Вплив соціально-гігієнічних чинників ризику на формування розладів репродуктивного здоров’я в чоловіків

Анотація

Актуальність дослідження зростає у зв’язку із складною медико-демографічною ситуацією в Україні, подолання якої в період відбудови вимагатиме збереження та зміцнення репродуктивного здоров’я. Метою дослідження стало вивчення впливу основних соціально-гігієнічних чинників ризику на формування розладів репродуктивного здоров’я у чоловіків. Матеріали та методи. Для вивчення соціально-гігієнічних чинників, які впливають на репродуктивного здоров’я у чоловіків, було застосовано факторний аналіз. Дослідження включало вивчення впливу факторів: освіти; стажу роботи; способу життя; рухової активності; шкідливих умов оточуючого середовища; професійно шкідливих умов праці. Статистична обробка отриманих результатів відбувалася із використанням статистичних пакетів програм Statistica 8.0 та Microsoft Excel. Вірогідність різниці між основною та контрольною групами визначалася за критерієм χ². Для оцінки впливу кожного окремого чинника визначались показники відношення шансів (OR – Odds ratio) та їх довірчі інтервали (CI – Confidence Interval). Додатково застосовували критерій V Крамера та коефіцієнт Пірсона. Обсяг запропонованого на наступному етапі медичного обстеження включав лабораторні дослідження та консультацію лікаря загальної практики/уролога/андролога. Результати. Проведені підрахунки продемонстрували високий освітній рівень чоловіків, які виявили бажання долучитися до проведення медико-соціологічного дослідження, половина з яких мали вищу освіту (56,30 ± 1,74 %). Встановлено, що ризик розвитку розладів чоловічого репродуктивного здоров’я доведено збільшується за наявності умов праці, ускладнених повсякденною вібрацією (OR = 2,0; р < 0,0001), переохолодженням (OR = 2,03; р < 0,0001), контактом з радіацією (наявність періоду проживання/роботи на радіаційно забруднених територіях, радіаційних об’єктах) (OR = 2,09; р < 0,0001), вимушеним положенням тіла (OR = 2,19; р < 0,0001). Зростає ризик виникнення розладів репродуктивного здоров’я у чоловіків, які палять з дитинства (OR = 2,64; р < 0,0001), щодня (OR = 1,95; р = 0,0208) та щомісяця (OR = 1,72; р = 0,0110) вживають алкоголь, особливо коли прийом алкоголю у чоловіка асоціюється із відчуттям посилення статевої функції (OR = 2,09; р = 0,001). Високий ризик виникнення розладів репродуктивного здоров’я зберігається у чоловіків із низькою руховою активністю, в тому числі із відсутністю занять у спортивних секціях (OR = 2,01; р = 0,0001), та занять фізичними вправами (гімнастика) в домашніх умовах (OR = 2,01; р = 0,0001), які більше 8 годин на добу проводять з гаджетами (телефон, комп’ютер, тощо) (OR = 2,83; р < 0,0001) та високо цінять он-лайн спілкування за шкалою своїх життєвих цінностей (OR = 2,02; р = 0,001). Переважання «сидячого способу життя» на роботі або під час щоденної зайнятості також негативно відображається на репродуктивній функції чоловіків (OR = 2,21; р < 0,001). Висновки. Встановлено негативний вплив шкідливих умов праці, шкідливих звичок та індивідуальних особливостей способу життя на формування розладів репродуктивного здоров’я, знання про силу впливу яких дозволять медикам формувати групи ризику, проводити роботу з нівелювання керованих факторів ризику, враховуючи індивідуальні особливості кожного чоловіка.