ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ У СФЕРІ САНІТАРНО-ЕПІДЕМІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2077-6594.2.1.2021.235362Ключові слова:
санітарно-епідеміологічне благополуччя військовослужбовців, санітарно-епідеміологічний наглядАнотація
Мета: аналіз стану нормативно-правового забезпечення у сфері забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя військовослужбовців ЗС України. Матеріали та методи. Матеріалами служила нормативно-правова база щодо реалізації державної політики в сфері санітарно-епідеміологічного благополуччя військовослужбовців ЗС України, науково-інформаційні джерела. Застосовувалися наступні методи – аналітико-бібліографічний, історичний, системного підходу.
Результати. Після вивчення нормативно-правової бази визначено, що законодавство України для забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя військовослужбовців Збройних Сил Україні та членів їх сімей зазнало суттєвих змін та потребує подальшого удосконалення. Після трансформації Державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства оборони України існує певна неврегульованість нормативно-правових документів для здійснення діяльності санітарно-епідеміологічних закладів Збройних Сил України
Висновки. Проведений аналіз чинних законодавчих актів, що регулюють сферу планування організації та здійснення санітарно-епідеміологічного нагляду, підтвердив необхідність їх перегляду, з метою виявлення розбіжностей, протиріч і прогалин в законодавстві та уніфікації їх положень та довів необхідність формування комплексної інформаційної бази даних стану здоров’я військовослужбовців, стану середовища життєдіяльності, його небезпечних та шкідливих факторів, які впливають або можуть впливати на здоров’я.
Посилання
Розпорядження КМ України від 30 листопада 2016 р. № 1002-р Про схвалення Концепції розвитку системи громадського здоров’я. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/npas/249618799.
Шафранський В.В. Європейська політика “Здоров’я-2020” : використання науково обґрунтованих стратегій для отримання позитивних результатів / В.В. Шафранський // Економіка і право охорони здоров’я. 2016. – № 1 (3). – С.44-48.
Слабкий Г. О. Здоров’я 2020 – нова європейська політика і стратегія в інтересах здоров’я населення / Г. О.Слабкий, Г.Я. Пархоменко, Н.Ю. Астахова // Вісник проблем біології і медицини. 2014. – Вип. 3 Том 1 (110). – С. 16-20.
Слабкий Г.О., Миронюк В.І., Качала Л.О. Система громадського здоров’я: бачення Всесвітньої організації охорони здоров’я. Основні оперативні функції громадського здоров’я та їх зміст / Україна. Здоров’я нації. 2017. – № 3 (44). – C.24-31.
Закон України від 24.02 1994 № 4004- XII Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення [Електронний ресурс]: // Офіц. веб-сайт Верхов. Ради України. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/4004-12.
Наказ МОЗ від 27.06.2019 № 1475 Про затвердження Плану оптимізації лабораторної мережі в системі громадського здоров’я [Електронний ресурс]: Оф. веб-сайт Ліга-закон. – Режим доступу : http://search.ligazakon.ua/ l_doc2.nsf/link1/MOZ31569.html.
Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони: від 27.06.2014 р.: ратиф. із заявою законом України від 16.09.2014 р. № 1678-VII // БД Законодавство України / ВР України. URL: http://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/984_011.
Князевич В. М. Перспективи розвитку публічного управління у сфері громадського здоров’я України в умовах системних змін / В.М. Князевич, Т. П. Авраменко, В. В. Короленко // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. 2016. – № 1 (80). – С. 56–65.
Кульгінський Є. А. Управління, орієнтоване на здоров’я людини, як нова стратегія в державному управлінні розвинених країн. Теорія та практика державного управління. 2015. – Вип. 2. – С. 274–283.
Проневич О.С. Імплементація регламенту (ЄС) 851/2004 про утворення європейського центру з профілактики та контролю за захворюваннями: стан, проблеми і перспективи ; Право і безпека. 2017. – №3 (66). – С. 45-51.
Грузєва Т. С. Організація контролю за громадським здоров’ям у США та країнах європейського регіону / Т. С. Грузєва, В. В. Мельник; Україна. Здоров’я нації. – 2015. – № 2. – С. 96–103.
Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2007. – № 29 – ст.389 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/877-16#Text.
Павлик І. Відмінність понять “державний контроль” і “державний нагляд”: нормативно-правовий аспект / І.Павлик // Науковий вісник. Демократичне врядування. 2017. – Вип. 20.
Вітвіцький С.С. Співвідношення термінів «контроль» та «нагляд»: проблеми теорії, аналіз законодавства / С.С. Вітвіцький // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету Сер: Юриспруденція. 2014. – С.12. – С. 93-96.
Закон України Основи законодавства України про охорону здоров’я від 19.11.1992. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#Text.
Наказ МО України від 29.09.2017 № 505 “Про затвердження Положення про Службу превентивної медицини Міністерства оборони України”.
Постанова КМ України від 27.12.2018 № 1164 Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1164-2018-%D0%BF#Text.
