РОЗВИТОК ПРОСТОРОВОГО ОРІЄНТУВАННЯ ЗАСОБАМИ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ ОСІБ ІЗ ТЯЖКИМИ ПОРУШЕНЯМИ ЗОРУ ТА СЛІПОТОЮ У САНАТОРНО-КУРОРТНИХ УМОВАХ

Автор(и)

  • Я.М. Копитіна
  • Ю.Б. Арєшина
  • Л.М. Перепеченко
  • Т.В. Бугаєнко
  • О.О. Беспалова

DOI:

https://doi.org/10.24144/2077-6594.1.2020.196425

Ключові слова:

пропріоцептивна чутливість, просторове орієнтування, сліпота, тяжкі порушення зору, фізична терапія

Анотація

Мета – розвиток та засвоєння навичок просторового орієнтування у осіб із тяжкими порушеннями зору та сліпотою засобами фізичної терапії у санаторно-курортних умовах.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 245 осіб із інвалідністю, які мають тяжкі порушення зору або сліпоту, віком від 18 до 35 років. При оцінці точності просторового параметру рухів було застосовано пробу на пропріорецептивну чутливість. Результати. Первинне проведення проби на пропріорецептивну чутливість показало, що задовільні тести згинання правої руки на гострий кут було зафіксовано у 78 осіб (32%), на прямий кут – 101 особа (41%), на тупий кут – 59 осіб (24,1%), а задовільні тести згинання лівої руки на гострий кут було зафіксовано у 93 осіб (38%), на прямий кут – 108 осіб (44%), на тупий кут – 37 осіб (15%). Повторний тест на згинання правої руки на гострий кут після проходження програми фізичної терапії виконали 101 особа (41%), на прямий кут – 150 осіб (61%), на тупий кут – 81 особа (33%). Тест на повторне згинання лівої руки на гострий кут після проходження програми фізичної терапії виконали 115 осіб (47%), а прямий кут – 123 особи (51%), на тупий кут – 108 осіб (44%). Висновки. Отримані дані свідчать про поліпшення пропріоцептивної чутливості обстежених осіб, які мають особливі потреби, із патологіями органів зору.

Посилання

Наумов МН. Обучение слепых пространственной ориентировке. Москва: ВОС; 1982. 46 с.

Толмачев РА. Адаптивная физическая культура и реабилитация слепых и слабовидящих. Москва: Советский спорт; 2004. 108 с.

Fernandes H, Costa P, Filipe V, Paredes H, Barroso J. A review of assistive spatial orientation and navigation technologies for the visually impaired. Univ Access Inf Soc. 2019;18(1):155–68.

Журов ВВ. Розвиток просторової перцепції у осліплих осіб зрілого віку [автореферат]. Київ: Ін-т дефектології АПН України; 2002. 18 c.

Duquette J. Spatial orientation in adolescents with visual impairment : Related factors and avenues for assessment: information monitoring summary. Longueuil: INLB; 2012. 17 p.

Lahav O, Schloerb DW, Srinivasan MA. Virtual Environments for People Who Are Visually Impaired Integrated into an Orientation and Mobility Program. J Vis Impair Blind. 2015;109(1):5–16.

Бенесько ОО. Комплексна реабілітація інвалідів по зору в умовах реабілітаційного центру. В: Савчук НА, редактор. V Міжнародна науково-практична конференція Сучасний світ і незрячі: людина з інвалідністю у правовій державі; 2011 Жовт 20–21; Луцьк. Київ; 2011. с. 163–7.

Eichel KJ. Mannerisms of the blind: a review of literature. J Vis Impair Blind. 1978;72(4):125–30.

Азарян АР. Правильная ходьба и манера движений как важное условие социализации слепых и слабовидящих. Физическое воспитание детей с нарушением зрения в детском саду и начальной школе. 2005;(5):14–7.

Schinazi VR, Thrash T, Chebat D‐R. Spatial navigation by congenitally blind individuals. Wiley Interdiscip Rev Cogn Sci. 2016;7(1):37–58.

Беляев ИГ. Развитие функций двигательного анализатора у детей дошкольного возраста [автореферат]. Пермь: Пермский гос. пед. ин-т, 1961. 15 с.

Сермеев БВ, Николаев ВС. Физическая подготовка слепых с использованием тренажеров. М.: ВОС, 1980. 48 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-05-01