Основні причини смерті серед населення України впродовж 2005–2021 рр.
DOI:
https://doi.org/10.32782/2077-6594/2023.1/12Ключові слова:
Україна, населення, померлі, причини, неінфекційні хвороби, структура, поширеність, рейтингАнотація
Мета: з’ясування істотних причин безповоротних втрат людського ресурсу – смерті, серед населення України у 2005–2021 рр. Матеріали та методи. Проведено епідеміологічне, одномоментне, суцільне, перспективне дослідження з використанням біостатистичних даних бази Державного комітету статистики України (2005–2021) та комп’ютерного пакета Microsoft Office Excel (2021) за застосовування низки наукових медико-біостатистичних методів із урахуванням принципів системності. Результати. Доведено, що число померлих у 2005–2021 рр. скоротилося на n=67698 випадків (P=8,7%) і становило у 2021 р. n=714263 смертей при Р=1724,5о/оооо, проте ООН (2021) визнала це одним із найшвидших у світі темпів скорочення населення. Обґрунтовано, що основною причиною смертей серед населення України є неінфекційні хвороби (НІХ), котрі щорічно у Мніх=80,3±0,9% домінують над показником частки померлих з інших мотивів (Мін=19,7±0,4%) у Рсn=4,1 рази. Аргументованим є і те, що серед усіх померлих через НІХ перше рейтингове місце у М=81,5±0,9% смертей займають хвороби системи кровообігу [I00–I99], тоді як другу оцінювальну позицію з показником структури М=15,9±0,4% посідають новоутворення [С00–D48], третю позицію – хронічні хвороби нижніх дихальних шляхів [J40–J47] (М=1,8±0,2%), четвертий ступеневий рівень займає цукровий діабет [Е10–Е14] (М=0,5±0,06%), а розлади психіки та поведінки [F01–F99] зумовили смертність населення у М=0,3±0,01% від усіх випадків. Висновки. Результати достеменно посвідчують високий рівень смертності серед населення України, що має прямий негативний вплив на стан соціально-економічного добробуту суспільства, ресурсне забезпечення військово-оборонного та народногосподарського комплексу держави і вимагає від МОЗ України нагальних напрацювань для системи медичної допомоги та охорони здоров’я науково-методичних, організаційно-управлінських механізмів мінімізації виникнення зазначеної патології та її наслідків серед населення в контексті наявних рекомендацій ВООЗ на рівні як індивідуального, так і громадського здоров’я.
Посилання
Рудень ВВ. Своєрідність природного руху населення України в 1991–2021 рр. як індикатор процесу відновлення людського ресурсу для економіки та Збройних сил України. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2023; 1(95): 5–10. URL: https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-gigieny/article/view/13855/12823.
Рудень ВВ. Смертність серед населення України за 30 років (1991–2021 рр.) як безповоротна втрата людського ресурсу. Львівський клінічний вісник. 2023; 2(42). URL: https://lkv.biz/uk/.
Рудень ВВ. Істотні особливості у чисельності населення за 30 років незалежності як основний базис людського ресурсу для економіки та Збройних сил України. Україна. Здоров’я нації. 2022; 4(70): 70–80. URL: file:///C:/Users/Ruden/Downloads/15501-8231-PB.pdf.
Рудень ВВ. Божі настанови про час перебування людини в земному періоді буття та їх екстраполяція до сьогоденних реалій тривалості життя населення світу. Україна. Здоров’я нації. 2022; 26. 3(69): 97–106. URL: D:/NAUKOVIJ%20Material%20z%202019/2022-2023/Statija%20Божі%20Закони%20про%20тривалість%20життя/Журнал%20УЗН_3_2022/У.ЗН_3_2022.pdf.
Аналітична довідка ООН: Демографічні процеси [Інтернет]. 19 лис. 2021. URL: https://ukraine.un.org/sites/default/files/2021-11/UN%20Policy%20Paper%20on%20Population%20Dynamics_FINAL%20UKR.pdf.
Населення України. Смертність [Інтернет]. Державна служба статистики України. Інститут демографії та соціальних досліджень імені Птухи НАН України. URL: http://db.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/statfile_c.asp.
Паспорт спеціальності 14.02.03 «Соціальна медицина»: постанова президії ВАК України від 09.04.2003 р. за № 18-09/4 (зі змін. та доп.). URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v09_4330-03/conv#o3.
Міжнародна статистична класифікація хвороб та проблем, пов’язаних зі здоров’ям. Десятий перегляд. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Список_кодів_МКХ-10.
Глобальна стратегія профілактики та боротьби з неінфекційними захворюваннями. Всесвітня асамблея охорони здоров’я. Резолюція WHA 51.14 та WHA 53.17. ВОЗ 2000). Mode of access: https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/67903/DGO_2003_1.pdf?sequence=4.
Omran AR. The Epidemiologic Transition: A Theory of the Epidemiology of Population Change. The Milbank Memorial Fund Quart, 1971; 49(4) Pt. 1: 509–538. Mode of access: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/5155251.
Terris M. The Changing Relationships of Epidemiology and Society: The Robert Cruikshank Lecture. J. of Public Health Policy, 1985; 6: 15–36. Mode of access: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/3980721.
