РОЗВИТОК НАУКИ ПРО КОМУНІКАЦІЇ В ОХОРОНІ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ: АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД
DOI:
https://doi.org/10.24144/2077-6594.4.1.2022.277063Ключові слова:
інформаційно-комунікаційні технології, громадське здоров’я, ефективність, медичні кадри, модифікація поведінкиАнотація
Мета: аналіз наукових публікацій українських вчених за 2010-2022 рр. за тематикою комунікацій в охороні здоров’я.
Матеріали та методи. Проаналізовані електронний каталог Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, сайти наукових фахових видань за спеціальностями «соціальна медицина» та «громадське здоров’я», інституційні репозитарії закладів вищої освіти, які здійснюють підготовку магістрів за спеціальностями «медицина» або «громадське здоров’я», проведений пошук у наукометричній базі Scopus. Для подальшого аналізу були обрані наукові публікації, що відповідають пошуковому запиту «комунікації / інформаційно-комунікаційні технології / адвокація» та водночас розглядають ці питання у зв’язку з функціонуванням сфери охорони здоров’я.
Результати. Проаналізовані 33 наукові праці українських вчених опубліковані з 2010 по 2022 рік за напрямом комунікації в охороні здоров’я. Встановлено, що основними напрямами публікацій були 1) праці, що відображають концептуальні підходи до сфери комунікації 2) праці, що розглядають комунікаційні механізми для подолання окремих проблем системи охорони здоров’я, такі як фізична реабілітація, неінфекційні захворювання, вакцинація тощо 3) праці, що відображають проблематику підготовки медичних кадрів.
Висновки. За результатами здійсненого аналізу можна констатувати, що в Україні формується низка дослідницьких осередків з вивчення напряму комунікацій в охороні здоров’я, які можуть забезпечити істотний прогрес у подоланні або мінімізації критично важливих на сучасному етапі проблем галузі охорони здоров’я.
Посилання
WHO. Part 1: Guidance Document On Characterizing And Communicating Uncertainty In Exposure Assessment. Geneva:; 2008.
World Health Organization. From Burden to “Best Buys”: Reducing the Economic Impact of Non-Communicable Diseases in Low- and Middle-Income Countries. Cologny/Geneva:; 2011.
World Health Organization. World Health Organization Outbreak Communication Planning Guide. Geneva:; 2008.
World Health Organization. World Health Organization. [Online].; 2017. Available from: https://www.who.int/ mediacentre/communication-framework.pdf.
World Health Organization. Global difusion of eHealth: making universal health coverage achievable. Geneva; 2016.
Слабкий Г.О., Миронюк В.І., Качала Л.О. Система громадського здоров’я: бачення ВООЗ. Основні оперативні функції громадського здоров’я та їх зміст. Україна. Здоров’я нації. 2017: p. 24-31.
Грузєва Т.С., Литвинова Л.О., Гречишкіна Н.В., Донік О.М., Іншакова Г.В. Питання комунікативних компетенцій у підготовці фахівців громадського здоров’я. Медична освіта. 2018;(2).
Грузєва Т.С., Гречишкіна Н.В., Литвинова Л.О. Громадське здоров’я (public health) як нова спеціальність: сучасні підходи до викладання (на прикладі Дебреценського університету, Угорщина). Україна. Здоров’я нації. 2017: p. 166-172.
Знаменська М.А. Медико-соціальне обгрунтування системи комунікацій в охороні здоров’я : автореферат дис.. д-ра мед. наук : 14.02.03 – соціальна медицина Київ: М-во охорони здоров’я України, Нац. мед. акад. післядипл. освіти ім. П. Л. Шупика; 2016.
Булавінова К.О., Децик О.З., Ціхонь З.О. Роль комунікаційних стратегій у системі громадського здоров’я України. Україна. Здоров’я нації. 2018;(3): p. 6-10.
Balashov K.V., Slabkiy G.O., Hulchiy O.P., Zakharova N.M., Turianytsia S.M. Relationships Between The Source Of Health Information And The Behavior Of Mothers Of Children Under 5 Years Old: Cross-Sectional Study Analysis. Wiad Lek. 2021;(74(3 cz 2)): p. 630-635.
Brych V.V., Dudash H.V., Bilak-Lukyanchuk V.Y., Dub M.М., Hutsol I.Y. Evaluation Results Of The Use Of Modern Internet Sources By The Students Of Vocational Education Institutions For The Formation Of Health Awareness. Wiadomości Lekarskie. 2021;: p. 1061-1064.
Балашов К.В., Слабкий Г.О., Гульчій О.П., Захарова Н.М. Концептуальна рамка психографічних досліджень у сфері профілактики неінфекційних захворювань. УКР. МЕД. ЧАСОПИС. 2020 Oct.
Dub M.М., Brych V.V. Opportunities for using information and communication channels for adiposity prevention among women. Україна. Здоров’я нації. 2021;(2(64)): p. 25-8.
Шинкарук О., Імас Є., Денисова Л., Костюкевич В. Вплив інформаційно-комунікаційних технологій на фізичне та психічне здоров’я людини. Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві. 2018; (2): p. 13-24.
Лінніков С.В., Миронюк І.С. Особливості проведення комунікаційних кампаній, спрямованих на вразливі групи населення. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2022;(3 (93)): p. 29-34.
