НЕТРИМАННЯ СЕЧІ У ЧОЛОВІКІВ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2077-6594.1.1.2022.254650Ключові слова:
нетримання сечі, чоловіки, терапіяАнотація
У дослідженні аналізується лікування нетримання сечі у чоловіків.
Методи. Статті, які відповідають критеріям для включення до цієї оцінки, були оцінені та внесені до матриці синтезу. Результати дослідження, які відповіли на питання дослідження, були оцінені та згруповані в методи лікування.
Результати. Лікування першої лінії ургентного нетримання сечі включає тренування сечового міхура та поведінкову терапію. Якщо ці заходи не приносять результатів, можна застосувати антихолінергічну терапію. У випадках, коли медична терапія не приносить результатів, варіанти лікування включають інтрадетрузорні ін’єкції ботулотоксину або нейромодуляцію. Лікування першої лінії для чоловіків із стресовим нетриманням сечі є консервативним. Це включає поведінкову терапію та тренування м’язів тазового дна/фізіотерапію тазових органів. Поведінкові втручання є переважно підтримуючими заходами в цій ситуації, які в основному передбачають втрату ваги для пацієнтів з високим ІМТ. Хірургічне лікування можна розглянути, якщо консервативні заходи не принесли результату. Як правило, будь-яке хірургічне втручання відкладається на 6–12 місяців після операції. Варіанти хірургічного лікування включають периуретральні наповнювачі, уретральні стропи та штучні сечові сфінктери. Штучний сфінктер є золотим стандартом лікування нетримання сечі після простатектомії, при цьому частота утримання після операції становить понад 80%. Змішане нетримання сечі має компоненти як ургентного, так і стресового нетримання. Лікування спочатку вимагає від клініциста визначити найбільш неприємну скаргу пацієнта. Часто це передбачає комбінований підхід спеціаліста, оскільки лікування одного може погіршити інший. Постійне нетримання сечі. Це може свідчити про розвиток нориці між уретрою за межами дистального сфінктерного механізму або серйозну недостатність сфінктерного механізму, що призводить до відсутності обмеження потоку. Лікування цього стану включає хірургічне втручання або пристрої для утримання.
Висновки. нетримання сечі у чоловіків може бути виснажливим для людини. Психосоціальний вплив стану може змінюватися, і його слід оцінити перед плануванням спеціального лікування. Класифікація нетримання сечі може допомогти краще визначити основні причини та керувати клінічним лікуванням, хоча досить часто пацієнти мають складні симптоми, які зазвичай не підходять під жодне визначення.
Посилання
Alappattu, M., Neville, C., Beneciuk, J., & Bishop, M. (2016). Urinary Incontinence Symptoms and Impact on Quality of Life in Patients Seeking Outpatient Physical Therapy Services. Physiotherapy Theory and Practice, 32(2), 1-6.
Babecka, J. (2021). Urinary incontinence and BTL EMSELLA TM. In: Ukrajina. Zdorovja naciji: naukovo-praktyčnyj žurnal. – Kyjiv (Ukrajina) : Ukrajinskyj instytut strategičnych doslidžeň Ministerstva ochoroni zdorovja Ukrajiny. 4 (66), 2021, s. 89-91.
Babečka, J., Popovičová, M., Belovičová, M., & Snopek, P. (2021). Preffered methods of treating obesity in late adulthood and senior age. Clinical Social Work and Health Intervention.
Belovičová, M. (2019). Physiotherapy as a part of a complex non-pharmacological treatment of obesity in medical spa environment. Україна. Здоров’я нації, 146.
Belovičová, M., & Vansač, P. (2019). Selected aspects of medical and social care for long-term ill persons. Towarzystwo Słowaków w Polsce.
Gulasova, I., Babecka, J. (2020). Kvalita života seniorov s inkontinenciou moču. Vyd.: TYPI UNIVERSITAS TYRNAVIENSIS v Trnave, 1. vyd., 2020, s 175.
Hollier, A., (2016). Clinical guidelines in primary care (2nd ed). Lafayette, LA. Advanced Practice Education Associates Inc.
Kececioglu, M., (2015) Surgical Management of Urinary Stress Incontinence. Medicine Science International (Online), 5(1), 1-11.
Lobchuk, M., & Rosenberg, F. (2014). A comparison of affected individual and support person responses on the impact of urinary incontinence on quality of life. Urologic Nursing, 34(6), 291-302.
Mathur, P., Mathur, P. & Soni, M. (2016). An Observational study of the effect on quality of life in perimenopausal females suffering from urinary incontinence. International Journal of Reproduction, Contraception, Obstetrics and Gynecology, 5 (2), 448-451.
Neumann, P., Fuller, A., & Sutherland, P. (2015). Verbal pelvic floor muscle instructions pre-prostate surgery assessed by transperineal ultrasound: Do men get it? Australian & New Zealand Continence Journal, 21(3), 84-88 5p.
Popovičová, M., Belovičová, M., Snopek, P., & Babečka, J. (2021). Key predictors of overweight and obesity in adult population. Clinical Social Work and Health Intervention.
Terzoni, S., Montanari, E., Mora, C., Ricci, C., Sansotera, J., Micali, M., &... Destrebecq, A. L. (2015). Electrical stimulation for post-prostatectomy urinary incontinence: is it useful when patients cannot learn muscular exercises? International Journal of Urological Nursing, 9(1), 29-35 7p.
Testa, A. (2015). Understanding Urinary Incontinence in Adults. Urologic Nursing, 35(2), 82-86 5p.
Teunissen, D. T., Stegeman, M. M., Bor, H. H., & Lagro-Janssen, T. A. (2015). Treatment by a nurse practitioner in primary care improves the severity and impact of urinary incontinence in women. An observational study. BMC urology, 15(1), 1.
Utomo, E., Korfage, I. J., Wildhagen, M. F., Steensma, A. B., Bangma, C. H., & Blok, B.F. (2015). Validation of the urogenital distress inventory (UDI‐6) and incontinence impact questionnaire (IIQ‐7) in a Dutch population. Neurourology and urodynamics, 34(1), 24-31.
Vansač, P. (2019). Social intervention through ergotherapy in retirement home. Україна. Здоров’я нації, (2), 145-146.
Vaughan, C. P., Goode, P. S., Burgio, K. L., & Markland, A. D. (2011). Urinary incontinence in older adults. Mount Sinai Journal of Medicine: A Journal of Translational and Personalized Medicine, 78(4), 558-570.
Weber, B. A., & Roberts, B. L. (2015). Refining a Prostate Cancer Survivor’s Toolkit. Urologic Nursing, 35(1), 22-29 8p.
Wilson, M. (2015). Assessing and treating urinary incontinence in men. British Journal of Community Nursing, 20(6), 268-270 3p.
Wilson, M. (2016). Urinary incontinence: considering the physical and psychological implications. British Journal of Community Nursing, 21(5), 222-224 2p.
