Формування психоемоційного навантаження у медичних сестер відділень інтенсивної терапії
DOI:
https://doi.org/10.32782/2077-6594/2024.1/25Ключові слова:
медична сестра, психоемоційне навантаження, професійне вигорання, анестезіологія та інтенсивна терапіяАнотація
Мета: дослідити компоненти психоемоційного навантаження медичних сестер відділення анестезіології та інтенсивної терапії на підставі аналізу кваліфікаційних вимог та особливостей роботи у структурному підрозділі відповідного профілю на прикладі міського закладу охорони здоров’я. Матеріали та методи. Проаналізовано особливості роботи середнього медичного персоналу в умовах відділення анестезіології та інтенсивної терапії КНП «Центральна міська клінічна лікарня» м. Чернівці, зокрема сестри медичної – анестезистки та медичної сестри постової, в аспекті професійних кваліфікаційних вимог на прикладі річного звіту діяльності відповідного підрозділу за 2023 р. у розрізі формування психонавантажувальних чинників. Результати. Установлено, що основними аспектами професійної активності та, відповідно, чинниками психоемоційного навантаження сестри медичної – анестезистки є участь у виконанні анестезіологічного забезпечення різнопланових пацієнтів загальнохірургічного, гінекологічного, офтальмологічного, оториноларингологічного профілів, у тому числі дітям. Основним контингентом пацієнтів відділення були хворі хірургічного профілю, а основою професійної діяльності медичних сестер відділення анестезіології та інтенсивної терапії є виконання лікарських призначень, зокрема трансфузій еритроцитовмісних компонентів крові та свіжозамороженої плазми, внутрішньовенних інфузій глюкозо-сольових розчинів та кровозамінних рідин та довенні ін’єкції. Висновки. Основними передумовами та причинами психоемоційного навантаження на середній медичний персонал відділення анестезіології та інтенсивної терапії можна вважати чинники вертикального впливу суспільного, галузевого, профільного характеру у поєднанні з професійним навантаженням на конкретному робочому місці та особистісними характеристиками.
Посилання
Юрченко І, Савченко І, Буряк О. Професійне вигорання медичних працівників за сучасних умов. Медсестринство. 2020; 4: 11–16. DOI: 10.11603/2411-1597.2020.4.11865
Васильєва ОО, Дядюк ВВ. Особливості емоційного перевантаження в професійній діяльності медичних сестер. У: Вища освіта та практика в медсестринстві: матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю; 22–23 жовтня 2020; Житомир. Житомир: Житомирський медичний інститут; 2020; 48–51.
Штинь М-ВА, Маланчин ІМ. Формування синдрому професійного вигорання у співробітників відділення анестезіології та інтенсивної терапії. Медсестринство. 2019; 4: 32–35. DOI: 10.11603/2411-1597.2019.4.10835
Кастнерова МС, Бабінець ЛС, Боровик ІО, Боцюк НЄ, Мігенько БО. Синдром вигорання – важлива проблема підготовки медичних сестер (досвід Південної Чехії). Медична освіта. 2018; 1: 75–79. DOI: 10.11603/me.2414-5998.2018.1.8825
Кок ГМ. Особливості емоційного вигорання у медичних працівників в умовах воєнного стану. У: Principles of formatio multifunctional resort and entertainment complexes. Abstracts of XVI International Scientific and Practical Conference; 23–24 квітня 2023; Париж. Париж, Франція; 2023; 319–22.
Рибак ЄВ. Професійні шкідливості в анестезіології та інтенсивній терапії. Проблеми військової охорони здоров’я. 2015; 43: 356–365.
Наказ МОЗ України від 29.03.2002 № 117 «Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників». Випуск 78 «Охорона здоров’я» (зі змінами). https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va117282-02#Text
Наказ МОЗ України від 25.01.2023 № 138 «Про затвердження змін до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників». Випуск 78 «Охорона здоров’я». https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0138282-23#Text