НОВІ ГОРИЗОНТИ В РАБІЛІТАЦІЇ УЧАСНИКІВ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ/ ОПЕРАЦІЇ ОБ’ЄДНАННИХ СИЛ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2077-6594.4.2019.193536Ключові слова:
учасники АТО/ООС, реабілітаційний потенціал, психологічна реабілітація, субклінічна тривога та депресіяАнотація
Наше сьогодення – допомога в боротьбі з наслідками бойової травми тим, хто нещодавно стояв на захисті України. Необхідно працювати над створенням безпечного та комфортного, оздоровлюючого простору, який сприяє пробудженню власної креативності. Такий простір дарує нові сили, в ньому колишній воїн відчуває смак життя, щоб потім повернутися до суспільства оздоровленим психологічно та фізично.
Мета дослідження – вивчити нововведення в реабілітації учасників АТО/ООС на підставі роботи психотерапевта в умовах військового госпіталя.
Матеріали та методи. Були проаналізовані статистичні звіти реабілітаційного відділення КЗ «Кременчуцький обласний госпіталь для ветеранів війни» Полтавської обласної ради», звіти про роботу психолога, психотерапевта.
Результати. Більша частина опитаних військовослужбовців 73,8% – в 2016 р., 75,6% – в 2017 р., 62% – в 2018 р. не мали виражених симптомів тривоги та депресії, але відмічається тенденція до поступового зниження питомої ваги кожен рік з 73,8% в 2016 році до 62% в 2018 році. Натомість з кожним роком відмічається зростання ознак субклінічної тривоги та депресії у даного контингенту, а саме, в 2016 році серед учасників АТО/ООС переважали ознаки субклінічної тривоги (майже 9,2% опитаних), на другому місці ознаки субклінічної депресії (7,0% відповідно). Натомість в 2017 р. переважали військовослужбовці з вираженою тривогою – 31 чол. (8,5%), на другому місці – 25 чол. (6,7%) з субклінічною тривогою. А в 2018 р. серед опитаних найбільший відсоток з субклінічною тривогою 102 чол. (16,2%) та субклінічною депресією – 76 чол. (12,1%).
Висновки. Отже, наявність серед військовослужбовців учасників АТО/ООС постійної тенденції до зростання кількості хворих з ознаками субклінічної тривоги та депресії потребує якомога скорішого початку психологічної реабілітації, поки існує високий реабілітаційний потенціал та позитивний прогноз щодо реабілітації.
Посилання
Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 1993, №45, 425с. [Інтернет] Доступно на: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12.
Касинець СС, Голованова ІА, Паламарчук ДВ, Кравців ІС. Основні напрямки реабілітації учасників бойових дій в Полтавській області. Літопис травматології та ортопедії. 2018;1-2:49-52.
Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 №1057 «Про затвердження Порядку проведення психологічної реабілітації учасників антитерористичної операції» [Інтернет] Доступно на: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1057-2017-%D0%BF.
Рум’янцев ЮВ, редактор. Психіатрія особливого періоду. Київ: УВМА; 2014. 193 с.
Vitzthum K, Mache S, Joachim R. Psychotrauma and effective treatment of post-traumatic stress disorder in soldiers and peacekeepers. J. Occup. Med. Toxicol. 2009; 4: 21.
Steel JL, Dunlavy J, Stillman HC. Pape AC. Measuring depression and PTSD after trauma: Common scales and checklists. HHS Public Access. 2011 Mar; 42 (3): 288-300.