МОЖЛИВОСТІ ПІДВИЩЕННЯ ФІЗИЧНОЇ АКТИВНОСТІ ПАЦІЄНТІВ ЯК ПРОВІДНОГО ФАКТОРА ЗМІЦНЕННЯ ЗДОРОВ’Я ТА ЗАПОБІГАННЯ ВАЖКОГО ПЕРЕБІГУ COVID-19 НА ЕТАПІ ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2077-6594.4.1.2021.247009Ключові слова:
фізична активність, карантин, COVID-19, гіпокінезія, здоров’я, первинна медико-санітарна допомогаАнотація
Мета роботи – проаналізувати ризики для здоров’я населення, пов’язані зі зниженням рухової активності під час карантинних обмежень у період пандемії COVID-19, окреслити шляхи і засоби підвищення фізичної активності пацієнтів на етапі первинної медико-санітарної допомоги.
Матеріали та методи: керівні документи та статистичні дані Всесвітньої організації охорони здоров’я у сфері громадського здоров’я, результати наукових досліджень. Використані методи дослідження – бібліосемантичний, системного підходу та аналізу.
Результати. Зниження фізичної активності (ФА) внаслідок карантинних обмежень може спричинити широкий спектр погіршення стану здоров’я, у тому числі, у пацієнтів з хронічними захворюваннями серця та обміну речовин. Гіпокінезія є потужним фактором ризику важкого перебігу COVID-19 у пацієнтів, підвищує ризик госпіталізації і смертності. Регулярна ФА та заняття фізичними вправами в безпечній домашній обстановці є важливою стратегією зміцнення здоров’я під час коронавірусної кризи.
Висновки: В сучасних умовах пандемії COVID-19 і періодичних карантинних обмежень у практичній діяльності медичних працівників первинної медико-санітарної допомоги необхідно стимулювати підвищення рівня фізичної активності пацієнтів, що є фактором змінення здоров’я та зменшення ризику важких наслідків коронавірусної хвороби.
Посилання
WНО. Coronavirus Disease (COVID-19) Pandemic [Internet]; [cited 2021 Nov 10]. Available from: https://www.who.int/emergencies/diseases/novel-coronavirus-2019.
VOZ. Zdorov’ye doma–#HealthyAtHome [Internet]; [tsitirovano 2021 Noyabr’ 10]. Dostupno: https://www.who.int/ru/campaigns/connecting-the-world-to-combat-coronavirus/healthyathome.
Balanzá-Martínez V, Atienza-Carbonell B, Kapczinski F, De Boni RB. Lifestyle behaviours during the COVID-19 – time to connect. Acta Psychiatr Scand. 2020;141(5):399 – 400.
Salari N, Hosseinian-Far A, Jalali R, Vaisi-Raygani А, Rasoulpoor S, Mohammadi M, et al. Prevalence of Stress, Anxiety, Depression among the General Population during the COVID-19 Pandemic: A Systematic Review and Meta-Analysis. Global. Health. 2020;16:1–11.
Lippi G, Henry BM, Sanchis-Gomar F. Physical inactivity and cardiovascular disease at the time of coronavirus disease 2019 (COVID-19). Eur J PrevCardiol. 2020;27(9):906 – 8.
Lippi G, Henry BM, Bovo C, Sanchis-Gomar F. Health risks and potential remedies during prolonged lockdowns for coronavirus disease 2019 (COVID-19). Diagnosis. 2020;7(2):85 – 90.
VOZ. Fizicheskaya aktivnost’ [Internet]; [obnovleno 2020 Noyabr’ 26; tsitirovano 2021 Noyabr’ 10]. Dostupno: https://www.who.int/ru/news-room/fact-sheets/detail/physical-activity.
Sallis R, Young DR, Tartof SY, Sallis JF, Sall J, Li Q, et al. Physical inactivity is associated with a higher risk for severe COVID-19 outcomes: a study in 48440 adult patients. Br J Sports Med 2021;55:1099–1105.
Chastin SFM, Abaraogu U, Bourgois JG, Dall PM, Darnborough J, Duncan E, et al. Effects of Regular Physical Activity on the Immune System, Vaccination and Risk of Community‑Acquired Infectious Disease in the General Population: Systematic Review and Meta‑Analysis. Sports Medicine 2021;51:1673–1686.
WHO. Global action plan on physical activity 2018-2030: more active people for a healthier world: at-a-glance [Internet]. 2018 [updated 2018 June 1; cited 2021 Nov 10]. Available from: https://www.who.int/publications/i/item/WHO-NMH-PND-18.5.
WHO. Global recommendations on physical activity for health [Internet]. 2010. [cited 2021 Nov 10]. Available from: https://www.who.int/publications/i/item/9789241599979.
McTiernan A, Friedenreich CM, Katzmarzyk PT, Powell KE, Macko R, Buchner D, et al. Physical activity in cancer prevention and survival: a systematic review. Med Sci Sports Exerc. 2019;51(6):1252–61.
Livingston G, Sommerlad A, Orgeta V, Costafreda SG, Huntley J, Ames D et al. Dementia prevention, intervention, and care. Lancet. 2017;390(10113):2673–734.
Tremblay MS, Aubert S, Barnes JD, Saunders TJ, Carson V, Latimer-Cheung AE, et al. Sedentary Behavior Research Network (SBRN) – Terminology consensus project process and outcome. Int J Behav Nutr Phys Act. 2017;14(1):75.
Ekelund U, Brown WJ, Steene-Johannessen J, Fagerland MW, Owen N, Powell KE, et al. Do the associations of sedentary behaviour with cardiovascular disease mortality and cancer mortality differ by physical activity level? A systematic review and harmonised meta-analysis of data from 850 060 participants. Br J Sports Med. 2019;53:886–94.
Libby P, Luscher T. COVID-19 is, in the end, an endothelial disease. Eur. Heart J. 2020;41:3038–3044.
Guidelines for Data Processing and Analysis of the International Physical Activity Questionnaire/The IPAQ Group [Internet]. 2015 [cited 2021 Nov 10]. Available from: http://www.ipaq.ki.se.
WHO. Global Physical Activity Questionnaire (GPAQ) Analysis Guide [Internet]. 2019 [cited 2021 Nov 10]. Available from: https://www.who.int/ncds/surveillance/steps/resources/GPAQ_Analysis_Guide.pdf.
WHO guidelines on physical activity and sedentary behavior [Internet]. 2020 [cited 2021 Nov 10]. Available from: https://www.who.int/publications/i/item/9789240015128.
VOZ. Yevropeyskoye regional’noye byuro. Ostavaytes’ fizicheski aktivnymi vo vremya samokarantina [Internet]; [tsitirovano 2021 Noyabr’ 10]. Dostupno: https://www.euro.who.int/ru/health-topics/health-emergencies/ coronavirus-covid-19/publications-and-technical-guidance/noncommunicable-diseases/stay-physically-active-during-self-quarantine.
