Менеджер системи охорони здоров’я: аналіз дефініцій та ключові компетенції

Анотація

Мета – проаналізувати міжнародні дефініції та системи управління процесом оцінки компетенцій менеджера системи охорони здоров’я. Матеріали та методи. Матеріалом дослідження слугували дані наукової літератури, результати соціологічного опитування менеджерів системи охорони здоров’я та старшого і середнього медичного персоналу. Використано такі методи: системний підхід, бібліосемантичний, соціологічний, концептуальне моделювання. Результати. Процес становлення менеджера системи охорони як лідера можна розділити на три етапи: усвідомлення керівної позиції, прийняття ролі менеджера та набуття досвіду в цій діяльності. «Компетенція» поєднує в собі знання, навички та ставлення. Компетенції представляють ті моделі поведінки, які найчастіше демонструють високоякісні виконавці для досягнення найбільших результатів. Вони забезпечують міцну основу для послідовних і об’єктивних стандартів ефективності, створюючи спільну мову про те, що потрібно для організації та що очікується від кандидата. Висновки. Минулі показники є показником майбутніх результатів. Різниця між відмінним виконавцем і середнім виконавцем більш очевидна, коли вони мають справу зі складними ситуаціями, ніж коли вони виконують рутинну роботу. Незважаючи на те що компетенції представляють поведінку, пов’язану з видатними виконавцями, жодна особа не повинна демонструвати кожну з форм поведінки на найвищому рівні. Моделі компетенцій представляють моделі поведінки, найбільш тісно пов’язані з видатною продуктивністю, а не з базовими компетенціями: вони не включають усе, що людина повинна вміти робити, щоб досягти успіху на роботі. Компетенції вимірюються з погляду того, що люди насправді роблять.