ПСИХОЕМОЦІЙНІ ТА РУХОВІ РОЗЛАДИ ПІСЛЯ ПІВКУЛЬНОГО ІШЕМІЧНОГО ІНСУЛЬТУ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2077-6594.3.2019.191644Ключові слова:
півкульний ішемічний інсульт, емоційні порушення, когнітивні порушення, дзеркальна терапіяАнотація
Мета: оцінити вплив післяінсультного когнітивного дефіциту та емоційного розладу у пацієнтів на відновлення в них рухової функції
Матеріали та методи. Дослідження проводилось протягом 2015-2016 років на базі відділення судинної неврології Ужгородської центральної міської клінічної лікарні. Обстежено 132 хворих після півкульного ішемічного інсульту. Всім хворим проведено загальноклінічні обстеження, нейровізуалізаційне обстеження з проведенням МСКТ чи МРТ головного мозку, нейропсихологічне обстеження з використанням батареї тестів для оцінки когнітивних функцій, Госпітальної шкали тривоги і депресії, функціональне обстеження з використанням модифікованої Скандинавської шкали інсультів, шкали оцінки неврологічного дефіциту при інсульті Національного інституту здоров’я США, шкали оцінки м’язової сили, модифікованої шкали спастичності Ашворта. Статистичну обробку матеріалів проводили при допомозі стандартного статистичного пакета “Microsoft Exel 2010”.
Результати. У дослідженні взяли участь 132 пацієнтів після перенесеного півкульного ішемічного інсульту. Середній вік хворих склав 57,0±7,0 років. Шляхом випадкової вибірки пацієнтів розділено на 3 групи. Середній вік пацієнтів у групах є порівнювальний: в I групі він склав 58,0±7,9 років, у пацієнтів другої групи – 58,7±7,7 років, а у пацієнтів у ІІІ контрольної групи – 54,5±5,6 років. У 66 обстежених хворих (50,0%), ішемічний інсульт зареєстровано в басейні лівої СМА, інсульт в басейні правої СМА теж у 66 пацієнтів. У першу та другу групи відібрано по 50 пацієнтів, а в третю – контрольну – 32 пацієнтів. Пацієнтам першої групи відновна терапія проводилась згідно протоколу лікування ішемічного інсульту з додаванням процедури магнітотерапії, пацієнти другої групи також проходили відновну терапію згідно протоколу, а разом з тим їм проводились процедури магнітотерапії, які поєднувалися з дзеркальною терапією. Контрольну групу склало 32 особи – ці пацієнти отримували відновну терапію згідно протоколу лікування ішемічного інсульту. Встановлено, що знижений настрій та висока тривожність сповільнює відновлення рухової активності та когнітивних функцій.
Висновки. Емоційний стан, а саме пригнічений настрій сповільнює відновлення рухової активності, має виражений вплив на зміну показників шкали NIHSS, висока тривожність демонструвала кореляційний зв’язок із гіршою динамікою відновлення рухових функцій рук за 6-бальною шкалою оцінки м’язової сили та була пов’язана із більш повільним відновленням когнітивних функцій, оцінених за допомогою спеціальних експериментально-психологічних завдань із використанням таблиць Шульте. Покращення показників когнітивних функцій, а саме довільної уваги та швидкості розумової реакції оцінених за допомогою спеціальних експериментально-психологічних завдань із використанням таблиць Шульте після півкульного інсульту може бути предиктором зменшення спастичності в м’язах рук та ніг. Вищі показники тесту на запам’ятовування 10 слів виявились пов’язаними із кращою динамікою за шкалою Ашворта для рук.
Посилання
De Wit L., Putman K., Devos H. Five-year mortality and related prognostic factors after inpatient stroke rehabilitation: a European multi-centre study . J. Rehabil. Med. 2012. 44(7). P. 547 ̶ 52.
Teasell R, Foley N, Salter K et al. Evidence-Based Review of Stroke Rehabilitation: Executive Summary, 12th Edition Journal topics in Stroke Rehabilitation Vol 16, 2009. Issue 6: Assessment in Stroke Rehabilitation. P 463-488.
Ullberg T, Zia E, Petersson J, Norrving B. Changes in functional outcome over the first year after stroke: an observational study from the Swedish stroke register. Stroke. 2015 Feb;46(2):389-94.
Wist S, Clivaz J, Sattelmayer M. Muscle strengthening for hemiparesis after stroke: A meta-analysis. Annals of Physical and Rehabilitation Medicine.Vol 59, Issue 2, 2016, P 114-124.