Динаміка соціальних та поведінкових чинників здоров’я серед молоді у відповідь на умови воєнного часу
DOI:
https://doi.org/10.32782/2077-6594/2023.1/15Ключові слова:
поведінкові фактори, соціальні фактори, воєнний час, здобувачі освіти, громадське здоров’яАнотація
Мета: полягає в дослідженні поширеності основних соціальних і поведінкових факторів ризику (паління, алкоголю, фізичного навантаження тощо) серед здобувачів освіти. Матеріали та методи. Дослідження здійснювалося за крос-секційним дизайном за допомогою анонімного онлайн-опитування із використанням спеціально розробленої у Google Forms анкети протягом травня-червня 2022 р. В опитуванні взяли участь 206 респондентів (68 чоловіків та 138 жінок). Результати. Під час аналізу сімейного стану респондентів було з’ясовано, що 59,7% опитаних самотні. 9,3% проживають самі, простежується достовірна різниця, залежно від статі: 13,2% у чоловіків проти 2,17% у жінок, р=0,001. 21,3% опитаних палять, при цьому визначено достовірну різницю між чоловіками та жінками – 32,3% та 15,9%, відповідно, р=0,007. У 36–37% респондентів спостерігається підвищення інтенсивності паління, а зворотна реакція у вигляді відмови або зменшення інтенсивності паління більша серед жінок – 29% проти 13,5% серед чоловіків. Аналіз зміни характеру вживання алкогольних напоїв на фоні початку збройного конфлікту свідчить: лише невелика частина респондентів говорить про збільшення рівня вживання алкоголю (8,1% чоловіків та 6,3% жінок). На погіршенні якості сну наголошують 70,8% респондентів (58,8% чоловіків та 76,8% жінок), р=0,008. Серед чоловіків основним засобом «штучного» заспокоєння є вживання тютюнових виробів (58,82%), водночас жінки надають перевагу вживанню лікарських засобів (72,54%). Висновки. Як видно з результатів, особливої уваги потребує питання паління та вживання заспокійливих засобів серед здобувачів освіти.
Посилання
Скрипкін ОГ. Аспекти проявів негативних психологічних реакцій на реалії війни в українському суспільстві. Вісник Національного університету оборони України. 2023; 69(5): 135–143. DOI: 10.33099/2617-6858-2022-69-5-135-143.
Прокопець А, Шевченко О. Особливості психологічного здоров’я молоді в умовах війни. Магістерський науковий вісник Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. 2022; 39: 19–23.
Шупер В, Шупер С. Оцінка стану соціально-психологічної адаптації студентів середніх курсів вищих навчальних закладів Буковини в умовах війни. Věda a perspektivy. 2022; 12(19): 141–149. DOI: 10.52058/2695-1592-2022-12(19)-141-149.
Бойко СТ. Психологічна безпека особистості в умовах розірваного інформаційного простору. Психологія: теорія і практика. 2019; 1(3): 32–43. DOI: 10.31339/2617-9598-2019-1(3)-32-43.
Лазоренко БП. Стратегії здорового способу життя комбатантів і волонтерів в умовах війни. Проблеми політичної психології : збірник наукових праць. 2022; 12(26): 162–172. DOI: 10.33120/popp-Vol26-Year2022-108.
Столяренко ОБ, Куриця АІ. Психологічні особливості ставлення молоді до збереження здоров’я в умовах Російсько-Української війни. Перспективи та інновації науки. 2023; 8(26): 483–496. DOI: 10.52058/2786-4952-2023-8(26)-483-496.
Golovanova IA, Smiianov VA, Khorosh MV, Smiianov YV, Smiianova LI. Risk factors of smoking among students of higher medical educational establishments of Ukraine. Wiadomosci Lekarskie. 2018; 71(6): 1175–1181.
Zhdan VM, Dvornyk VM, Bielikova IV, Holovanova IA, Dvornyk IL. Epidemiology of diseases of the circulatory system among the population of Poltava region. Wiadomosci Lekarskie. 2019; 72(12 cz 1): 2366–2370.
Zhdan VM, Holovanova IA, Filatova VL, Khorosh MV. Medical evaluation of efficiency of optimized models for early detection and primary prevention of cardiovascular diseases. Wiadomosci Lekarskie. 2017; 70(3 pt 1): 433–438.