СУЧАСНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАХВОРЮВАНОСТІ ДОРОСЛОГО НАСЕЛЕННЯ
Ключові слова:
захворюваність, поширеність хвороб, доросле населення, показник, структура, країна, регіон, районАнотація
В роботі представлені результати вивчення динаміки захворюваності, поширеності хвороб серед різних верств населення України з порівняльним аналізом характеру змін в окремих її адміністративно-територіальних одиницях (область, район). Метою було – виявити подібність чи гетерогенність характера ситуацій і довести потребу врахування особливостей на місцях при розробці регіональних стратегій розвитку охорони здоров’я.
Простежений дисонанс структур поширеності та захворюваності хвороб серед дорослого населення, а також неоднозначність останньої не тільки в територіальному плані, але й в межах однієї адміністративної одиниці серед різних верств її населення. Виявлені суттєві відмінності структур на районному, регіональному рівнях порівняно із загальноукраїнською свідчать про необхідність диференційованого підходу і ролі децентралізації до розробки реальних заходів щодо збереження здоров’я населення.
Виявлена неузгодженість між характером динаміки захворюваності та чисельністю населення (повікової, за місцем проживання), що проявилася в зниженні показників серед осіб старше працездатного віку при зростанні його питомої ваги (на 6,6% та на 5,1% в Україні та області відповідно) і, навпаки, зростання величин серед працездатного віку за умов його скорочення (на 3,4% та 2,4% відповідно), інтенсивнішого зменшення рівнів серед міського, ніж сільського населення, при зворотній динаміці їх кількості, свідчать про глибинні процеси, що відбуваються в суспільстві і залежність від них стану організації медичної допомоги.
Посилання
Гайдаєв Ю.О. Державні програми як механізм подальшого розвитку охорони здоров’я України. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2007;3:5–7.
Грузєва Т.C. Наукове обґрунтування розробки державних соціальних нормативів забезпечення населення стаціонарною медичною допомогою. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2002;1:60–3.
Клименко В.І., Денисенко І.М. Реформування галузі охорони здоров’я України на рівні вторинної медичної допомоги. Україна. Здоров’я нації. 2011;3:25–9.
Лехан ВМ, Слабкий ГО, Шевченко МВ. Стратегія розвитку системи охорони здоров’я: український вимір. Україна. Здоров’я нації. 2010;1:5-23.
Линник СО, Кризина НП, Пархоменко ГЯ. Сучасні проблеми управління національної системи охорони здоров’я та шляхи їх подолання. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2012;3(53):46-52.
Медведовська НВ, Дячук ДД. Сучасний стан та регіональні особливості використання стаціонарозамінних форм медичної допомоги. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2012;2:44–8.
Пархоменко ГЯ, Якимець ВМ. Проблеми у системі охорони здоров’я України та обґрунтування необхідності. Україна. Здоров’я нації. 2011;1:45–50.
Проценко ЮМ. Особливості діяльності територіальних громад в Україні. Економіка і суспільство. 2018;14:838-42.
Ринда ФП, Крисько МО. Впровадження політики ВООЗ «Здоров’я для всіх у 21-му столітті» в державні програми з охорони здоров’я населення України. Україна. Здоров’я нації. 2012;1:90-4.
Ринда ФФ. Актуальні питання становлення системи громадського здоров’я в Україні. Економіка і право охорони здоров’я. 2018;2(8):53-8.
Свінціцький АС. Здоров’я населення як важливий чинник державотворення та національної безпеки. Практикуючий лікар. 2013;2:7-13.
Слабкий ГО, Русняк ВА. До питання наукового забезпечення проведення реформи системи охорони здоров’я в Україні. Україна. Здоров’я нації. 2013;4(28):78-82.
Соколова ОМ, Ковальчук АВ. Теоретичні засади фінансової децентралізації в умовах реформування системи державного управління. Вісник Національної академії державного управління при Президентові України Серія: Державне управління. 2016;4:117-24.
