АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ ТЕРАПЕВТИЧНОГО АЛЬЯНСУ МІЖ КАРДІОХІРУРГІЧНИМИ ПАЦІЄНТАМИ ТА ФІЗИЧНИМИ ТЕРАПЕВТАМИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ АНКЕТУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2077-6594.3.2.2020.213716Ключові слова:
робочий альянс, союз, розуміння, емпатія, фізична реабілітація, терапевтичні вправи, якістьАнотація
Мета – провести аналіз показників терапевтичного альянсу між кардіохірургічними пацієнтами та фізичними терапевтами за результатами анкетування пацієнтів.
Матеріали та методи. У опитуванні взяли участь 87 пацієнтів (старше 18 років, без когнітивних порушень), котрим виконувалось кардіохірургічне втручання. Для дослідження терапевтичного альянсу використаний опитувальник Working Alliance Inventory, а саме форма SF Hatcher Client (для пацієнта), котра включала 12 запитань. Оцінка проводилася за 5-бальною шкалою (від 1 до 5 балів). Заповнення опитувальника відбувалося на сьомий післяопераційний день.
Результати. Проведений аналіз частот підтвердив, що більшість пацієнтів обирала відповіді з високим балом, тобто «дуже часто» та «часто», у всіх крім одного пунктах опитувальника. Показники Ме (25%;75%) у доменах терапевтичного альянсу становили: 17 (15; 20) балів у домені «ціль», 18 (16; 18) балів у домені «завдання», а у домені «взаємовідносини» – 16 (13; 18) балів. Середні значення цих доменів склали відповідно 80,25%, 79,44% та 73,44% від максимальної оцінки (з врахуванням особливостей шкали оцінювання). Відзначимо, що показники доменів «ціль» та «відношення» (р=0,019) достовірно відрізнялися, а при порівнянні пар доменів «ціль» та «завдання» (р=0,141), «завдання» та «відношення» (р=0,416) статистичних відмінностей не встановлено. Загальний показник всього опитувальника склав 50 (43;55) балів, а значення х̅±S склали 49,31±9,02 бала, що склало 77,7% від максимуму з врахуванням особливостей оцінки.
Висновки. Проведений аналіз оцінок терапевтичного альянсу між кардіохірургічними пацієнтами та фізичними терапевтами за результатами анкетування пацієнтів підтвердив досить високий його рівень.
Посилання
Paap D., Schrier E., Dijkstra P. U. Development and validation of the Working Alliance Inventory Dutch version for use in rehabilitation setting. Physiotherapy theory and practice. 2019. Vol. 35(12). Р. 1292-1303.
Crow R., Gage H., Hampson S., Hart J., Kimber A., Thomas H. The role of expectancies in the placebo effect and their use in the delivery of health care: a systematic review. Health Technology Assessment. 1999. Vol. 3. Р. 1–96.
Fuentes J., Armijo-Olivo S., Funabashi M., Miciak M., Dick B., Warren S., Gross D.P. Enhanced therapeutic alliance modulates pain intensity and muscle pain sensitivity in patients with chronic low back pain: An experimental controlled study. Physical Therapy. 2014. Vol. 94. Р. 477–489.
Bordin E.S. The generalizability of the psychoanalytic concept of the working alliance. Psychotherapy: Theory, Research and Practice. 1979. Vol.16. Р. 252–260.
Greenberg L.S., Webster M.C. Resolving decisional conflict by Gestalt two-chair dialogue: Relating process to outcome. Journal of Counseling Psychology. 1982. Vol.29. Р. 468–477.
Del Re A., Flückiger C., Horvath A.O., Symonds D., Wampold B.E. Therapist effects in the therapeutic alliance–outcome relationship: A restricted-maximum likelihood metaanalysis. Clinical Psychology Review. 2012. Vol.32. Р. 642–649.
Horvath A.O., Del Re A., Flückiger C., Symonds D. Alliance in individual psychotherapy. Psychotherapy. 2011. Vol.48. Р. 9–16.
Freud S. On Beginning the Treatment (Further Recommendations on the Technique of Psy cho-Analy sis I). The Standard Edition of the CompletePsy chological Works of Sigmund Freud, Volume XII (1911-1913): The Case of Schreber, Papers on Technique and Other Works. 1913. Р. 121–144.
Bordin E.S. Theory and Research on the Therapeutic Working Alliance: new Directions. In: Irving B. Weiner (Series ed). The Working Alliance: theory, Research, and Practice. New York: Wiley, 1994. Р. 13–37.
Hall A.M., Ferreira P.H., Maher C.G., Latimer J., Ferreira M.L. The influence of the therapist-patient relationship on treatment outcome in physical rehabilitation: A systematic review. Physical Therapy. 2010. Vol.90. Р. 1099–1110.
Lakke S.E., Meerman S. Does working alliance have an influence on pain and physical functioning in patients with chronic musculoskeletal pain; A systematic review. Journal of Compassionate Health Care. 2016. Vol.3. Р. 1–10.
Babatunde F., MacDermid J., MacIntyre N. Characteristics of therapeutic alliance in musculoskeletal physiotherapy and occupational therapy practice: A scoping review of the literature. BMC Health Services Research. 2017. Vol.17. Р. 375.
Besley J., Kayes N.M., McPherson K.M. Assessing therapeutic relationships in Physiotherapy: Literature review. New Zealand Journal of Physiotherapy. 2010. Vol. 39. Р: 81–91.
Hall A.M., Ferreira M.L., Clemson L., Ferreira P., Latimer J., Maher C.G. Assessment of the therapeutic alliance in physical rehabilitation: a RASCH analysis. Disability and rehabilitation. 2012. Vol.34(3). Р. 257-266.
Elvins R., Green J. The conceptualization and measurement of therapeutic alliance: An empirical review. Clinical Psychology Review. 2008. Vol.28. Р. 1167–1187.
Horvath A.O., Greenberg L.S. Development and validation of the Working Alliance Inventory. Journal of Counseling Psychology. 1989. Vol.36. Р.223–233.
Hatcher R. L., Gillaspy J. A. Development and validation of a revised short version of the Working Alliance Inventory. Psychotherapy research. 2006. Vol.16(1). Р. 12-25.
Fedorenko S.M., Vitomskyi V.V., Lazarіeva О.B., Vitomska M.V. The results of the analysis of the criteria of therapeutic alliance of patients orthopedic profile of outpatient physical therapy program. Health, sport, rehabilitation. 2019. Vol.5(3). Р. 15-23. DOI: https://doi.org/10.34142/HSR.2019.05.03.02.
