ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ НА ЗАСАДАХ БІОЕТИКИ
Ключові слова:
дослідження, фізична терапія, освіта, практична діяльність, майбутні фізичні терапевти, фізіотерапевтичне втручання, біоетичні принципи, мультидисциплінарна командаАнотація
Стаття присвячена питанням удосконалення фахової підготовки та набуття професійних компетентностей майбутніми фахівцями фізичної терапії, що базуються на біоетичних засадах. Усі ці теоретичні знання і оволодіння умінням застосовувати їх в практичній діяльності фізичні терапевти повинні базувати на дотриманні біоетичних принципів в процесі реабілітації пацієнтів, що відповідає сучасному освітньому процесу практичної підготовки фахівців з фізичної терапії відповідно до Стандарту вищої освіти України для спеціальності 227 «Фізична терапія, ерготерапія», галузь знань 22 «Охорона здоров’я».
Мета дослідження спрямована на аналіз проблеми біоетики як нормативної, регуляторної, міждисциплінарної системи та удосконалення підготовки фізичних терапевтів для набуття ними фахових компетентностей, що грунтуються на біоетичних принципах.
У роботі використовувались такі методи дослідження: системного підходу та системного аналізу застосування біоетики в реабілітації, бібліосемантичний (аналіз інформаційного потоку літературних джерел), педагогічне спостереження, віртуальне ситуативне моделювання з використанням ролевих ситуацій «фізичний терапевт – пацієнт – соціальне оточення пацієнта», аналіз практичних кейсів, психологічне тестування.
На основі узагальнених результатів встановлено, що імплементація положень Етичного кодексу та загальноприйнятих у світовій практиці біоетичних принципів в робочі програми викладання фахових дисциплін з фізичної терапії сприятиме формування у майбутніх фізичних терапевтів/фахівців фізичної реабілітації адекватної системи цінностей, світоглядного мислення, належного рівня фахових компетентностей та професійної поведінки відповідно до існуючих принципів та стандартів.
Посилання
Поттер ВР. Глобальная биоэтика: движение культуры к более жизненным утопиям с целью выживания. Практична філософія. 2004;1:4-14.
Чебан ЛГ. Біоетика як основа для формування системи цінностей та світоглядного мислення майбутніх фахівців соціальної сфери. В: Докаш ВІ, редактор. Матеріали Міжнародної науково-практичної відео-конференції Соціальна робота та соціальне забезпечення в структурі соціальної політики України; 2016 Кві 21-22; Чернівці. Чернівці: Чернівецький національний університет; 2016, с. 78-82.
Чебан В, Чебан Л. Етичні основи спілкування у вузькому колі. В: Зорій ЯБ, редактор. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції Історичні, теоретико-методичні, медико-біологічні аспекти фізичної культури і спорту; 2016 Кві 6-7; Чернівці. Чернівці: Чернівецький національний університет; 2016, с. 312–3.
Згренча Е, Спаньйоло АДж, П’єтро МЛ. Біоетика. Львів: Медицина і право; 2007. 672 с.
Біоетика в Україні: стан і перспективи. Матеріали про ІІ Національний конгрес з біоетики. Ліки України. 2004;10:14-5.
Москаленко ВФ, Попов МВ. Біоетика: філософсько-методологічні та соціально-медичні проблеми. Вінниця: Нова Книга; 2005. 218 с.
Глуховський ВВ, Ангелов ОВ, Слабкий ГА, Білоконь ЛП. Україна крізь призму Європейської хартії прав пацієнтів: результати виконання в Україні другого етапу європейських досліджень на відповідність стандартам ЄС з прав пацієнтів. Київ: Дизайн і поліграфія; 2012. 158 с.
Кундієв ЮІ, редактор. Антологія біоетики. Львів: БАК; 2003. 592 с.
Кулініченко В, Пустовіт С. Біоетика як етична концепція. Науковий світ. 2006;5:15-9.
Лашкул ЗВ, Сізінцова ЮЮ, Фершал ЯЮ. Інформована згода: поняття, мета та значення у процесі реалізації прав і обов’язків медичних працівників і пацієнтів. Запоріжжя; 2013. 190 с.
