Динаміка болю та інвалідності під впливом терапевтичних вправ та ішемічної компресії серед пацієнтів із адгезивним капсулітом та міофасціальним больовим синдромом
DOI:
https://doi.org/10.32782/2077-6594/2023.1/13Ключові слова:
фізична терапія, реабілітація, мануальна терапія, опорно-руховий апарат, плечовий суглоб, активністьАнотація
Мета: дослідити вплив терапевтичних вправ та ішемічної компресії на показники болю та інвалідності серед пацієнтів із адгезивним капсулітом плечового суглоба та міофасціальним больовим синдромом у грудному відділі. Матеріали та методи. 26 пацієнтів взяли участь у дослідженні. Гоніометрія плечового суглоба, оцінка болю у кінцевих точках амплітуди руху та у тригерних точках, а також опитувальник «Індекс болю та інвалідності у плечі» використовувалися до втручання та після закінчення тритижневої фізичної терапії. Пацієнти отримували консультацію фізичного терапевта, на якій їм надавалася інформація щодо особливостей виконання терапевтичних вправ та ішемічної компресії тригерних точок вдома за допомогою інструктажу, демонстрації та пробного виконання. Пацієнт отримував також інформаційний буклет. Надалі вправи та ішемічна компресія виконувалися вдома самостійно. Комплекс терапевтичних вправ включав маятникові вправи та вправи на розтягування. Планове консультування пацієнтів фізичним терапевтом відбувалося також на початку 2 і 3 тижня терапії, а заключне – наприкінці 3 тижня. Результати. Заключні показники амплітуди руху та болю були статистично ліпшими, порівняно з початковими результатами. Динаміка домену біль характеризувалася тим, що показники Ме (25%; 75%) зменшилися з 90 (69,5; 100) балів до 50 (46; 52) балів (Z = -4,461; р<0,001). Оцінка домену інвалідність зменшилася з 85 (74,06; 95) балів до 61,88 (51,25; 74,06) балів (Z = -4,462; р<0,001). Представлені зміни результатів у доменах вплинули на те, що й результати індексу болю та інвалідності у плечі статистично відрізнялися, а саме поліпшилися з 87,94 (70,34; 96,38) балів до 55,75 (47,31; 63,84) балів. Висновки. Застосування фізичної терапії, котра включала консультування пацієнтів і подальше самостійне виконання ними терапевтичних вправ та ішемічної компресії, призвело до поліпшення результатів у доменах і загального бала індексу болю та інвалідності в плечі.
Посилання
Shang X, Zhang Z, Pan X, Li J, Li Q. Intra-Articular versus Subacromial Corticosteroid Injection for the Treatment of Adhesive Capsulitis: A Meta-Analysis and Systematic Review. Biomed Res Int. 2019 Oct 15; 1274790. DOI: 10.1155/2019/1274790.
Yanlei GL, Keong MW, Tijauw Tjoen DL. Do diabetic patients have different outcomes after arthroscopic capsular release for frozen shoulder? J Orthop. 2019 Feb 27; 16(3): 211–215. DOI: 10.1016/j.jor.2019.02.003.
Redler LH, Dennis ER. Treatment of Adhesive Capsulitis of the Shoulder. J Am Acad Orthop Surg. 2019 Jun 15; 27(12): e544–e554. DOI: 10.5435/JAAOS-D-17-00606.
Jump CM, Duke K, Malik RA, Charalambous CP. Frozen Shoulder: A Systematic Review of Cellular, Molecular, and Metabolic Findings. JBJS Rev. 2021 Jan 26; 9(1): e19.00153. DOI: 10.2106/JBJS.RVW.19.00153.
Yip M, Francis AM, Roberts T, Rokito A, Zuckerman JD, Virk MS. Treatment of Adhesive Capsulitis of the Shoulder: A Critical Analysis Review. JBJS Rev. 2018 Jun; 6(6): e5. DOI: 10.2106/JBJS.RVW.17.00165.
Cho CH, Song KS, Kim BS, Kim DH, Lho YM. Biological Aspect of Pathophysiology for Frozen Shoulder. Biomed Res Int. 2018 May 24; 2018: 7274517. DOI: 10.1155/2018/7274517.
Dakin SG, Rangan A, Martinez F, Brealey S, Northgraves M, Kottam L, Cooper C, Buckley CD, Carr AJ. Tissue inflammation signatures point towards resolution in adhesive capsulitis. Rheumatology (Oxford). 2019 Jun 1; 58(6) :1109–1111. DOI: 10.1093/rheumatology/kez007.
Neviaser AS, Neviaser RJ. Adhesive capsulitis of the shoulder. J Am Acad Orthop Surg. 2011 Sep; 19(9): 536–542. DOI: 10.5435/00124635-201109000-00004.
Galasso A, Urits I, An D, Nguyen D, Borchart M, Yazdi C, Manchikanti L, Kaye RJ, Kaye AD, Mancuso KF, Viswanath O. A Comprehensive Review of the Treatment and Management of Myofascial Pain Syndrome. Curr Pain Headache Rep. 2020 Jun 27; 24(8): 43. DOI: 10.1007/s11916-020-00877-5.
