ВИВЧЕННЯ РІВНЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ І ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ЛІКАРІВ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ – СІМЕЙНИХ ЛІКАРІВ, ЯК СПЕЦІАЛІСТІВ БАЗОВОГО РІВНЯ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМПЛЕКСНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ЦІЛЬОВИХ ГРУП ПРИКРІПЛЕНОГО НАСЕЛЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2077-6594.4.2019.193547Ключові слова:
реабілітація, медична реабілітація, первинна медико-санітарна допомогаАнотація
Мета дослідження: вивчити рівень теоретичної та практичної підготовки лікарів загальної практики-сімейних лікарів, як спеціалістів базового рівня надання медичної допомоги до забезпечення комплексної реабілітації цільових груп прикріпленого населення.
Матеріали та методи. В опитуванні, за спеціально розробленою анкетою, взяло участь 50 лікарів загальної практики – сімейних лікарів. Всі респонденти – практикуючі лікарі. Запитання стосувались готовності лікарів загальної практики до надання послуг з медичної реабілітації, рівня їх теоретичної та практичної підготовки для надання реабілітаційної допомоги пацієнтам з різними нозологіями, пропозицій що до заохочення лікарів надавати реабілітаційну допомогу цільовим групам населення та можливість підвищення їх кваліфікації в даній галузі.
Висновки. Найвищим є рівень теоретичної та практичної підготовки лікарів первинної ланки до надання реабілітаційної допомоги хворим із хворобами органів дихання, органів травлення та хворобами системи кровообігу.
Найнижчим рівень підготовки в таких напрямках, як реабілітації хворих після перенесених хірургічних втручань та з травмами опорно-рухового апарату (тут респонденти дали найбільшу кількість негативних оцінок як з питань теоретичної так і практичної підготовки).
Загалом рівень підготовки лікарів первинної ланки є недостатнім для повноцінного надання реабілітаційних послуг на базі закладів ПМСД.
Посилання
People-centred and integrated health services: an overview of the evidence: interim report [Internet]. World Health Organization; 2015 p. 7-11. Available from: https://apps.who.int/iris/handle/10665/155004.
Guidelines on Health-Related Rehabilitation (Rehabilitation Guidelines) [Internet]. World Health Organization; 2012. Available from: https://www.who.int/disabilities/care/rehabilitation_guidelines_concept.pdf.
Wilson RD, Lewis SA, Murray PK. Trends in the rehabilitation therapist workforce in underserved areas: 1980–2000. The Journal of Rural Health: official journal of the American Rural Health Association and the National Rural Health Care Association. 01 Jan, 2009;25(1):26-32.
Rehabilitation in health systems [Internet]. World Health Organization ; 2017. Available from: https://apps.who.int/ iris/bitstream/handle/10665/254506/9789241549974-eng.pdf?sequence=8.
Дементьева Н.Ф., Сырникова Б. А., Ларионова В. С. Медицинская реабилитация инвалидов и сущность медико-оздоровительного маршрута. Медико-социальная экспертиза и реабилитация. 2005;2:53–56.
Матюха Л.Ф., Гойда Н.І., Слабкий В.Г., Олійник М.В. Науково обґрунтовані підходи до кваліфікаційної характеристики лікаря загальної практики – сімейного лікаря з позиції компетентісного підходу. Методичні рекомендації. . Київ: НМАПО ім. П. Л. Шупика, ДУ «Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України»; 2010. 27 с.
Самоходський В. М. Наш варіант реформування охорони здоров’я на регіональному рівні. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2016;2:81–85.
