АНАЛІЗ ОКРЕМИХ ФАКТОРІВ РИЗИКУ ВИНИКНЕННЯ ОСТЕОПОРОЗУ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2077-6594.3.2020.208618Ключові слова:
остеопороз, фактори ризику, неінфекційні захворювання, денситометрія, вторинна профілактикаАнотація
Мета. В даний час остеопороз є хронічним неінфекційним захворюванням, що має все більш широкий, пов’язаний зі здоров’ям, соціально-економічний та суспільний вимір. Мета дослідження полягає в тому, щоб визначити ризик виникнення перелому кісток і скласти карту факторів ризику, пов’язаних з розвитком остеопорозу.
Матеріали та методи. Було обстежено 151 хворих середнього віку 64,2 року (SD±8,9), які були зареєстровані в Остеоцентре. Щоб визначити ризик виникнення остеопоротичних переломів, ми використовували метод FRAX (Fracture Risk Assessment Tool) і денситометричний скринінг. Що стосується остеопорозу, ми відстежували такі фактори ризику: вік, стать, сімейний анамнез, супутні захворювання і харчування.
Результати. Результати нашого спостереження групи дослідження підтвердили той факт, що ризик розвитку остеопорозу росте з віком. Більш висока частота остеопорозу зустрічалася у жінок, ніж у чоловіків. Можна констатувати, що позитивний сімейний анамнез і харчування дійсно впливають на розвиток остеопорозу. Супутні захворювання не виявлено статистично значущими щодо розвитку остеопорозу.
Висновки. Результати показують, що необхідно посилити як первинну, так і вторинну профілактику остеопорозу.
Посилання
Cooper, C., Ferrari, S. Compendium of Osteoporosis. Available from: http://share.iofbonehealth.org/WOD/ Compendium/IOF-Compendium-of-Osteoporosis-WEB.pdf [accessed: October 21, 2019].
Hernlund, E., Svebdom, A., Ivergard, M., et al. Osteoporosis in the European Union: Medical Management, Epidemiology and Economic Burden: A report prepared in collaboration with the International Osteoporosis Foundation (IOF) and the European Federation of Pharmaceutical Industry Associations (EFPIA). Arch Osteoporos, 2013; 8: 115-136. doi: 10.1007/s11657-013-0136-1.
Špániková B. Secondary osteoporosis of cancers. Via Pract, 2018; 15(1): 17-20. ISSN 1339-424X (on-line).
Payer J., Killinger Z., Jackuliak P., Kužma, M. Postmenopausal osteoporosis: standard diagnostic and therapeutic procedure. Clin Osteol, 2018; 23(1): 18-27. ISSN 2571-1334 (on-line).
Baňárová P., Kereková P., Petríková Rosiková I., Černický M. The presence of risk cases of osteoporosis in patients diagnosed with osteoporosis. Zdravotnícke listy, 2013; 1(2): 4-10. ISSN 2644-4909 (on-line).
Pouresmaeili F., Kamalidehghan, B., Kamarehei, M., Goh, Y.M. A comprehensive overview on osteoporosis and its risk factors. Ther Clin Risk Manag, 2018; 4: 2029-204. doi: 10.2147/TCRM.S138000.
Belovičová, M., Vansáč, P. Selected aspects of medical and social care for long-term ill persons. Towarzystwo Slowaków w Polsce, Kraków, 2019, 153 p. ISBN 978-83-811110-9-6.
FRAX. 2019. Available from: https://www.sheffield. ac.uk/FRAX/tool.aspx?country=44. [accessed: December 12, 2018].
Payer J., Killinger, Z. Osteoporóza. vyd. Herba, 2012. 250 s. ISBN 978-80-891719-4-1.
Némethová E., Killinger Z., Payer J. A comparison of the risk of osteoporotic fractures in Slovakia and neighboring countries. Osteologický bulettin, 2013;18(2): 44-52. ISSN 1211-3778.
Tu K.N., Lie J.D., Wan CH.K.V., et al. Osteoporosis: A review of treatment option. PT. 2018 Feb;43(2):92-104.
Broulík P. Postmenopausal osteoporosis. Practical advice of doctors. vyd. Praha: Mladá fronta, 2011. 47 s.
Tomková S, Vrško M. Osteoporosis in men: what has changed? Clin Osteol, 2019; 24(3): 93-100. ISSN 2571-1334 (on-line).
Fraser L., Langsetmo L., Berger C. et al. Fracture prediction and calibration of a Canadian FRAX tool: a population-based report from CaMos. Osteporos Int, 2011; 22(3): 829–837. doi: 10.1007/s00198-010-1465-1.
Cohen J.E., Wakefield C.E., Cohn R.J. Nutritional interventions for survivors of childhood cancer. Cochrane Database Syst Rev, 2016; 22(8): CD009678. doi: 10.1002/14651858.
Bednarek A., Klepacz R., Surtel A., Mazur A., Saran T., Zarzycka D., Emeryk A. Influence of environment on residence and selected demographic and clinical parameters of preschool children with IgE-dependent asthma. Ann Agric Environ Med. doi:10.26444/aaem/104666.
Gabrhelová K., Miklovičová E. Lifestyle of pacients with osteoporosis. Ošetrovateľský obzor, 2010; 7(1-2): 13 – 15. ISSN 1336-5606.
Zamboriová M. Diétny systém. Dietológia a liečebná výživa I. vyd. Košice: ŠafarikPress, 2018. s. 115-142.
Levis S., Lagari V.S. The role of diet in osteoporosis prevention and management. Curr Osteoporos Rep, 2012; 4(10): 296 – 302. doi: 10.1007/s11914-012-0119-y.
Szamosi S., Horváth, A., Szekanecz, Z., Szücs, G. Vitamin D metabolism and osteoporosis in systemic sclerosis. Orv Hetil, 2017; 158 (32): 1252 – 1258. doi:10.1556/650.2017.30816.
Bačová I., Bachledová S., Gáborová M. et al. Karencia vitamínu D u dospelej populácie sledovanej v ambulancii všeobecného lekárstva. Lek obz (med Horizon), 2020; 69(1): 2-6. ISSN 0457-4214.
Watts N.B., Lewiecki E.M., Miller P.D., Baim S. National osteoporosis foundation 2008 clinician’s guide to prevention and treatment of osteoporosis and the world health organization Fracture Risk Assessment Tool (FRAX): what they mean to the bone densitometrist and bone technologist. J Clin Densitom, 2008; 11(4): 473–477. doi:10.1016/j.jocd.2008.04.003.
Kendler D.L., Martin F., Zerbini C.A.F. et al. Effects of teriparatide and risedronate on new fractures in post-menopausal women with severe osteoporosis (VERO): a multicentre, double-blind, doubledummy, randomised controlled trial. The Lancet, 2018; 391(10117): 230-240. doi:10.1016/S0140-6736(17)32137-2.
Koller T., Kollerová J., Payer J. Bone metabolism disorders in liver and gastrointestinal diseases. Osteologický bulettin, 2015; 20(1): 21-27. ISSN 1211-3778.
Raška I. Type 2 diabetes mellitus and bone quality. Clin Osteolol, 2018; 23(3): 120-125. doi:10.21101/cejph.a4717.