Paoletta M, Moretti A, Liguori S, Toro G, Gimigliano F, Iolascon G. Efficacy and Effectiveness of Extracorporeal Shockwave Therapy in Patients with Myofascial Pain or Fibromyalgia: A Scoping Review. Medicina (Kaunas). 2022 Jul 28; 58(8): 1014. DOI: 10.3390/medicina58081014.
Ricci V, Ricci C, Gervasoni F, Cocco G, Andreoli A, Özçakar L. From Histoanatomy to Sonography in Myofascial Pain Syndrome: A EURO-MUSCULUS/USPRM Approach. Am J Phys Med Rehabil. 2023 Jan 1; 102(1): 92–97. DOI: 10.1097/PHM.0000000000001975.
Nakandala P, Nanayakkara I, Wadugodapitiya S, Gawarammana I. The efficacy of physiotherapy interventions in the treatment of adhesive capsulitis: A systematic review. J Back Musculoskelet Rehabil. 2021; 34(2): 195–205. DOI: 10.3233/BMR-200186.
Русанов АП, Вітомський ВВ, Вітомська МВ. Роль технік мобілізації у фізичній терапії пацієнтів із адгезивним капсулітом плечового суглоба. Art of Medicine. 2022; 24(4): 181–186. https://art-of-medicine.ifnmu.edu.ua/index.php/aom/article/view/858.
Русанов АП, Рой ІВ, Борзих НО, Кудрін АП, Вітомський ВВ. Ефективність мобілізації та ішемічної компресії при адгезивному капсуліті та міофасціальному больовому синдромі. Український журнал медицини, біології та спорту. 2023; 8(1): 228–234.
Galasso A, Urits I, An D, Nguyen D, Borchart M, Yazdi C, Manchikanti L, Kaye RJ, Kaye AD, Mancuso KF, Viswanath O. A Comprehensive Review of the Treatment and Management of Myofascial Pain Syndrome. Curr Pain Headache Rep. 2020 Jun 27; 24(8): 43. DOI: 10.1007/s11916-020-00877-5.
Bingölbali Ö, Taşkaya C, Alkan H, Altındağ Ö. The effectiveness of deep tissue massage on pain, trigger point, disability, range of motion and quality of life in individuals with myofascial pain syndrome. Somatosens Mot Res. 2023 Jan 16: 1–7. DOI: 10.1080/08990220.2023.2165054.
Раад Абдул Хаді Мохаммад Альальван, Вітомський ВВ, Джафар Тайсір Мохаммад Аль-Куран, Ніканоров ОК. Відновлення функціональних показників нижньої кінцівки та якості життя після оперативного лікування розриву ахіллового сухожилка. Спортивна медицина і фізична реабілітація. 2017; 1: 79–87.
Vitomskyi VV, Lazarіeva ОB, Ra’ad Abdul Hadi Mohammad Alalwan, Vitomskа MV. Restoration of ankle joint, quality of life dynamics and assessment of achilles tendon rupture consequences. Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, 2017; 21(6): 308–314. DOI:10.15561/18189172.2017.0608.
Fricton JR, Steenks MH. Diagnostiek en behandeling van myofasciale pijn [Diagnosis and treatment of myofascial pain]. Ned Tijdschr Tandheelkd. 1996 Jul; 103(7): 249–253. Dutch.
Clarkson HM, Gilewich GB. Musculoskelatal assessment: joint motion and muscle testing. Philadelphia: Lippincott Williams & Wilkins; A Wolters Kluwer, 2013. P. 520.
Markman JD, Gewandter JS, Frazer ME. Comparison of a Pain Tolerability Question With the Numeric Rating Scale for Assessment of Self-reported Chronic Pain. JAMA Netw Open. 2020 Apr 1; 3(4): e203155. DOI: 10.1001/jamanetworkopen.2020.3155.
Breckenridge JD, McAuley JH. Shoulder pain and disability index (SPADI). J Physiother. 2011; 57: 197.
Ali SA, Khan M. Comparison for efficacy of general exercises with and without mobilization therapy for the management of adhesive capsulitis of shoulder – An interventional study. Pak J Med Sci. 2015 Nov-Dec; 31(6): 1372–1376. DOI: 10.12669/pjms.316.7909.
Chen JF, Ginn KA, Herbert RD. Passive mobilisation of shoulder region joints plus advice and exercise does not reduce pain and disability more than advice and exercise alone: a randomised trial. Aust J Physiother. 2009; 55(1): 17–23. DOI: 10.1016/s0004-9514(09)70056-x.
Montañez-Aguilera FJ, Valtueña-Gimeno N, Pecos-Martín D, Arnau-Masanet R, Barrios-Pitarque C, Bosch-Morell F. Changes in a patient with neck pain after application of ischemic compression as a trigger point therapy. J Back Musculoskelet Rehabil. 2010; 23(2): 101–104. DOI: 10.3233/BMR-2010-0255.
