Prevalence and diagnostic value of GPs’ gut feelings for cancer and serious diseases: protocol for a prospective observational study of diagnostic validity. BMJ Open. 2019;9(10):e032404. DOI: 10.1136/bmjopen-2019-032404.
Hardy V, Yue A, Archer S, Merriel SWD, Thompson M, Emery J, et al. Role of primary care physician factors on diagnostic testing and referral decisions for symptoms of possible cancer: a systematic review. BMJ Open. 2022;12(1):e053732. DOI: 10.1136/bmjopen-2021-053732.
Машкевич ОГ, Вежновець ТА. Особливості організації раннього виявлення злоякісних новоутворень у жителів міст та сільської місцевості на рівні первинної медичної допомоги. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2025;4(106):80–6. DOI: 10.11603/1681-2786.2025.4.15901.
Міністерство охорони здоров’я України. Про затвердження Уніфікованого клінічного протоколу первинної та спеціалізованої медичної допомоги «Базальноклітинний рак шкіри»: наказ МОЗ України від 14 березня 2024 р. № 436 [Internet]. Київ: МОЗ України; 2024. Доступно: https://moz.gov.ua/uk/decrees/nakaz-moz-ukraini-vid-14032024--436-pro-zatverdzhennjaunifikovanogo--klinichnogo-protokolu-pervinnoi--ta-specializovanoi-medichnoi--dopomogi-bazalnoklitinnij-rak-shkir.