Погоріляк Р.Ю. Медико-соціальне обґрунтування оптимізованої системи підготовки керівних кадрів охорони здоров’я на регіональному рівні : дис.. д-ра мед. наук : 14.02.03 – Соціальна медицина. Київ:; 2019.
Вороненко Ю.В., Гульчій О.П., Харченко Н.В., Захарова Н.М., Балашов К.В. Доказово побудована комунікація: необхідна передумова управління безперервним професійним розвитком. Український медичний часопис. 2020.
Знаменська М.А., Слабкий Г.О., Знаменська Т.К. Комунікації в охороні здоров’я Київ; 2019.
Балашов К., Шевченко Л., Захарова Н., Туряниця С., Пасенко М., Цехмістер Я., et al. Підготовка майбутніх лікарів з комунікацій: від зв’язного мовлення до управління та лідерства в галузі. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2022; 1: p. 55-63.
Пасієшвілі Л.М., Заздравнов А.А. Комунікаційна компетентність сімейного лікаря – від інтернатури до повсякденної практичної діяльності. Семейная медицина. 2019;(3): p. 31-33.
Знаменська М.А., Слабкий Г.О. Концептуальна модель комунікацій в охороні здоров’я. ScienceRise. 2015.
Кривенко Є.М., Ситенко О.Р. Роль комунікації та PR-технологій у взаємодії галузі охорони здоров’я і громадськості. Україна. Здоров’я нації. 2013;(4): p. 101-105.
Лінніков С.В., Миронюк І.С. До питання оцінки ефективності інформаційно-комунікаційних кампаній у системі громадського здоров’я. Україна. Здоров’я нації. 2022;(3 (69)): p. 5-11.
Hulchiy O., Slabkiy G., Balashov K. Evidence-based approaches to communication of non-communicable diseases risks in Ukraine: identification of channels. Україна. Здоров’я нації. 2020; 2(3).
Знаменська М.А., Слабкий Г.О. Інформатизація закладів охорони здоров’я як основа ефективних комунікацій в системі охорони здоров’я. Медична інформатика та інженерія. 2015;(2): p. 85-88.
Короткий О.В. Вивчення поінформованості лікаря первинної ланки відносно якості надання медичної допомоги, дослідження його комунікацій з іншими об’єктами сфери охорони здоров’я (за даними соціологічного дослідження). Україна. Здоров’я нації. 2017;(4(1)): p. 87-94.
World Health Organization. Спільне зовнішнє оцінювання ключових спроможностей України у рамках ММСП. Звіт місіїю 29 листопада – 3 грудня 2021 р. Geneva:; 2022.
Знаменська М.А. Комунікативна політика як ефективний засіб реформування системи охорони здоров’я. Україна. Здоров’я нації. 2014;(1): p. 78-83.
World Health Organization. Outbreak Communication: The Goal, Strategies and COntroversies: Evidence and Experience (DRAFT). [Online]. Available from: http://www.psandman.com/articles/OCBD-1.pdf.
Знаменська М.А. Комунікації в практиці сімейного лікаря. Україна. Здоров’я нації. 2015;(1): p. 122-125.
Дудаш Г.В. Інформативно-комунікативні технології в профілактичній діяльності системи охорони здоров’я. Економіка і право охорони здоров’я. 2020;(№ 2 (12)).
Сміянов В.А., Дрига Н.О. Перспективи впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних систем на рівні первинної медико-санітарної допомоги. Україна. Здоров’я нації. 2019;(1): p. 159-166.
Брич В.В., Ходаковська Н.Ю. Готовність фахівців із реабілітації до використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій для забезпечення безперервної реабілітаційної допомоги пацієнтам із травмами. Український медичний часопис. 2021;(ІІІ-IV): p. 142.
Гржибовський Я.Л., Миронюк І.С., Любінець О.В. Здоров’я людини та індивідуальні чинники впливу (дослідження за результатами опитування лікарів). Acta Medica Leopoliensia. 2019;(XXV. 1): p. 68-75.
Smiyanov V.A., Kurganskaya V.O., Smiyanova O.I., Dryga N.O. Громадське здоров’я і поведінкова економіка. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2019;(2): p. 33-39.
Балашов К. Громадське здоров’я та культура: точки дотику. In Modern science: problems and innovations. Abstracts of the 3rd International scientific and practical conference.; 2020; Stockholm: SSPG Publish. p. 74-79.
Слабкий Г.О., Шафранський В.В., Миронюк І.С., Качала Л.О., Ратаніна О.М. Інформаційно-роз’яснювальна діяльність, комунікація та соціальна мобілізація в інтересах здоров’я населення в рамках системи громадського здоров’я. Україна. Здоров’я нації. 2017; 3: p. 246-254.
Вороненко Ю.В., Зозуля І.С., Косаковський А.Л., Гош Р.І., Смаглюк О.Є., Козаченко Н.В. Засоби наукової комунікації академії щодо впровадження інноваційних технологій в практичну охорону здоров’я. Повідомлення 1. Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. 2015;(24(5)): p. 5-13.
Кривенко Є.М., Ситенко О.Р. Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій в охороні здоров’я України в умовах реформування (огляд літератури). Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2013;(3): p. 50-54.
