СТАВЛЕННЯ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ ДО КАНАЛІВ КОМУНІКАЦІЇ ПРО ЗДОРОВ’Я: З 2012 ПО 2020 Р.
DOI:
https://doi.org/10.32782/2077-6594.2.1.2021.235352Ключові слова:
комунікація, громадське здоров’я, ЗМІ, інтернет, безперервний професійний розвитокАнотація
Мета: визначити динаміку поширеності та ступеня довіри до різних каналів отримання інформації про здоров’я в Україні упродовж 2012-2020 рр. та встановити наявність гендерних та вікових особливостей медіа-профілю громадян України.
Матеріали та методи. Проаналізовані дані Мультиіндикаторного кластерного обстеження домогосподарств та спільного дослідження НУОЗ України імені П.Л. Шупика, УжНУ та ГО «Асоціація профілактики та лікування неінфекційних епідемічних захворювань» щодо отримання респондентами інформації про здоров’я з різних джерел та ступеня довіри до них. Статистична вірогідність виявлених відмінностей перевірялася за допомогою критерію хі-квадрат з поправкою на неперервність та коефіцієнту Баєса.
Результати. Встановлено, що 2020 р. найбільш поширеними джерелами інформації про здоров’я є інтернет, лікарі, друзі та соціальні мережі. Онлайн-формам отримання інформації надають перевагу для оперативного (щоденного або щотижневого) користування. Лікарі, спеціалізовані медичні сайти та сторінки лікарів у соцмережах користуються найбільшою довірою у населення України як джерела інформації про здоров’я – ці три джерела водночас є і найбільш затребуваними серед респондентів.
Встановлені вікові та гендерні відмінності у поширеності, довірі та бажаності каналів інформації про здоров’я.
Висновки. Розбудова медичного інтернету: мережі веб-сайтів та сторінок у соціальних мережах, що адмініструються лікарями або медичними установами – є раціональним елементом стратегії комунікації щодо здоров’я. Виконання цього завдання потребує адекватної підтримки на рівні безперервного професійного розвитку лікарів.
Посилання
Abraham T. The price of poor pandemic communication. British Medical Journal. 2010;: p. 1307.
Знаменська М.А., Слабкий Г.О., Знаменська Т.К. Комунікації в охороні здоров’я Київ; 2019.
WHO. Part 1: Guidance Document On Characterizing And Communicating Uncertainty In Exposure Assessment. Geneva:; 2008.
Baumann I., Jaks R., Robin D., Juvalta S., Dratva J. Parents’ health information seeking behaviour – does the child’s health status play a role? BMC Family Practice. 2020.
Знаменська М.А. Медико-соціальне обгрунтування системи комунікацій в охороні здоров'я : автореферат дис.. д-ра мед. наук : 14.02.03 – соціальна медицина Київ: М-во охорони здоров'я України, Нац. мед. акад. післядипл. освіти ім. П. Л. Шупика; 2016.
Hulchiy O., Slabkiy G., Balashov K. Evidence-based approaches to communication of non-communicable diseases risks in Ukraine: identification of channels. Україна. Здоров’я нації. 2020; 2(3).
Syrkiewicz-Świtała M. Development opportunities for the use of social media marketing in health promotion. In ; 2019; Hokkaido : Hokkaido University.
World Health Organization. Global difusion of eHealth: making universal health coverage achievable. Geneva; 2016.
Stahl J.P., Cohen R., Denis F., Gaudelus J., Martinot A., Lery T., et al. The impact of the web and social networks on vaccination. New challenges. ELSEVIER. 2016.
Ucakar V., Fafangel M., Kraigher A. Vaccine confidence among mothers of young children, Slovenia, 2016. Elsevier. 2018.
United Nations Children’s Fund, State Statistics Service of Ukraine; Ukrainian Institute for Social Reforms and Statinformconsulting. Ukraine Multiple Indicator Cluster Survey (MICS) 2012, Ref. UKR_2012_MICS_v01_M. [Dataset downloaded from https://microdata.worldbank.org/index.php/catalog/2348 on 30.11.2019.].
Балашов К.В., Слабкий Г.О., Гульчій О.П., Захарова Н.М. Концептуальна рамка психографічних досліджень у сфері профілактики неінфекційних захворювань. Укр. Мед. Часопис. 2020 Oct.
The jamovi project. jamovi. (Version 1.8.1) [Computer Software]. [Online].; 2021. Available from: https://www.jamovi.org.
Syrkiewicz-Switała M., Romaniuk P., Strzelecka A., Lar K., Holecki T. Prospects for the Use of Social Media Marketing Instruments in Health Promotion by Polish Marshal Offices. Front. Public Health. 2018 Mar.
Syrkiewicz-Świtała M., Kotlarek M. The importance of social media marketing in promoting health in the opinion of inhabitants of Gliwice. Marketing i Zarządzanie. 2017: p. 353-361.
Russomanno J., Patterson J.G., Jabson Tree J.M. Social Media Recruitment of Marginalized, Hard-to-Reach Populations: Development of Recruitment and Monitoring Guidelines. 2019;(5(4)).
Whitaker C., Stevelink S., Fear N. The Use of Facebook in Recruiting Participants for Health Research Purposes: A Systematic Review. J Med Internet Res. 2017;(19(8)).
Nejašmić D., Miošić I., Vrdoljak D., Permozer Hajdarović S., Tomičić M., Gmajnić R., et al. Awareness and use of evidence-based medicine information among patients in Croatia: a nation-wide cross-sectional study. Croat Med J. 2017 Aug: p. 300–301.
Tonsaker T., Bartlett G., Trpkov C. Health information on the Internet. Gold mine or minefield? Can Fam Physician. 2014 May: p. 407-408.
Gerbing K.K., Thiel A. Handling of medical knowledge in sport: Athletes'. European Journal of Sport Science. 2015.
Eysenbach G. Internet Health Information Seeking and the Patient-Physician Relationship: A Systematic Review. J Med Internet Res. 2017 Jan: p. e9.
Балашов К. Громадське здоров'я та культура: точки дотику. In Modern science: problems and innovations. Abstracts of the 3rd International scientific and practical conference.; 2020; Stockholm: SSPG Publish. p. 74-79.
Falcone R., Sapienza A. How COVID-19 Changed the Information Needs of. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2020.
