НОВИЙ ІНДЕКС ОЦІНКИ ВАЖКОСТІ КОМОРБІДНОСТІ ТА ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ НЕАЛКОГОЛЬНОЮ ЖИРОВОЮ ХВОРОБОЮ ПЕЧІНКИ, ЩО РОЗВИНУЛАСЯ НА ФОНІ ПОРУШЕНЬ ВУГЛЕВОДНОГО ОБМІНУ, ТА СУПУТНІМ СУБКЛІНІЧНИМ ГІПОТИРЕОЗОМ
Ключові слова:
неалкогольна жирова хвороба печінки, індекс важкості перебігу коморбідних захворювань, оцінка коморбідності, супутній субклінічний гіпотиреозАнотація
Мета – розробити та описати новий індекс для оцінки важкості перебігу коморбідних захворювань у пацієнтів із неалкогольною жировою хворобою печінки та супутнім субклінічним гіпотиреозом.
Матеріали та методи. Обстежено 226 пацієнтів із НАЖХП та супутніми порушеннями вуглеводного обміну, 60 осіб із субклінічним гіпотиреозом, 30 – з цукровим діабетом другого типу без ознак НАЖХП, 30 пацієнтів із НАЖХП та нормальним вуглеводним обміном, а також 30 практично здорових осіб контрольної групи. Використано новий індекс оцінки коморбідності, що враховує можливу наявність НАЖХП; порушень функціонального стану щитоподібної залози; абдомінального ожиріння; дисліпідемії; анемії; діабетичної мікроангіопатії та нейропатії; захворювань сполучної тканини; обтяжений за гострими кардіо-васкулярними подіями анамнез.
Результати. Використання індексу важкості перебігу коморбідних захворювань (Comorbidity severity index – ComSI) у обстеженого контингенту пацієнтів показало, що із збільшенням віку та числа супутніх захворювань зростає не тільки числове значення ComSI, а й кількість осіб із поєднаною патологією, у яких клінічний перебіг захворювання, оцінений за допомогою даного індексу, є важким. Натомість, у осіб без супутніх захворювань (групи 6, 7, 8) відмічалися значення ComSI, що свідчили про легкий або середньо-важкий перебіг.
Висновки. Індекс ComSI можна використовувати для оцінки важкості перебігу коморбідної патології у пацієнтів із НАЖХП та супутніми ЦД-2 або предіабетом.
Посилання
Свідоцтво на авторське право (заявка № АПС/6712-18 від 27.09.2918) авторів Фейса С.В., Чопей І.В. Методичні рекомендації «Розрахунок індексу важкості перебігу коморбідних захворювань (індекс ВПКЗ)».
American association of clinical endocrinologists and American College of Endocrinology. Clinical practice guidelines for developing a diabetes mellitus comprehensive care plan-2015 // Endocr pract. – 2015. – № 21.
Ballestri S. Nonalcoholic fatty liver disease is associated with an almost two-fold increased risk of incident type 2 diabetes and metabolic syndrome. Evidence from a systematic review and meta-analysis / S. Ballestri // J Gastroenterol Hepatol. – 2016. – № 31 (5). – p. 936–944. doi: 10.1111/jgh.13264.
Campbell-Scherer D. Multimorbidity: a challenge for evidence-based medicine / D. Campbell-Scherer // Evid Based Med. – 2010. – № 15. – p. 165-166.
Fawad Aslam Tools for the assessment of comorbidity burden in rheumatoid arthritis / Fawad Aslam, Nasim Ahmed Khan // Front Med (Lausanne). – 2018. – №5. – р. 39. doi: 10.3389/fmed.2018.00039.
Kaplan M.H. Acritique of methods in reported studies of long-term vascular complications in patients with diabetes mellitus / M.H. Kaplan, A.R. Feinstein // Diabetes. – 1973. – № 22 (3). – p. 160–174.
Kassem A. Association and impact of non-alcoholic fatty liver disease on thyroid function / A. Kassem, F. Khalil, M. Ramadan et al. // Int. J Curr Res Med Sci. – 2017. – № 3 (7). – р. 94-107. DOI: http://dx.doi.org/10.22192/ ijcrms.2017.03.07.016.
Nascimbeni F. From NAFLD in clinical practice to answers from guidelines / F. Nascimbeni, R. Pais, S. Bellentani et al. // J Hepatol. – 2013. – № 59. – p. 859-871.
Non-alcoholic fatty liver disease. Clinical recommendations of EASL-EASD-EASO // J Hepatol. – 2016. – № 64. – p. 1388-1402.
Vernon G. Systematic review: the epidemiology and natural history of non-alcoholic fatty liver disease and non-alcoholic steatohepatitis in adults / G. Vernon, A. Baranova, Z.M. Younossi // Aliment Pharmacol Ther. – 2011. – № 34. – p. 274-285. Doi: 10.1111/j.1365-2036.2011.04724.x.