Госпітальна захворюваність дорослого населення Дніпропетровської області

Автор(и)

  • Н.М. Онул
  • Н.Л. Гармаш
  • А.А. Останін
  • Г.М. Юнтунен

DOI:

https://doi.org/10.32782/2077-6594/2023.1/11

Ключові слова:

госпітальна захворюваність, промисловий регіон, доросле населення, показники

Анотація

Мета дослідження: дослідити і проаналізувати показники госпітальної захворюваності дорослого населення, її динаміку та структуру, показники роботи стаціонарів Дніпропетровської області. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз рівня та структури госпітальної захворюваності дорослого населення Дніпропетровської області протягом 2012–2021 рр. із використанням бібліосемантичного, аналітичного, медико-статистичного методів. Результати. Впродовж 2012–2021 рр. рівень госпітальної захворюваності дорослого населення Дніпропетровської області становив 216,79‰ за середнім показником при достовірному зниженні випадків госпіталізації на 22,3%. Перше місце у структурі госпітальної захворюваності посідають хвороби системи кровообігу (45,92‰), друге – вагітність, пологи та післяпологовий період (23,41‰), третє – новоутворення – (19,11‰). На фоні загальної тенденції до зниження рівня госпіталізації населення суттєво зріс показник госпіталізації населення за класом J00–J99, що корелює з динамікою рівнів госпіталізації у до- та постковідний період в інших країнах. Протягом 2012–2021 рр. показник середньої тривалості перебування хворого у стаціонарі знизився на 15,1% за зростання показника летальності у стаціонарі та зміни його структури внаслідок суттєвого збільшення кількості померлих через хвороби органів дихання у 2020 та 2021 рр. Висновки. Вивчено рівень і структуру госпітальної захворюваності дорослого населення, окремі показники роботи стаціонарів Дніпропетровської області з визначенням регіональних особливостей і провідних тенденцій, порівняно з іншими регіонами України і країнами Європи.

Посилання

Цілі сталого розвитку: Україна. Національна доповідь, 2017. Київ: Міністерство економічного розвитку і торгівлі України; 2017; 83–89. Доступно на: http://un.org.ua/images/SDG s_NationalReportUA_ Web_1.pdf.

Національна стратегія реформування системи охорони здоров’я в Україні на період 2015–2020 рр. Стратегічна дорадча група з питань реформування системи охорони здоров’я в Україні. 2015; 41. [Електронний ресурс]. Доступно на: http://healthsag.org.ua/strategiya.

Гущук ІВ, Гільман АЮ, Кулеша НП. Демографічна ситуація та стан захворюваності населення Рівненської області за 2013–2017 роки. Довкілля і здоров’я. 2020; (1): 34–39.

Boakye H, Atabila A, Hinneh T, Ackah M, Ojo-Benys F, Bello AI. The prevalence and determinants of non-communicable diseases among Ghanaian adults: A survey at a secondary healthcare level. PLoS ONE. 2023; 18(2): e0281310. Available from: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0281310.

Лехан ВМ, Слабкий ГО, Шевченко МВ. Аналіз результатів реформування системи охорони здоров’я в пілотних регіонах: позитивні наслідки, проблеми та можливі шляхи їх вирішення. Україна. Здоров’я нації. 2015; (3)(спеціальний випуск): 67–86.

Бугро ВІ, Горачук ВВ. Вивчення потреби населення у вторинній медичній допомозі в стаціонарних умовах за критеріями екстреної госпіталізації. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2015; 4(66): 9–11.

Шіфріс ІМ, Крот ВФ, Гончар ЮІ, Красюк ЕК, Дудар ІО. Госпіталізована захворюваність хворих на хронічну хворобу нирок VД стадії. Український журнал нефрології та діалізу. 2014; 4(44): 31–40.

Рогач ІМ, Данко ДВ. Характеристика госпіталізації населення в заклади охорони здоров’я спеціалізованої медичної допомоги Закарпатської області. Україна. Здоров’я нації. 2019; 3(56): 55–59.

Oлексюк OБ. Стан госпіталізації дорослого населення Львівської області. Україна. Здоров’я нації. 2021; 1(63): 32–37.

Zhao F, Doroshenko O, Lekhan VN, Kriachkova LV, Goroshko A. Assessment of appropriateness of hospitalisations in Ukraine: analytical framework, method and findings. BMJ Open. 2019 Dec 8; 9(12): e030081. Available from: doi: 10.1136/bmjopen-2019-030081.

Біостатистика: підручник / [Грузєва ТС, Лехан ВМ, Огнєв ВА та ін.]. Вінниця: Нова Книга; 2020. 384 с.

Bodilsen J, Nielsen PB, Sogaard M, Dalager-Pedersen M, Speiser LOZ, Yndigegn T, Nielsen H, Larsen TB, Skjoth F. Hospital admission and mortality rates for non-covid diseases in Denmark during COVID-19 pandemic: nationwide population based cohort study. BMJ. 2021; 373: n1135. DOI: 10.1136/bmj.n1135.

Скалецький ЮМ, Яворовський ОП, Гичка СГ, Риган ММ, Дідковський ВЛ, Брухно РП. Тенденції стаціонарної та післяопераційної летальності як показників безпеки пацієнтів в Україні. Український медичний часопис. 2020; 3 (137), Т. 2: 38–41. DOI: 10.32471/umj.1680-3051.137.182411.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-09-07