ВИВЧЕННЯ ДУМКИ КЕРІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ЩОДО УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я, В Т.Ч. ІЗ ВПРОВАДЖЕННЯМ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ РЕФОРМИ В УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2077-6594.4.1.2022.277065Ключові слова:
соціологічне опитування, галузь охорони здоров’я, адміністративно-територіальна реформаАнотація
Мета роботи: визначення організаторами охорони здоров’я пріоритетів у проведенні структурних реформ у галузі охорони здоров’я, у т. ч. в час адміністративно-територіальної реформи.
Матеріали та методи. Опитано 527 слухачів курсів спеціалізації та тематичного удосконалення, які проходили навчання на кафедрі громадського здоров’я факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Використано наступні методи дослідження – соціологічного опосередкованого опитування та медичної статистики.
Результати. Респондентами виділено ключові проблеми системи охорони здоров’я України: – недостатність фінансових ресурсів для забезпечення ефективної діяльності системи охорони здоров’я з державних джерел фінансування (78,56±1,79% опитаних); – недосконалість законодавчої та нормативно-правової бази щодо регулювання відносин у системі охорони здоров’я» (46,87±2,17%); – відсутність розуміння на всіх рівнях законодавчої та виконавчої влади щодо місця системи охорони здоров’я у суспільстві (40,42±2,14%). До заходів першочергового вирішення при проведенні реформування галузі у т. ч. в час адміністративно-територіальних змін ними віднесено: – підготовку стратегічних планів функціонування системи охорони здоров’я, як на рівні держави, так і на місцевому рівні, в т. ч. з використання фінансових, матеріально-технічних та кадрових ресурсів (63,57±2,10% респондентів); – встановлення ступеня оплати праці та соціального захисту медичних працівників на середньоєвропейському рівні (55,98±2,16%); – підвищення уваги до профілактичного спрямування надання медичної допомоги (35,86±2,09%). До числа важливих елементів при стратегічному плануванні розвитку системи охорони здоров’я держави респондентами віднесено: – впровадження жорстких методів контролю за безпечністю води, харчових продуктів і середовища життєдіяльності (94,31±1,01%); – пріоритетність у забезпеченні здоров’я матері та дитини, статевого, репродуктивного та психічного здоров’я (92,03±1,18%); – розробка політики і стратегії в галузі профілактики хвороб, охорони та промоції здоров’я на найближчу та дальшу перспективу (88,43±1,39%).
Висновки. Встановлено, що ключовими проблемами галузі охорони здоров’я України, на думку організаторів охорони здоров’я, є недостатність фінансових ресурсів для забезпечення ефективної діяльності системи охорони здоров’я з державних джерел фінансування». Першочергового вирішення при реформуванні галузі охорони здоров’я України належать приділити підготовці стратегічних планів функціонування системи охорони здоров’я, як на рівні держави так і на місцевому рівні. Респондентами зазначено відсутність або ж низьку доступність інформації щодо територіальних змін надання медичної допомоги населенню у процесі адміністративно-територіальної реформи в країні (43,83±2,16%).
Посилання
Свянєвіч Павел. Які переваги насправді може створити адміністративно-територіальна реформа. URL: https://decentralization.gov.ua/admin/articles/13582.html.
Вороненко ЮВ, Кошова СП, Михальчук ВМ, Радиш ЯФ. Здоров’я громадян України – важлива складова національної безпеки та потенціалу суверенітету держави. Україна. Здоров’я нації. 2021;3(65):5–13. DOI:10.24144/2077-6594.3.1.2021.240802.
Любінець О, Мілашовська В. Медико-демографічне становище – важливий чинник у стратегічному плануванні організації медичної допомоги населенню. Acta Medica Leopoliensia. 2021;27(3-4):108-125. DOI:10.25040/aml2021.3-4.108.
Elbanna S., Andrews R., Pollanen R. Strategic Planning and Implementation Success in Public Service Organizations. Public Management Review. 2016;18(7):1017-1042. DOI:10.1080/14719037.2015.1051576.
Бахнівський ВС, Шушковська ЮЮ. Міждисциплінарний взаємозв’язок у викладанні організації охорони здоров’я та внутрішньої медицини як компонент реалізації Національної стратегії побудови нової системи охорони здоров’я в Україні. Проблеми та перспективи вищої медичної школи у розробці та реалізації національної стратегії побудови нової системи охорони здоров’я в Україні на період 2015-2025 рр.: тези доповідей навчально-методичної конференції, 25 березня 2015 року. Вінниця, 2015:11–12.
Запорожан ЛП, Кравець НО. Стратегія планування соціальних програм у громадському здоров’ї. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2021;1(87):66-69. DOI:10.11603/1681-2786.2021.1.12149.
Качмарська МО, Любінець ОВ. Стосовно оцінки рівня громадського здоров’я в України та її регіонах. Україна. Здоров’я нації. 2022;1(67):7-16. DOI:10.24144/2077-6594.1.1.2022.254629.
Лехан ВМ, Крячкова ЛВ, Заярський МІ, Максименко ОП. Обґрунтування необхідності формування управлінських компетентностей у лікарів на додипломному етапі їх навчання та підвищення ефективності підготовки управлінських кадрів системи охорони здоров’я. Актуальні проблеми сучасної медицини. 2016;16(2):265–271.
Пилипець ЯД, Любінець ОВ, Ходор ОЄ. Раціоналізація кадрового забезпечення в системі охорони здоров’я. Медицина транспорту України. 2012;3:100–103.
Подоляка ВЛ, Слабкий ГО. Післядипломна підготовка організаторів охорони здоров’я до застосування інформаційних технологій в управлінні. Таврический медико-биологический вестник. 2004;5(1):190–193.
Комар ВС. Задоволеність пацієнтів як показник якості відновного лікування в санаторно-курортних умовах. Україна. Здоров’я нації. 2016;4(40):176-181.
Шатило ВЙ. Результати соціологічного дослідження обізнаності медичної громади в актуальних питаннях щодо парентеральних вірусних гепатитів. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2006; 1:21–25.
Лехан ВМ, Крячкова ЛВ, Борвінко ЕВ, Канюка ГС. Шляхи задоволення інформаційних потреб керівників закладів охорони здоров’я. Науково-практична конференція з міжнародною участю «Організація та управління охороною здоров’я», 18-20 жовтня 2016 року: матеріали конференції. Київ, 2016:47–47.
Лінніков СВ, Миронюк ІС. До питання оцінки ефективності інформаційно-комунікаційних кампаній у системі громадського здоров’я. Україна. Здоров’я нації. 2022;3(69):5-11. DOI:10.24144/2077-6594.3.1.2022.266021.